10/28/2010 | Громадянська мережа Опора

ПРОМІЖНИЙ ЗВІТ

за результатами загальнонаціонального моніторингу

Громадянської мережі ОПОРА

період: 10 – 28 жовтня 2010 року

Громадянська мережа ОПОРА – позапартійна, неурядова організація. З 11 вересня ОПОРА розпочала кампанію довготермінового моніторингу силами 177 спостерігачів, які працюють у 24 областях України та в АР Крим. У день голосування до них приєднається 1428 короткотермінових спостерігачів, які відстежуватимуть перебіг голосування та встановлення результатів волевиявлення громадян на рівні ДВК та ТВК. ОПОРА закінчить виборчий моніторинг після оголошення офіційних підсумків виборів.

Ґрунтуючись на звітах довготермінових спостерігачів за визначений період, ОПОРА прогнозує, що найбільшою організаційною проблемою дня голосування та встановлення результатів виборів стане недостатня компетентність членів виборчих комісій. Крім того, непропорційне представництво партій у ТВК та ще більша незбалансованість у ДВК призведе до конфліктів та протистоянь. Потенційна перевага окремих партій є передумовою для прийняття політичних рішень.

КОРОТКО ПРО ГОЛОВНЕ

• 10 % ДВК з 16639, склад яких проаналізували спостерігачі ОПОРИ, могли і не утворитися. Оскільки політичні партії не забезпечили необхідну кількість кандидатів, ДВК були доукомплектовані за поданнями голів ТВК. Крім того, не всі територіальні виборчі комісії мали можливість у визначені законодавством строки оприлюднити інформацію про склад дільничних комісій, адже, одразу після призначень, члени комісій почали масово відмовлятися від роботи. Подекуди списки оновлювалися протягом 1 дня на 25 %. За даними спостерігачів ОПОРИ, третина працівників комісій не мали попереднього досвіду роботи на виборах, а політичні партії не організували відповідного навчання. Тому ОПОРА прогнозує, що в день голосування та під час встановлення результатів волевиявлення громадян виникатимуть критичні ситуації в ДВК, спровоковані, насамперед, некомпетентністю їхніх членів.

• Продовжується ротація у складі ТВК, що за усними свідченнями працівників комісій, у багатьох випадках є наслідком тиску та погроз. Офіційна підстава для відмови – власне бажання голів, заступників та секретарів. На жаль, форми тиску досить вишукані: погрози щодо звільнення з основного місця роботи, втрати представниками малого бізнесу джерела прибутків, моральний тиск (розсилання СМС-повідомлень з погрозами, підкладання поховальних вінків на поріг помешкання членів ТВК).

• Спостерігачі ОПОРИ фіксують непоодинокі випадки невиконання рішень судів ТВК. Виборчі комісії відкрито голосували «за» те, щоб не брати до уваги постанови суду щодо їхніх неправомірних дій у період реєстрації або за фактом зняття реєстрації суб’єктів виборчого процесу. Крім того, ТВК виносять попередження кандидатам, які успішно оскаржують їх у суді. Втім, 30 жовтня стане критичним днем для учасників виборів, яких можуть зняти з реєстрації до 22 години суботи, адже кандидати не встигнуть оскаржити дії ТВК у суді.

• За даними спостерігачів, якість списків виборців покращилася порівняно з виборами Президента України, що є заслугою як органів ведення Державного реєстру виборців, так і самих громадян, які зверталися протягом останніх 8 місяців для уточнення відомостей. ОПОРА проаналізувала динаміку змін кількості виборців у розрізі областей станом на лютий та вересень 2010 року. Так, у 5 регіонах число тих, хто зможе взяти участь у голосуванні, неістотно збільшилося (до 2 %), а у решті – зменшилося (до 3 %). Нагадуємо, що на місцевих виборах не мають права голосу особи, які перебувають у місцях позбавлення волі, їхні дані не будуть внесені до списків. Інші зміни – результат уточнення та знищення відомостей двійників, громадян, які померли. Проте проблемою списків залишається неоперативне внесення даних виборців, які в 2010 році досягли 18-річного віку, неправильні адреси та помилки в прізвищах, іменах.

