Дмитро Дроздовський: «Чуже», «Інше», «Своє»(/)
09/08/2010 | MV
Дмитро Дроздовський
Улітку в Лос-Анджелесі проходила XVIIIМіжнародна наукова конференція з нових напрямів у гуманітаристиці («Onnewdirectionsinthehumanities»). Перебуваючи по той бік Атлантики, маєш змогу відсторонено проаналізувати те, що сьогодні відбувається в Україні й порівняти із зарубіжним досвідом. Проте й там, на іншому континенті, наздоганяють привиди минулого… І тоді, порівнюючи кризи й успіхи двох країн, доходиш висновків про кардинальну розбіжність криз в Україні та американському світі.
Україна: погляд з «трансатлантичного експресу»
Якщо говорити про Україну, то в нас найстрашніша криза, як відомо, має соціогуманітарну природу. І на цьому тлі економічні та фінансові негаразди не видаються настільки загрозливими. Так сталося, що на цій конференції в Лос-Анджелесі була ще одна учасниця, яка походить із України (з Криму), хоч вона була представлена як учасниця з Греції (позаяк наразі навчається в Докторській школі в Салоніках, студіюючи грецьку літературу). Наші дискусії вийшли доволі цікавими. По-перше, у новому середовищі людина має менш потужний зв'язок зі своїм соціокультурним контекстом, а тому на поверхню виходять ті базові константи людської свідомості, за якими можна визначати соціоетнічну особливість людини. Звичайно, не буду узагальнювати, проте, як на мене, шановна представниця з Криму, озвучивши виміри власної ідентичності, певною мірою унаочнила й кримську ідентичність.
Усі важливі аспекти цієї ідентичності можна схарактеризувати через такі вектори: 1) Крим — це російська земля; 2) Росія — правонаступниця Київської Русі; 3) більша частина населення Росії — слов’яни, а тому Україна й Росія — братні слов’янські народи; 4) державність та історичність української нації — під великим питанням; 5) Голодомор — результат неврожаю, а тому говорити про нього як про акт цілеспрямованого геноциду з боку Сталіна в Україні не випадає; до того ж від Голодомору значно більше постраждали регіони в Росії; 6) у 30-і роки в Україні загинуло на Соловках, посеред Сандормоху, стільки ж інтелігенції, скільки і в Росії; 7) Помаранчева революція — одіозна ілюзія, інспірована Америкою; 8) американці (зокрема під час навчань «Сі-Бриз») провадять спецоперації в Україні, орієнтовані на розкол між Росією та Україною. Насамкінець можна сказати, що Крим сьогодні прагне лише одного — повернутися в обійми Росії, звідки незаконно був вирваний. На думку моєї колеги, Україна за часів Ющенка почала провадити агресивну політику в плані «українізації», чим зумовила знову розкол між українськомовними та російськомовними сегментами населення.
Попри всю критику попереднього режиму і, зокрема, Віктора Ющенка, все ж таки важко не погодитися з тим, що з 2005 року Україна взяла курс на європейську інтеграцію та на утвердження себе у світі як європейської нації. Так, було зроблено чимало дурниць і прорахунків у адміністративній політиці, шанс Помаранчевої революції було втрачено безповоротно. Але, порівняно з теперішньою державною політикою, Україна прагнула утвердити свою національну ідентичність.
