Відповіді

• 2010.10.17 | selu

  Мову вчити треба, толерантність нікому не заважає.

  Якщо знати, що те є.

• 2010.10.17 | igorg

  А ось як виглядає ситуація з точки зору теж мігранта, але

  я так зрозумів з України. Назріває дуже серйозна проблема. До речі, відголоски цієї проблеми дуже чітко проглядаються. Я не знаю чи відреагують самі німці, але здається у них ще раніше почнуться розборки між самими мігрантами бо у них рівень й культури й толерантності значно нижчий. Згадайте про випадок із вбивством у суді вагітної арабської жінки. І що, якась реакція на це є? Абсолютно нічого, окрім того що поговорили як це жахливо. Через який час автор тексту нижче почне не тільки на ноги наступати й посилати? А його знайомий що має родичів що займаються наркотою?
  
  http://nnm.ru/blogs/ashkaa777/germaniya_cvetochki_emigracii/#cut
  
  Пять лет я живу в Германии — окно в окно — рядом с психопатской турецкой семьёй. Психопатической, потому что они постоянно орут. Обычно с раннего утра, когда соседи еще спят. В эти моменты мне хочется запустить туркам в форточку обычную пехотную гранату! Это становится навязчивой идеей, и, как мне объяснял мой кузен Яша, обязательно закончится старческой шизофренией.
  --------------------------------------------
  
  На немецкой земле зреет серьезный межнациональный конфликт
  
  Мой постоянный партнёр по игре в преферанс российский немец Вальтер постоянно твердит — разноплеменных эмигрантов завезли столько, что обязательно грядёт межнациональная разборка. Тогда наше разбойно-хулиганское прошлое криминального СНГ покажется нам милой, приятной стариной. И что практичный человек должен готовиться к этому апокалипсису уже сегодня. Вальтер два раза намекнул мне, что его двоюродный брат, который держит подпольную фирму по продаже наркотиков из Голландии, обещал устроить через свои связи и продажу стволов.
  
  В Праге можно недорого затовариться всем необходимым для собственной обороны, хоть гранатомётом, хоть «калашом» последней модели. Сам Вальтер решил заказать портативный израильский «Узи», «Беретту» и два штурмовых ножа, лезвия, которых вылетают при нажатии потайной кнопки, поражая всё живое…
  
  Десять лет тому назад, когда я заехал, как еврейский беженец, в размеренную и богатую Германию, то в нашей крошечной земле Саарланд была тишь да гладь, да божья благодать. Но премьер-министр нашей земли, дабы набрать численность населения, сохранить должность премьера и огромный штат чиновников, притащил в Саарланд и в Саарбрюккен- главный город этой земли — тысячи албанцев, африканцев, цыган из всей Восточной Европы.
  
  Так что спокойной и безмятежной жизни не привидится, потому, как они размножаются со скоростью инфузорий, и наглеют с каждым днём. Эти, утомительные говоруны — столичные депутаты и политические комментаторы с приклеенными улыбками — тоскливо долдонят о том, что эмигранты-мусульмане пока ещё слабо интегрируются в дружное интеграционное поле Германии. И что эта проблема требует пристального внимания всей общественности и специальных организаций, отвечающих за интеграцию в стране.
  
  Но чтобы нормально интегрироваться в Германию, надо бегать, как наскипидаренный, на встречи с чиновниками бюро по трудоустройству, просиживать до костяных мозолей задницу на муторных языковых курсах, ходить, ради сохранения социалпособия, на работу за 1 евро в час.
  
  «Пёстрые» эмигранты этого не желают. Их задача — затащить в Германию родичей, родить детишек, за которых регулярно платят «детские деньги». По этой причине бундестагу пора заказывать всегерманский орден материнства. Правда, в списках на награждение практически не будет этнических немок. Природное и традиционное женское предназначение — рожать детей и быть хранительницей семейного очага, представляется им сегодня диким и противным. Они заняты карьерой, к тому же не самого высокого мнения о своих соотечественниках – этнических немцах. А с нулевой рождаемостью в будущее не приедешь — одна дорога на кладбище истории...
  
  Утром у меня визит к врачу-хаутарцу, по- нашему, дерматологу. Вылетаю в коридор, содрогаюсь от рвотных спазм. Жутко воняет жареной селёдкой, приготовленной с какими-то пахучими африканскими национальными кореньями. Эта семья из Мозамбика, несмотря на многочисленные протесты жильцов нашего дома, уговоры хаузмайстера, с истинно африканским упрямством продолжают жарить эту отвратную селёдку. А их многочисленное, галдящее днём и ночью потомство, разбросало по всем этажам свои игрушки. Впору ноги сломать.
  
  Раньше в этой квартире жила милая старушка, немка-пенсионерка, вежливая, чистоплотная. Не выдержала такого хамского соседства, съехала туда, где ещё есть маленькая, последняя возможность пожить среди своих соотечественников. Дабы не видеть, и не слышать весь этот кричащий, вечно что-то жующий ужас, который наводнил их некогда спокойные и чистые города и веси.
  
  На остановке рейсового автобуса ждут раскормленные задастые африканки с детскими колясками. Да не обычными одинарными, а двойными и тройными. Галдёж
  стоит такой, что вокруг на расстояние километра удрали перепуганные вороны и галки. Подкатили свои коляски турчанки в платочках. Автобус выруливает на стоянку, двери распахнулись, началась посадка.
  
  Все, кто идут в переднюю дверь, столпились в узком проходе, тыча водителю свои проездные билеты, фаркарты, талоны. Второй месяц в нашем городе идёт крупномасштабная война между частной автотранспортной фирмой и горожанами. Ветераны-эмигранты рассказывали мне, что раньше, лет пятнадцать тому назад, когда Саарбрюккен не напоминал обычный город Южно-Африканской республики, то даже не требовалось при входе в автобус показывать проездной документ. Но понаехали отовсюду эмигранты, и начался « заячий» беспредел.
  
  В ответ на эти лукавые происки пассажиров руководство фирмы обязало водителей автобусов стать контролёрами. Но эмигранты, прошедшие суровую школу выживания в тех местах, откуда они приехали в Германию, придумали, как эффективно «кидануть» городской транспорт и устроить себе бесплатный проезд. Без русско-еврейских мозгов тут явно не обошлось.
  
  Допустим, кто-то в семье из трёх человек приобрёл годовую карту, и сразу же выложил немалую сумму денег. Затем по истечению месяца, эта карта вдруг
  теряется, и в кунден – центре выписывают новую карту. Приходится платить небольшой штраф. Однако в семье уже есть две карты. И таких случаев в городе полным — полно. Немцы спохватились, поняли, что их классически дурят, установили проверочные автоматы рядом с водителем. Конечно, процент «зайцев» снизился, но эти дополнительные проверки фаркарт, вечные пробки в дверях жутко раздражают водителей и действуют им на нервы.
  
  Автомат благосклонно прореагировал на мою фаркарту, и я оказался в салоне, где мгновенно заполняются сидячие места, а средняя площадка забита детскими колясками. Вижу свободное место рядом со старушкой, испуганно вжавшейся в спинку кресла. Скорей всего, это — коренная немка. У неё такой вид, как-будто она живёт на оккупированной территории.
  
  В одном политическом журнале я прочитал выражение одного политика о необходимости завоза эмигрантов: следует разбавить застарелую кровь в стране, потому как Германия неуклонно превращается в страну стариков, а ситуация с рождаемостью у этнических немцев — нулевая.
  
  Интересно всё же, как лет через двадцать будут выглядеть немцы? Пожалуй, что образ белокурого гиганта- арийца, о котором бредили в третьем рейхе Гитлера, навсегда канул в Лету. Будет полный «интернационал», от которого фюрер перевернулся бы в гробу.
  
  Особенно пришлись по вкусу одиноким молодым немкам с повышенной сексуальной возбудимостью крепкие в любовном деле африканцы со сказочно развитым мужским естеством. Омоложение протекает весьма успешно… Вот уж
  точно: если Господь собрался кому-то отомстить по полной программе, то это неотвратимо. И в этом можно даже не сомневаться…
  
  Успеваю занять свободное место рядом со старушкой. На соседние два места плюхается африканка, усаживает рядом своего отпрыска, сосущего леденец на палочке. Его слюна заливает пол. Несколько дней назад один такой милый мальчик швырнул мне на новые брюки недоеденное мороженное, а его отмороженная мамочка даже не извинилась. Принимаю меры предосторожности: убираю в сторону колени, делаю страшные глаза. Мамаша мальчугана в это время шумно переговаривается с африканками, которые заполонили среднюю площадку. Они орут, как на невольничьем рынке. Пацаненку скучно. Он хлопает своей конфетой мою соседку старушку – немку. Та вежливо возмущается, а мамаша презрительно щурится, и лениво оттягивает своё совершенно невоспитанное чадо ближе к себе.
  
  Замечаю, что недалеко от выхода освободилось одно место. Вскакиваю, как ужаленный, и специально наступаю своим сорок шестым размером полуботинка на босоножек мамаши, разожравшейся на дармовых хлебах. Она тотчас подняла хай. И мгновенно начинают солидарно орать остальные африканки. Поворачиваюсь к ним, и спокойно объявляю: Идите на хрен! Магическое произношение главного слова русского мата действуют отрезвляюще. Лишний раз убеждаюсь, что наш родной, замечательный во многих случаях жизни русский мат знаком всем эмигрантам и вызывает у них неосознанное чувство страха. Несколько человек в автобусе дружественно и понимающе улыбаются мне.
  
  Через несколько минут автобус прибывает на остановку перед железнодорожным вокзалом. Пассажиры идут к выходу. Вскакивает дебелая африканка с чадом на руках, спешит к выходу. Перемазанный липкой слюной отпрыск роняет свою конфету на голову какого-то случайно подвернувшегося пассажира. Шум, крики, но этим представителям чёрного континента, как говорят у нас на Украине, глубоко, до самой сраци. На следующей остановке выхожу. Мне надо пройти квартал. В первом проулке находится праксис врача – кожника Бернгарда, который здорово помог мне в лечении застарелого псориаза.
  
  Непредвиденное препятствие — сходняк цыган. Понаставили к тротуару свои шикарные тачки. Никто из этого кочующего племени ни одного дня не работал в Германии. Получают лишь «социал» и пособия на детей, а на таких навороченных тачках разъезжают, что позавидуют короли русского криминального мира. Мужики-цыгане толпятся возле тачек, наблюдая за цыганками, а те пристают к прохожим, суют им какие-то усохшие розы на продажу. Окружают, лезут в лицо, зомбируют, выцыганивают деньги. Тут же орудуют группы цыган — шустрил с декоративными перстнями.
  
  Всё очень просто, и рассчитано на полных дураков. Вот к прохожему бросается молодой цыган и радостно вопит: «Друг! Я нашёл золотой перстень. Бери за 30 евро!». Бывает, что и срабатывает: перстни эти сделаны из латунно-бронзовой трубы, но блестят почти, как золотые.
  
  Мой приятель Вальтер, у кого родня промышляет бизнесом наркотиков, рассказывал мне, что ожидается большая наркотическая война. Цыгане влезли в наркотический бизнес, снижают цены, перехватывают покупателей у криминальных группировок коренных немцев, турок и арабов. По мнению бывалого Вальтера это обязательно закончится большой кровью. За десять лет, что я живу в этом южном немецком городе, количество курящих косяки с наркотой, нюхающих кокс, вкалывающих себе героинчик, расплодилось настолько, что уже не вызывает удивления.
  
  Когда Саркози выгнал из Франции сорок таборов цыган, шум поднялся на всю Европу.Даже эта смешная пророчица Новодворская в далёкой Москве высказалась в поддержку «нечастных цыган» и зачем-то приплела к депортации героиню классической оперы « Кармен». Но Кармен, как мне помнится, не торговала наркотой, не «впаривала» прохожим фальшивые кольца и не жила на соцпособие.
  
  Стращать Саркози излишне. Потому, как в правилах Евросоюза есть статья, где чётко сказано, что если национальное меньшинство в течение трёх месяцев не выказывает желание трудиться, учиться, нормально интегрироваться, представляет сёрьезную помеху для социальных служб, то его следует депортировать из страны. В конечном счёте, Европа ведь не приют для всех бездельников мира.
  
  Буду очень признателен тому, кто популярно объяснит домашней затворнице Новодворской, весьма далёкой от реалий повседневности, чем промышляют в России цыгане, и сколько юных православных душ они погубили, являясь активными посредниками в распространении наркоты.
  
  В назначенное время прихожу в «праксис», протягиваю русской девочке, кто ведает приёмом и записью пациентов, медицинскую карточку, сообщаю, что у меня «термин».
  
  -Доктор Бернгард не будет принимать. Он открыл «праксис» в Ирландии, переехал туда вместе со своей семьёй, — сообщила мне регистраторша.- Теперь этот «праксис» принадлежит другому доктору. Его зовут господин Рашид. Он родом из Марокко, учился во Франции, но последние десять лет живёт и работает в Германии. Он считается хорошим специалистом-дерматологом. Идите в комнату ожидания, вас примут по «термину».
  
  Судя по выражению её лица, эта замена врача, с кем она проработала несколько лет, не очень понравилась, но, слава Богу, что её хоть оставили на прежнем месте. Что же такое происходит в Германии, если классные специалисты — врачи, инженеры, научные работники, все те, кто создал ей престиж в цивилизованном мире, покидают свою Родину навсегда, легко находя применение своим знаниям, талантам и способностям в тех странах, где в них заинтересованы?
  
  Недавно в немецкой популярной газете «Бильд» прочёл, что в прошлом году из Германии больше выехало людей, чем въехало в неё эмигрантов. Если они не остановят утечку своих мозгов, то это грозит Германии катастрофой. Те, кто въезжают для омоложения старческой крови и те, этнические немцы, кто останутся, такой полноценный ВВП и такой экономический оборот не обеспечат. Вот тогда грядёт катастрофа, и первыми, кого это коснётся материально и психологически, будут получатели социального пособия. Это миллионы людей, и никакого проку для реальной экономики от них нет. Немецкой экономическо-финансовой сказке, позволившей мне и миллионам прочим прожить недурственно и спокойно, приходит амбец. Сказочка станет легендой, а что мы будем кушать, где будем жить, оплачивая своё проживание – это подползающие, как голодная гадюка, реалии, которые ощущаешь тренированным чутьём бывшего советского человека, прошедшего крым и рым, и медные трубы.
  