• Незалежні спостерігачі на місцевих виборах, які встигли зареєструватися у ЦВК, будуть здійснювати моніторинг дня голосування від українських та міжнародних організацій, іноземних держав. ЦВК видала посвідчення 2405 спостерігачам. Найчисельнішою групою є українські організації, представлені Громадянською мережею ОПОРА (1151 зареєстрований спостерігач), КВУ (647), ГО «Фронт змін» (117). Втім, частина спостерігачів від український неурядових організацій відстежуватимуть перебіг дня голосування в статусі журналістів. На жаль, не всі працівники апарату ЦВК розуміють мету незалежного спостереження. Так, довіреній особі ОПОРИ, який приніс подання до комісії, «порадили» реєструватися у ТВК від кандидатів на місцях, адже це простіша процедура. Крім того, запізніле офіційне запрошення Президента міжнародним організаціям щодо направлення місій в Україну стало причиною малої чисельності груп спостерігачів від поважних міжнародних організацій.

• На жаль, правоохоронні органи поки не надали відповідної оцінки виборчим інцидентам, які продовжують фіксуватися спостерігачами ОПОРИ. Їхня кількість збільшується з наближенням дня голосування. Зокрема, це стосується тиску на кандидатів, розгортання кампанії з підкупу виборців, фіксації випуску додаткових накладів бюлетенів.

• Спостерігачі ОПОРИ занепокоєні непоодинокими випадками затягування процедури підписання угод між ТВК та типографіями, які виготовляли бюлетені, відсутністю належного та постійного контролю з боку комісії за друком, та інформацією щодо виготовлення додаткових накладів. Крім того, не всі керівники територіальних комісій мали чітке уявлення про те, які рівні захисту повинні мати бюлетені.

(Більше інформації про бюлетені на сайті ОПОРИ: http://www.opora.org.ua/news.php?id=703&, http://www.opora.org.ua/news.php?id=720&).

РЕКОМЕНДАЦІЇ

Адміністрації Президента, яка публічно взяла на себе зобов’язання сприяти проведенню чесних, прозорих та демократичних виборів, невідкладно реагувати на порушення. Президент як Гарант Конституції зобов’язаний забезпечити невід’ємне право кожного громадянина обирати та бути обраним.

Правоохоронним органам невідкладно реагувати на інформацію щодо порушень виборчого законодавства та прав громадян, у тому числі, на факти, які стали відомі через засоби масової інформації. Нагадуємо, що згідно чинного законодавства, повідомлення у медіа про скоєння злочину є підставою для початку розслідування.

Територіальним та дільничним виборчим комісіям діяти виключно в межах чинного законодавства, а не з метою забезпечення інтересів окремих суб’єктів виборчого процесу.

Центральній виборчій комісії у повній мірі виконати вимоги ЗУ «Про ЦВК», зокрема ст. 1, ч. 2, яка зобов’язує здійснювати контроль за діяльністю та консультативно-методичне забезпечення комісій нижчого рівня. Тому ЦВК все ж варто працювати і в день голосування, і до оприлюднення офіційних результатів волевиявлення громадян.

Суб’єктам виборчого процесу активно захищати своє право обирати та бути обраними у суді, якщо мають місце порушення, невідкладно та фактажно повідомляти медіа та незалежних спостерігачів про інциденти, утриматися від політичних заяв, непідтверджених свідченнями та доказами.

І. Дільничні виборчі комісії

Найактуальнішим питанням останніх 2-х тижнів є формування та забезпечення роботи дільничних виборчих комісій. Вони надають доступ до списку виборців для його перевірки, безпосередньо організовують день голосування та підбивають підсумки волевиявлення громадян на дільницях. На жаль, робота виборчих комісій цього рівня жорстко обмежена в часі (2 тижні), що не дає можливості належним чином виконати всі вимоги закону. Крім того, за тиждень до дня голосування не всі ДВК були забезпечені відповідними приміщеннями, зв’язком, а найголовніше, сейфами для збереження виборчої документації. За оцінками спостерігачів ОПОРИ, третина членів комісій не має попереднього досвіду роботи на виборах, а політичні партії не організували відповідного навчання. Тому ОПОРА прогнозує, що в день голосування та під час підрахунку в ДВК виникатимуть критичні ситуації, спровоковані, насамперед, необізнаністю їхніх членів.

