Від лівої загрози до правої (л)
09/23/2010 | Pavlo
Пан Піпаш (він рухівець старої закалки) аналізує ідеологічну еволюцію в Україні:
Партія російщення України
http://www.pravda.com.ua/columns/2010/09/23/5403526
В принципі, нічого нового, автор констатує зміну основних загроз з комуняцкої на ригіанальну, від лівих до компрадорських буржуа.
НМД, ефективно протидіяти цьому тренду могла б ліва _українська_ сила.
Партія російщення України
http://www.pravda.com.ua/columns/2010/09/23/5403526
В принципі, нічого нового, автор констатує зміну основних загроз з комуняцкої на ригіанальну, від лівих до компрадорських буржуа.
НМД, ефективно протидіяти цьому тренду могла б ліва _українська_ сила.
Відповіді
2010.09.23 | Боббі
ліва сила українською бути не може.
2010.09.23 | Hadjibei
ліва сила українською бути не може
Це саме так!2010.09.23 | Pavlo
Не так, це стереотип.
2010.09.23 | Уважний читач
Скоріше емпіричний закон
Прикладу протилежного поки ніхто не продемонстрував.2010.09.23 | Shooter
Поганий з Вас знавець законів
Уважний читач пише:> Прикладу протилежного поки ніхто не продемонстрував.
Угу. Наприклад, всі партії ЦР, які творили УНР.
2010.09.23 | Уважний читач
Маєте на увазі "якщо не буде Україна соціялістичною ...
то не треба нам ніякої"? Що власне й відбулося.2010.09.24 | Shooter
мається на увазі що систематично будували першу модерну
...українську державу лише ліві українські сили.Натомість, "правий" гетьман Скоропадський до болю нагадує "гетьмана Ялинковіча"
А цитована фраза була, звісно, не імперативна, а описова. І цілком вірна, imho.
2010.09.23 | Pavlo
Може. Ми ж бо повноцінна нація, чи Ви так не вважаєте?
В повноцінної нації з повною соціальною структурою українськими можуть бути не тільки митці та генії але й звичайні курви.2010.09.23 | Сахаров
Щодо курв
Курви стануть українськими коли пропонуватимуть себе українською (Перефразовано з В. Винниченка). Я навіть знаю одну таку курву. Щоправда підчас зустрічей з російськими замовниками послуг вона переходить на російську.2010.09.23 | Мартинюк
Може бути - в більшості ліві у світі лояльні до національних
Праве і ліве в суспільстві як дві руки і дві ного - попри відмінності ніщо не може належно ходити і працювати без обох рук і ніг.Взагалі велика проблема українців - відсутність справжніх лівих - бо комуністи то насправді, вибачте "совєцькі консерватори".
2010.09.23 | Shooter
Угу. всі творці УНР були лівими.
2010.09.23 | Арій.
А права укарїнська сила не могла б протидіяти цьому тренду?
2010.09.24 | Pavlo
Як Ви собі це уявляєте ? Праві цінності це повага до приватної в
власності, консерватизм, перевага ринкових механізмів над адміністративними.Як така сила буде боротись з пінчуками-ахмєтовими, адже вони законні власники ? Як буде впроваджувати українську мову ?
2010.09.23 | ziggy_freud
є така сила - ВО Свобода
в них всі гасла соціалістичні. Державне регулювання, державний захист, державна допомога. Крім маленького, але важливого нюанса. Їхній соціалізм - для етнічних українців.якщо взяти Мороза та його молодших колег, мені важко сказати, хто з їхніх лідерів є політичним українцем. Цушко? Вінський? В КПУ та Прогресуючих Соціалістів Вітренко таких просто не може бути. От і бовтаються ті "ліві", як піонерський барабан в ополонці.
Хіба що _колишні_ члени СПУ трохи подають надії.
2010.09.23 | Боббі
професійні провокатори та саботажники
2010.09.23 | ziggy_freud
так гасла то одне, а практика - то інше
от "ліва" КПУ на рівні риторики виступає за ліквідацію інститута президентства. А ще захищає трудящих від олігархів. Хоча тов.Сімоненко-мл. теж пацан далеко не бідний. Та й в тов.Грача в Сімеїзі пара золотих бюстів класиків марксизму мабуть закопана. Хоч вони з тов.Пєдєю і не друзія ж не кажу, наскільки реальний соціалізм збирається будувати Тягнибок (Цушко, Луценко). Та й аффтуру статті з УП це видається надто низькою матерією. Головне - щоб хтось назвався українським лівим. Хоч би й Олійник (Рудьковський, Волга і далі)
2010.09.23 | Мартинюк
Маразм не оргазм, популізм це ще не ліва позиція.