  Доктор Рашид был чертовски похож на мавра Отелло из шекспировской трагедии. В отличие от усидчивого Бернгарда, он постоянно выбегал из кабинета, темпераментно беседовал в холле с какими-то людьми, явно арабской наружности. Понятно, что времени на приём пациентов, у него не было. У меня был назначен «термин» на десять часов утра. Принял он меня в двенадцать, посвятил минут пять, выписал то же лекарство, которое мне когда-то подобрал толковый специалист немец, у кого в «праксисе» был идеальный порядок. Два часа я потерял впустую. Можно было просто выписать у девочки – регистраторши рецепт. Нет, сюда я больше ни ходок. Буду искать такого же врача — профи, каким был мой незабвенный Бернгард.
  
  По пути домой получил лекарство в привычной для меня аптеке, направился на остановку автобуса, намериваясь ехать домой. Германия меняется буквально на глазах и явно не в лучшую сторону. Лет десять тому назад городской транспорт работал, как швейцарские часики, без минуты опозданий. Экономический кризис и внутренние проблемы отразились и на транспорте. Гонять полупустые автобусы на городских маршрутах для частной фирмы — утомительно и разорительно. Число автобусов заметно сократилось, и другой раз приходится подолгу ждать, но разве это идёт в какое-то сравнение с транспортным хаосом Украины или России? Те, кто летом побывали в гостях на бывшей Родине, в полной мере познали прелести украинских маршруток и транспортной рухляди российских городов.
  
  На остановке автобуса в моём немецком городе необходимо быть крайне внимательным. Нельзя близко подходить к кромке тротуара. Идущий на стоянку, или отъезжающий автобус, может задеть зеркалом. Для вящей безопасности следует чаще смотреть по сторонам. Велосипедисты, а их тут пруд пруди, имеют привычку, носится как угорелые. И мне уже не раз доставалось от таких нежданных встреч. Стайками, или в одиночку бродят бомжи в поисках алкоголя и хлеба насущного в сопровождении здоровенных, агрессивных псов.
  
  Бомжи, львиную долю среди которых составляют этнические немцы — алкоголики, наркоманы, жертвы семейных неурядиц и разборок, составляют сегодня в Германии довольно-таки приличный слой отверженных. Количество их с каждым годом растёт. И представить без них немецкие города и веси просто невозможно.
  
  Удар в голову пустой банки из-под пива мгновенно отвлёк меня от размышлений на социологические темы. Банка, шлёпнувшись со звоном об асфальт, покатилась к автомату разовых билетов. Группа подростков-албанцев, громко и весело обсуждая меткий удар своего товарища, продефилировала через стоянку автобуса, направляясь в городской парк. Их лидер задержался и, нагло прищурившись, ожидал моей реакции. Хотел порисоваться перед местными шлюшками – малолетками, которые постоянно присутствуют среди албанской молодежи, нередко получая от них жестокую трёпку. Я эти сцены, где мигранты-албанцы воспитывают в своём духе этнических немок-подростков, видел не раз…
  
  Сделал вид, что смотрю далеко вдаль, и не дал повода этому зверёнышу напасть на меня дружной ватагой и превратить в инвалида. Я не знаю, кому из немецких государственных деятелей пришла мысль притащить Германию албанцев. Им есть, где жить: хоть в Косово, хоть на родине предков – Албании. Плавно интегрироваться в немецкую культуру, экономику и культуру, как об этом мечтают корифеи немецкой интеграции, албанцы не собираются. Для их основной массы учёба и работа — это занятия не достойные настоящих мужчин. Уж если они плавно и интегрируются, то только в немецкую тюремную систему. Они уже сейчас наводят ужас на население немецких городов и посёлков. А вот когда их станет в несколько раз больше, то это будет тяжкой проблемой. По криминальным подвигам они переплюнут турок, которые пока лидируют в шкале преступности в Германии. Это мне по большому секрету сказал знакомый полицейский. Он родом из Казахстана, но прошёл все тесты и проверки, и был принят в городскую полицию.
  
  Недавно транслировали по кабельному телевидению фильм, как в одном из немецких городов этнический немец средних лет случайно стал свидетелем того, как банда совершеннолетних албанцев напала в позднее время на пожилого прохожего, избила и ограбила его. А главный герой фильма вместо того, чтобы скромно потупить очи, сделать вид, что это его не касается, по собственной инициативе отправился в «полицейревир». Дал свидетельские показания и указал на преступника на опознании.
  
  С этого дня начались для него кошмары в самой демократической стране Европы, как любят все, кому не лень, величать Германию. В течение всего фильма два озверевших и совершенно безнаказанных албанца издевались над пожилым немцем, а все его походы в полицию заканчивались впустую. Но герой фильма был так воспитан, что не мог идти против своей совести и забрать назад своё заявление. Его ежедневно терроризировали проживающие в городе албанцы. Лучшим выходом для него было бросить работу, продать свой дом и переехать в другую землю. Но он выбрал путь настоящего мужчины. Купил на чёрном рынке револьвер и в очередной приход мучителей прострелил одному из них ногу в тот момент, когда тот решил пощекотать ножиком свою жертву.
  
  Эти два обнаглевшие от безнаказанности бандюка, жрущие немецкий хлеб, выглядели, как обмочившиеся со страху младенцы.
  
  Фильм художественный, но как было указано в титрах, основой для его создания послужила реальная история.
  
  У этнических немцев этот фильм вызвал массу откликов. Полагаю, что он стал предтечей дела доктора Тило Саррацина, который выпустил книгу под названием: «Германия – самоликвидация, или как мы ставим нашу страну на карту». В принципе далёкий потомок воинствующих мусульман, постоянно воюющих с христианами за гегемонию в Европе, впитавший с молоком матери немецкую культуру и менталитет, доктор Тило Саррацин сказал горькую правду.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2010.10.17 | Pavlo

    Бувший співвітчизник страждає не класичний радянський расизм.

    Я йому співчуваю, як емігрант мусить жити в емігрантських кварталах.
    Мої знайомі в бундесі теж живуть поруч з турками, бо жити поруч з німцями дорого.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2010.10.17 | Max

      Окрім звинувачення в расизмі більше сказати нічого?

      Pavlo пише:
      > Бувший співвітчизник страждає не класичний радянський расизм.
      > Я йому співчуваю, як емігрант мусить жити в емігрантських кварталах.
      > Мої знайомі в бундесі теж живуть поруч з турками, бо жити поруч з німцями дорого.
      І раджу застановитись над тим, чому сусідство турків здешевлює житло.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2010.10.17 | loup-garou

        Так це і справді махровий радянський расизм

        Майновий стан емігрантів (втч слов'ян) в середньому значно гірший, ніж у аборигенів. Наприклад, уже за рахунок спадщини - порядку 100-200 тис. євро на домогосподарство, до того ж акцентованої демографічними параметрами. Більша злочинність, неосвіченість і пр. в емігрантському середовищі є лише передбачуваними наслідками різних початкових умов, і не має прямого відношення до кольору шкіри, віри ітд.
        
        btw найбільше німці страждають від радянських мігрантів, а не від турків.
        
        Оце ось хороше, рідне:
        
        > Замечаю, что недалеко от выхода освободилось одно место. Вскакиваю, как ужаленный, и специально наступаю своим сорок шестым размером полуботинка на босоножек мамаши, разожравшейся на дармовых хлебах. Она тотчас подняла хай. И мгновенно начинают солидарно орать остальные африканки. Поворачиваюсь к ним, и спокойно объявляю: Идите на хрен! Магическое произношение главного слова русского мата действуют отрезвляюще. Лишний раз убеждаюсь, что наш родной, замечательный во многих случаях жизни русский мат знаком всем эмигрантам и вызывает у них неосознанное чувство страха. Несколько человек в автобусе дружественно и понимающе улыбаются мне.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей

        • 2010.10.17 | Max

          Расизм тут мене не обходить, я про дещо інше

          loup-garou пише:
          > Майновий стан емігрантів (втч слов'ян) в середньому значно гірший, ніж у аборигенів. Наприклад, уже за рахунок спадщини - порядку 100-200 тис. євро на домогосподарство, до того ж акцентованої демографічними параметрами. Більша злочинність, неосвіченість і пр. в емігрантському середовищі є лише передбачуваними наслідками різних початкових умов, і не має прямого відношення до кольору шкіри, віри ітд.
          Стара добре відома лівацька баєчка: злочинці не винуваті в тому, що коять, то суспільні обставини їх такими роблять.
          
          > btw найбільше німці страждають від радянських мігрантів, а не від турків.
          Або пруфлінки або ж брехло.
          
          > Оце ось хороше, рідне:
          > > Замечаю, что недалеко от выхода освободилось одно место. Вскакиваю, как ужаленный, и специально наступаю своим сорок шестым размером полуботинка на босоножек мамаши, разожравшейся на дармовых хлебах. Она тотчас подняла хай. И мгновенно начинают солидарно орать остальные африканки. Поворачиваюсь к ним, и спокойно объявляю: Идите на хрен! Магическое произношение главного слова русского мата действуют отрезвляюще. Лишний раз убеждаюсь, что наш родной, замечательный во многих случаях жизни русский мат знаком всем эмигрантам и вызывает у них неосознанное чувство страха. Несколько человек в автобусе дружественно и понимающе улыбаются мне.
          То до питання відносин МІЖ мігрантами. До німців стосунку не має.

      • 2010.10.17 | Shooter

        а що ще можна сказати совіцькому расисту?

        Max пише:
        > Pavlo пише:
        > > Бувший співвітчизник страждає не класичний радянський расизм.
        > > Я йому співчуваю, як емігрант мусить жити в емігрантських кварталах.
        > > Мої знайомі в бундесі теж живуть поруч з турками, бо жити поруч з німцями дорого.
        > І раджу застановитись над тим, чому сусідство турків здешевлює житло.
        
        Воно, власне, турки селяться там, де дешево житло.
        
        Ті ж турки, які селяться там, де житло дорожче - цілком "нормальні" (хоч і не німці).
        
        З іншого боку - саме турки тягнули на своєму хребті, до великої міри, відродження Німеччини після війни.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей

        • 2010.10.17 | Max

          Расист чи не расист, то справа приватна. Говорімо про факти.

          Shooter пише:
          > Max пише:
          > > І раджу застановитись над тим, чому сусідство турків здешевлює житло.
          > Воно, власне, турки селяться там, де дешево житло.
          Можливо, але правильніше буде сказати, що емігранти початково селились там, де їм давали соціяльне житло. Питання про динаміку: чому в околицях, де є емігранти, вартість житла продовжує спадати?
          
          > Ті ж турки, які селяться там, де житло дорожче - цілком "нормальні" (хоч і не німці).
          То такий мізерний відсоток серед емігрантів, що погоди не робить.
          
          > З іншого боку - саме турки тягнули на своєму хребті, до великої міри, відродження Німеччини після війни.
          Неправда. Навіть турки і курди почали масово прибувати до Німеччини, коли питання повоєнної відбудови давно вже не стояло, на все готове. Що вже говорити про циган і африканців!
          згорнути/розгорнути гілку відповідей

          • 2010.10.18 | Shooter

            ну так, і нацисти були на початках "приватними"

            Max пише:
            > Shooter пише:
            > > Max пише:
            > > > І раджу застановитись над тим, чому сусідство турків здешевлює житло.
            > > Воно, власне, турки селяться там, де дешево житло.
            > Можливо, але правильніше буде сказати, що емігранти початково селились там, де їм давали соціяльне житло.
            
            Треба обов*язково не забути додати - використовуючи їх як дармову робочу силу. Бо місцеве населення за таку платню працювати не погоджувалося.
            
            > Питання про динаміку: чому в околицях, де є емігранти, вартість житла продовжує спадати?
            
            В околицях будья-якої "усталеної" зони соціального житла відносна вартість житла падає. Байдуже - живуть там араби, турки чи white trash.
            
            > > Ті ж турки, які селяться там, де житло дорожче - цілком "нормальні" (хоч і не німці).
            > То такий мізерний відсоток серед емігрантів, що погоди не робить.
            
            Пропоную подивитися на еміґрацію до Канади та Австралії. "Побачити" хто там робить "погоду" і спробувати задуматися - чому.
            
            > > З іншого боку - саме турки тягнули на своєму хребті, до великої міри, відродження Німеччини після війни.
            > Неправда. Навіть турки і курди почали масово прибувати до Німеччини, коли питання повоєнної відбудови давно вже не стояло, на все готове. Що вже говорити про циган і африканців!
            
            ага, ага, "точно". приїхали турки в Німеччину - і відразу "сіли на соціалку", як же інакше.
            
            Читайте - і не плетіть дурниць:
            
            http://en.wikipedia.org/wiki/Turks_in_Germany#Immigration_to_Germany
            
            The large-scale of immigration of Turkish workers from the beginning of the 1960s was on the one hand, due to the high population growth and mass unemployment within Turkey, and on the other, due to the demand for labour in north-west Europe.[18] West Germany, like other Western European nations, began to experience a labour shortage by the mid-1950s.[19] Recruitment of workers from Mediterranean countries was one easy solution to this problem.[20] In 1961, the construction of the Berlin Wall exacerbated West Germany’s labour crisis by restricting the flow of immigrants from East Germany, and that same year Turkey’s first recruitment agreement was signed.[21] Pressure from German employers in 1962 and 1963 played a key role in ending the two-year limit on the period for which Turkish workers were permitted to stay in West Germany.[22]
            
            ***************
            
            А тепер - питання на засипку: чому еміґранти у Франції та Німеччині - "проблема", а у Канаді та Австралії - "благо"?
            згорнути/розгорнути гілку відповідей

            • 2010.10.18 | Max

              Ой, не радив би я Вам в то вдаватись

              Shooter пише:
              > Треба обов*язково не забути додати - використовуючи їх як дармову робочу силу.
              Комуняцька демагогія. В ринковій (чи хоча б напівринковій) економіці ніхто задарма не працює. Кожен працівник заробляє відповідно до своєї кваліфікації.
              
              > Бо місцеве населення за таку платню працювати не погоджувалося.
              Напівсоціялістичні держави Європи штучно стимулювали наплив практично некваліфікованої іноземної робочої сили, тим самим штучно сприяючи пропозиції відповідних робочих місць. Якби не наплив низькокваліфікованих робітників, то ми нині би бачили в Європі незрівнянно вищий рівень автоматизації і навіть роботизації.
              
              Інакшими словами: уряди Зах.Європи протидіяли ринковим силам, які тиснули в бік технічного прогресу.
              
              > В околицях будья-якої "усталеної" зони соціального житла відносна вартість житла падає. Байдуже - живуть там араби, турки чи white trash.
              От і я про те ж: спадає. Але природним чином спадає очевидно, недостатньо, тому європейські політичні "еліти" вирішили налагодити імпорт трешу з-за кордону (власного їм видавалось замало).
              