1. Формування ДВК відбулося у критично стислі терміни та за відсутності будь-яких чітких критеріїв відбору кандидатур. У багатьох регіонах формування дільничних комісій відбувалося з конфліктами та сварками. У великих населених пунктах, де партії подали значну кількість кандидатур до складу комісій, ТВК дуже часто зупиняли свій вибір на маловідомих та іноді недієвих політичних силах, і в той самий час відмовляли досвідченим кандидатурам від партій, які стабільно беруть участь у виборах. У менших населених пунктах та сільських районах часто ТВК навпаки самі пропонували осіб до складу дільничних комісій, оскільки подань від партій та кандидатів було недостатньо. До прикладу, в Попаснянському районі Луганської області 42 % членів ДВК були внесені територіальною виборчою комісією.

Внаслідок цього чимало ДВК сформовано у мінімально допустимому кількісному складі, що в подальшому провокуватиме проблеми в організації їхньої роботи. Відсутність достатнього часу на якісне опрацювання подань партій призвело до того, що у кількох комісіях членами призначили осіб, що не є виборцями відповідної громади та не мають права працювати у конкретних комісіях. Наприклад, у місті Луцьку Волинської області до складу ДВК включено мешканців сусідніх районів (Луцького та Горохівського).

Зафіксовані випадки, коли ТВК із запізненням сформували склад дільничних виборчих комісій. Близько 3 % територіальних комісій не змогли оприлюднити інформацію щодо новостворених ДВК у визначені законом строки. Однією з причин було те, що затверджені особи вже наступного дня почали масово відмовлятися від роботи. У кількох громадах за перший тиждень склад ДВК оновився на 25 %. Основні причини відмов: подання партіями осіб, які не давали на те згоду; небажання займати керівну посаду; низька платня за роботу, її складність та велике навантаження на членів комісій на місцевих виборах, адже підрахунок голосів триватиме до 2-х діб.

Проте ОПОРА зафіксувала і випадки, коли ТВК зумисне затягувала оприлюднення інформації щодо сформованих ДВК з політичних мотивів, щоб партії, які не отримали, на їхню думку, належну кількість представників, не могли оскаржити ці рішення в суді. На жаль, для журналістів та спостерігачів інформація теж виявилася недоступною.

2. ОПОРА проаналізувала керівний склад 52,65 % від всіх утворених ДВК. Організація зафіксувала дисбаланс політичного представництва у виборчих комісіях. Особливо він помітний на прикладі розподілу керівних посад: голови, заступника та секретаря ДВК.

Наприклад, у дільничних виборчих комісіях Дніпропетровської області найбільше представлені Партія регіонів, Комуністична партія України та Народна партія. Абсолютну більшість посад голів ДВК у сільській місцевості займають кандидати від Партії регіонів, посади секретаря чергують представники КПУ та НП.

Громадські спостерігачі у кожній області визначили перелік із семи партій, які отримали найбільше керівних посад. В усіх областях домінуюче представництво мають три партії парламентської більшості – ПР, НП, КПУ. Також у кожній з областей до сімки лідерів потрапили ВО «Батьківщина», у восьми регіонах – партії «Сильна Україна» та «Наша Україна», у п’яти – «Фронт Змін».

Загалом по країні у 16639 проаналізованих дільничних виборчих комісіях більшість керівних посад, порівняно з іншими суб’єктами виборчого процесу, отримала Партія регіонів (25,8 %). На другому місці – ВО «Батьківщина» (12,5 %), третя за чисельністю керівних посад – Народна партія (7,6 %), четверта – Комуністична партія України (6,5 %). Чимале представництво в керівних органах отримали маловідомі партії. Такі політичні сили активізувалися в регіонах лише під час виборів, і фактично, як засвідчив аналіз роботи їхніх представників у ТВК, в усьому підтримують дії партій влади. Натомість інші партії, що можуть виступити реальними конкурентами влади на місцях, отримали менше представництво.

Таким чином, керівний склад значної кількості комісій знаходиться під контролем партій влади. Оскільки в день голосування та під час підрахунку голосів рішення ДВК може бути прийняте «не менш ніж 3 членами виборчої комісії», а відмова члена комісії підписати протокол не має правових наслідків для його легітимності, то визначальним для встановлення підсумків голосування на дільницях будуть підписи голови і секретаря та наявність печатки. За таких умов перевага окремих політичних сил у кількості займаних керівних посад може призвести до підтасовок та маніпуляцій.

3. Проблеми у роботі ДВК почали виникати вже з перших днів. Так, у чималій кількості комісій перші засідання пройшли із запізненням на один-два дні. Найчастіша причина – голови ДВК не були вчасно поінформовані про своє призначення, а тому не змогли зібрати комісії. В інших випадках через відмови людей працювати перші засідання не відбулися у зв’язку з відсутністю кворуму. Подібні випадки були достатньо поширені у Харківській та Луганській областях. Внаслідок такої затримки порушені терміни з надання списку виборців для ознайомлення на дільниці, а також повідомлення громадян про час та місце голосування.

В окремих випадках причинами неякісної організації роботи виборчих комісій є непрофесійність осіб, включених до складу ДВК. Через те, що багато досвідчених людей балотується до місцевих рад, у виборчі комісії часом пішли працювати люди, які мають матеріальний мотив.

Багато в роботі дільничних комісій і технічних проблем: іноді відсутні сейфи та шафи для бюлетенів, немає телефонного зв’язку, опалення в приміщенні для голосування. Довгий час комісії працювали без канцтоварів, власних печаток, вивісок. Є ДВК, які протягом тижня від дня формування не змогли отримати в користування свої приміщення. А в кількох випадках вони не відповідають мінімальним нормам, встановленим законодавством. Частина дільниць розташована у непристосованих приміщеннях. Так, на Сумщині виборча дільниця № 19008 (Середино-Будський район) знаходиться в магазині ПП «В. В. Агафонкін». На попередніх виборах торгівля не припинялася навіть під час голосування.

Наслідком матеріально-технічних проблем є такі інциденти, як, зокрема, у Кіровоградській області. Там голова ДВК № 25008 (м. Світловодськ), через відсутність сейфу, забрала додому списки виборців, бланки запрошень, печатку. На її думку, там їх зберігати було безпечніше. Та дорогою додому на неї напав невідомий і відібрав усю виборчу документацію комісії разом з печаткою.

ІІ. Територіальні виборчі комісії

1. Тривають заміни членів ТВК. У більшості випадків причиною змін в територіальних виборчих комісіях є особисті заяви громадян про складання повноважень. У ТВК, сформованих ЦВК, закріплюється тенденція, характерна для попередніх періодів виборів, – внаслідок ротації кадрів збільшується кількість керівних посад, які займають представники Партії регіонів. Так, від часу попереднього звіту (10 жовтня) змінено 24 особи з керівного складу міських (міст обласного значення) та районних виборчих комісій.

2. Щораз більше випадків тиску на членів ТВК фіксують спостерігачі. Наприклад, на Львівщині у Перемишлянському районі заступник голови місцевої райдержадміністрації вимагає від голови ТВК змінити склад дільничних комісій. Голова комісії працює у бюджетній установі, а тому боїться звільнення з основного місця роботи. У Тернополі народний депутат від БЮТ Василь Деревляний блокував роботу міської виборчої комісії з вимогою скасувати реєстрацію виборчого списку ВО «Батьківщина». Членам Ужгородської міської ТВК постійно надсилають СМС-повідомлення з погрозами, а після голосування щодо затвердження складу ДВК кожен отримав похоронний вінок. Голова Васильківської районної виборчої комісії, що на Київщині, звинувачує в тиску на неї Миколу Рудьковського з Соціалістичної партії України, а також представників ВО «Свобода», які провели акцію протесту біля будинку ТВК.