Для моєї ж кримської колеги саме поняття «ідентичність» постає також чимось надуманим (хоч воно увійшло в науковий обіг у багатьох національних терміносистемах світу). Проте що й говорити, коли Голодомор уважати вигадкою України, покликаною погіршити стосунки з Росією. Мене здивувало хіба що досить тверезе ставлення представниці Криму, яка мала можливість порівняти життя в Україні та Європі, до нинішньої влади й нинішнього Президента. Це ставлення також доволі скептичне: Крим не підтримує нинішньої державної політики, в якій хоч і наявний пріоритетний «діалог» із Росією, проте в самій країні за кілька місяців усе стало з ніг на голову. І часи Леоніда Кучми видаються справжнім українським ренесансом. Це міркування має свій сенс, якщо згадати, що до влади Віктору Януковичу допоміг прийти саме Віктор Ющенко, який припустився величезних кадрових помилок, фатальних для української історії. Що ж тепер соціогуманітарний простір в Україні знову перекроюють, історію переписують, виставляють нові пріоритетні завдання для Інституту національної пам’яті. Мовляв, не лише трагічними сюжетами потрібно займатися, а враховувати й позитивний досвід, орієнтуючись на здобутки Мечникова, Ландау, Корольова, Довженка…
Міфи: свої й чужі
Проте чомусь за ці 19 років Україна так і не стала монолітною в плані «українськості». Україна усвідомила інакшість Криму, проте Крим так і не опанував української мови, хоча формально в усіх школах АРК викладають українську мову та літературу. Зізнаюся, що в наших дискусіях я все ж таки перейшов на російську мову спілкування, чим іще більше спантеличив колегу. Існує ж бо міф, що Голодомор і трагічний погляд на Україну — це «біда» українськомовних. Тож одразу почув здивування й запитання у відповідь: якщо ти говориш російською, то як ти можеш говорити, що Україна пережила Голодомор, спланований у Кремлі? Що якийсь «засланий козачок» Ґарет Джонс прилетів у Юзівку, щоб записати свідчення про цю трагедію? Зрештою, специфіка кримського мислення в тому, що всі подібні твердження одразу піддаються сумніву: чого це британець раптом приїхав до України? Що ж то йому треба було? Певно, він таки британський шпіон, який навмисне працював на підрив стосунків між Кремлем і Україною…
Що можна сказати у відповідь? Хіба лише те, що така свідомість виростає з численних міфів, які не можливо знищити одномоментно, позаяк вони сконструйовані потужною медійною системою. ЗМІ в Криму працюють саме на творення такої кримської «ідентичності», яка вбачає себе у пріоритетному полі російських цінностей. І Крим наразі, волаючи про утиски й українізацію, не збирається ставати на позицію поваги до української культури. Ми знаємо українські народні пісні, діти часом у гуртках танцюють українські танці — от і весь соціокультурний простір, яким Україна обмежена в Криму. Україна — це рустикальний, хуторянський світ, світ села, який ніколи не зможе дорівнятися до своїх інтелектуальних колонізаторів. І головне, що вже молоде покоління кримчан не усвідомлює потуги української катастрофи в 30-ті роки ХХ століття, коли верхівка української інтелігенції (митців, письменників) було дотла знищена в таборах.
З таких наперед заданих установок не може виникнути діалог. Все ж таки той факт, що я перейшов на російську, змусив колегу замислитися над тим, а чи, може, і справді в українській історії є те, чого я не знаю. Був іще один доволі промовистий факт. Після завершення одного секційного засідання ми підійшли привітатися до професорки філософії з Російської академії наук. Вона одразу запитала, звідки ми приїхали на конференцію. Коли моя колега відповіла, що з Криму, то це не викликало значного здивування. Але коли я сказав, що представляю Національний університет «Києво-Могилянську академію» та журнал світової літератури «Всесвіт», то одразу почув у відповідь: «И как же вы там, бедные, страдаете в Киеве из-за вытеснения русского языка!!!». Я ж одразу відповів, що ми не страждаємо, бо для більшості з нас рідна мова — українська. Цей факт «поверг проффесора в дикий ужас»; вона якось так манірно схопилася за голову і відсахнулася від мене, не знайшовши, що сказати у відповідь українському зухвальцю. Цей факт навіть спантеличив мою колегу з Криму: гаразд, вони у Криму говорять російською, але нехай собі в Києві хтось говорить українською. Чому ж це викликає таку агресивну реакцію в російських колег? Невже всі ці дискусії про втручання Росії в український гуманітарний простір — правда, а не вигадка. Зрештою, перебування в Греції допомагає усвідомити, що в Європі кожна нація, кожен регіон завжди шанобливо ставиться до Іншого. Натомість у Криму до української мови на вулиці (зокрема в Севастополі) ставляться вкрай агресивно, що аж ніяк не відповідає європейській практиці. Невже зустріч між начебто інтелігентними представниками України і Росії має розпочинатися зі звинувачень із боку Росії, що ще не вся Україна перейшла на російську систему координат?
http://www.ut.net.ua/column/231/0/55/
дуже цікавий коментар до статті
Відповіді
2010.09.08 | ziggy_freud
ще один сферічний гуманітарний кінь у вакуумі
щоб "іншувати" Крим від Києва, вислухавши від мадам товарища типовій набір кримської гуманітарної маячні, а потім "іншувати" себе і кримсько-грецьку колегу від московської (ще сферічнішої гуманітарної коняки) аффтуру знадобилось поїхати аж у США. Хоча до Симферополя дістатись значно простіше. Та й до Москви географічно ближче.а ще він самовіддано переміг в собі жидобандерівця, перейшовши в розмові на російську. Ма-ла-дєцъ!!!
виникає питання - чому такі викладачі вчать в Могилянці гуманітаріїв?