              > Пропоную подивитися на еміґрацію до Канади та Австралії. "Побачити" хто там робить "погоду" і спробувати задуматися - чому.
              Згадані країни дещо відрізняються (меншою соціялістичністю), принаймі в плані трудової політики (хоч і не набагато). Відтак і емігрує туди дещо інший контингент людей.
              
              > ага, ага, "точно". приїхали турки в Німеччину - і відразу "сіли на соціалку", як же інакше.
              > Читайте - і не плетіть дурниць:
              > http://en.wikipedia.org/wiki/Turks_in_Germany#Immigration_to_Germany
              > The large-scale of immigration of Turkish workers from the beginning of the 1960s was on the one hand, due to the high population growth and mass unemployment within Turkey, and on the other, due to the demand for labour in north-west Europe.[18] West Germany, like other Western European nations, began to experience a labour shortage by the mid-1950s.[19] Recruitment of workers from Mediterranean countries was one easy solution to this problem.[20] In 1961, the construction of the Berlin Wall exacerbated West Germany’s labour crisis by restricting the flow of immigrants from East Germany, and that same year Turkey’s first recruitment agreement was signed.[21] Pressure from German employers in 1962 and 1963 played a key role in ending the two-year limit on the period for which Turkish workers were permitted to stay in West Germany.[22]
              Шановний, а особисто Ви читаєте то, що цитуєте? Там же людською мовою написано: "The large-scale of immigration of Turkish workers from the beginning of the 1960s..." (підкреслення моє). Чи тварісчю невідомо, що повоєнна відбудова Німеччини вже практично добігла кінця ще ПЕРЕД 1960-м? Ось і доказ: "West Germany, like other Western European nations, began to experience a labour shortage by the mid-1950s." -- з чого б то, га?
              
              Так що нісенітниці верзете саме Ви, і ніхто інший.
              Не варто з хорої голови на здорову перекладати, тварісчь.
              
              > А тепер - питання на засипку: чому еміґранти у Франції та Німеччині - "проблема", а у Канаді та Австралії - "благо"?
              То хто Вам таке наоповідав? І що то за квіз Ви тут проводити надумали?
              згорнути/розгорнути гілку відповідей

              • 2010.10.19 | Shooter

                вмієте розсмішити :)

                Max пише:
                > Shooter пише:
                > > Треба обов*язково не забути додати - використовуючи їх як дармову робочу силу.
                > Комуняцька демагогія. В ринковій (чи хоча б напівринковій) економіці ніхто задарма не працює. Кожен працівник заробляє відповідно до своєї кваліфікації.
                
                ага, точно. і капіталіст не старається знизити витрати, наприклад, через чим нижчі зарплати. і жоден капіталіст ще ніколи не закрив виробництво в країні з високою заробітною платою і не переносив в країну з дешевою/дармовою робочою силою.
                
                "Страшно далєкі оні от реальності" - вкраїнські ридзі неоліберали
                
                > Напівсоціялістичні держави Європи штучно стимулювали наплив практично некваліфікованої іноземної робочої сили, тим самим штучно сприяючи пропозиції відповідних робочих місць.
                
                Ну так. Вони цю дешеву робочу силу використовували на державній службі - наприклад, клєрком в міністерстві. от сволочі соціялістичні - вирішили для турків в Німеччині рай організувати.
                
                > Якби не наплив низькокваліфікованих робітників, то ми нині би бачили в Європі незрівнянно вищий рівень автоматизації і навіть роботизації.
                
                а-я-яй...то кажете, в Європі до сьогоднішнього дня - кустарне виробницвто? очі відкриваєте
                
                >Інакшими словами: уряди Зах.Європи протидіяли ринковим силам, які тиснули в бік технічного прогресу.
                
                А це вже майже за Подерев*янським: блєск просто!
                
                Тільки вся фішка в тому що найбільш зацікавлені в дешевій робочій силі були саме "ринкові сили" Німеччини. Які цей нахил демонструють, власне, всю свою історію існування. Чи Ви думаєте, що ці "ринкові сили" в, скажімо, Китаї приваблює "автоматизація виробництва та грамотна та дорога робоча сила"?
                
                > > Пропоную подивитися на еміґрацію до Канади та Австралії. "Побачити" хто там робить "погоду" і спробувати задуматися - чому.
                > Згадані країни дещо відрізняються (меншою соціялістичністю), принаймі в плані трудової політики (хоч і не набагато).
                
                То Ви розкажете бабці своїй - що Канада та Австралія "менш соціялістичні" (у Вашій інтерпретації) ніж Німеччина.
                
                А базова відмінність в еміґраційній політиці в Канаді, Австралії та Німеччині з іншого боку елементарна: коли в Німеччину масово завозили дешеву робочу силу (і чому страшенно раді були німецькі "ринкові сили"), яка, відповідно, завжди буде "соціально слабша", то в Канаду та Австралію стимулювали (і стимулюють) іміґрацію "дорогої" робочої сили, встановивши, фактично, освітній/професійний ценз.
                
                Тому німцям сьогодні на наслідки своєї захланності нєфіг кивати.
                згорнути/розгорнути гілку відповідей

                • 2010.10.19 | Сахаров

                  Re: вмієте розсмішити - Канада.

                  Щодо благополучної ситуації з мігрантами в Канаді, де, здається, і народилася ідея мультикультуралізму, - то не зовсім так. "Чорний бунт" у Монреалі 1992 року - то були не абиякі заворушення. Квебекський сепаратизм має не просто етнічне коріння - він підсилюється проблемами, що виникають внаслідок імміграції. А саме проблема у тому що імміграційний закон Канади не може бути обмежений законом провінції, і іммігранти вільні вибирати місце поселення. Звісно, здебільшого вони вибирають Онтаріо і Квебек, де економічна ситуація найкраща. Попри фільтрацію за освітнім рівнем тощо вихідці з Чорної Африки і Південно-східної Азії, котрих серед іммігрантів чимало, по перше, не надто асимілюються у місцевій культурі, по друге, рівень культури, який вони мають, як правило, низький, по третє, вони (та й більшість інших іммігрантів) орієнтовані на англомовність і у франкомовних регіонах створюють додаткові проблеми для місцевих жителів, розмиваючи франкомовну, і без того загрожену, культуру. Відтак франкофони додатково потерпають від мігрантів і це не сприяє остаточній інтеграції того ж Квебека у канадське оточення. Гасло "Quebec would be free" звучить все гучніше, можливо, Квебек таки відокремиться від Канади і не останнім фактором, що до того спонукає, є мігранти.
                  Якщо це не так, хай канадійці мене поправлять. Хоч у Канаді я зустрічав іммігрантів негрів і арабів з високим рівнем освіти і культури, але попри те знайти пристойну роботу для іммігранта часом велика проблема, так, до аеропорту мене віз таксист - араб з Іраку, університетський професор, доктор філософії з історії. На запитання чому працює таксистом відповів "Я іммігрант, для мене іншої роботи не знайшлося". На друге запитання, чому в такому разі не повернеться до Іраку, відповів - "Мене там повісять". Трагедія.
                  згорнути/розгорнути гілку відповідей

                  • 2010.10.19 | Shooter

                    Канада має дуже простий вибір

                    як і решта "золотого мільярду":
                    
                    1) помаленько вимирати та втрачати конкурентноздатність (через дорожнечу "істинно місцевої" робочої сили)
                    2) вміло регулювати іміґрацію
                    
                    Поки-що країни "золотого мільярду" "чомусь" не хочуть погоджуватися на пункт один.
                    
                    Щодо пункту 2, то поки-що успішними в його аплікації є саме Канада та Австралія - і саме через "освітньо-майновий ценз" (а деталі чи викиви, власне, тут є іррелевантні)
                    
                    І не настільки успішними є європейські країни, які в свій час заохочували міґрацію саме некваліфікованої дешевої (відповідно і бідної) робочої сили. Такий підхід, у принципі, був ефектиним на зорі імперіалізму (США). Але, як показує практика, виявився бути менш ефективним в пізню індустріальну добу.

                • 2010.10.19 | Max

                  Дурня розсмішити легко

                  Shooter пише:
                  > Max пише:
                  > > Комуняцька демагогія. В ринковій (чи хоча б напівринковій) економіці ніхто задарма не працює. Кожен працівник заробляє відповідно до своєї кваліфікації.
                  > ага, точно.
                  Точно -- інфа 100%.
                  
                  > і капіталіст не старається знизити витрати, наприклад, через чим нижчі зарплати. і жоден капіталіст ще ніколи не закрив виробництво в країні з високою заробітною платою і не переносив в країну з дешевою/дармовою робочою силою.
                  Та ну? От несподіванка!
                  Тільки яким боком то до тези, що в кожній окремій країні кожен заробляє в міру своєї кваліфікації?
                  
                  > > Напівсоціялістичні держави Європи штучно стимулювали наплив практично некваліфікованої іноземної робочої сили, тим самим штучно сприяючи пропозиції відповідних робочих місць.
                  > Ну так. Вони цю дешеву робочу силу використовували на державній службі - наприклад, клєрком в міністерстві. от сволочі соціялістичні - вирішили для турків в Німеччині рай організувати.
                  Я поважно стурбований станом Вашого здоров'я -- розмова самого із собою то вкрай занепокоююча ознака.
                  
                  > > Якби не наплив низькокваліфікованих робітників, то ми нині би бачили в Європі незрівнянно вищий рівень автоматизації і навіть роботизації.
                  > а-я-яй...то кажете, в Європі до сьогоднішнього дня - кустарне виробницвто? очі відкриваєте
                  Ну так, мислення справжнього екстреміста -- все або нічого. Або повна роботизація, або кустарне ремісниі мануфактури. А що, проміжних варіянтів не буває?
                  
                  > >Інакшими словами: уряди Зах.Європи протидіяли ринковим силам, які тиснули в бік технічного прогресу.
                  > А це вже майже за Подерев*янським: блєск просто!
                  За Подерев'янським:

                  
                  - Товариш Шутер, Ви мудак?
                  - Без того нам нільзя ніяк!

                  
                  
                  > Тільки вся фішка в тому що найбільш зацікавлені в дешевій робочій силі були саме "ринкові сили" Німеччини. Які цей нахил демонструють, власне, всю свою історію існування.
                  А як же інакше. Халява, вона така.
                  Дають -- бери, б'ють -- тікай.
                  
                  Тільки пропонують ту ніби-халяву сили зовсім не ринкові. Антиринкові навіть.
                  
                  > Чи Ви думаєте, що ці "ринкові сили" в, скажімо, Китаї приваблює "автоматизація виробництва та грамотна та дорога робоча сила"?
                  Пан є дурень? І до чого тут, що думаю я?
                  
                  > То Ви розкажете бабці своїй - що Канада та Австралія "менш соціялістичні" (у Вашій інтерпретації) ніж Німеччина.
                  Моя покійна бабця інакше і вважати не могла. Бо пам'ятала німецькі порядки (націонал-соціялістичні) часів війни.
                  
                  > А базова відмінність в еміґраційній політиці в Канаді, Австралії та Німеччині з іншого боку елементарна: коли в Німеччину масово завозили дешеву робочу силу (і чому страшенно раді були німецькі "ринкові сили"), яка, відповідно, завжди буде "соціально слабша", то в Канаду та Австралію стимулювали (і стимулюють) іміґрацію "дорогої" робочої сили, встановивши, фактично, освітній/професійний ценз.
                  Та робоча сила, як виявилось, зовсім така дешева не була. Її штучно німецька держава "здешевлювала", коштом всіх платників податків, і то нині вилазить.
                  
                  > Тому німцям сьогодні на наслідки своєї захланності нєфіг кивати.
                  Не "своєї" захланности, а захланности своїх соціялістичних політиків. Наперемін то християнські соціялісти при владі, то соціял-демократи -- от і закономірні наслідки багаторічної социківської політики.
                  згорнути/розгорнути гілку відповідей

                  • 2010.10.19 | zаброда

                    Re: Дурня розсмішити легко

                    Max пише:
                    
                    > За Подерев'янським:
                    Подерв'янським (якщо вже виправляти)

                • 2010.10.19 | Бригада UA

                  чиновницьким розумом не збагнути хід життя пане Шу

                  ..
                  вартість робочої сили не зіграла жодної ролі при прийнятті рішення
                  ..
                  
                  
                  Петро Тарасевич: Case study. Спроба розмістити міжнародне виробнитцво в Україні
                  
                  оригінал, 2005 рік
                  
                  Я щойно закінчив один такий проект.
                  
                  Велика глобальна фірма (як вони кажуть S&P100). Один із заводів – у Пуерто-Ріко (американскька територія) так і не зміг працювати так, як передбачалося, і вони почали шукати нові конфігурацію та місце для заводу.
                  
                  Наша команда працювала з боку інвесторів. Три чоловіка. Повинні були виробити пропозицію та план запровадження.
                  
                  Про конфігурацію заводу говорити не буду – тут це нецікаво. А от із місцем було досить показово.
                  
                  Я – українець, інший хлопець в команді є мексиканцем. Отже, серед країн, які розглядалися, автоматично опинилися Україна та Мексика. Окрім них були США, Ірландія, Швейцарія, Пуерто-Ріко (побудувати завод наново), Сінгапур, Індія та Китай. Перемогла Ірландія.
                  
                  Критерії, які висувались:
                  
                  1) Оподаткування
                  
                  2) Вартість робочої сили та сировини
                  
                  3) близькість до основних ринків збуту
                  
                  4) наявність освідчених професіоналів на місці
                  
                  5) патентний ризик
                  
                  6) легкість управління
                  
                  7) сприятливе економічне середовище
                  
                  Україна, як кажуть, «вибула із змагань у першому ж раунді».
                  
                  Оподаткування: для технологічних виробництв, які використовують найновішу технологію, податок у Ірландії – 5%, у Сингапурі – від 0 до 5%. Україна не варіює опадаткування взагалі (та й взагалі, здається не бачить ріхниці, між інвестором, якій «вікупає» виробництво, що вже існує, і інвестором, який будує нове виробництво)
                  
                  Вартість робочої сили. В Ірландії вони, звичайно, вища за всі інші країни, але вартість робочої сили складає всього 10% від витрат. Плюс сприятливе опадткування – врешті решт
                  
                  вартість робочої сили не зіграла жодної ролі при прийнятті рішення
                  
                  Вартість сировини. В сучасному світі привезти сировину хоч із Китаю, хоч із Нової Зеландії, хоч іх Аргентини коштує копійки у порівнянні с іншими витратами. Не зіграло жодної ролі.
                  