Чимало членів комісій, особливо тих, які за основним місцем роботи працюють у бюджетній сфері, складають з себе повноваження. Так, у Житомирській області член однієї з селищних виборчих комісій Бердичівського району, після погроз з боку керівництва районної лікарні, відмовився від виконання обов’язків. Голова Сумської міської ВК Іван Самсоненко (Народна партія) 19 жовтня відмовився від посади нібито через погіршення стану здоров’я, однак при цьому він заявив про тиск на нього з боку влади.

3. Конфлікти та неоднозначні рішення територіальних виборчих комісій зафіксовано у різних регіонах. Так, на Дніпропетровщині 19 жовтня Кременчуцька міська виборча комісія зняла з реєстрації кандидата на посаду міського голови від ВО «Батьківщина» Олега Бабаєва. ТВК проголосувала за невиконання постанови Харківського апеляційного суду. За цим фактом місцева прокуратура проводить розслідування. Не виконала рішення Львівського апеляційного суду і Луцька міська виборча комісія, що на Волині, – члени ТВК не захотіли оголошувати попередження за порушення в агітації кандидату на посаду міського голови від партії «Сильна Україна» Миколі Романюку. У Чернігівській області резонансним стало винесення попереджень кандидату на посаду Чернігівського міського голови від «Сильної України» Миколі Михайлевичу. Загалом щодо його дій Чернігівська міська ВК отримала три скарги від іншого претендента на цю посаду – чинного «мера» Олександра Соколова (Партія регіонів). Усі скарги стосувалися порушень у порядку ведення агітаційної діяльності. Перші дві було задоволено у повній мірі, тобто кандидату М. Михайлевичу винесено вже 2 попередження. Третя скарга задоволена частково – попередження не винесено. Опоненти оскаржили дії комісії у судовому порядку, але міський суд прийняв рішення на користь ТВК. Мова про зняття кандидата з реєстрації поки що не йде.

У Сумській області у керівництві Тростянецької районної виборчої комісії відбувся конфлікт між головою (УСДП) і секретарем ТВК (Партія регіонів). Приводом стало зникнення електронних та паперових копій списків кандидатів по мажоритарних округах. А на Харківщині 5 членів Харківської міської ТВК направили до ЦВК скаргу на голову комісії Олександра Дмитренка, в якій вони заявляють про перешкоджання їхній діяльності. Зокрема, не надаються проекти рішень, протоколи засідань не ведуться, більшість рішень не публікується – ані на сайті, ані на інформаційних стендах.

Є загроза зриву виборів у Хотинському районі Чернівецької області: там досі не проведено державну реєстрацію районної виборчої комісії. Через це ТВК не зареєстрована юридичною особою, а тому не має розрахункового рахунку, а отже – коштів для оплати друку бюлетенів з виборів у районну раду.

ІІІ. Списки виборців

1. ОПОРА підрахувала динаміку змін кількості виборців у всіх регіонах країни за період між виборами. Для цього зібрано інформацію від відділів ведення Державного реєстру виборців та територіальних виборчих комісій щодо кількості виборців у кожному регіоні станом на лютий та вересень 2010 р. На основі цього підраховано динаміку змін. Загалом по країні кількість громадян, які зможуть узяти участь у голосуванні, зменшилась. Виняток становлять окремі області, зокрема, Луганська, Львівська, Одеська, де виявлено ріст на 1,5-2 %, та Сумська і Закарпатська, де виборців побільшало на 0,05-0,5 %. Найбільше зменшення кількості виборців зафіксовано в АР Крим та Миколаївській області – майже на 3 %.