2010.09.08 | Felicidada
упізнаю "патріотів"
Наскільки я знаю, Дроздовський був у Севастополі весною і діяв там з користю для української громади.А ви, бачу, любите звинувачувати инших. Коли заздрите якості аргументів.
2010.09.09 | ziggy_freud
то згадав би про цей епізод...
як він цього року, в Севастополі, з користю для української громади.тоді аргументи були б ще якіснішими. І якийсь легко впізнаваний вами "патріот" взагалі луснув від заздрощів
цілком припускаю, що ви праві стосовно Дроздовського. Але з окремо взятої статті зрозуміло в першу те, про що я написав раніше.
2010.09.09 | Манул
Re: упізнаю "патріота"
Felicidada пише:> Наскільки я знаю, Дроздовський був у Севастополі весною і діяв там з користю для української громади.
> А ви, бачу, любите звинувачувати инших. Коли заздрите якості аргументів.
Бажано було б розповісти чи дати лінки про діяльність Дроздовського у Криму навесні цього року: де, що, саме коли, за чий кошт, а також про ККД того вояжу. Зрозуміло, що Дроздовський говорив в Криму москальською мовою, аби його краще розуміли і щоб довести, що він не націоналіст, і не повторив подвиг Дмитра Корчинського та Степана Хмари, які за прикладом полковника Болбочана хотіли завоювати Севастополь, але по дорозі з Києва занадто багато перепили горілки і загубились у херсонських степах. Отже, прошу, Felicidada. Дроздовського читав у "Всесвіті", "Дні" - багато буков і ніякого змислу. То наше горе.
2010.09.09 | Felicidada
не чіпайте Болбочана...
>Бажано було б розповісти чи дати лінки про діяльність Дроздовського у Криму навесні цього року: де, що, саме коли, за чий кошт, а також про ККД того вояжу. Зрозуміло, що Дроздовський говорив в Криму москальською мовою, аби його краще розуміли і щоб довести, що він не націоналіст, і не повторив подвиг Дмитра Корчинського та Степана Хмари, які за прикладом полковника Болбочана хотіли завоювати Севастополь, але по дорозі з Києва занадто багато перепили горілки і загубились у херсонських степах. Отже, прошу, Felicidada. Дроздовського читав у "Всесвіті", "Дні" - багато буков і ніякого змислу. То наше горе.Болбочану не дали взяти Севастополь і Ви це знаєте. про інщих діячів нічого доброго не скажу. а ось Дроздовський в Севастополі... я наприклад, зараз в Інтернеті, а Ви?
набираю ці слова в пошуковому рядку і маю
http://www.google.com.ua/search?client=opera&rls=uk&q=%D0%94%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9+%D0%B2+%D0%A1%D0%B5%D0%B2%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96&sourceid=opera&ie=utf-8&oe=utf-8
ну далі вже самі...
2010.09.09 | Манул
Re: не чіпайте Болбочана, бо то зрадник
Felicidada пише:> >Бажано було б розповісти чи дати лінки про діяльність Дроздовського у Криму навесні цього року: де, що, саме коли, за чий кошт, а також про ККД того вояжу. Зрозуміло, що Дроздовський говорив в Криму москальською мовою, аби його краще розуміли і щоб довести, що він не націоналіст, і не повторив подвиг Дмитра Корчинського та Степана Хмари, які за прикладом полковника Болбочана хотіли завоювати Севастополь, але по дорозі з Києва занадто багато перепили горілки і загубились у херсонських степах. Отже, прошу, Felicidada. Дроздовського читав у "Всесвіті", "Дні" - багато буков і ніякого змислу. То наше горе.
>
> Болбочану не дали взяти Севастополь і Ви це знаєте. про інщих діячів нічого доброго не скажу. а ось Дроздовський в Севастополі... я наприклад, зараз в Інтернеті, а Ви?
> набираю ці слова в пошуковому рядку і маю
> http://www.google.com.ua/search?client=opera&rls=uk&q=%D0%94%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9+%D0%B2+%D0%A1%D0%B5%D0%B2%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96&sourceid=opera&ie=utf-8&oe=utf-8
>
> ну далі вже самі...
Намагався прочитати шкіц Дроздовського про Ліну Костенко.