                  Близькість до основних ринків збуту (не подумайте, йдеться не про витрати на траспорт або щось таке - це все копійки). Йдеться про те, наскільки відповідні служби заводу розуміють, «відчувають», що потрібно користувачам. Ірландія поза конкуренцією – в них менталитет англо-саксонський, і вони одночасно є членами ЄС. Отже, вони мають найбільші шанси зрозуміти потреби і США, і ЄС. Україна, наприклад, могла б теоретично претендувати на близьскість до ЄС, але, погодьтеся, в нас зовсім не європейський менталітет, так що до розуміння, чого хоче людина у Німеччині чи Андоррі, нам далеко-далеко.
                  
                  Наявність освідчених професіоналів. Тут караул просто. Вони розглядали показником наявності освідчених професіоналів процент гарвардських випускників у менеджерському середовищі, процент інженерів із американською освітою, процент бухгалтерів із освітою у GAAP та процент юристів із американською освітою.
                  
                  Глина. До речі, Сингапур тут обійшов навіть Ірландію. Знаєте як?
                  
                  Уряд Сингапура має свого представника в КОЖНІЙ великій компанії. Його задача – створити умови. Отже коли дійшли до цьго пункта, представник Сингапуру (офіційна людина, посада на рівні заступника міністра) й запропонував.
                  
                  Ми зараз пошлемо до відповідних університетів США трикратну кількість людей, ніж те, що вам потрібно. Вам треба 10 менеджерів – ми оплатимо аплікацію до топ школ сотні сінгапурців, а потім ЗАПЛАТИМО аналогічном заводам, щоб вони дали 30 з них досвід роботи, а ви виберети з них, кого захочете. Теж саме про інжeнерів, бухгалтерів та юристів. І жодних забов’язань із сторони компанії. Якщо не захочте, можете не брати нікого з них.
                  
                  Плюс. Поки ми щось там оцінювали та обговорювали, він запросив Сингапур і привіз нам на вибір 10 (десять) земельних ділянок для розміщення заводу.
                  
                  Патентний ризик. Тут все просто. Є світовий рейтинг. Україна там значиться серед трьох найнебезпечніших крайн із патентним ризиком. Як кажуть, бай-бай.
                  
                  Легкість управління. Чи може керівник підняти трубку і поговорити із відповідальними людьми на заводі? Найгіршою був Китай – 13 годин різниці, тобто така розмова просто неможлива. Україна була наступною – 7 годин різниці, в світових рейтингах значиться як країна, де люди практично не знають англійської, мало людей із західним менталітетом (тобто навіть якщо людина розуміє англійську, чи зможе вона зрозуміти не слова, а думку поза тими словами).
                  
                  Сприятливе економічне середовище. Тут... Ну ви самі все розумієте.
                  
                  Загалом, перемогла Ірландія із Сингапуром дуже близько до неї.
                  
                  ============================================================
                  
                  Рейтинг України
                  
                  Ми проводили аналіз ітльки по показникам EUI. Україна має по ним 13 балів (найгірше – 15, найкраще – 0). Конкретно:
                  
                  - політична нестабільність – 5 (найгірша)
                  - корупція та юридичні умови – 5 (найгірша)
                  - фінанси – 3 (непогано)
                  
                  Для порівняння, Росія
                  - політична – 3
                  - корупція і – 4
                  - фінанси – 3
                  
                  Ще для порівняння, Польща
                  - політична – 2
                  - корупція і юрид – 2
                  - фінанси – 2
                  
                  ----------------------------
                  
                  08-08-2005
                  згорнути/розгорнути гілку відповідей

                  • 2010.10.19 | loup-garou

                    Ви так вдало заговорили про інвестиції

                    Non-case study:
                    http://en.wikipedia.org/wiki/List_of_countries_by_received_FDI
                    
                    Особливо проясняє, якщо порівняти 2007 vs 2009.
                    згорнути/розгорнути гілку відповідей

                    • 2010.10.19 | Бригада UA

                      кризу цю планував кремль мінімум з початку 60х

                      про це є і документи і кожен хто жив за совка примусово вивчав марксізм, де криза капіталізму прописувалася як циклічне, невідворотнє явище
                      
                      і як ПРЕКУРСОР до нападу ссср на США і НАТО:
                      
                      'світова революція', а точніше ВРЯН(внезапне ракетно-ядерна нападіння(кацапська мова))
                      
                      мала відбутися при вході США у штопор великої депресії 2
                      
                      криза 2008 мала всі ознаки атаки москви по заходу, навіть для стороннєго ока непрофесіонала
                      
                      ціна на нафту сягнула $147
                      
                      напад на Грузію за 2 тиждні до обвали провідних банків США і до 18 вересня- дня коли вся банкова система була атакована ворогом, була організована лавіна зняття кешу(!!) з депозітних рахунків- за 2 години
                      
                      знялчи 500 мілрд чи весє триліон, не памятаю
                      
                      Але штати були готрові, бо ще у Пекіні під час нападу на Груізію
                      
                      міністру фінансів США 'злили' про план москви залучити Пекін до фінансової атаки
                      
                      Злив правда мав дещо іншу мету, але сам по собі був феноменалною подією
                      
                      про що мінсістр фінансів США написав в мемуарах які вийшли на поч 2010

                    • 2010.10.20 | Бригада UA

                      І друге, про інвестиції и звідки це береться(л,текст)

                      автор власне лише переклав статтю з Маккінзі Глобал Інстітута про ринки капіталів, щорічний звіт за 2005 чи 6 рік ці звіти у вільному доступі- ДУЖЕ раджу читати, хоч би і через гугл перекладач саме так побудуєте адекватне розуміння світових фінансів, але це лише першій напів-крок в розумінні далі, як буде бажання, продовжимо діаграми у повний розмір тут http://www.companion.ua/data/filestorage/magazines/2006/8/50_1_t.jpg http://www.companion.ua/data/filestorage/magazines/2006/8/51_1_t.jpg http://www.companion.ua/data/filestorage/magazines/2006/8/52_2_t.jpg http://www.companion.ua/data/filestorage/magazines/2006/8/52_3_t.jpg http://www.companion.ua/data/filestorage/magazines/2006/8/53_1_t.jpg http://www.companion.ua/data/filestorage/magazines/2006/8/53_2_t.jpg http://www.companion.ua/data/filestorage/magazines/2006/8/53_3_t.jpg отже стаття з 'Команьона':

                      Капитальный поход  февраль 2006 Углубление мирового финрынка облегчает компаниям доступ к ресурсам и увеличивает возможности для распределения рисков. Но чтобы эффективно этим воспользоваться, необходимо знать «капитальные места». Углубление мирового финрынка облегчает компаниям доступ к ресурсам и увеличивает возможности для распределения рисков. Но чтобы эффективно этим воспользоваться, необходимо знать «капитальные места». Глобализационные процессы последних лет привели к формированию значительного по размеру мирового рынка капитала. Согласно традиционному исследованию McKinsey Global Institute, совокупные мировые финансовые активы (акции, частные и государственные облигации, банковские депозиты) в данное время достигли рекордного значения в $136 трлн. Причем темпы их роста постоянно ускоряются и уже превысили даже темпы роста мирового ВВП, что свидетельствует о повышении ликвидности финансовых рынков и их углублении (увеличении соотношения объемов финансовых активов к ВВП страны). Так, если еще год назад эксперты McKinsey Global Institute прогнозировали увеличение их объема к 2010 г. до $200 трлн., то при сохранении существующих тенденций роста к этой же дате упомянутый показатель вырастет до $228 трлн. («Обзор глобального финансового рынка 2006», McKinsey Global Institute). Указанные тенденции имеют положительный эффект для компаний и инвесторов. Углубление финансового рынка облегчает доступ к финансовым ресурсам путем выпуска акций и корпоративных облигаций, а также открывает больше возможностей для распределения рисков. Впрочем, глобальный рынок капитала все еще достаточно неоднороден. Поэтому более четкое понимание действующих и только формирующихся основных тенденций этого рынка будет полезно украинским компаниям при принятии решения о выходе на международные финансовые рынки. Углубление финрынков открывает новые возможности и риски Важной характеристикой финансового рынка является упоминавшийся ранее показатель его глубины, который исчисляется соотношением размеров финансового рынка к размеру экономики страны, измеряемому ее ВВП. Поскольку объемы финансовых активов отражают ожидания относительно их будущей стоимости, финансовые активы страны могут в несколько раз превышать ее ВВП. Интересный факт: в 1980 году размеры мировых финансовых активов почти приравнивались к мировому ВВП, сейчас же они в три раза превышают размеры текущей мировой экономической деятельности. Углубление рынка капиталов дает компаниям больше возможностей для финансирования инновационного развития своего бизнеса, а также свидетельствует о более эффективном размещении капиталов и рисков, в частности, более равномерном распределении рисков по мировым регионам. Впрочем, чрезмерное углубление финансового рынка может иметь и негативное воздействие в форме известного эффекта мыльного пузыря, приводящего к финансовому кризису. Ведь величина данного коэффициента не обязательно означает, что финансовая система надежна и эффективна. В Японии, например, коэффициент глубины финансового рынка достаточно высок, однако банковские активы перенасыщены сомнительными долгами, а рынок акций и корпоративных долговых инструментов уменьшается в объемах. Мыльные пузыри на рынках акций или рынке недвижимости могут привести к нездоровому углублению этого коэффициента и, как следствие, к болезненной коррекции в будущем. Поэтому важно не только абсолютное значение этого показателя, но и то, за счет каких инструментов он обеспечивается. Так, в Японии рост происходит за счет неэффективных заимствований правительства, в то время как в США — за счет долгов более мобильных корпораций, вкладывающих деньги в инновационные проекты. Кроме того, соотношение финансовых активов страны к ВВП не всегда отображает ее экономическое состояние. Например, для Японии и Малайзии этот показатель схож, зато размер ВВП на душу населения существенно отличается. Секьюритизация — инструмент будущего Долговые ценные бумаги традиционно являются двигателем развития финансовых рынков. В отличие от 1990-х гг., когда более интенсивно увеличивались частные заимствования, с 2000 г. наблюдается опережающий рост государственных облигаций. За 2000-2004 гг. оба вида долга составили половину общего роста финансовых активов. Интересная для отечественных компаний тенденция: международные корпоративные заимствования увеличиваются в три раза быстрее, чем национальные (21 и 7% в год соответственно). Компании отдают должное процессу глобализации финансовых рынков и привлекают ресурсы из-за границы. Потоки капитала между странами выросли более чем в три раза, по сравнению с 1995 г. их годовой объем достиг $5 трлн. Они включают покупку иностранных акций и облигаций (45%), прямые иностранные инвестиции компаний (12%) и трансграничные банковские кредиты (43%). Выпуск корпоративных облигаций является наиболее важным фактором развития рынков Великобритании, США, Франции и Италии. Согласно выводам экспертов McKinsey Global Institute, процессы, происходящие в данное время в США, отображают то, что в ближайшее время может произойти в других частях мира. Тремя наиболее вероятными двигателями углубления финансовых рынков в мире называют секьюритизацию, аккумуляцию средств пенсионными фондами и приватизацию. Механизм секьюритизации долга чаще других используется в США и Германии. Так, в США секьюритизированные активы составляют $7,3 трлн., из них $5,5 трлн. — ценные бумаги, гарантированные закладными, и $1,8 трлн. — ценные бумаги, гарантированные активами. В первой половине 2004 г. впервые объемы выпуска секьюритизированных корпоративных ценных бумаг превысили объемы несекьюритизированного корпоративного долга. В значительной мере это вызвано бурным развитием американского ипотечного рынка, который к середине 2004 г. достиг $9,9 млрд., 85% ипотечных кредитов ($5,3 млрд.) секьюритизированы. Активы пенсионных фондов в США достаточно велики и составляют $7,3 трлн., что равно 63% ВВП. Другие страны значительно отстают от лидеров, что оставляет возможность для будущего роста. И эксперты ожидают, что данные процессы в скором времени активизируются и в других регионах мира. Компании стремятся на публику Как показали результаты 2004 г., глобализация рынков капитала привела к увеличению объемов выхода компаний на иностранные рынки для первичного выпуска акций (IPO). Мировое количество сделок IPO составило 1516, их общая стоимость равна $124 млрд., что превысило показатели 1999 и 2000 гг., когда рынок был чрезмерно раздут. Такие объемы IPO последний раз наблюдались в 1997 г. («Глобальный обзор IPO 2005 Ernst & Young»). Важное значение, как отмечают эксперты McKinsey Global Institute, имеет увеличение числа сделок IPO в странах с менее развитыми финансовыми системами, в частности, в Китае, Индии, Израиле и России. В региональном разрезе по объемам сделок IPO лидируют США и Канада, где в 2004 г. было осуществлено 286 IPO (на 285% больше, чем в 2003 году), которые позволили компаниям привлечь $39,7 млрд. В странах Европы было проведено 290 IPO на общую сумму в $30 млрд. Основным европейским центром по размещению IPO остается Лондонская фондовая биржа (191 сделка на сумму $6,8 млрд.). Некоторая активизация произошла на рынках Восточной Европы, в частности, в 2004 г. в России были проведены шесть IPO общим объемом $859 млн. Институциональные инвесторы диверсифицируют источники дохода Как правило, институциональные инвесторы (страховые компании, пенсионные фонды и инвестиционные компании) отдают предпочтение размещению ресурсов в определенной пропорции между акциями и облигациями. В структуре активов пенсионных фондов доля акций в среднем составляет 50%, облигаций — 32%, и 18% приходится на другие активы. Страховые компании предпочитают ценные бумаги с фиксированной доходностью, на облигации приходится 57% их активов, на акции — 24%. Инвестиционные компании отдают практически одинаковое предпочтение облигациям (41-43%) и акциям (47-48%) («Глобальный отчет о финансовой стабильности. — Международный валютный фонд, 2005). До недавнего времени они также были более склонны инвестировать в национальные ценные бумаги. Но в последнее время наблюдается увеличение доли иностранных активов в структуре портфелей институциональных инвесторов: за 1997-2003 гг. их удельный вес в среднем достиг 12%. Страховые компании в силу регуляторных факторов продолжают инвестировать в национальные ценные бумаги. Кроме того, многие глобальные институциональные инвесторы изменили свои стратегии, сместив акцент в сторону альтернативных видов активов (финансовые продукты хедж-фондов, в частности, деривативы, товарные ценные бумаги, акции закрытых компаний). Это вызвано изменениями в конъюнктуре финансовых рынков, начавшимися в 2000 г.: падение фондовых рынков, низкая инфляция и низкая доходность облигаций, заставляющие инвесторов диверсифицировать источники дохода. Основная мировая валюта цвет не меняет Несмотря на увеличение использования единой европейской валюты во многих аспектах внешнеэкономической деятельности, на мировых финансовых рынках продолжает доминировать американский доллар. На него приходятся 89% операций на мировом валютном рынке, 45% выпущенных акций и 43% облигаций. Для евро эти значения — 37, 15 и 25% соответственно. И, как прогнозируют эксперты, потеснить доллар в международных финансах европейская валюта сможет еще не скоро. «Капитальные места» Даже при быстром увеличении объемов глобальный финансовый рынок достаточно неоднороден. По-прежнему лидируют четыре региона — США, Евросоюз (страны еврозоны), Япония и Великобритания, в которых аккумулированы 80% мировых финансовых активов. Финансовый рынок США составляет 35% мировых финансовых активов общей стоимостью $48 трлн. В структуре американских финансовых активов доминируют частные долговые обязательства и акции компаний. Европейский финансовый рынок сохранил значимую долю банковских депозитов, однако наблюдается быстрый рост государственных и частных долговых обязательств. Именно финансовый рынок стран Европы развивался наиболее динамично в 2004 г. Финансовые рынки азиатских государств до недавнего времени практически не использовались украинскими предприятиями для привлечения капитала. Но в прошлом году в первую очередь отечественные банки перед размещением еврооблигаций активно начали устраивать роад-шоу в азиатских странах. Так, например, Борис Тимонькин, председатель правления «Укрсоцбанка», после размещения банком еврооблигаций в мае прошлого года сделал для себя следующий вывод: «Если в Европе об Украине уже неплохо осведомлены, то инвесторы из азиатских стран про нас совсем ничего не знают. Тем не менее мы извлекли для себя хороший урок: презентации в Азии себя окупают. Именно поэтому в будущем году банк также намерен провести роад-шоу в Южной Корее, Гонконге, Японии и на Филиппинах». В целом на финансовом рынке Японии основную роль играет увеличение объемов выпуска государственных долговых обязательств. На рынке Китая, почти в три раза меньшем по размеру, чем японский, доминируют банковские депозиты. США: финансовая система высокой эффективности Финансовый рынок США самый крупный по размеру, и в настоящее время его финансовые активы в два раза больше, чем 10 лет назад. С 1993 г. среднегодовые темпы роста данного рынка составляли 8,6%. В 1993 году финансовый рынок США составлял 286% ВВП страны, в 2003-м соотношение выросло до 397%. Этот показатель выше, чем для стран еврозоны, и сопоставим со значением для Японии (411%). Однако в отличие от Японии, где превалирует государственный долг и наблюдается экономическая стагнация, высокое значение показателя глубины рынка капитала в США вызвано ростом частных долговых обязательств и акций, а экономика страны интенсивно развивается. Можно сделать вывод, что глубина финансового рынка США свидетельствует о высокой эффективности финансовой системы в отличие от увеличения долгового бремени на будущие поколения в Японии. Вряд ли кто-то станет недооценивать роль США на глобальном рынке капиталов. Это один из наиболее активных его центров — большой, высоколиквидный, глубокий, развитый и быстро растущий рынок. Его развитие стимулируется экономическим развитием самой крупной экономики потребления в мире и особым статусом американской валюты. Это также открытый рынок капитала, что подтверждается огромными инвестициями иностранцев в американские акции, корпоративные и государственные облигации. Так, иностранным инвесторам принадлежат 14% американских акций, 27% облигаций и 52% казначейских облигаций. Специфика американского финансового рынка в том, что на нем доминирует финансирование через рыночные механизмы и частные ценные бумаги. В то же время финансирование через банки, а также государственные облигации играет меньшую роль, чем во всем остальном мире. Частные облигации — самая крупная группа финансовых активов в США, где на них приходится 36% рынка, тогда как для глобального финансового рынка это значение равно 26%. Кроме того, этот вид ценных бумаг демонстрировал более высокие темпы роста по сравнению с другими видами финансовых активов (более 11% с 1993 по 2003 гг.). Акции занимают второе место по объемам среди финансовых активов США, их доля на рынке составляет 33%. Темпы их роста также значительны: в среднем ежегодное увеличение на 11% с 1993 по 2003 гг., однако со значительными колебаниями. Причиной увеличения объемов выпуска акций стал в первую очередь рост их доходности. Кроме того, значительно повлияло увеличение соотношения цены акций к доходности (коэффициент P/E) и деятельность по первичному выпуску акций. Банковские депозиты занимают всего 20% финансовых активов США, что намного меньше, чем в структуре глобального рынка. К тому же темпы их роста намного медленнее, чем у частных облигаций и акций. Правительственные облигации являются наименее важным видом активов на финансовом рынке США, их доля составляет всего 12%, в то время как в структуре глобального рынка — 18%. Темпы роста до недавнего времени также были невысоки — 2% с 1993 года. Великобритания: финансовый центр Европы Лондон традиционно остается важным финансовым центром наряду с Нью-Йорком и Токио. Размеры британского рынка капитала составляют $6,9 трлн., годовые темпы роста увеличились до 11,3%. На него приходятся 19% финансовых активов Европы. Показатель глубины финансового рынка Великобритании увеличился со 103% ВВП в 1980 г. до 385% в 2003 г. Углубление рынка произошло за счет частного долга, особенно международного, и акций компаний. Структура финансовых активов Великобритании схожа с наблюдаемой в США, где тоже доминируют частные ценные бумаги. Спецификой данного рынка является значительная доля международных частных долговых ценных бумаг, что отображает роль Великобритании как финансового центра Европы. Акции — самый крупный вид финансовых активов (35%), что значительно превышает европейский показатель (19%). Причиной высоких объемов торговли акциями стал рост их доходности. Вторым по величине видом финансовых активов на британском рынке являются частные долговые обязательства, их объемы в данное время превысили объемы государственного долга. Иностранные частные долговые ценные бумаги составляют 63% всех бумаг этого типа, что в очередной раз подчеркивает роль Великобритании как финансового центра. Наименьшую долю финансового рынка занимают государственные ценные бумаги, удельный вес которых сократился в два раза по сравнению с 1993 г. Данная тенденция отличает Великобританию от других стран Европы. Восточная Европа: на первых ролях банки В странах Восточной Европы наблюдались высокие темпы роста совокупных финансовых активов (в среднем 19% в год). Однако абсолютные объемы активов невелики — $1,1 трлн. или 3% от всех финансовых активов Европы. Показатель финансовой глубины этих рынков равен 99% ВВП и значительное его увеличение ожидается по мере развития экономик этих стран. Структура финансового рынка значительно отличается от ЕС: для нее характерна существенная роль банковского сектора (банковские депозиты составляют 46% совокупных финансовых активов, в то время как в странах еврозоны — 30%) и недостаточно развитый рынок частных долговых обязательств (3% совокупных финансовых активов, что не идет в сравнение с 29% для еврозоны). В то же время удельный вес акций намного выше, чем в странах еврозоны. Причина этого — приватизационные процессы последнего десятилетия.

      • 2010.10.19 | stryjko_bojko

        Мабуть тому, що в негритянських кварталах житло дешевше

        Max пише:
        > Pavlo пише:
        > > Бувший співвітчизник страждає не класичний радянський расизм.
        > > Я йому співчуваю, як емігрант мусить жити в емігрантських кварталах.
        > > Мої знайомі в бундесі теж живуть поруч з турками, бо жити поруч з німцями дорого.
        > І раджу застановитись над тим, чому сусідство турків здешевлює житло.

    • 2010.10.17 | igorg

      Від того що він як би сказати єврей-расист проблема не зникає

      Така відповідь просто блокує розгляд цієї проблеми. Така постановка питання не знищує расизм, а навпаки, його підігріває. Хай навіть автор й перебільшує.
      На жаль, багатьом ввижається що проблему мультикультурності можна вирішити простим змішанням культур, націй, людей. Що це хороший засіб для вирішення поточних економічних, соціальних й навіть політичних проблем. На жаль це не так. Аби не втратити потрібно дуже й дуже багато вкладати в цю проблему й дуже багато над цим працювати. Бо проблема співіснування, а тим більше співпраці на взаємну користь дуже різних культур надзвичайно складна. А обізвати тих хто ці питання піднімає расистами великого розуму не треба.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2010.10.17 | Бригада UA

        є приклад США де концепт плавильного котлу етнічних культур діє

        доволі ефективно
        
        і поступово зрушується праворуч, що давно назріло в суспільстві
        згорнути/розгорнути гілку відповідей

        • 2010.10.17 | Max

          Американську плавильну піч поламано

          Бригада UA пише:
          > є приклад США де концепт плавильного котлу етнічних культур діє
          > доволі ефективно
          > і поступово зрушується праворуч, що давно назріло в суспільстві
          "Плавильний тигель" діяв ефективно. Донедавна. Нині вже то не так.
          
          Придивіться не так до негрів, як до нових імігрантів у США (переважно то латиноси). Виглядає, що якось не дуже вони інтегруються -- змінилась сама Америка.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей

          • 2010.10.17 | Бригада UA

            нічого не поламано Навіщо дезінформувати?

            з 1988 те шо бачу на власні очі-
            
            зараз в США найкраща ситуація з расовим і міжетнічними відносинами
            
            
            
            не варто живитися совячою дезою як би не хотілося - але це НЕ ТАК
            
            а от комунізована Європа в сраці
            
            і кацапи візмуть європу голими руками, коли привалять 'звільнювати' від 'ісламізму'
            
            так шо готуйтеся , жителі Старого Світу
            
            А нам своє робить
            згорнути/розгорнути гілку відповідей

            • 2010.10.17 | Max

              То не совяча деза. Знаю то від людей, які там були у родичів

              чи просто працювали певен час.
              
              Бригада UA пише:
              > а от комунізована Європа в сраці
              Так. В Європі ще гірше.
              
              > і кацапи візмуть європу голими руками, коли привалять 'звільнювати' від 'ісламізму'
              Як знати? В Москві он вже масово Курбан-байрам святкують просто на вулицях. Сотні тисяч людей...
              згорнути/розгорнути гілку відповідей

              • 2010.10.17 | Бригада UA

                не варто перебільшувати тим більше з слів чужих у США людей

                Max пише: > чи просто працювали певен час.
                
                а конкретніше?
                
                
                > > і кацапи візмуть європу голими руками, коли привалять 'звільнювати' від 'ісламізму'
                
                > Як знати? В Москві он вже масово Курбан-байрам святкують просто на вулицях. Сотні тисяч людей...
                
                ну от. Теж частина гри. ПОмітили як цей фоторепортаж був пропиханий ВСЮДИ
                
                Це бачив КОЖЕН. працюють.
                
                
                
                Загалом це модель сталіна: насрати так багато, шоб запросилиы москву ж розгрібати отеє все.
                
                у 30і це був проект НКВД 'нацизм'
                
                зараз- 'ісламізм'

          • 2010.10.17 | Хвізик

            не поламано

            повсякчас стрічаю і надзвичайно інтеліґентних негрів, і латиносів таких, що зразу і не вгадаєш, що він латінос, настільки манери витончені
            
            зато совків за пів-кілометра видно, і ні з ким їх не зплутаєш, бо лиш вони здатні поєднувати показову високолобість і печерне жлобство - точно, як автор вищенаведеного тексту
            згорнути/розгорнути гілку відповідей

            • 2010.10.17 | zаброда

              А ви, друззя, как ні садзіцєсь

              Хвізик пише:
              > … зразу і не вгадаєш, що він латінос, настільки манери витончені
              
              Казалас би, латінас латінасам, а у нєво, ґлядзіш, тонкіє манєри! Мощєн тіґєль, рас іс латінасафф настаящіх амєрікосафф с утанчьоннимі манєрамі клєпаєт.
              згорнути/розгорнути гілку відповідей

              • 2010.10.17 | Бригада UA

                на якій це мові?

                це мабуть сербська?
                згорнути/розгорнути гілку відповідей

                • 2010.10.17 | zаброда

                  Що? Re: на якій це мові?

                  Якщо пана цікавить, якою це мовою, то російською ув українській фонетичній транскрипції, а якщо пан справді питається: "На якій це мові?", то спитаю, якою це мовою запитання?

      • 2010.10.17 | Max

        Повністю підтримую шановного пана

        igorg пише:
        > Така відповідь просто блокує розгляд цієї проблеми. Така постановка питання не знищує расизм, а навпаки, його підігріває. Хай навіть автор й перебільшує.
        Отож. Не чіпляймося ХТО каже, важливо ЩО є сказане.
        
        > На жаль, багатьом ввижається що проблему мультикультурності можна вирішити простим змішанням культур, націй, людей. Що це хороший засіб для вирішення поточних економічних, соціальних й навіть політичних проблем. На жаль це не так. Аби не втратити потрібно дуже й дуже багато вкладати в цю проблему й дуже багато над цим працювати. Бо проблема співіснування, а тим більше співпраці на взаємну користь дуже різних культур надзвичайно складна. А обізвати тих хто ці питання піднімає расистами великого розуму не треба.
        Я такої самої думки.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей

        • 2010.10.17 | Бригада UA

          в Ізраілі теж не проблема а якби не саботаж з педерації-

          не було б і тероризму
          
          всі проблеми з мултікултурністю як зброя руйнації західного суспільства сформулював ще Грамші
          
          от і виконують оперки
          згорнути/розгорнути гілку відповідей

          • 2010.10.17 | zаброда

            Таварішчь А. Ґгамші по дєдушкє кто у нас?

            тоже іс палячькофф іль іс йеврєєфф будєт? Ах, так ф чєка уже олбанцефф сталі пґінімать - па внєшнєму, нужна палаґать, схоцтву с Якавам. Ну-с, пґелєсна!
            згорнути/розгорнути гілку відповідей

            • 2010.10.17 | Бригада UA

              сербську не розумію

              дивний вибір мови спілкування: може фанат мілошевича?
              згорнути/розгорнути гілку відповідей

              • 2010.10.17 | zаброда

                Я теж не розумію Re: сербську не розумію

                Бригада UA пише:
                > може фанат мілошевича?
                Що саме фанат Мілошевича може?

      • 2010.10.17 | loup-garou

        А, так виявляється, чувак з 46-м розміром

        igorg пише:
        > На жаль, багатьом ввижається що проблему мультикультурності можна вирішити простим змішанням культур, націй, людей. Що це хороший засіб для вирішення поточних економічних, соціальних й навіть політичних проблем. На жаль це не так. Аби не втратити потрібно дуже й дуже багато вкладати в цю проблему й дуже багато над цим працювати. Бо проблема співіснування, а тим більше співпраці на взаємну користь дуже різних культур надзвичайно складна. А обізвати тих хто ці питання піднімає расистами великого розуму не треба.
        
        своєю творчістю, цитую, "піднімає проблеми співіснування і співпраці на взаємну користь дуже різних культур". Тоді ОК, вітер йому в спину.
        