"Свобода" це популісти , вони просто повторють ( не виконують) проблеми які болять більшості людей.2010.09.24 | Арій.
А хвакти є? Чи головне - ляпнути?
2010.09.23 | Shooter
ВО Свобода в жодному випадку не є лівою силою
Або якщо правильніше - лівою ДЕМОКРАТИЧНОЮ силою.Саме таку, наскільки я розумію, має на увазі Павло.
2010.09.23 | Громенко
Саме ліва. Принаймні точно не права.
Хоч і позиціонують себе як "права партія".Праві в Європі - це суміш консерватизму, націоналізму, релігійності з одного боку та економічного лібералізму (ставка на приватний сектор, середній клас, свободу підприємництва, низькі податки) з іншого.
В "Свободи" другий елемент відсутній. Саме тому я класифікую їх як лівих націоналістів.
Єдиною нормальною правою партією в Україні (за гаслами та діями) була Наша Україна. І ще, може, УНП Костенка.
2010.09.23 | Shooter
ні - Свобода то какофонна суміш "правизни" та
...лівацького авторитаризму.2010.09.24 | lawer88
а ось лівак Олег Верник за УПА виступає :)
вже майже рік Олега Верника не бачив. ось надибав за 2006 рік:http://www.politics.in.ua/index.php?go=News&in=view&id=7831
Интервью: Олег Верник (“Ліва Ініціатива”): “Ми за визнання УПА на державному рівні” (перша частина)
МАЗЕПА: Привіт. Ти координатор “Лівої ініціативи”. Яка різниця між нею та “Че Геварою” і “Спілкою молодих соціалістів”, на сьогодні перспективними бійцями лівого фронту?
ВЕРНИК: Привіт, Ісаак. «Спілка молодих соціалістів» є неоднорідною організацією. Зважаючи на те, що вона є, насамперед, партійною «молодіжкою» - принципи її розбудови дуже прості. Кожна регіональна партійна організація СПУ формує під себе якусь молодіжну групу, яка автоматично стає структурою СМС. Свого часу я, навіть, очолював усю республіканську «молодіжку» СПУ, коли наше революційно налаштоване молодіжне крило Київської організації СПУ через свою відчайдушну активність на певний невеличкий проміжок часу здолало вкрай бюрократичну партійну машину та посіло керівні посади в тодішній «молодіжці» СПУ на ім’я СКМ. Але ж то вже у далекому минулому. Є цікаві і дуже перспективні для лівого руху окремі люди в СМС, є відносно непоганий як для «молодіжки» буржуазної партії сайт «Смольний», є багато чого… Немає тільки будь-якої самостійної організаційної перспективи.
«Че Гевара» - це традиційно єдина ліва організація України, яку ми, тобто «Ліва ініціатива», вважаємо нашими побратимами по класовій боротьбі, незважаючи на суттєві розбіжності у розумінні стратегії і тактики розвитку лівого руху в Україні. ЧГ та її дорослі друзі з групи «Протів течєнія» зараз, фактично, оголосили курс на створення ідеологічно вузької демцентралістської марксистської організації (у майбутньому - партії) і намагаються прямувати саме в цьому напрямку. Хай їм щастить. Принаймні нам приємно бачити, що цього року «Че Гевара» зробила певні висновки щодо своєї помилкової участі в подіях 14 жовтня 2005 року на боці російських шовіністів.
Але ж нам, «Лівій ініціативі» своє робити і ніхто за нас цього не зробить. Наше головне завдання у межах цього етапу розвитку українського лівого руху - формування широкого низового фронту громадських, наукових, профспілкових, музичних, загальнокультурних та субкультурних ініціатив задля вироблення та актуалізації у масовій свідомості пролетарської маси та молоді – справжнього революційного лівого емансипативного дискурсу у різноманітних його проявах.
МАЗЕПА: В площині яких сподівань лежать ідеологічні пріоритети членів організації?