Основна причина зміни кількості виборців за 8 місяців поточного року – об’єктивні фактори, а саме, природне зменшення кількості населення в Україні через смертність та виїзд закордон на постійне місце проживання. Крім того, на зменшення виборців у Державному реєстрі вплинула робота відділів ведення реєстру, які після президентських виборів, використовуючи списки, з якими працювали ДВК, виключили чимало двійників. До того ж, специфікою місцевих виборів є те, що в них не беруть участь особи, які перебувають в місцях позбавлення волі.

2. Оцінка якості списків виборців двояка. Наприклад, у більшості обласних центрів протягом останніх кількох місяців було розгорнуто широку інформаційну роботу щодо уточнення списків виборців. Інша ситуація в сільських районах, де інформація поширюється складніше і виборцям важче звернутися до ВВР.

Але загалом по країні з моменту проведення виборів Президента України 2010 року якість списків виборців покращилась, і це – заслуга як органів ведення державного реєстру, так і самих громадян, які протягом останнього часу звертались для уточнення своїх даних (особливо ті, хто не знайшов себе у списках в січні-лютому 2010). Загалом робота органів ведення Державного реєстру виборців не викликає особливих нарікань ні зі сторони політичних сил, ні виборців, і заслуговує на оцінку «добре». Не виникає питань щодо професійності їхніх працівників – досвід, отриманий на президентських виборах, пішов на користь службовцям. Проте й досі непокоїть рівень відкритості та прозорості роботи ВВР. Доступ до інформації щодо їхньої роботи та списків виборців для журналістів, представників політичних сил і громадських організацій практично закритий.

Втім, у попередніх списках, переданих ДВК, є чимало неточностей. Трапляються такі помилки, як неправильне написання імен, адрес, залишаються дані осіб, які померли чи нещодавно вибули з населеного пункту, немає відомостей всіх виборців, яким у 2010 виповнилось 18 років. До того ж, повторюються навіть помилки, які на минулих виборах були виправлені, в тому числі через суд. Тобто, на 100 % правильних списків, на жаль, немає.

ІV. Партійна конкуренція

1. Партійне представництво в регіонах. Досить давно в українському суспільстві точаться дискусії про те, що велика кількість партій, зареєстрованих в Мін’юсті, насправді не долучається до розвитку високого рівня політичної конкуренції та не дає якісного політичного продукту. Багато партій по суті – регіональні структури і активно діють лише в окремих областях, частина – активізує свої осередки лише під час виборів, а ще більше політичних сил навіть не мають власного регіонального представництва. Участь у місцевих виборах якраз і може бути тим критерієм оцінки діяльності українських партій, який дасть відповідь, наскільки потужними вони є.

31 жовтня 2010 року відбуватимуться вибори до 12086 рад різних рівнів (не враховано Київську міську та Тернопільську обласну ради). ОПОРА проаналізувала участь партій у виборах до обласних, районних та міських (міст обласного значення) рад. Загалом з 690 виборчих кампаній зазначених рівнів досліджено вибори до 665 органів місцевого самоврядування, що становить 96 %. На основі інформації про участь осередків партій у виборах до відповідних рад за пропорційною системою, тобто кількості висунутих партійних виборчих списків, складено рейтинг партійної активності в межах України.

У різних адміністративно-територіальних одиницях кількість політичних сил, що беруть участь у боротьбі за депутатські мандати, відрізняється. Однак всі політичні сили, які висунули свої партійні списки, можна умовно поділити на три групи: 1) партії, які мають шанс отримати мандати за результатами волевиявлення громадян, та ведуть активну виборчу кампанію; 2) партії, які виконують технічну функцію і забезпечують велике представництво в комісіях різного рівня для потужніших політичних сил та кандидатів, але часто не мають власних штабів, не працюють з виборцями; 3) партії, що були доволі відомі в минулому, чи новоутворені, які претендують на нечисельні електоральні групи.

2. Лінії протистоянь на місцевих виборах мають дві складові: національну та місцеву. Перша пов’язана з боротьбою партії влади за повний контроль над країною та протистоянням з опозиційними силами. Друга лінія конфліктів на місцевих виборах у кожному регіоні своя і, відповідно, учасники протистоянь різні.

