МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Акція лорда Ротермера, референдум Або-Або на Закарпатті.

10/30/2010 | Pavlo
Розумні вчаться на чужих помилках, дурні на своїх, а українці не вчаться зовсім, бо не знають власної історії.

В 20-их роках ХХ століття Закарпаття (Подкарпатська Русь) нагадувало сучасну Україну в мініатюрі. Завдяки успіхам чеської дипломатії і мадярським невдачам до Закарпаття відійшли економічно розвинуті низинні землі, населені переважно угорцями. В той же час питомо українська Пряшівшіна залишилась за адміністративним кордоном Словаччини, а найбільше українське місто Марамарош-Сігет відійшло Румунії.
Подібно до сучасної України, в тодішньому Закарпатті еліта складалася з угорців та мадяронів (аналог сучасних укрАинцев). Мадяронами були церковні ієрархи, губернатори і перший прем"єр-міністр автономії Бровдій, який взагалі виявився угорським агентом. Протягом всього міжвоєнного часу Закарпаття знаходилось під постійним тиском угорської ірреденти, в питаннях церкви, освіти, власної історії, преси, за двадцять років (! критичний проміжок часу) проблему мадяронства так і не було розв"язано, не дивлячись на допомогу чехів. Приміром, мій дідо писав з фронту листи угорськими літерами, бо не знав кирилиці.

Так от, найбільшим проявом угорської ірреденти в міжвоєнний час була "кампанія лорда Ротермера" (Harold Harmsworth, 1st Viscount Rothermere). Компанія стартувала на початку 1927 року, по селах зі змішаним населенням збирали підписи під меморандумом про перегляд Тріанонської угоди. В подальшому планувалось передати цей меморандум лорду Ротермеру, який мав лобіювати проведення плебісциту Або-Або під егідою Ліги Націй. Ця акція розпалила ірредентистські настрої в Угорщині, стимулювало мадяронство і , без сумніву, вплинула на рішення Віденського арбітражу 1938 року.

Що було далі ? Плебісциту не відбулося, відбувся арбітраж у Відні, за яким від Закарпаття відчекрижили не тільки угорські села, а й головні міста Ужгород та Мукачево. Український уряд спішно(протягом 10 днів) евакуювався в провінційний Хуст, якому випало стати столицею Карпатської України. В принципі, від плебісциту можна було чекати аналогічних результатів, враховуючи пропаганду і мадяронські настрої.

Ніяких проблем цей поділ або-або не вирішив. Угорці відчули смак ірреденти і вже не збиралися зупинятись. Мадяронство розквітло і на українських землях. Карпатська Україна виявилася вразливою через втрату економічно розвинутих земель і комунікацій, через це країни осі без вагань погодились на її ліквідацію.


Результати арбітражу:


Етнічні кордони (50%) на 1921 р, північно-західна частина :


Як бачите, результати арбітражу в цілому відповідають можливим результатам плебісциту.

Відповіді

  • 2010.10.30 | Max

    Пан вибачить, але то необгрунтовані спекуляції

    Pavlo пише:
    > Що було далі ? Плебісциту не відбулося, відбувся арбітраж у Відні, за яким від Закарпаття відчекрижили не тільки угорські села, а й головні міста Ужгород та Мукачево.
    Замість демократичного плебісциту -- арбітраж, тобто справи українців були вирішені за них, не ними і без них.

    > Український уряд спішно(протягом 10 днів) евакуювався в провінційний Хуст, якому випало стати столицею Карпатської України. В принципі, від плебісциту можна було чекати аналогічних результатів, враховуючи пропаганду і мадяронські настрої.
    Єдиний доказ такого вельми сумнівного припущення щодо результатів небулого плебісциту) то є наведена тут етнічна мапа, що цікаво -- не чеська, а словацька. Словаків були тоді (і досьогодні позостають) цілком необ'єктивні в тих питаннях, бо їх інтереси в даному плані були і є суперечні українським.

    Прошу уважно поглянути на ту мапу: на ній значні тоді ще русинські території (а подекуди досі ще русинські) зображені як словацькі чи угорські. На жаль, на мапі видно лише західний окраєць Закарпаття, але і з того, як зображена етнічна ситуація в Сх.Словаччині можна робити висновки щодо укладачів тої мапи.

    Де русини (лемки) в безпосередніх околицях Попраду? Їх там взагалі не видно, але ж мешкали! Майже немає русинів довкола Бардейова, Гумениць, Михайлівців, що ніяк не відповідає реальному стану на той час. До речі, я особисто розмовляв з одним чоловіком із самого Бардейова (є то родич іншого, місцевого знайомого), і той чоловік казав, що в місті є чимала русинська громада, а довколишні села ще одне покоління назад були русинські на 3/4. З мапи того не видно.

    > Ніяких проблем цей поділ або-або не вирішив.
    Про яке таке "Або-Або" мова?
    Жодної можливости вибору русини так і не отримали! Про то власне й ходить, що все було вирішено арбітражем, без них!