ВЕРНИК: Важко тут якось уніфікувати різноманіття цих сподівань та виявити ієрархію членських пріоритетів Лівиці. Головне та глобальне сподівання нашого активу, звичайно, це сподівання нарешті зламати світову капіталістичну систему, звільнити Україну та весь світ від кайданів капіталістичного найманого рабства та імперіалістичних агресій, здолати очищаючою революційною хвилею та самоврядними низовими механізмами державну репресивну машину та, як наслідок, побудувати у планетарному масштабі самоврядну бездержавну безкласову систему відносин добра та любові.
МАЗЕПА: А твої особисті?
ВЕРНИК: Я просто виконавець революційних пісень та координатор Лівиці з маленької літери «К»…
МАЗЕПА: кого, поіменно, ви рахуєте своїми ідейними попередниками?
ВЕРНИК: Якщо не згадувати ватажка повсталих рабів Спартака (фракійського, а не московського!!!! ))), якому самі римляни приписували слова «Краще день прожити стоячи, аніж все життя на колінах!», тоді можна запропонувати якийсь, на перший погляд еклектичний, перелік таких собі моїх особисто (позаяк відповідаю тільки за себе) «ідейних попередників»: Бабеф, Гегель, Сен-Жюст, Анахарсіс Клоотс, Бакунін, Іван Франко, Маркс, Драгоманов, Енгельс, Лібкнехт, Ленін, Люксембург, Кропоткін, Троцький, ще раз Троцький, і ще раз Троцький, Шляпников, Сапронов, Роздольський, Грамші, Юркевич (Рибалка), Махно, Винниченко, Ісаак Мазепа, Гнат Михайличенко, Маяковський, Шумський, Річицький, МАЙСТРЕНКО(!!!!!!!), Дзюба, Голубничий, Борис Левицький, Дрейпер, Шахтман, Хвильовий, Бернхем, Кліфф, Юрій Литвин, Саблін, Дунаєвська, Букчин, Чомскі, Бугера, Інсаров… може когось й забув… хай не ображаються мерці!!!
МАЗЕПА: В грудні у Києві відкривають пам’ятник Петлюрі. Розкрийся як у боксі і скажи, ти віриш у його антисемітизм? І чи прийде до меморіалу “Лівиця”, чи знову, віддасть на відкуп, як віддала питання мови та УПА, монополізувавшим їх правим?
ВЕРНИК: Та ні, не вірю. Який же може бути «антисеміт» на ім’я «Симон/Шимон»? ))) Але ж то жарт… Винниченко, зрозуміло, занадто емоційно іноді закидає «антисемітизм» Петлюрі, доказова база цих закидів Винниченка, якщо чесно, не зовсім вражає. Антисемітизм тоді вішали на всіх, на кого можна і не можна було це навісити. До речі, Шварцбард усе життя був ідейним революціонером та анархістом і йому також тут не треба закидувати суто національні мотиви його вчинку, тут все значно складніше. Але ж для мене головне інше, Петлюра зрадив українській революції коли відмовився в 1919 році від її розвитку на користь міфічної та буржуазної «розбудови державності». Я вже писав на Бриколажі що Петлюра на чолі правої частини УНР та ЦР, відкинувши чинник РЕВОЛЮЦІЙНОГО ПОБОРЮВАННЯ КАПІТАЛІЗМУ задля збереження мінливої та міфічної (читай буржуазної!!!) державності, був вщент знищений революційними та радикальними силами Махна та більшовиків, які спиралися на реальну підтримку українських повсталих мас.
Щодо пам’ятнику – то це класно, хай буде. Ані ідола, ані істукана ми робити звичайно з Петлюри не будемо, пам’ятаючи, все ж таки, як про його заслуги у революційному русі дореволюційної доби так й його стратегічну антидіалектичну помилку (або зраду!) 1919 року… І не пам’ятники нарешті мають об’єднати українські національні сили, а рішучій перехід цих сил на справжні революційні ліві антикапіталістичні позиції.
МАЗЕПА: Що таке “ранній” і “пізній” Петлюра, чому пізній, з твоїх слів, “правий” і “контрреволюціонер”?
ВЕРНИК: Чому Дантон з Демулєном в 1794 році опиняються контрреволюціонерами по відношенню до Робесп’єра та Сен-Жюста? Чому останні опиняються пізніше контрою перед Барером? Йдеться, звісно, про логіку розвитку революційного процесу. Якщо твоя програма відображає інтереси все більших і більших шарів колись пригнобленого та зараз повсталого народу – тоді ти на коні, якщо ти свідомо звужуєш емансипативний простір, тобто гальмуєш розвиток соціальної революції, що вже розпочалася та палає яскравим заревом світової пожежі, задля збереження репресивної державності та капіталістичних відносин найманого рабства – тоді ти майже приречений або на гільйотину або на товариша Шварцбарда…
МАЗЕПА: Твоє ставлення до ортодоксальних лівих, якщо вони такими були з СПУ, КПУ, ПСПУ, КПРС, КПУ(о), ВКПБ тощо?