У Дніпропетровську реально конкурують не так партії, як бізнес-угрупування, представниками яких є два місцеві політики: Загід Краснов і Олександр Вілкул. За О. Вілкулом стоїть Партія регіонів, яка обрала своїм кандидатом діючого мера Івана Куліченка. За Красновим – партії «Громадська сила» та «Наша Україна». Через відмову реєструвати суб’єктом виборчого процесу «Громадську силу» (створена на основі однойменної громадської організації) він балотується на посаду міського голови від НУ.

У Сумській області основними конкурентами по всіх рівнях виборів є Партія регіонів і ВО «Батьківщина». У другому ешелоні йдуть «Сильна Україна», «Фронт Змін», Народна партія, Комуністична партія України, «Єдиний Центр». На рівні обласного центру у розподіл депутатських місць може втрутитись партія «Рідне місто» – місцевий проект, лідером і першим номером списку якого є діючий міський голова Геннадій Мінаєв.

У Чернігівській області реально конкурують за місця в радах всіх рівнів Партія регіонів, ВО «Батьківщина», «Сильна Україна», Комуністична партія, Соціалістична партія, Народна партія. У місті Чернігові, крім зазначених політичних сил, конкуренцію опонентам складає партія «Громадянська солідарність», під брендом якої бере участь у виборах місцева організація «Громадська думка».

V. Спостереження за виборами

За перебігом голосування у день виборів в Україні будуть спостерігати 2405 офіційних спостерігачів.

Переважна більшість з них – представники всеукраїнських громадських організацій. Крім того, інтерес до місцевих виборів в Україні виявили 10 іноземних держав та 14 міжнародних організацій.

Бажання взяти участь у виборах в ролі спостерігачів виявили три українські неурядові організації: дві профільні, які вже протягом тривалого часу займаються моніторингом та спостереженням за виборчими кампаніями (ГМ ОПОРА та КВУ), та одна організація-сателіт політичної партії – ГО «Фронт змін».

Це вперше на місцевих виборах українським неурядовим організаціям надано право спостерігати. Щоправда, статус і повноваження громадських спостерігачів суттєво обмежені порівняно зі спостерігачами від партій та кандидатів.

Вони фактично прирівняні до статусу міжнародних спостерігачів, які не можуть жодним чином втручатись у виборчий процес. Тож єдиним інструментом захисту виборчих прав для громадських спостерігачів буде публічність, тобто максимально широке висвітлення і поширення інформації про події та факти, які вони зафіксують під час виборів.

Втім, офіційно зареєстрованих українських незалежних спостерігачів могло бути і значно більше. Оскільки діюче законодавство про місцеві вибори містить низку дискримінаційних норм, а сама процедура реєстрації спостерігачів є надто бюрократичною. Недоліками є: 1) короткі терміни – не більше тижня на подання документів після візування статуту Мін’юстом; 2) реєстрація виключно в ЦВК, а не на місцях у ТВК, що ускладнило збір та обробку анкет та копій паспортів волонтерів; 3) право на спостереження надано виключно організаціям зі статусом всеукраїнських, натомість місцеві громадські організації позбавлені такої можливості. Отож, інші громадські спостерігачі, ймовірно, працюватимуть у день голосування лише в статусі журналістів.

З
іноземних держав найбільші місії спостереження приїдуть від стратегічних партнерів України: з Польщі (36), Росії (29) та США (28).

Від міжнародних організацій найчисельніші місії спостереження будуть від Комітету «За відкриту демократію» (96 спостерігачів), Міжнародної громадської організації сприяння розвитку виборчих технологій «За справедливі вибори» та Автономної некомерційної організації зі спостереження за виборами «CIS-EMO» (обидві – по 65 спостерігачів).