        Хоча в чому проблема то? Що німці не хочуть народжувати дітей і підмітати вулиці? І яким боком тут мультикультурність?
        згорнути/розгорнути гілку відповідей

        • 2010.10.17 | Max

          Де проблема? В лівизні, звичайно ж.

          loup-garou пише:
          > Хоча в чому проблема то? Що німці не хочуть народжувати дітей і підмітати вулиці? І яким боком тут мультикультурність?
          Тварісчь, вам варто ще раз перечитати ото: http://www2.maidan.org.ua/news/index.php3?bn=maidan_free&key=1287320664&action=view&trs=-1
          
          Лівачок як слово скаже -- то збреше. Де ви там побачили, що імігранти приїхали вулиці підмітати? Проблема якраз в тому, що вини до роботи ставляться вельми прохолодно, див. хоча б пасаж із тим лікарем -- Рашидом.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей

          • 2010.10.18 | Shooter

            в голові проблема, в голові

            Ніяких мільйонів "бідних" турків би в Німеччині не було - якби замість того щоб відкрити іміґрацію для дешевої робочої сили (бо мєстним німецьким капіталістам не хтілося платити високу зарплату, а мєстним "капіталістам" - за неї працювати) , вони відкрили іміґрацію для дорогої робочої сили.
            
            Як це було зроблено в Канаді чи Австралії, наприклад.
            згорнути/розгорнути гілку відповідей

            • 2010.10.18 | Max

              Істину кажете. Але не всю

              Shooter пише:
              > Ніяких мільйонів "бідних" турків би в Німеччині не було - якби замість того щоб відкрити іміґрацію для дешевої робочої сили (бо мєстним німецьким капіталістам не хтілося платити високу зарплату, а мєстним "капіталістам" - за неї працювати) , вони відкрили іміґрацію для дорогої робочої сили.
              > Як це було зроблено в Канаді чи Австралії, наприклад.
              А Вам не спало на думку, що то все мало би само по собі укладатись? Без стимулювання з боку держави?
              
              Дешевизна тої турецько-арабської робочої сили є цілком позірна. Без підтримки соціялістичної держави вона себе не окуповує, як свідчить елементарний хлопський розум. І справді, чому жодна з країн Сх.Середземномор'я і Близького Сходу ще не завалила Європу дешевими товарами (як Китай), раз мають такі ресурси "дешевої" робочої сили? В ту ж Туреччину мали би піти шалені приватні інвестиції німецьких корпорацій, аж до повного вичерпання того ресурсу (дешевої робочої сили), адже то дешевше, ніж везти тих робітників до Європи. Але так не сталось. Чому -- очевидно.
              Переваги тамтешньої "дешевої робочої сили" є байкою. Без соціяльного житла, без розмаїтих соціяльних програм (допомоги з боку держави) та дешевизна десь випаровує.
              згорнути/розгорнути гілку відповідей

              • 2010.10.19 | Shooter

                Re: Істину кажете. Але не всю

                Max пише:
                > Shooter пише:
                > > Ніяких мільйонів "бідних" турків би в Німеччині не було - якби замість того щоб відкрити іміґрацію для дешевої робочої сили (бо мєстним німецьким капіталістам не хтілося платити високу зарплату, а мєстним "капіталістам" - за неї працювати) , вони відкрили іміґрацію для дорогої робочої сили.
                > > Як це було зроблено в Канаді чи Австралії, наприклад.
                > А Вам не спало на думку, що то все мало би само по собі укладатись? Без стимулювання з боку держави?
                >
                > Дешевизна тої турецько-арабської робочої сили є цілком позірна. Без підтримки соціялістичної держави вона себе не окуповує, як свідчить елементарний хлопський розум.
                
                Ще раз спробуйте прочитати зацитований абзац з вікіпедії. Власне, 2річний ліміт праці в Німеччині для турків було скасовано під тиском німецьких капіталістів, а не через "підтримку соціялістичної держави".
                
                Чому ж Медитеранія не стала Китаєм...пояснення, в принципі, елементарне. Догадаєтеся сам?
                
                Хоче й це, в принципі, АБСОЛЮТНО ІРРЕЛЕВАНТНЕ щодо причин появи турків в Німеччині.

    • 2010.10.19 | Арій.

      "радянський расизм" - нонсенс, оксюморон.

  • 2010.10.17 | Уважний читач

    Так, совки - вони й у Німеччині совки. Гидотні створіння.

  • 2010.10.17 | selu

    П'ять років живе, а на житло в доброму районі не заробляє.

    Чи таких нам читати?
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2010.10.18 | Shooter

      і ще й до того турки в нього його "соціальний кусок хліба" ....

      ...забирають.
      
      Таких от еміґрантів, доречі, серед постсовків - більшість, нажаль.

• 2010.10.17 | Sean

  негарно послуговуватися луб'янськими мислебацилами

  Almodovar пише:
  > Толєрастія

• 2010.10.17 | Sych

  Якби не соціалізм, цієї проблеми в Європі просто не було б.

  А так шарове (забране від роботяг-тєрпіл) бабло як маячоґ для нероб.
  
  Зауважте, що нічого б страшного нормальна іміграція не зробила б, якби не соціалка. Приїзжали б люди кваліфіковані і спроможні жити своїм розумом.
  
  А так вийшло за класичною соціалістичною схемою: хотіли як краще, а вийшло як завжди.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2010.10.17 | loup-garou

    Угу, і перше підтвердження

    тому - нєв'єбєнно ліберально-капіталістичний кельтський тигр. Ділить 5-6е місце в світі за імовірністю дефолту з Україною.
    http://www.businessinsider.com/19-countries-most-likely-to-default-2010-10#5-ireland-15
    
    Для порівняння - World’s Least Risky Sovereign Debt:
    http://www.cmavision.com/images/uploads/docs/CMA_Global_Sovereign_Credit_Risk_Report_Q3_2010.pdf
    ---------
    1. Norway
    2. Finland
    3. Sweden
    4. Denmark
    5. Germany
    ---------
    Отака от соціалістична жопа. Але Вам, канєшно, видніше.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2010.10.17 | Sych

      А до чого борг Ірландії до соціальної ситуації Німеччини?

      І хто сказав що в Ірландії нема соціалізму?
      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2010.10.17 | loup-garou

        До плота (с)

        Sych пише:
        > А так вийшло за класичною соціалістичною схемою: хотіли як краще, а вийшло як завжди.
        
        Я якраз і уточнюю - в кого як вийшло за якою схемою. Соціалістична Німеччина - п'ята з кінця, капіталістична Ірландія - п'ята з початку. Ото і вся різниця.
        
        > І хто сказав що в Ірландії нема соціалізму?
        
        Да-да, там він всюди. Ще на дублінських емігрантів мені очі відкрийте Ну хоч би якесь почуття міри.

    • 2010.10.17 | Max

      Підміна предмету обговорення -- типовий прийом троля

      Чи "бригадника"?

  • 2010.10.17 | Max

    Ліпше й не скажеш

    Sych пише:
    > Якби не соціалізм, цієї проблеми в Європі просто не було б.
    > А так шарове (забране від роботяг-тєрпіл) бабло як маячоґ для нероб.
    Во-во. А промиті лівацькою пропагандою мізки ніяк не допетрають очевидної істини.
    
    > Зауважте, що нічого б страшного нормальна іміграція не зробила б, якби не соціалка. Приїзжали б люди кваліфіковані і спроможні жити своїм розумом.
    Власне. Навіть убога українська соціалка вже дає подібні наслідки.
    
    Тут не так далеко від мене вже давно мешкає такий собі азер (інтегрований, аякже ж -- одружений на українці), практично не працює, а живе з "дітовиробництва": вже 8 штук наклепав, а ми всі йому за то платимо. Я волію мати за сусіда чи колегу по роботі іноземця, який живе на власні гроші і платить податки, нехай він і негром був би. А той азер сів нам на шию, ще й ноги звісив: і то йому "положено" і тамто.
    
    > А так вийшло за класичною соціалістичною схемою: хотіли як краще, а вийшло як завжди.

  • 2010.10.17 | Torr

    Re: Якби не соціалізм, а націонал-соціалізм?

    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2010.10.17 | Max

      Або комунізм (Re: Якби не соціалізм, а націонал-соціалізм?)

  • 2010.10.18 | Shooter

    Нє брєдітє, таффаріщ, нє брєдітє

    Immigration to Germany
    http://en.wikipedia.org/wiki/Turks_in_Germany#Immigration_to_Germany
    
    The large-scale of immigration of Turkish workers from the beginning of the 1960s was on the one hand, due to the high population growth and mass unemployment within Turkey, and on the other, due to the demand for labour in north-west Europe.[18] West Germany, like other Western European nations, began to experience a labour shortage by the mid-1950s.[19] Recruitment of workers from Mediterranean countries was one easy solution to this problem.[20] In 1961, the construction of the Berlin Wall exacerbated West Germany’s labour crisis by restricting the flow of immigrants from East Germany, and that same year Turkey’s first recruitment agreement was signed.[21] Pressure from German employers in 1962 and 1963 played a key role in ending the two-year limit on the period for which Turkish workers were permitted to stay in West Germany.[22]
    
    Називати жорстку експлуатацію дешевої робочої сили "сіціалізьмом" (на фоні того, що "вища раса" - німці таку роботу за такі гроші відмовлялися робити) напевне лише канадський "ліберал" і може.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2010.10.18 | Sych

      Марксисти-лєніністи тобі таварісчі, недоумок ти Брюселівський.

      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2010.10.19 | Shooter

        майже за Франком: ось і вилізло "рило неоліберала"

        згорнути/розгорнути гілку відповідей

        • 2010.10.19 | loup-garou

          Мальчіків тільки трошки потоптали,

          і зразу ж істерика з соплями. Уявляю, якби їм ще дозволили вільне володіння вогнепальною зброєю...
          згорнути/розгорнути гілку відповідей

          • 2010.10.19 | Мартинюк

            Елітою стають лише ті в кого є право/нахабство мати зброю

            Наприклад це чітко підтверджується 20 роками "реформ" у постсовку і зокрема в Україні. За моїми спостерженнями - реальні бізнесмемени зараз це у перважній кількості вихідці із різноманітних силових структур, а часто і діючі співробітники , які через підставних осіб займаються бізнесом, як правило забраним у інших. Решкта - колишні бандюки, афганці, колишні армійські спецназівці, чи просто відчайдушні "цивільні", які не побоялися у свій час "відстрілюватися і відбиватися".
            
            Тому заборона носити зброю одним і дозвіл на це іншим є дискримінацією. Більше того це є феодальною деградацією суспільства - верства "озброєних" , по англійськи рицарі - "knight", що буквльно означає "ножі","різуни","зарізяки", неминуче монополізує владу над рештою неозброєних.
            згорнути/розгорнути гілку відповідей

            • 2010.10.19 | zаброда

              (л) Re: лише ті

              Мартинюк пише:
              > по англійськи рицарі - "knight", що буквльно означає "ножі","різуни","зарізяки", неминуче монополізує владу над рештою неозброєних.
              
              Десь є нахаби, що не поділяють Ваших поглядів:
              

              "The word knight, from Old English cniht ("boy" or "servant"),[2] is a cognate of the German word Knecht ("servant, bondsman").[3] This meaning, of unknown origin, is common among West Germanic languages (cf: Old Frisian kniucht, Dutch knecht, Danish knægt, Middle High German kneht, all meaning "boy, youth, lad", as well as German Knecht "servant, bondsman, vassal").[2] Old English cniht had no particular connection to horsemanship, referring to any servant. A rādcniht (meaning "riding-servant") was a servant delivering messages or patrolling coastlines on horseback. Old English cnihthād ("knighthood") had the meaning of adolescence (i.e. the period between childhood and manhood) by 1300.[2]"

              
              http://en.wikipedia.org/wiki/Knight#Etymology

    • 2010.10.18 | Max

      Мав Шутера за соціял-демократа, а виявилось, що то є звичайний

      комуняцький гівнюк.
      
      Shooter пише:
      > Називати жорстку експлуатацію дешевої робочої сили "сіціалізьмом" (на фоні того, що "вища раса" - німці таку роботу за такі гроші відмовлялися робити) напевне лише канадський "ліберал" і може.
      Коли людина не працює, а замість того робить дітей, 5 разів денно робить намаз, а решту часу сидить у турецькій кав'ярні і держава за то все дає тій людині житло і платить гроші -- назвати то "жорстокою експлуатацією" лише марксистський демагог здатний.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2010.10.19 | Shooter

        за соціял-демократа

        Max пише:
        
        > Shooter пише:
        > > Називати жорстку експлуатацію дешевої робочої сили "сіціалізьмом" (на фоні того, що "вища раса" - німці таку роботу за такі гроші відмовлялися робити) напевне лише канадський "ліберал" і може.
        > Коли людина не працює, а замість того робить дітей, 5 разів денно робить намаз,
        
        ну так, німці турків масово в Німеччину завозили в 60-і для того, щоб вони 5 разів денно намаз робили та дітей робили - німецьким фрау, оскільки аж до 70-х ці робітники жили в Німеччині самі.
        
        Та, даважу до Вашего вєдома, що довелося жити в 3 країнах Західної Європи з найвищою, мабуть, концентрацією мусулманського населення в реґіоні, в сукупності років 10.
        
        НІ РАЗУ НЕ БАЧИВ КОГОСЬ З НИХ РОБИТИ НАМАЗ.
        
        А, наприклад, кількість мечетей є відверто непропорційна (набагато менше) до кількости мусульманського населення.
        
        Хоча й, звісно, скажімо злочинність у цій ніші є вища, ніж серед "білих бюргерів" - але це наслідок соціального та освітнього стану цих людей, а не їх віри.
        
        Робити ж наголос на вірі можуть, практично, лише расисти.

      • 2010.10.19 | Бригада UA

        ларчик відкривається елементарно: мусульмани=пролетарії

        з марксистської точки зору
        
        (не дурнуватих хуліганів з чегеварой на сраці, нагодованих ідеологічною жуйкою, спеціально розробленною для розумово неповноцінного гарматного мняса революцій)
        
        а з точки зору серозних кремлядів-стратегів:
        
        ПРОЛЕТАРІЇ і МУСУЛЬМАНЄ-
        
        абсолютно еквівалентний двоногий матеріал для виконання всієї програми:
        
        збурення,
        бунту,
        пограбування всього, шоб потім обов'язково в клюві принести 'авангарду', то єсь МЕНІ
        громадянскої війни між пролами і залишками власників,
        обов'язкового геноциду після гром війни
        потім для служби в табірній охороні
        для стуку
        і мусарки-
        
        проли як і мусульманє ОДНАКОВІ ЗДІБНІ
        
        За виключенням цивільних форм Ісламу, яких не багато а їх послідовників дуже навіть мало.
        
        втім йдеться не про кілька міліонів суфі чи кримських татар чи албанців
        
        йдеться про МІЛІАРД долбайобів. Варто вчитатися уважно, сособливо вуличним пролам з смердючою чегеваркою в сраці:
        
        
        
        
        В 1972 году Кремль решил настроить весь исламский мир против Израиля и США. Как говорил мне глава КГБ Юрий Андропов: миллиард противников нанесет Америке больший ущерб, чем могли бы миллионы. Мы должны были насаждать в исламском мире ненависть к евреям, достойную нацизма, чтобы превратить это эмоциональное оружие в террористическую бойню против Израиля и его основного сторонника США. Никто, находясь в американо-сионистской сфере влияния, не должен был больше чувствовать себя в безопасности.
        
        По мнению Андропова, исламский мир был готовой чашкой Петри для разведения вирулентного штамма ненависти к Америке, выращенного из бактерии марксизма-ленинизма. Исламизм и антисемитизм глубоко укоренились. Мусульмане знают вкус национализма, шовинизма и поиска врагов. Их безграмотную подавленную толпу можно легко довести до точки кипения.
        Терроризм и насилие против Израиля и его хозяев, американского сионизма, естественным образом вытекают из религиозной страсти мусульман, наставлял меня Андропов. Нам надо было только повторять заученные темы: что США и Израиль – это "фашистские империалистические сионистские государства", управляемые богатыми евреями. Исламский мир был одержим идеей не дать неверным оккупировать их территорию и очень восприимчив к характеристике конгресса США как сионистской организации, предназначенной для того, чтобы превратить мир в еврейское владение.
        
        Кодовым названием этой операции было СИГ – "Сионистские государства", и она находилась в румынской "сфере влияния", так как охватывала Ливию, Ливан и Сирию. СИГ была крупной партийной и государственной операцией. Мы создавали совместные предприятия для строительства больниц, домов и дорог в этих странах и отправляли туда врачей, инженеров, технических специалистов, профессоров и даже инструкторов по танцам. Все они получали задание изображать Соединенные Штаты высокомерной и наглой еврейской вотчиной, финансируемой еврейскими деньгами и управляемой еврейскими политиками, чья цель – подчинить весь исламский мир.
        
        В середине 1970-х КГБ приказал моей службе и другим таким же службам Восточной Европы прочесать страну на предмет поиска надежных партийных активистов, принадлежащих к исламским этническим группам, провести с ними обучение в области дезинформации и террористических операций и направить в страны нашей сферы влияния. Их заданием было экспортировать слепую яростную ненависть к американскому сионизму путем манипуляции давней неприязни к евреям среди обителей этого региона. Прежде чем я навсегда покинул Румынию в 1978 году, подведомственная мне румынская секретная служба направила около 500 таких агентов под прикрытием в различные исламские страны. По приблизительной оценке, полученной из Москвы, к 1978 году разведки всего социалистического блока направили в страны исламского мира около 4 тысяч агентов.
        
        В середине 1970-х мы также начали отправлять в исламские страны переведенные на арабский язык "Протоколы сионских мудрецов", подделку времен российского царизма, которую в качестве основания своей антисемитской философии использовал Гитлер. Мы распространяли также сфабрикованный КГБ документ на арабском языке, утверждающий, что Израиль и его главный помощник США являются сионистскими странами, стремящимися превратить исламский мир в еврейскую колонию.
        
        Мы как представители социалистического блока старались завоевать умы, потому что знали, что не можем одержать победу в военной битве. Сложно сказать, каковы долгосрочные последствия операции СИГ. Но кумулятивный эффект от распространения тысяч "Протоколов сионских мудрецов" в арабском мире и изображения Израиля и США смертельными врагами ислама определенно нельзя назвать конструктивным.
        
        Постсоветская Россия претерпела беспрецедентную трансформацию, однако распространенное (SHOOTER УВАГА!! мнение, что гнусное советское наследие было выкорчевано с окончанием холодной войны так же, как нацизм в Германии после Второй мировой войны, не вполне верно.
        
        В 1950-х, когда я был главой подразделения внешней разведки Румынии в Западной Германии, я видел, что гитлеровский Третий рейх уничтожен, военные преступники преданы суду, военные и полицейские силы расформированы, а нацисты сняты с государственных должностей.
        Ничего такого не наблюдается в бывшем Советском Союзе. SHOOTER УВАГА!!Ни один человек не попал под суд, хотя советский коммунистический режим уничтожил сотни миллионов людей. Большинство советских институтов сохранились, просто получив новые названия, и теперь ими управляют те же люди, что и при коммунизме. В 2000 году Кремль и российское правительство возглавил бывший офицер советской армии и офицер КГБ.
        
        Германия никогда не стала бы демократией, если бы балом правили офицеры гестапо и СС.
        11 сентября 2001 года президент России Владимир Путин стал первым лидером иностранного государства, выразившим сочувствие президенту Бушу в связи с "ужасной трагедией", как он это назвал. kotygoroshko УВАГА!!Однако вскоре Путин снова начал вовлекать свою страну в террористическую деятельность. В марте 2002 года он потихоньку восстановил продажу оружия иранскому террористическому диктатору Хаменеи и вовлек Россию в строительство атомного реактора в Бушере, предприятия по переработке урана, способного производить топливо для ядерного оружия.
        
        Сотни российских технологов начали помогать иранскому правительству в разработке ракет "Шахаб-4" с радиусом действия свыше 2 тысяч км, которые могут доставить ядерные боеголовки или бактериальное оружие в любую точку Ближнего Востока и Европы.
        
        
        https://docs.google.com/Doc?docid=0AZBrKKeQJ_1eZGdxamc3NGhfMTcxZDQyOXQ4ZGQ&hl=en

• 2010.10.18 | ukr_girl

  Re: Меркель стосовно мультикультурності (/)

  Декiлька днiв тому на роботi нашi хлопцi дивились по супутнику
  матч Германiя-Турция.
  Менi було дуже дивно те, що стадiон майже весь вболiвав за туркiв.
  Це в середенi Германii!
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2010.10.18 | Shooter

    а-я-яй...

    ukr_girl пише:
    > Декiлька днiв тому на роботi нашi хлопцi дивились по супутнику
    > матч Германiя-Турция.
    > Менi було дуже дивно те, що стадiон майже весь вболiвав за туркiв.
    > Це в середенi Германii!
    
    Всі мабуть, 3,5 млн турків на стадіон прийшли
    
    А 85 млн німців вдома залишилося.
    
    І думаю я, що це тому, що в турків тілівізорів обмаль...відсталий, панімаєш, народець
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2010.10.18 | Max

      Вам людина факт подала, а Ви блазнюєте

      Некрасіва, таварісчь із Брюссєля, нєкрасіва...
      
      Shooter пише:
      > Всі мабуть, 3,5 млн турків на стадіон прийшли
      > А 85 млн німців вдома залишилося.
      Нема 85 мільйонів німців. І 75-ти вже нема -- інтєрнєт вам в помащь, тварісчь.
      
      > І думаю я, що це тому, що в турків тілівізорів обмаль...відсталий, панімаєш, народець
      Просто блазень.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2010.10.19 | Shooter

        відколи hearsay стали "фактами"?

  • 2010.10.19 | selu

    Як німці розумнішають (переклад)

    Коли я був дурним, то бився на пиво, що Німеччина виграє, та дуже нервував.
    Тепер я б'юся на те, що Німеччина програє, тому завжди спокійний: або ми переможемо, або я.

  • 2010.10.20 | zаброда

    укртурність

    ukr_girl пише:
    > Германiя-Турция.
    > в середенi Германii!

• 2010.10.19 | igorg

  Проблема є і вона реальна й обєктивна

  Каждый десятый немец полагает, что Германии нужен новый фюрер –это слово означает сильного лидера и менее демократический парламент
  
  По результатам исследования, проведенного Фондом Фридриха Эберта, четверть опрошенных симпатизирует националистическим или расистским настроениям. Сообщается, что небольшое количество голосов, которое крайне правые получают на выборах, не отражает реальной позиции многих немцев.
  
  Это выглядит как рост ксенофобских настроений – треть заявляет, что когда работы не хватает, иностранцев нужно отсылать домой, а один из шести опрошенных утверждает, что евреи имеют слишком много власти.
  
  ЙохАнесс Кисс (Johannes Kiess), который руководил исследованием, говорит, что крайне правые убеждения глубоко укоренились в германском обществе.
  
  ЙОХАННЕС КИСС, Университет Лейпцига: Исследование демонстрирует, что в некоторых частях общества есть дефицит образования. Во-вторых, люди всегда, особенно в период кризиса, ищут козла отпущения из-за своих политических, экономических и социальных проблем. Сочетание всего этого указывает на очень важную вещь: демократия сама по себе не является самореализующимся организмом, который присутствует всегда. Это не то, что у нас есть в Европе без всяких на то наших усилий, нет. Мы должны постоянно бороться за демократию, каждый день.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2010.10.19 | Shooter

    Проблема завжди є

    "Бей жідов - спасай Рассєю/Дойчлянд."
    
    Правда, як показує практика, до спасіння це однозначно не веде.
    
    А вирішення проблеми іміґрантів одне - міри щодо "social inclusion" іміґрантів в суспільство.
    
    І досягти це легше, як показує практика, якщо іміґрація націлена на людей освічених, а не випадкових чи, навпаки, дешеву робочу силу.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2010.10.19 | 123

      Re: Проблема завжди є

      Shooter пише:
      > "Бей жідов - спасай Рассєю/Дойчлянд."
      >
      > Правда, як показує практика, до спасіння це однозначно не веде.
      >
      > А вирішення проблеми іміґрантів одне - міри щодо "social inclusion" іміґрантів в суспільство.
      >
      > І досягти це легше, як показує практика, якщо іміґрація націлена на людей освічених, а не випадкових чи, навпаки, дешеву робочу силу.
      
      Так ето... Ви ж про пропонуєте не інакше поводитися з цими імігрантами, а просто мати справи з іншими емігрантами
      
      Проблема ж в тому, що вже є ті емігранти, які є. І саме вони створюють проблему. Від того, що освічений український програміст добре інтегрується - неосвічені багатодітні турки чи албанці краще не інтегруватимуться.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2010.10.19 | Shooter

        Re: Проблема завжди є

        123 пише:
        > Shooter пише:
        > > "Бей жідов - спасай Рассєю/Дойчлянд."
        > >
        > > Правда, як показує практика, до спасіння це однозначно не веде.
        > >
        > > А вирішення проблеми іміґрантів одне - міри щодо "social inclusion" іміґрантів в суспільство.
        > >
        > > І досягти це легше, як показує практика, якщо іміґрація націлена на людей освічених, а не випадкових чи, навпаки, дешеву робочу силу.
        >
        > Так ето... Ви ж про пропонуєте не інакше поводитися з цими імігрантами, а просто мати справи з іншими емігрантами
        >
        > Проблема ж в тому, що вже є ті емігранти, які є. І саме вони створюють проблему. Від того, що освічений український програміст добре інтегрується - неосвічені багатодітні турки чи албанці краще не інтегруватимуться.
        
        Та все, у принципі, "просто та відомо" (наскільки просто це може бути). Що і як робити для асиміляції іміґрантів.
        
        Щодо балаканини - репліка фрау Меркель (з таким відвертим душком 30-х, коли інша нація заважала німцям "построіть щаслівоє завтра"), з одного боку, є "сильний пєрєгіб" саме щодо Німеччини, з іншого боку якраз поглиблює відокремленість іміґрантів, а не вирішує як їх асимілювати.
        
        Щодо практичних кроків - то і вони всі відомі. І деякі навіть робляться - як от "керована іміґрація" щодо освічених спеціалістів певних професій, яких бракує в Німеччині (але запізно схопились, як на мене). Далі - потрібно перестати проводити "етнічну" іміґрацію - як з євреями, так і з "ненімецкьими німцями" - бо, як показує практика, саме цю групу еміґрантів цікавить найбільше "німецький велфере".
        
        Щодо ж "існуючих" еміґрантів - все та ж освіта, освіта та ще раз освіта. Як влучно зауважив турецький президент, навчити досконалого володіння німецькою мовою дітей "німецьких турків" - справа Німеччини, а не Туреччини.
        
        Плюс якщо вже так німцям свербить "чистота раси" - то хай створюють ефективні стимули для того, щоб мати 3 дітей, а 4-5 дитину мати було "невигідно". І тоді, звісно, 3,5 млн турків ніяк не загрожуватимуть 80 млн німців.
        
        Етс. Непотрібно видумувати велосипеда - варто лише глянути на країни де іміґрація є суттєвішим фактором, ніж в Німеччині, але вирішують її вони ефективніше, ніж в Німеччині - все ті ж Канада, Австралія, ЮК чи США.

  • 2010.10.19 | loup-garou

    Більш нагальна проблема

    в тому, що без іміграції через 10 років не буде кому заробляти на пенсії німецьким пенсіонерам. Фріци зі своїми турками і соціалкою від кризи чомусь постраждали чи не найменше в світі. А от демографічно - це друга Японія.
    
    Що стосується національних питань - це більше електоральний трюк, ніж проблема - що в Німеччині, що в Україні.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2010.10.19 | Мартинюк

      Ще один аспект, на який не звертають уваги :

      Моральні зобовязання певних країн та націй перд іншими. Наприклад Англосакси відчувають чіткі зобовязання перед колишніми колоніями, перед кольровими , предків яких насильно вивезли в інші країні для рабської роботи. Все це ускладнено змішанням представників цих націй, мулатами і метисами , які очевидно тиснуть на совість їхніх більш "расово чистих", а отже як правило успішніших кузенів . Це в свою чергу переломлюється в місцевій релігійній свідомості та моралі. Оскільки не можливо позбутися ні нащадків рабів які в значній мірі є нащадками байстрюків своїх білих хазяїв, ні заборонити приїзд у метролії колишньої колоніальної обслуги та тих же різноколірних байстрят виникає проблема пошуків шляхів співжиття, яке повірте не таке вже й простке, сам бачив у Лондоні процес витискання чорношкірими імігрантами залишків "білобританського" населення з певних передмість Лондона де вони масово оселялися.
      Доктрина мультикультурності і повязані з цим догмати політкоретності є спробою знайти вихід із цієї місцями майже тупикової ситуації.
      
      Україна не мала колоній і не завозила чорношкірих та інших рабів для роботи на плантаціях. Тому деякі "канони" - наприклад обовязкове оголошення погоди чорношкірими ведучими виглядають трохи смішкно, хоча воно нікому і нічому не шкодить. Однак як наслідок можуть виникати більш небезпечні тенденції , такі наприкалд як пільги і поблажливість для незаконних і напівкримінальних мігрантів, які по суті можуть стати дискримінаційним щодо актуальних громадян України.
      