ВЕРНИК: Я ловлю себе на думці, що став дуже байдужим до них зараз. Якщо навіть і з’являються там прикольні люди, я дивлюся на них або як на цікавих об’єктів мого певного антропологічного інтересу, або як на моїх майбутніх товаришів по спільній боротьбі у межах зовсім інших організаційних формацій, аніж перелічені …
МАЗЕПА: Це вітчизняні. А як щодо “українських” відділень АКМ та НБП, популярних в Білорусії, на приклад?
ВЕРНИК: Відділення АКМ в Україні офіційно немає. Невеличка київська група під назвою «ВЛКСМ» (або їх друга назва «НБП-Україна без Лімонова») Сашка Мінакова намагалася отримати статус української філії АКМу, але ж безрезультатно. Головна в Україні київська група НБП Сергія Лагоди, фактично, вже багато років є філією не російського НБП, а суто нашого «Братства» Дмитра Корчинського, тому їх розглядати як окреме політичне явище можна лише умовно. Перенесення розкручених російських брендів на наш український ґрунт поки виглядає або кумедним, або просто паскудним, позаяк у Росії НБП вступила в жорсткий двобій з авторитарним путинським імперіалістичним режимом, а в Україні свідомо обслуговує російські імперіалістичні впливи…
МАЗЕПА: З ким із українських та закордонних лівих підтримуєте ділові або неформальні стосунки?
ВЕРНИК: Напиши, що я не зрозумів питання )))
МАЗЕПА: А як щодо правих, who is who, і з ким, можливо все-таки варто мати справу, принаймні, в окремих, тактичних ситуаціях?
ВЕРНИК: В Україні можна мати справу абсолютно з усіма антиімперіалістично налаштованими правими, саме тому що вони «праві», як правило, не через власний тривалий внутрішній ідеологічний розвиток, а через суто просту річ – оскільки в Україні немає українських лівих, а роль «лівих» займають у масовій свідомості через збіг історичних обставин проросійські шовіністичні сили, тоді у щиро стурбованих соціальною та національною ситуацією свого народу людей – шлях поки один, а саме в праві національно-орієнтовані структури. Ми, «Ліва ініціатива» маємо подолати цю ахінею, і ми здолаємо її рано чи пізно. Будь-який національно-визвольний рух 20 століття тих народів, що вступили в цю боротьбу не маючи своєї власної держави, є дуже складним явищем, що включає у себе багато ідеологічних компонентів: від праворадикальних до ліворадикальних. Типовий приклад УГВР та Українська Повстанська Армія, що були створені за вирішальним впливом ОУН(Р), на чолі з лівим есерівським Президентом Кирилом Осьмаком. Та й самі програмні документи ОУН(р) зразку 1943- 44 років, вже дуже мало нагадують ідеологічно невиразні документи 1929 року, або ганебні стецьково-гітлерівські пасажі зразку червня 1941 року. Тобто й зараз перед національно-орієнтованим рухом (дуже умовно поки за самоназвою «правим») постає дуже багато конкретних питань, та чи інша відповідь, на які остаточно має розставити національно-ангажовані формації по шкалі політологічної осі «ліві-праві».
МАЗЕПА: Що ти думаєш на рахунок “народного соціалізму” УНТП, оскільки вони як і ви схильні до використання назви ідеології, в суті котрої сам чорт ногу зломить. Хто з вас більший соціаліст і чим це визначається?
ВЕРНИК: Перепрошую, Мазепа, гітлер-югенд я тут не обговорюю…
МАЗЕПА: Чим займається “Лівиця”, в організаційному аспекті? Якими напрямками діяльності на сьогодні оперуєте?
ВЕРНИК: Я не в курсі… спитаю, потім відповім…)))
МАЗЕПА: Яку роль в організації відіграють “червоні скінхеди”?