Убийте мене, закаменуйте, забороніть мені читати Ліну Костенко, але я ніяк не можу второпати, яке відношення дуже сірий, але вельми плодовитий нібито фахівець у галузі чужоземних літератур (усіх і по усьому світі) Дроздовський має відношення до поезії взагалі, і конкурсу Ліни Костенко у Севастополі зокрема? Його інвективи на адресу Ющенка, ймовірно, справедливі, алеж сам Дроздовський укупі з "Днем", Івшиною та усією гоп-компанією, яка останні роки тічкується навколо "Дня", зробив усе, аби президентом України став Янукович (я читав його опуси). Чи ви не розумієте, що участь Дроздовського у тому заході - то профанація, то відповідь на запитання, чому Севастополь (поліс - місто, чомусь автори газети "День" називають се місто - Севастопіль! - ідіоти?) повністю перебуває під впливом Москви і москалів. З Ліною Костенко особисто знайомий з листопада 1974 року, пишаюсь цим знайомством, Ліна Костенко про мене гарної думки, як і про моїх земляків-степовиків - вона зі своїм чоловіком на автівці "Запорожець" бувала у наших краях, а її чоловік народився за 10 км від мого містечка.
Стосовно Болбочана - хто йому не дав взяти Севастополь, коли більшість кораблів Чорноморського флоту на щоглах підняли жовто-блакитний прапор і дуже чекали військ УНР? Австрійці? Та ні, він сам злякався і втік. Дуже суперечлива особа, фінал - розстріл за ігнорування інтересів України, самодіяльність, вар'ятство. Він нагадує Боровця, який 1939 року створив УПА (саме Боровець і ніхто инший!).
2010.09.09 | Felicidada
то вже схоже на бездоказове марення.
Ви б спочатку матчастину вивчили10 квітня 1918 року штаб запоріжців отримав таємний наказ уряду УНР — випереджаючи німецькі війська, захопити Крим. Петро Болбочан призначений командиром Кримської групи Армії УНР на правах дивізії.
22 квітня Кримська група захопила Джанкой — першу вузлову станцію Криму, а 24 квітня — Сімферополь.
У червні 1918 року, за гетьмана Павла Скоропадського, розпочався наступ більшовиків на Україну. Дивізію Петра Болбочана відправили на охорону українсько-російського кордону на північ від Слов'янська. Протягом трьох місяців запоріжці вели виснажливі бої з більшовиками.
5 листопада 1918 року отримав звання полковника армії Української Держави.
----
Після вимушеного відступу військ Болбочана з Харкова, полковника звинуватили у залишенні міста Червоній армії без бою. Ніхто не звернув увагу об'єктивні обставини, в яких опинилася українська армія. Якби не цей відхід, то УНР втратила б найкращі військові частини.
Не мовчав і сам Болбочан. Він різко критикував непослідовну, суперечливу політику уряду УНР та його міністрів. Вказував їм на явні помилки та прорахунки.
Болбочан Петро Федорович
http://uk.wikipedia.org/wiki/Болбочан_Петро_Федорович
казати на кадрового військового - зрадник - негоже.
****
>Його інвективи на адресу Ющенка, ймовірно, справедливі, алеж сам Дроздовський укупі з "Днем", Івшиною та усією гоп-компанією, яка останні роки тічкується навколо "Дня", зробив усе, аби президентом України став Янукович (я читав його опуси). Чи ви не розумієте, що участь Дроздовського у тому заході - то профанація, то відповідь на запитання, чому Севастополь (поліс - місто, чомусь автори газети "День" називають се місто - Севастопіль! - ідіоти?) повністю перебуває під впливом Москви і москалів. З Ліною Костенко особисто знайомий з листопада 1974 року, пишаюсь цим знайомством, Ліна Костенко про мене гарної думки, як і про моїх земляків-степовиків - вона зі своїм чоловіком на автівці "Запорожець" бувала у наших краях, а її чоловік народився за 10 км від мого містечка.
то вже схоже на бездоказове марення.
знайдіть в Мережі промову Ліни Костенко на презентації Берестечка і переконайтесь, що вона прізвище Дроздовського в позитивному тоні назвала тричі.
скільки разів вона назвала ваше прізвище?
***
отаке от...
2010.09.08 | Hadjibei
Яка там специфіка кримського мислення!
Яке там мислення!?На рівні одноклітинних там мислення. Я із подібною публікою взагалі намагаюся не спілкуватися. Бо легше знайти здоровий глузд у собаки чи коняки аніж у тих ...банутих кримських "людєй русского міра". Їх треба просто уникати як прокажених, якими вони власне і є.
2010.09.09 | Volodimir_V
Re: Яка там специфіка кримського мислення!-Ви не праві
Hadjibei пише:> Яке там мислення!?
> На рівні одноклітинних там мислення.
Як сказав би Свистович - Клітини не мислять.