    > Карпатська Україна виявилася вразливою через втрату економічно розвинутих земель і комунікацій, через це країни осі без вагань погодились на її ліквідацію.
    Жодні "країни осі" нічого не вирішували. Закарпаття було подаровано Мадярщині, бо так одноособово вирішив А.Гітлер. Річ в тому, що в тодішній політичній ситуації мадяри як актуальний союзник були для нього важливіші, ніж потенційний союзник Україна колись там в майбутньому. Відомо також, що таке рішення Гітлер прийняв не відразу, а деякий час його то зважував (хоч і не довго).

    *********************************

    В умовах після-мюнхенської Європи етнічні мапи мало що значили в ролі аргументів. В хід вже пішли аргументи значно дієвіші: моторизовані загони, бронетехніка та авіація.

    Повчально буде подумати, що би було, якби референдум таки мав місце і його би виграли українці. Яким чином то могло би спинити мадярські панцерники і мотопіхоту?
    (А вони дісно були використані, то не "якбитологія"!)
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2010.10.30 | Pavlo

      Перебачте, але то є граблі, на який вже один раз наступали.

      Почалося з агітації за демократичний плебісцит, потім ніби законний арбітраж, а закінчилося брутальною війною і окупацією.

      Причому, спекуляції про референдум продовжувалися до самого падіння Карпатської України:

      25-го жовтня 1938
      Бродій саботує, явно агітує за плебісцитом "самоозначення", яким думає привернути Закарпаття до Мадярщини. Двадцять років бились ці люди за свою "русскость", а тепер виходить шило з мішка: ідуть разом з мадярами. Навіть не скриваються, майже відкрито агітують за Мадярщиною. Хочуть знову накинути на нас вороже ярмо віковічного лютого ворога. Мадярони піднімають голови, українців тероризують, а навіть нападають.
      <...>
      Всі три міністри поїхали до Праги. Ситуація неможлива з тою агітацією за плебісцит. Добре плачені мадярські агітатори (дістають денно по 35 корон) ходять по селах і під’юджують населення проти своєї держави. Пустили гасло: "Ми без Мадярщини не можемо жити..."
      Це спекуляції ????


      Max пише:
      > Замість демократичного плебісциту -- арбітраж, тобто справи українців були вирішені за них, не ними і без них.

      Ну от, треба запам"ятати, чим такі ігри закінчуються.


      > Єдиний доказ такого вельми сумнівного припущення щодо результатів небулого плебісциту) то є наведена тут етнічна мапа, що цікаво -- не чеська, а словацька. Словаків були тоді (і досьогодні позостають) цілком необ'єктивні в тих питаннях, бо їх інтереси в даному плані були і є суперечні українським.

      Не довіряєте словацькій мапі ? (насправді, я її взяв з русинської праці П.Магочія)
      Нема питань, осьо атлас Австро-Угорщини 1911 р.:


      або ще ліпше, за Кубійовичем:






      > Прошу уважно поглянути на ту мапу: на ній значні тоді ще русинські території (а подекуди досі ще русинські) зображені як словацькі чи угорські. На жаль, на мапі видно лише західний окраєць Закарпаття, але і з того, як зображена етнічна ситуація в Сх.Словаччині можна робити висновки щодо укладачів тої мапи.

      Дивився уважно, я навіть робив з неї анімацію, яка демонструє процес асиміляції русинів на сх.словацьких землях:

      http://s008.radikal.ru/i304/1010/3e/31da962a9611.gif



      > > Ніяких проблем цей поділ або-або не вирішив.
      > Про яке таке "Або-Або" мова?
      > Жодної можливости вибору русини так і не отримали! Про то власне й ходить, що все було вирішено арбітражем, без них!


      Отож бо і воно. Розмови про "або-або", сумніви в доцільності збереження територіальної цілісності закінчуються погано.


      > Жодні "країни осі" нічого не вирішували. Закарпаття було подаровано Мадярщині, бо так одноособово вирішив А.Гітлер. Річ в тому, що в тодішній політичній ситуації мадяри як актуальний союзник були для нього важливіші, ніж потенційний союзник Україна колись там в майбутньому.

      Я саме про це і писав в стартовому посту. Карпатською Україною пожертвували, бо вона була нежиттєздатною (на думку фірера). Гітлер тим самим погрожував і словакам, але Словаччина мала для нього якийсь інтерес.

      > Повчально буде подумати, що би було, якби референдум таки мав місце і його би виграли українці. Яким чином то могло би спинити мадярські панцерники і мотопіхоту?
      > (А вони дісно були використані, то не "якбитологія"!)

      Ніяк, бо звір вже відчув здобич.
      До речі, Гренджі-Донський у своїх спогадах так оцінював вибори до Сойму, які виграло УНО: "Угорщина хотіла плебісцит — тут його має! ".
  • 2010.10.30 | Pavlo Z.

    Дякую! Фахово і переконливо.



Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2019. Сайт розповсюджується згідно GNU Free Documentation License.
Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua