10/09/2010 | Леонід Пінчук

ХТО ВИ Є?
Відкритий лист народним депутатам України-українцям за національністю.
Шановні народні депутати України-українці за національністю! Вимушений написати Вам відкритого листа, бо на моє звернення до кожного із Вас окремо і на мій заклик до єдності у відстоюванні інтересів української нації і ,відтак,України, заклик до порозуміння між Вами ,незалежно до якої політичної сили Ви належите, в коаліції Ви ( сьогодні- в «більшості») чи в опозиції, коли мова йде про захист інтересів української нації,зокрема, через спротив ухваленню антиукраїнського за визначенням фахівців законопроекту про мови, як не прикро, не знайшов відгуку у Ваших серцях. Особисто я не отримав від жодного із Вас жодного слова, а публічно, в ЗМІ ми почули заяву лише А.Парубія про наміри його однодумців розпочати розмову з депутатми-українцями із різних фракцій стосовно блокування сумнозвісного законопроекту Єфремова,Сим оненка,Гриневецького про мову.
То, хто ми є, українці за національністю, коли навіть перед реальною загрозою, яку несе згаданий законопроект визначальному у духовному відродженні української націїї, в її оздоровленні, у припиненні подальшого зросійщення і денаціоналізації побратимів –українців, несе реальну загрозу використанню української мови в Україні, насамперед, українцями за національністю, більшістю населення (78%!), не чуємо одне одного, не прислухаємося до голосу пересічних українців-виборців, фахівців, науковців, правників з закликами до єдності?! Не усвідомлюємо, що разом нас багато, але ми не єдині.
Хто ми є, українці за національністю, коли, зокрема, як добре відомий Ю.Андрухович, навіть не зробивши жодного кроку на шляху до єдності і порозуміння між нами, не бажаючи навіть вести діалог з пошуками порозуміння, сприймаючи існуючу, як не прикро, ворожнечу між українцями за національністю як вічну, покладаємо надії лише на добрі наміри Віктора Фьодоровича, вбачаючи в останньому єдиний шанс вплинути на процес ухвалення закону про мови ( «Як вплинути на процес ухвалення закону про мови»,unian.net).
Того Віктора Федоровича, нині Президента України В. Януковича, який зі своєю командою у своїх програмах давно використовує лукаве гасло захисту прав російськомовних, яке суперечить, бодай, статті 11 Конституції України, бо за цим гаслом українці мають розвивати мовну самобутність, користуючись….російською мовою. Яке суперечить як Конституції України так і Європейській хартії мов, бо останні захищають права народів, націй, національних меншин, права українців, росіян, поляків, євреїв і інших в Україні, а не права мовних груп, »російськомовних» чи «україномовних» в Україні. Яке, нарешті, направлене не на захист прав людей, а на збереження чисельності слухняного російськомовного електорату, серед якого, як не прикро, багатенько російськомовних українців, направлене на збереження себе при владіі у такий ганебний спосіб, з порушенням конституційних прав українців на ровиток мовної самобутності рідною мовою .
Ще в 1999 році В.Вітковський стверджував, що головна трегедія українців за національністю полягає в тому, що стихійній русифікації, яку породжує хворе етнічне тіло української нації («епідемічно хворої» за визначенням А.Погрібного), ми не здатні нічого протиставити, окрім сподівань на «націєтворчу» діяльність керівництва, якої ніколи не було, нема і не буде. А нам і сьогодні пропонує Ю.Андрухович і інші представники інтелектуальної еліти, не кажучи вже про політичну, оті сподівання та ще й з таким керівництвом, відвертаючи нашу увагу від використання головної зброї українців за національністю, від єдності дій і порозуміння між нами, бодай, від пошуку шляхів до останнього!
Чи усвідомлюєте і Ви, наші обранці, народні депутати-українці за національністю, які представляють у вищому законодавчому органі не тільки і не стільки інтереси політичних сил, а, насамперед , інтереси української нації, української більшості в суспільстві, інтереси, у відповідність до яких Ви мали би приводити програми політичних сил в разі їх розходження, а не навпаки, як це Ви слухняно робите за вказівками вождів, що , відмовляючись від діалогу, від пошуку шляхів до порозуміння між собою і єдності дій, створення з цією метою позафракційного об,єднання депутатів-українців за національністю (бодай малочисельного спочатку, але обнадійливого і такого бажаного як приклад для депутатів -українців рад всіх рівнів, для всієї української нації!) ,своєю діяльністю підтримуєте в суспільстві, насамперед, серед українців за національністю свідомо чи за вказівками оту ілюзію »націєтворчої» діяльності керівництва .
Хіба ж не на це направлені Ваші масові перебігання до провладної коаліції чи вже більшості і підтримка вже спільно із депутатами-українцями із фракцій партіїї регіонів, комуністів, Литвина відомих антиконституційних дій команди В.Януковича із програмованими рішеннями Конституційного суду, наділення чинного президента небаченими повноваження через ухвалення законів, тексти яких Ви, як стверджує А.Гриценко, і не читали, звільняючи себе від делегованих Вам народом повноважень носія влади, без згоди народу неконституційною більшістю проводячи перезавантаження повноважень всіх гілок влади? !
Хіба ж не цьому сприяють Ваші дії, коли забувши про свою національність, національну гідність, не слухаючи голос крові, голос нації, голос України, а прислухаючись лише до голосу партійних вождів, керівників фракцій і слідкуючи за руками М.Чечетова, дбаючи про своє депутатське майбутнє, Ви , українці за національністю в нинішній більшості, слухняно голосуєте , зокрема, за законопроекти В.Колесніченка, готуєтеся голосувати за законопроект П.Симоненка і інших про захист прав російськомовних, насамперед, коли разом з авторами, разом з М.Чечетовим, О.Єфремовим і іншими стаєте провідниками антиконституційного, антиукраїнського гасла захисту прав російськомовних, закриваючи очі собі і супільству на ганебний стан рідної Вам , сподіваюся, української мови в Україні?! Стаєте провідниками цього гасла навіть тоді, коли в опозиції не голосуєте за законопроекти, але не шукаєте діалогу із побратимами-українцями, не шукаєте шляхів до порозуміння, щоб зупинити ганебні спільні діїї народних депутатів-українців за національністю на очах у всієї України.
То, хто ж Ви є, народні депутати України-українці за національністю, яких у Верховній Раді України більшість і які здатні в разі єдності за національною ознакою зупинити любі спроби ухвалення законопроектів з антиукраїнською направленістю?! Невже правий той же Ю.Андрухович, коли не бажає вже і звертатися до Вас як до «шановних народних депутатів», а пише таке: « Які вони мені «шановні»?..всі-всі-всі - вороги всього українського й агентурні шавки сусідньої країни… нікчемні покидьки народні депутати.. Ми з «ними» у своїх почуттях взаємні»( там же)?!
Невже не бачимо, що подальша ворожнеча між українцями за національністю, небажання слухати одне одного, шукати шляхи до єдності дій, чим користуються, як стверджує цілком слушно О.Доній , провідники отого гасла, провідники російського націоналізму в Україні, відсутність доброї волі з Вашого боку до порозуміння між собою, народними депутатами-українцями за національністю, відкривають шлях до перебудови України в Малоросію чи в якусь невизначену, але не українську національну державу з вивіскою «Україна»?!
Згадаймо гіркі, але вірні і сьогодні слова Т.Шевченка про нас і до нас, українців за національністю : « Доборолась Україна до самого краю: гірше ляха свої діти її роздирають. .. Схаменіться, недолюди, діти юродиві.. полюбіте щирим серцем велику руїну.. розкуйтеся, братайтеся».
ТО ж згадайте, чиї Ви діти, народні депутати України-українці за національністю, майте сором за свої нинішні дії, допомагайте А.Парубію й його однодумцям шукати порозуміння між Вами, щоб не допустити ухвалення сумнозвісного законопроекту про мови і зміцнювати Вашу єдність у парламенті на майбутнє аж до створення позафракційного об,єднання народних депутатів-українців за національністю!
Станьте прикладом для депутатів-українців за національністю рад всіх рівнів, прикладом для всіх українців за національністю, для вс ієї України!
Не голосуйте за законопроект про мови П.Симоненка і інших , не слідкуйте за руками М.Чечетова. Голосуйте особисто проти чи утримуйтесь, якщо вже бере страх за своє депутатське майбутнє, але не довіряйте картки нікому, щоб по результатам поіменного голосування Україна бачила, хто із Вас чує голос Т.Шевченка, голос України, а хто ним нехтує, виправдовуючи слова Ю.Андруховича.
Згадайте і такі слова Т.Шевченка , адресовані і Вам: » Обнімітеся,брати мої, молю вас,благаю». Якщо вже слова фахівців, науковців, громадських діячів, побратимів –українців для Вас нічого не варті і Ви навіть не хочете на них реагувати бодай у який-небудь спосіб, то, можливо, молитва і благання Т.Шевченка примусять Вас згадати , чиї Ви діти і схаменутися. Дай, Боже!
П.С. Сподіваюся,що , прочитавши цього листа, небайдужі українці за національністю приєднаються до нього зі своїми доповненнями чи напишуть свій лист,краще,виразніше, переконливіше , перешлють цей лист чи надішлють свій на особисті елктронні адреси народних депутатів-українців (є на сайті ВР www.rada.gov.ua) чи на адреси керівників фракцій з проханням поширити лист серед депутатів,бо писати на адресу ВР всерівно, що «на деревню, дедушке», де лист ні до кого не попаде.