09/19/2010 | Святослав Караванський

Дякую за Ваш лист із закликом взяти активну участь у наступних парламентських виборах, який мені переслала громадська організація Орґанайзинґ фор Америка.

Цей лист викликав у мене низку думок.

Для успіху у виборах, на мою думку, треба відійти від стандарту виборчих кампаній, який виробився у США за останні два століття. Стандарт цей розглядає демократичний устрій Америки як такий, що не потребує удосконалення. Цей погляд, на жаль, дещо поверховий і глибоко не невиважений.

Демократія, яка зупиняється у своєму розвитку на певній стадії суспільних стосунків, поступово обростає рядом зовсім недемократичних елементів, де демократичні ідеали викривлено і на ділі знехтувано. Прикладів – тисячі. Наведу один: США не поставили свого підпису під міжнароднім документом про права дітей. Чому?

Невже американці у цьому питанні не хочуть відійти від стандартів, вироблених у далеко не демократичних суспільствах?

Є низка інших питань, які потребують сьогодні справедливої та демократичної розв’язки. Життя безперервно змінюється, і ці зміни вимагають розумного їх осмисленя з демократичних позицій. Але захоплені економікою світові лідери не звертають на ці питання належної уваги, забуваючи, що економіку тісно пов’язано з рівнем та успіхами демократичних стандартів у світі.

Демократичні стандарти, як усе на світі, мають розвиватися і вдосконалюватися. Президент демократичної країни, щоб мати успіх на виборах, не може ігнорувати у своїй діяльності демократичні ідеали. Він мусить боронити їх від зазіхань псевдо-демократів, а також удосконалювати ці ідеали, робити їх більш демократичними там, де вони недопрацьовані.

Гляньмо пильніше на сучасну демократію.

На ділі сучасна демократію є чоловічою демократією.

Чоловіки посідають у демократичних представницьких органах 95%. Чому це так? Бо такий неправильний виборчий закон прийнято в усіх, так званих, демократичних націях. Справедливість вимагає, щоб людство, розділене природою на дві статі, дало цим статям рівні права в усіх демократично обираних органах.

Чому Конституція США не передбачає, наприклад, щоб у сенаті від кожного штату був один сенатор чоловічої статі і один сенатор жіночої статі? Чи така норма буде недемократична?

Думаймо.

Від часів свого зародження земна демократія була чоловічою демократією. У давній Греції право обирати свій провід й бути обраними до нього мали лише чоловіки. І така «демократичність», де половину суспільства винесено за дужки процесу народоправ'я, перекочувала від давніх часів до сучасности. У найдемократичніших земних демократіях 50% суспільства аж до ХХ століття не мали права голосувати, а отже й бути обраними до органів влади. «Народоправні» держави продовж століть нехтували думи й прагнення жіночої половини свого народу! Про яку демократію можна говорити, коли 50% людности не має права через обраних ними представників висловити свій погляд на події, що діються навколо них?

Дві складові частини людської природи – чоловік та жінка - творять нерозривну єдність людської ідентичности. Щоб ця єдність процвітала, у ній має панувати гармонія, несумісна з дискримінацією, диктатом і насильством. Історія вчить, що народи, які досягли в цій єдності більше гармонії, досягли більших успіхів і у прогресі, ніж народи, які в цій єдності дозволяють дискримінацію і диктат. Ті народи, де жіноцтво перебуває в напіврабстві, опинилися на узбіччі світового прогресу, ставши наслідувачами досягнень розвиненіших націй. Ті ж народи, де жіноцтво не дискриміновано, досягли на сьогодні висот цивілізації. Гармонійність у стосунках чоловік-жінка має пряме відношення до успіхів в усіх сферах людської діяльности.

Дехто може сказати: “Хто ж забороняє жінкам обирати жінок? Наша демократія дає жіноцтву право обирати жінок, але вони самі воліють обирати чоловіків”.

Це абсолютно хибна думка, що жінки воліють обирати чоловіків. Таж вони не мають іншого вибору, як голосувати за чоловіків! Подивіться на той вибір, який дано жінкам. Чи є там жіночі кандидатури? Серед кандидатів-чоловіків, жінки просто не можуть обрати жінку, коли її нема серед кандидатів. І вони змушені –обирати чоловіків.

У світі, де ключові позиції в усіх сферах життя перебувають у руках чоловіків зовсім не легко жінкам висунути жіночу кандидатуру. Має бути твердий закон, що на одну виборну позицію належить висунути дві кандидатури: одну чоловічу - від чоловіцтва і одну жіночу – від жіноцтва. Чи є такий закон бодай у одній демократичній країні на Землі? Справедливість вимагає, щоб у демократично обраних керівних органах - парламентах - засідало рівне число чоловічих та жіночих голосів. Тоді рішення цих парламентів будуть відбивати волю усієї людности, а не лише її чоловічої половини.

Якби жінок не дискриміновано продовж віків державними, родинними, клановими та іншими писаними й неписаними законами, то можна було б сподіватися, що жіноцтво забезпечить собі на спільних з чоловіками виборах рівні права і рівне представництво у демократичних інституціях. Але історична дискримінація дається взнаки, і тому для створення рівних можливостей і для чоловіків і для жінок, треба переробити земні виборчі закони.

Справедливий виборчий закон має передбачити, що вибори, почавши з виставлення кандидатур, мають проходити окремо серед чоловіків і окремо серед жінок. Має бути укладено окремі виборчі списки для чоловіків та окремі виборчі списки для жінок. Жінки обиратимуть тільки жінок, а чоловіки – тільки чоловіків. Кандидатів від жінок виставлятимуть жінки, а кандидатів від чоловіків – чоловіки. Якщо у майбутньому парламенті мають засідати 450 депутатів, то 225 депутаток обиратимуть жінки, а 225 депутатів – чоловіки.

Цього вимагає час і справедливість. Обраний на таких засадах парламент буде справді демократичний парламент, бо в ньому буде репрезентовано всю людність даної країни: як жіноцтво так і чоловіцтво. Закони, ухвалені таким парламентом відповідатимуть поглядам не одної статі, а обох статей, що творять земне суспільство.

У разі пропорційної системи виборів списки кандидатів має бути укладено в порядку, де чергуються жінки й чоловіки: 1. жінка, 2. чоловік, 3. жінка, 4, чоловік, 5. жінка, 6. чоловік і т. д. Тоді той список, що здобуде парне число голосів, матиме серед своїх депутатів половину жінок і половину чоловіків. Коли ж число здобутих місць у списку буде непарним, то остаточний вибір депутата чоловіка чи жінки у таких списках вирішить Центральна Виборча Комісія, з тим, щоб у залі парламенту засідало однакове число чоловіків і однакове число жінок.

Якщо Ви, як президент США і конгресмени, які Вас підтримують, запропонують американським виборцям таке удосконалення виборчої системи, то можна не сумніватися, що підтримані Вами конгресмени матимуть успіх на парламентських виборах.

Очевидно, що американські виборці мають бути якнайдокладніше поінфармовані про цю нову демократичну ініціятиву та про демократичну природу нової виборчої системи. Немає сумніву, що американки масово підтримають кандидатів, які виступатимуть за справді демократичну виборчу систему.

Обраний за такою виборчою системою конгрес матиме всі права називатися справді демократичним конгресом. Рішення такого парламенту будуть куди мудріші й виваженіші, ніж рішення парламенту обмеженої демократії.

Ця демократична ініціятива започаткує новий етап розвитку демократії у світі й поставить США на чолі справді демократичних націй.

Та партія і той президент, який втілить у життя цю ініціятиву, запише в історії світу одну з найяскравіших сторінок.