      Північна Америка та у великій мірі Західна Європа несуть відчуття провини перед жертвами рабства і колоніального визиску. Але то є їх проблеми , які в жодному разі не слід бездумно поширювати на Україну. Звісно треба брати все позитивне із досвіду мультикурного спілкування, але при цьому не втрачати почуття реальності та здорового глузду.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2010.10.19 | Sych

        Ви романтик. Все насправді тривіальніше.

        Ніякого природнього відчуття провини чи моральний забов'язань немає. Є насадження державою комплексу меньшовартості як в Германії чи просто тупа дискримінація (т.зв. 'зворотна') ну тіпа шоб заради мультікультурності.
        
        І все це старе і перевірене 'розділяй і володарюй'. Розділеним по різноманітним ознакам народом легше маніпулювати.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей

        • 2010.10.19 | selu

          До речі: синонім до тривіальний не "простий", а "дурнуватий"(л)

          То може краще рідною.
          
          
          http://www.merriam-webster.com/dictionary/trivial
          згорнути/розгорнути гілку відповідей

          • 2010.10.19 | zаброда

            Чи таки до (л) Re: До речі

            "Examples of TRIVIAL
            
            1. statistics and other trivial (дурнуваті) matters
            2. a trivial (дурнувата) sum of money
            3. Compared to her problems, our problems seem trivial (дурнуватими)."
            
            http://www.merriam-webster.com/dictionary/trivial
            згорнути/розгорнути гілку відповідей

            • 2010.10.20 | selu

              Усі претензії до Вебстера.

              zаброда пише:
              > "Examples of TRIVIAL
              >
              > 1. statistics and other trivial (дурнуваті) matters
              
              Це ясно, статистика як від брехні.
              
              
              > 2. a trivial (дурнувата) sum of money
              
              Про таке писав: податок, що менше витрат на пересилання.
              
              
              > 3. Compared to her problems, our problems seem trivial (дурнуватими)."
              >
              
              Це проблеми тюльків на цьому форумі.
              
              
              
              
              
              > http://www.merriam-webster.com/dictionary/trivial
              згорнути/розгорнути гілку відповідей

              • 2010.10.20 | zаброда

                Aha, funny 'ha-ha'

        • 2010.10.20 | Бригада UA

          ще й як є. це ідеологічна зброя кремлядів

          може пан колисє жив у ссср і включав телік чи вчився в школі-інституті
          
          то має знати про це
          
          
          Sych пише:
          > Є насадження державою комплексу меньшовартості
          
          о, це вже тепліше.
          
          >як в Германії чи просто тупа дискримінація (т.зв. 'зворотна') ну тіпа шоб заради мультікультурності.
          
          для тего шоб це српацювало потрібне підгрунття в свідомості загалу, яке виховується методами збудження почуття провини
          
          
          >
          > І все це старе і перевірене 'розділяй і володарюй'. Розділеним по різноманітним ознакам народом легше маніпулювати.
          
          
          саме про це і пише Володя

      • 2010.10.20 | Бригада UA

        відчуття 'провини' давно стало методом психополітичної діверсії

        саме так це сформульоване ще марксом і леніним
        
        останій концептуалізував це словами
        
        КОРИСНІ ІДІОТИ
        
        впродовж всієї історії кацапського комунізму
        
        ця теза і цей підхід активно експлуатуютєся як ідеологічна зброя
        
        і це діє, точно діє.

    • 2010.10.19 | Max

      Що, припікає в дупу, тварісчі суцики?

      loup-garou пише:
      > Більш нагальна проблема
      > в тому, що без іміграції через 10 років не буде кому заробляти на пенсії німецьким пенсіонерам.
      Німцецькі трудівники на свої пенсії вже собі заробили, а тамтешні суцики (ваші німецькі брати по розуму) успішно ті пенсійні заощадження проциндрили. Тепер хочете імігрантами вигородитись?
      
      Але от несподіванка -- якось не горнуться до праці ті ваші "угнетьонниє трудясчієся маси вастока", все більше на соціалку хочуть сісти. І багатьом то вдається. Як далі плануєте відбріхуватись?
      
      > Фріци зі своїми турками і соціалкою від кризи чомусь постраждали чи не найменше в світі. А от демографічно - це друга Японія.
      Називати німців "фріци" -- як же ж то толерантно і культурно, цілком в дусі пралєтарскава інтєрнаціаналізма.
      
      І той-во: нетерпляче чекаю на чергову суциківську баєчку про бідування пенсіонерів Японії, уряд якої не подбав про завезення мільйонів голодранців мігрантів.
      
      > Що стосується національних питань - це більше електоральний трюк, ніж проблема - що в Німеччині, що в Україні.
      Національне питання то не проблема для камунізда, бо ж написано бородатим сатаністом: "у пралєтарієф нєт атєчєства", чи не так, тварісчь Вовк?
      
      Мільйони заімпортованої горластої безкультурної голоти -- то має бути ілюзія в стилі Копперфілда?
      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2010.10.20 | Бригада UA

        соціалісти -особи з кримінальною свідомісттю не варто наближатис

        до них
        
        вкрадуть чи пак вб'юптє і заберуть все ваше
        
        це дійсно так. такі от виродки. І вони завжди є, з древньої Греції-
        
        саме СОЦІАЛІСТИ, люмпени, плебс руйнували демократії
        
        це Тінь, про яку писав Юнг, це саме звичайне проявлення сатанізму серед людей, та сама ТІНЬ
        
        воно не здатне ТВОРИТИ і не хоче ПРАЦЮВАТИ
        
        отже воно шукає де б скосопиздити ЧУЖЕ
        
        Тому ми маємо усі бути озброєними і буквально і моралєно і готові до бою
        
        Інакше не виживемо.
        Тінь має бути освітлена і знищена прожекторами Правди І Христа

      • 2010.10.20 | loup-garou

        Idiocracy (лл + відео)

        Max пише: > Німцецькі трудівники на свої пенсії вже собі заробили, а тамтешні суцики (ваші німецькі брати по розуму) успішно ті пенсійні заощадження проциндрили. Тепер хочете імігрантами вигородитись? Пенсії фінансуються не заощадженнями, а - через суспільний договір - роботою працюючого покоління. Що в солідарній системі, що в накопичувальній, хоча й технічно різними способами. І особливо - після смерті золотого стандарту. Для ілюстрації спробуйте собі уявити суспільство з одних лише пенсіонерів, що витирають один одному задниці [заощадженнями ]. > Але от несподіванка -- якось не горнуться до праці ті ваші "угнетьонниє трудясчієся маси вастока", все більше на соціалку хочуть сісти. І багатьом то вдається. Як далі плануєте відбріхуватись? Ну, хочуть, вдається, багатьом. І? Не більшості ж. От наприклад, радянські імігранти в супермаркетах цінники з 500-грамових пакетів м'яса на 5-кілограмові переклеюють, і бачать себе при цьому на самому вершечку цивілізаційної драбини. Так ради бога - поки збитки від особливо находчівих не переважують зручність для всіх інших. Коли переважать - будьте певні, хитрожопим в момент боляче надають по рогах і викинуть нафіг. > Називати німців "фріци" -- як же ж то толерантно і культурно, цілком в дусі пралєтарскава інтєрнаціаналізма. А я такий, ага. Нічого святого. > І той-во: нетерпляче чекаю на чергову суциківську баєчку про бідування пенсіонерів Японії, уряд якої не подбав про завезення мільйонів голодранців мігрантів. З Економіста баєчка: http://www.economist.com/node/16843681 > Throughout the 1980s Americans gobbled up books that painted a Japan that was poised to surpass the United States by dint of a superior education system, low crime rate, good labour relations, bureaucratic acumen, familial ties and (let it not be forgotten) racial purity. > When the bubble burst, Japan lost paper wealth of $16 trillion, or three times its annual gross domestic product—far more as a share of GDP than the world suffered in the latest financial crisis. The crisis exposed or exacerbated ugly elements of Japanese society that had been swept under the tatami mat, from its high rate of suicides and domestic violence to bureaucratic bungling and dishonesty. For instance, it fairly recently came to light that 50m pension records had been lost, a disaster that was hidden from the public for more than a decade. > The economic stagnation has severely undermined Japan’s middle class. Once one of the most egalitarian of countries, Japan is now above average among rich nations in its income inequality—and, at 14%, has the highest rate of children raised in poverty. The Japanese use the term kakusa shakai (society of disparities) to describe what has happened. Temporary and part-time workers, with little training and few career prospects, have increased from one-fifth to one-third of the labour force over the past 20 years. > The biggest challenge is demographic: Japan is growing older as its population declines ... The number of workers to support each pensioner has fallen from ten in 1950 to four in 2000; it is estimated to fall to two by 2025. No less than 70% of the country’s social-security budget goes to the elderly and only 4% is aimed at child care, reinforcing the low birth rate. І з NYT: http://www.nytimes.com/2010/10/17/world/asia/17japan.html?_r=1&ref=asia&pagewanted=all Будєт їм і бєлка, будєт і свісток. Расово чисті.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей

        • 2010.10.20 | Max

          Ідіократія -- синонім соціялізму.

          loup-garou пише:
          > Пенсії фінансуються не заощадженнями, а - через суспільний договір - роботою працюючого покоління. Що в солідарній системі, що в накопичувальній, хоча й технічно різними способами.
          В соціялістичній "солідарній" системі -- так. В накопичувальній -- в жодному випадку. Врешті, пенсійні заощадження можуть бути вкладені не лише у домашню економіку, але й закордонну також -- де вигідніше. Фінансовий ринок то все регулює.
          
          > І особливо - після смерті золотого стандарту.
          І то саме ваша заслуга, тварісчі.
          Кому ввадить золотий стандарт? Социкам-державникам, не давав гроші без покриття друкувати.
          
          > Для ілюстрації спробуйте собі уявити суспільство з одних лише пенсіонерів, що витирають один одному задниці [заощадженнями ].
          Фентезі мене не цікавить.
          
          > От наприклад, радянські імігранти в супермаркетах цінники з 500-грамових пакетів м'яса на 5-кілограмові переклеюють, і бачать себе при цьому на самому вершечку цивілізаційної драбини.
          Неминучий наслідок соціялістичного виховання. "Не вкрадеш -- не проживеш".
          "Грабь награбленнає" -- то ж ваші ідейні основоположники писали, то що ж тепер гидливо носа морщите?
          
          > > Називати німців "фріци" -- як же ж то толерантно і культурно, цілком в дусі пралєтарскава інтєрнаціаналізма.
          > А я такий, ага. Нічого святого.
          Коли починає ходити про народи Заходу, якось весь той показний "інтєрнаціаналізм" десь випаровує, починаються різні "фріци", "франеки" тощо. Рило звичайного кацапа вилазить.
          
          > > І той-во: нетерпляче чекаю на чергову суциківську баєчку про бідування пенсіонерів Японії, уряд якої не подбав про завезення мільйонів голодранців мігрантів.
          > З Економіста баєчка: http://www.economist.com/node/16843681
          Піф-паф -- і мимо. Тема бідування японських пенсіонерів не розкрита, тварісчь.
          
          > І з NYT: http://www.nytimes.com/2010/10/17/world/asia/17japan.html?_r=1&ref=asia&pagewanted=all
          І тут не про пенсіонерів...
          А проблеми японської економічної моделі то проблеми із соціялістичним підгрунтям. Пам'ятаю, як ще у 1990-тих багато писали про японський досвід державного регулювання економіки (виключно в позитивному плані, звісно), протиставляючи то господарчій політиці Гонконгу (чи навіть Сингапуру). Тепер для японців час розплати за ті елементи соціялізму.
          
          > Будєт їм і бєлка, будєт і свісток. Расово чисті.
          Хотілося би, що? Помрійте собі, помрійте.
          
          Не дочекаєтесь, комухи.
          
          P.S. До речі, в Японії вже продаються домашні роботи, створені передусім з думкою про старих людей. Наявні на ринку моделі вже здатні, наприклад, елементарне хатнє прибирання зробити, чи серцевий тиск зміряти господареві, а при потребі -- і медиків (пожежників, поліцію) викликати. Звичайно, наразі то дорого, але проти винайму домашньої прислуги (із іноземців) вже конкурентоспроможне. Легко собі уявити, як з тим буде за якихось 10-15 років.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей

          • 2010.10.20 | loup-garou

            І в накопичувальній теж.

            Max пише:
            > В соціялістичній "солідарній" системі -- так. В накопичувальній -- в жодному випадку. Врешті, пенсійні заощадження можуть бути вкладені не лише у домашню економіку, але й закордонну також -- де вигідніше. Фінансовий ринок то все регулює.
            
            Золото-брильянти, як і акції, на хліб не намажеш, на заводах-пароходах треба, щоб хтось працював. Про магічний саморегульований фінансовий ринок ірландцям розкажете (30млрд на одному лише AIB).
            
            
            > Кому ввадить золотий стандарт? Социкам-державникам, не давав гроші без покриття друкувати.
            
            Ніксону тобто? Лапочка, вкотре уже: замість обзивати всіх кругом социками і комуністами, візьміться нарешті за матчасть.
            
            > Піф-паф -- і мимо. Тема бідування японських пенсіонерів не розкрита, тварісчь.
            
            Я не писав, що вони зараз бідують. Хоча згадане в статті "shoplifting by the elderly" і важко інтерпретувати як спорт для багатих. Ще раз, проблема - ось тут:
            
            > The biggest challenge is demographic: Japan is growing older as its population declines. This creates economic and social upheaval. The number of workers to support each pensioner has fallen from ten in 1950 to four in 2000; it is estimated to fall to two by 2025. No less than 70% of the country’s social-security budget goes to the elderly and only 4% is aimed at child care, reinforcing the low birth rate.
            
            Якщо Ви всерйоз вважаєте, що її можна виправити рОботами, то... ну, тоді Ви феєричний, казковий, ммм... оптиміст.

• 2010.10.20 | rais

  Ці проФФесори з будь якої культури розбудують мульку.

  Що муркультуру, що мулькультуру, табачнегам все рівно, що будувати -аби не було незалежної України. Тому ще раз, з розгону, поцьомайте в дупу толерантних макроекономістів та недолугих противсіхів. І продовжуйте далі парафінити "екстремістів" та "провокаторів" Свободи. І незабудьте до провокаторів долучити тих, хто боронив Крути, піднявся з колін в Карпатах, В. Стуса, Степана Бандеру і представників ось цих регіональних громад, які на виборах не голосували за банду Януковочив: