10/16/2010 | Леонід Пінчук

Сьогодні дехто із небайдужих українців, щирих патріотів , як не прикро, пов,язує свої сподівання на прихід врешті решт в Україну української влади з іменем В.Ющенка і його команди, не почувши від них ані щирих висновків ані вибачень перед українцями за національністю, перед українською титульною нацією, яку В.Ющенко не бачив і не бачить сьогодні, не згадує про її долю, а знову веде мову про якусь «єдину націю» з громадянами України.
Для тих, хто ще вірить у майбутнє В.Ющенка як політика і не бачить його лицемірства, гри на українську публіку, під українську владу, пропоную лист, поданий на сайті Майдан, листи, написаний ще на початку 2008 року. Сьогодні навіть прихильники В.Ющенка мають сказати, що Олег марно гукав до української влади, яку очолював В.Ющенко і якої не було, а була псевдоукраїнська влада В.Ющенка, яка в лютому 2010 року і привела Україну до ганебного результату своєю бездіяльністю, глухотою до закликів українців в Криму,на сході і півдні. Отож :"До української влади, якщо така ще є в Україні»
30-01-2008 18:39 // URL: http://maidan.org.ua/static/lysty/1201711191.html
За роки так званої незалежності України становище українців у східних регіонах України тільки погіршало. За допомогою адмінресурса та фальсифікації голосування місцева влада сконцентрована у руках російської меншини і відстоює права росіян, збираючи свої антиукраїнські сепаратиські з'їзди у Луганській області. Тільки зрозумійте: місцева влада виступає як представник однієї національності, ніби українців на цих теренах нема зовсім! Вона відстоює права російської мови, коли у Луганську, Донецьку, Криму практично ліквідовані українські школи, українці не можуть ні вчитися, ні працювати , користуючись своєю мовою. Якщо центральна влада не допоможе українцям сходу виправити це становище, Україна може втратити усю свою лівобережну частину та Крим, а може і весь південь з Одесою включно. Хмельницький вже домовлявся та загравав з росіянами. Може зараз в Україні теж керують його послідовники? Та які погляди на цю ситуацію не були б у української влади - вона нічого не робить для її виправлення. Тільки організаційна допомога в обєднанні українців сходу для боротьби за свої національні права може бути ефекти вною протидією вже існуючому обєднанню росіян. Усі українські партії і організації сходу повинні бути обєднанні в одній дійовій організаційній структурі. Русифікація України більше 300 років відбувалася за рахунок цілеспрямованих послідовних дій центрального керівництва Росії. То може хтось у українській владі сподівається, що наслідки цієї політики самі "розсмокчуться"? Марні сподівання! А от варіант, що для української влади залишаться тільки 2-3 західні області України більш вірогідний. А може з Януковичем слідом за бацьком до союзної держави, щоб вже назавжди поховати Україну? Якщо центральна влада буде і далі бездіяльною, якщо наші демократи будуть і далі тільки штовхатися біля корита, то вони зовсім втратять будь яку підтримку у південно-східних регіонах, а разом з нею і будь яку надію на владу. ПР разом з комуняками та всякими іншими проросійськими силами вже відродила Радянський Союз у Донецьку, Луганську, Криму, Одесі. Будете ще чекати доки до нього затянуть усю Україну? Будете і далі відбуватися дурним базіканням про місцеве самоврядування, доки у вас зовсім ніякого врядування не залишиться? Ганьба Україні від такої влади! Олег"
Олег як в воду дивився! В.Ющенко і сьогодні на бачить і не чує українців за національністю, бачить себе в Україні, а не Україну в собі.То можемо і сьогодні повторити разом з Олегом:Ганьба В.Ющенкові, який знову преться до влади, не зробивши належних щирих висновків і не вибачившись перед українцями за національністю, перед українською титульною нацією, для якої він нічого не зробив за роки президентства!!
Було б добре, щоб ЗМІ, газети надрукували лист Олега із 2008 року, який варто прочитати В.Ющенкові і не пертися в політику, прочитати членам «НУ», націонал-демократам, патріотам, які і сьогодні «штовхаються біля корита», гризуться, піаряться замість того, щоб працювати нарешті на єдність українців за національністю, на «об’єднання українців сходу для боротьби за свої національні права», на створення загальнонаціонального руху українців за національністю для порятунку України(окрім них цього ніхто не зробить!!!), про що пише Олег і до чого свого часу закликав А.Погрібний. Лист Олега із 2008 року, очевидно, варто прочитати кожному українцю за національністю в 2010 році, щоб бачити, хто є хто в Україні і шукати нових провідників української справи.
Сьогодні ми чухаємо потилиці і , як водиться у українців, повторюємо: «Якби ж то дослухались!.. Якби ж то почули!..»Якби ж ми вчились так, як треба..» І забуваємо, що вчитися ніколи не пізно, не завадить і сьогодні, щоб врешті решт «мудрость би була своя», реагуючи на голос Олега із 2008 року і його попередження , що наша подальша бездіяльність, безпорадність не залишає надій демократам на владу, не кажучи вже про надії на українську владу. Як радив Володимр Черняк , «пора вийти із прострації» українцям за національністю, згадати про самоорганізацію.