>Я із подібною публікою взагалі намагаюся не спілкуватися. Бо легше
>знайти здоровий глузд у собаки чи коняки аніж у тих ...банутих
>кримських "людєй русского міра". Їх треба просто уникати як
>прокажених, якими вони власне і є.
Дарма Ви так.
Не треба агресивно сприймати людей іншої думки(до речі Ви в цьому випадку схожі на них, отже ви вже починаєте їх розуміти
Справа в тому, що ми всі дивимось на світ і речі через знання які засіли у нашій свідомості і чим глибші ті знання тим важче їх замінити, а деякі глибинні знання що знаходяться в фундаменті нашої свідомості перетворилися на відчуття без логічного аналізу.
(до речі завдяки цьому механізму Каспарову(чи то Карпов?) вдавалося вигравати в шахи у машини яка обраховувала 100 млн ходів за секунду, Каспаров якщо не помиляюсь 10)
Але все піддається зміні.
Спробуйте краще їх зрозуміти. Відкиньте спочатку протиріччя знайдіть спільні дотичні. І через деякий час Ви багато чого зрозумієте, а також дещо зрозуміють і ваші опоненти.
2010.09.09 | Felicidada
лібаральненько!
>Спробуйте краще їх зрозуміти. Відкиньте спочатку протиріччя знайдіть спільні дотичні. І через деякий час Ви багато чого зрозумієте, а також дещо зрозуміють і ваші опоненти.дляцього потрібно тисяч 10 років. у мене часу немає, щоби відчувати повноту українського життя в Україні.
2010.09.09 | Volodimir_V
Re: лібаральненько!-?/максимально ефективно
Felicidada пише:> >Спробуйте краще їх зрозуміти. Відкиньте спочатку протиріччя знайдіть спільні дотичні. І через деякий час Ви багато чого зрозумієте, а також дещо зрозуміють і ваші опоненти.
>
> дляцього потрібно тисяч 10 років. у мене часу немає, щоби відчувати повноту українського життя в Україні.
Такої довгої шиї, щоб так довго розуміти немає навіть у жирафи.
Не прибіднятесь.
Можливо Ви лишень в шахи не грали?
Але
можна й так.
Дати в морду і наказати: Лежать!(якщо сил вистачить)
Раді?, результату досягнуто?
Тобто по чапаєвськи.(настольна гра)
Ефект наступає швидко й так само швидко проходить.
2010.09.09 | Felicidada
закликаєте максимально сюсюкати?
дивіться - спробуйте навіть перейти на російську мову - щоб зайдам було зручно. але то не допоможе. у них инша ментальність. чужа і ворожа.ще великий Мао казав щось про це - коли за стіл переговорів сідають абсолютно різні люди їм не вдасться домовитист ні про що.
москвини - чужі люде. з ними не можна ні про що домовлятись. це инша ментальність. азійська - може здогадувались?
2010.09.10 | Volodimir_V
Re: закликаєте максимально сюсюкати? Ні, просто думати.(л)
Felicidada пише:> дивіться - спробуйте навіть перейти на російську мову - щоб зайдам було зручно. але то не допоможе. у них инша ментальність. чужа і ворожа.
Не треба переходити, якщо вас розуміють.
> ще великий Мао казав щось про це - коли за стіл переговорів сідають абсолютно різні люди їм не вдасться домовитист ні про що.
>
Кому великий кому Мао, залишем це іншим невеликим мао.
Я, Українець і розумію це по іншому.
Даже дуже різні люди при певних умовах можуть про щось домовитись, але й дуже близькі, чи однакові теж припевних умовах не зможуть домовитись ні про що.
> москвини - чужі люде. з ними не можна ні про що домовлятись. це инша ментальність. азійська - може здогадувались?
По перше більшість в вашому розумінні "москвини" це змосковщені українці.
По друге москвини з азійською ментальністю тут можу навести тільки приклад
http://tsn.ua/ukrayina/rosiyanin-i-kolishnii-voyin-upa-ya-pishayusya-koli-mene-nazivayut-banderivtsem.html
Мислити багатоходово маючи в серці Україну, можна чогось досягнути корисного для України.
Сіти розбрат, розділяючи,ділячи на сорти люд - прислужуватися КГБ Московії.
2010.09.09 | Адвокат ...
Маленьке зауваження: клітини,-- мислять!
2010.09.10 | Volodimir_V
Re:: клітини,-- мислять!-\Просвітіть мене
2010.09.10 | не Зайда
Re:: клітини,-- мислять!-\Просвітіть мене
Дроздовський робив і робить чимало для утвердження Українив Україні. А ті, хто йому заздрять, просто тупоголове би..о, яке привело Януковича!!!!