ВЕРНИК: Це страшні та небезпечні люди, за незалежну пролетарську Україну можуть матір рідну зарізати або з вікна рідну сестру викинути… ))) Вони в організації всіх тримають в дикому страсі через регулярне побиття нестійких елементів. Вони це називають «чисткою»… Це просто жахливі та небезпечні люди, більше я не можу нічого про них сказати…)))
МАЗЕПА: В маніфесті “Лівиці” відсутні екологічні розділи. Ви не любите природи, вам рідніші заводи?
ВЕРНИК: Це не так, друже Мазепа. Уважно придивись до розділу №9 «Нам не потрібна дегенеративна планета» Маніфесту «Наше серце б’ється зліва» http://www.livitsa.info/index.php?pos=manifest. Там все що потрібне для загального розуміння лівої екологічної думки є.
МАЗЕПА: Ти маєш відношення до оргкомітету руху “нових лівих”. Розкажи якомога детальніше, народ цікавиться, а інфа відсутня. Плюс організуємо потрібний у таких випадках промоушн.
ВЕРНИК: Оргкомітет Руху «Нові ліві» є новоствореною формацією задля формування широкого лівого позапартійного руху, що спирається на профспілкові, політичні, правозахисні та екологічні, переважно низові, ініціативи. Поки зарано обговорювати досягнення нашого Оргкомітету, але певні цільові змістовні імпульси вже пішли від нас до потенційних прихильників. Ми народжуємось в умовах глибокої кризи «традиційних лівих», навіть умов для певного паразитування на залишках цих монстрів для справжнього українського лівого руху вже немає. Робити вузьку демцентралістську партію з недіверсіфікованим буржуазним джерелом фінансування – це також не наш шлях. Ми розпочали пошук свого власного шляху розвитку, який полягає у створенні передумов саме для широкого позапартійного низового лівого руху. І якщо цей рух на якомусь етапі свого розвитку буде мати потенцію саме партійного будівництва – ми цього не вагаємось вже зараз. Якщо логіка історичного розвитку та емансипативних прагнень пролетарського класу будуть від нас цього вимагати – зробимо і зробимо це краще за інших… Але ж не суто партія має стати вирішальним чинником нашої перемоги, а і наявність широкого спектру низових громадянських антисистемних ініціатив, які існують як поза партією так і в її середині.
МАЗЕПА: Якою взагалі є розстановка сил на лівому фланзі?
ВЕРНИК: Лівий фланг української політики поки не існує.
МАЗЕПА: Якушев стверджує, що і “Лівиця” і “Че Гевара” – “націонал-комуністи”. Те саме, певен, думає стара гвардія КПУ тощо. Це правда?
ВЕРНИК: Цікаве та складне запитання. Розумієш, прикол полягає у тому, що термін «націонал-комунізм» був вигаданий сталіністами для розгортання хвилі репресій проти українських комуністів та комуністів інших національних окраїн СРСР, який, у свою чергу, стрімко прямував до контрреволюційного відродження Російської імперії, але ж під революційним прапором. Сталіністський термідор не просто потопив у крові революцію 1917 року, він створив якусь дивну та жахливу амальгаму змінених в угоду правлячій бюрократії лінгвістичних конструкцій, де справжні комуністи-інтернаціоналісти оголошувалися «націонал-комуністами» тільки за те, що вони боронили для своєї пролетарської нації потенційну можливість самозбереження та саморозвитку. А сталінські людожери, русифікатори та творці голодомору, тобто чергове видання російського імперіалізму, – окреслювалися традиційною у марксизмі категорією «інтернаціоналісти»… Якщо російський фашист пан Якушев систему моїх поглядів ототожнює з категорією «націонал-комуніст» - хай так і буде, хоча я завжди себе вважав справжнім інтернаціоналістом та діалектиком, тобто людиною, яка розуміється на діалектичній єдності соціального та національного чинника в усіх революційних та емансипативних подіях та змаганнях.
МАЗЕПА: Лівиця відома своїм антифашизмом. Що таке український антифашизм, у твоєму розумінні і чим він відрізняється від популярного в західних “антифашистських колах” “білого авторасизму”?