Загалом рівень зацікавлення міжнародної спільноти місцевими виборами в Україні набагато нижчий за інтерес до національних виборчих кампаній, що пов’язано, зокрема, зі специфікою міжнародного спостереження. Крім того, запізніле офіційне запрошення Президента України міжнародним організаціям щодо направлення місій в Україну теж стало причиною малої чисельності груп спостерігачів від поважних міжнародних інституцій.

VІ. Порушення законодавства та виборчі інциденти

1. Виборчі інциденти з наближенням дня голосування в усіх регіонах країни частішають. 23 жовтня у Харкові народні депутати від БЮТ Володимир Філенко та Олексій Логвіненко виявили незаконно виготовлені бюлетені в друкарні «Фоліо Плюс». Харківська обласна та міська виборчі комісії відмовлялися продемонструвати договори, згідно яких друкувалися бюлетені. За фактом тривають слідчі дії.

У Сумській області продовжують фіксувати випадки використання адмінресурсу на користь Партії регіонів, зокрема через діяльність так званого «Клубу виборців». Членами його переважно є держслужбовці. Більшість заходів за участю голови ОДА проходять з використанням символіки та супроводжуються розповсюдженням агітаційних матеріалів ПР. Також кандидати від цієї партії, послуговуючись різноманітними приводами, роздають виборцям подарунки. Зокрема, на зустрічах з виборцями у Липоводолинському районі в декількох селах від імені кандидата в депутати Олександра Сугака (заступник голови ОДА) виборцям до свята Покрови роздавали посуд.

Начальник управління охорони здоров’я Житомирської облдержадміністрації О. Толстанов (кандидат у депутати до Житомирської обласної ради) примушує головних лікарів їздити у села й агітувати за нього, в тому числі пропонуючи людям приїхати до обласного центру на безкоштовне «оздоровлення». А в місті Коростені розроблено щоденний графік батьківських зборів, у яких беруть участь голова районної ради (кандидат у депутати до районної ради від Партії регіонів) та начальник управління освіти (член тієї ж політичної сили). На батьківських зборах передусім акцент ставиться на агітації.

2. Серед прикладів порушень зафіксовані випадки підкупу виборців.

У Білій Церкві на Київщині кандидат в «мери» Олександр Олійник як метод агітації практикує «подарунки жителям міста». Серед них – 130 дитячих ігрових майданчиків (на кожному вказана назва місцевого осередку, який очолює пан Олійник, – «Рідне місто»), ремонт 23 колонок, пофарбованих у символічний синій колір, встановлення 116 біло-синіх перил безпеки біля під’їздів будинків (біля кожного розміщено табличку, де зазначено, що це – подарунок від кандидата). Яскравим прикладом також може бути реконструкція сходів біля дитячого садочку, де на верхівці арки зафіксовано ім’я та прізвище представника Партії регіонів.

У місті Дубно Рівненської області у громадській приймальні кандидата в депутати до обласної ради від місцевої організації Партії регіонів Данила Корилевича (виборчий округ № 34) у перші дні її роботи виборцям, які пообіцяли за нього проголосувати, роздавали грошову допомогу в розмірі 45 гривень. Зараз тут можна написати прохання про надання грошової допомоги. Її обіцяють виплатити після виборів, якщо виборець проголосує за цього кандидата, тобто якщо він пройде до обласної ради.

3. Факти тиску на кандидатів у депутати фіксують майже в усіх регіонах. На Полтавщині в Гребінківському районі Володимир Терещенко, який балотувався кандидатом у депутати районної ради від ВО «Батьківщина», змушений відмовитися від участі у виборчому процесі, оскільки йому погрожували розірванням договору на оренду приміщення, де знаходиться його магазин.

У Сумській області кандидат до районної ради від партії «За Україну» Олександр Гурченко написав заяву про відмову балотуватися через тиск з боку райдержадміністрації. З аналогічних причин відмовились від участі у виборах більшість кандидатів до Буринської райради від «Фронту Змін».

На Дніпропетровщині Кремінська районна організація партії «Сильна Україна» заявляє про тиск на її кандидатів в депутати районної ради з боку представників райдержадміністрації, які примушують політиків відмовитись від участі у виборах.