ВЕРНИК: Соціальні негаразди та проблеми, що пов’язані з поверненням України до периферійної капіталістичної моделі розвитку економічно залежної країни не могли не спричинити певний ріст неонацистських угруповувань. Вірні посіпаки буржуа, неонацисти поки повністю не задіяні системою, але ж ситуація може змінитися у будь-яку мить. Як тільки головні сектори буржуазії відчують дійсну небезпеку від розвитку профспілкового та робітничого руху, рівно як і ріст політичного впливу справжніх лівих партій, вони обов’язково мають вдатися до пошуку мілітарного авангарду, який має загальмувати розвиток подій у бік усуспільнення всіх засобів виробництва самими працюючими на них людьми. Будуть продукуватися концепти, що пов’язані з пошуками переважно «зовнішніх» ворогів для українського пролетаря, задля унеможливлення рішучого усуспільнення працюючою масою активів своїх власних національних буржуа… а для мілітарної атаки на повсталих пролетарів неонацисти якраз і згодяться… якщо ми їх не здолаємо переможною ходою міжнародного революційного пролетарського антикапіталістичного руху спротиву. А ми здолаємо…
МАЗЕПА: Чому праві звинувачують вас в українофобії?
ВЕРНИК: Вони свідомо брешуть, позаяк їм вигідно це робити, тобто ототожнити лівий рух з українофобією та віддати українських пролетарів на поталу «своїм» «національним» буржуа… хай визискують людину праці, або б були «свої»… Вусаті Льоші-Мерседеси рулять!!!
МАЗЕПА: Ви ніколи не пікетуєте посольств Росії або Ізраїлю, хоча, погодься, останні роки є за що. Пояснення типу “міжнаціональні чвари це справа буржуазії, а не пролетаріату”, повір, не “канають”. Щодо США та НАТО ви відвертіші. Є підозра, згідно котрої ліві традиційно бояться обструкції з боку своїх колег і звинувачень у “русофобії” та “антисемітизмі”. Це не так?
ВЕРНИК: http://gavrilaf.livejournal.com/58686.html, уважно, друже Мазепа, придивись на більшість прапорів на пікеті Амбасади Ізраїлю та посипь голову попелом )))
МАЗЕПА: Визнач офіційне ставлення “Лівиці” до “питання ОУН-УПА”?
ВЕРНИК: Для нас немає питання ніколи неіснуючої організації «ОУН-УПА», для нас є питання визнання УПА на державному рівні та прирівнення вояків УПА до вояків Червоної Армії у соціальному та правовому статусі. Так ми за те!!! За УПА проти гітлеризму та сталінізму!
МАЗЕПА: В тому році Вас звинувачували в участі на боці українофобів. В цьому, наскільки я розумію, принаймні частина “Лівиці” не проти виступити на стороні ветеранів УПА?
ВЕРНИК: Так, і ми, при цьому, знаходимось саме на своїй стороні… і в тому році і зараз ми не були на боці українофобів, то була відверта та замовна брехня проти нас… і вона не пройшла… Організація МНК, яка поширила цю брехню на своєму сайті, вимушена була визнати свою помилку та зняла потім брехливе твердження зі свого тексту… Правду на заховаєш!
МАЗЕПА: Відступимо на один крок. Свого часу за Ле Пена голосувала значна частина, і цим він завдячує своєму успіхові, тамтешнього пролетаріату. З Французської комуністичної партії виключали симпатиків ультраправих. В Київському комсомолі купа відвертих чи прихованих НБП-ників. Частина німецьких марксистів перейшла на антиемігрантські позиції (“Дойче Коллєг”). Таких прикладів безліч. Це свідчить про невідповідність “справжньому інтернаціоналізму” чи те, що органічно лівим елементам не чуже етнічне, поряд, а не навздогін соціально-економічній детермінації соціальних процесів?
ВЕРНИК: Це тема окремої і дуже серйозної розмови. І я до неї вже майже готовий…
МАЗЕПА:
На цьому речення обривається. Закінчення інтерв’ю в наступних випусках “Бриколаж”.
ВІД СЕБЕ:
14 жовтня – Судний день.
Він знову покаже, хто є who, оскільки лише дії говорять за нас, а слова – часто замість.
Забудьте старі чвари, з УНТП ви чи “Лівиці”, “червоний” скінхед чи NS, послідовник Бандери чи троцкіст, в першу чергу, ми всі – українці, ветерани УПА – наші апостоли, а Майдан – Голгофа.
Слава мусить воскреснути, і як колись Слово, збудувати церкву від Перемишля до Тамбова, тому вперед, до отруєних історичною неправдою сердець!
тов. Мазепа, Зелена Гора, осінь 2006.
Источник: МЛ “Бриколаж”
2010.09.24 | Shooter
я про лівих а не "лєвих"
2010.09.25 | Шурик
Re: Від лівої загрози до правої (л)
Протистояти цьому може лише сила, що знищить і праву і ліву.