єфремляни (від Єфремова?) були знищенні
11/05/2010 | Абу
"Конфлікт ідентичності це те, що описано Книзі Суддів в главі 12, коли один народ, ієфремляни, воювали з євреями. Обидва народи говорили дуже близькими говірками. Коли йдеться про мовні конфлікти абсолютно необов’язково, щоб це були зовсім відмінні мови різних груп, різних сімей. Інколи це просто мінімальні відмінності, які стають джерелом дуже потужних конфліктів. І в історії людства відомо, коли саме такі, мінімальні, відмінності стають джерелом максимальних суперечок і конфліктів. І власне слово шиболет («колосся», «зерно»), яке стало частиною лінгвістичного апарату, ілюструє це явище. На івриті воно звучить як шиболет, але на мові тогочасних ворогів, (цікаво, що вороги називаються єфремляни, на зараз ми маємо Єфремовим запропонований закон) - ціболет.
Як вони відрізняли ворогів від своїх? вони відрізняли за мовою. "А що це таке, скажи будь-ласка? Ах «ціболєт»!" - ну отримай мечем по голові"
Як вони відрізняли ворогів від своїх? вони відрізняли за мовою. "А що це таке, скажи будь-ласка? Ах «ціболєт»!" - ну отримай мечем по голові"
Відповіді
2010.11.05 | Tatarchuk
Re: єфремляни (від Єфремова?) були знищенні
причому євреї отримали етноним від єфремлян, по одній з гипотез2010.11.05 | Мартинюк
Гадаю жінки і можливо діти дісталися переможцям.
Жінки у вигляді наложниць, діти у вигляді рабів , черз покоління про це забули і далі всі були євреями чи іудеями ( в тому не пентраю).Потім щось подібне було з самаритянами - судячи по Євангелію, тодішні євреї відносилися до них як нинішні антисеміти до теперішніх євреїв.
2010.11.05 | Мартинюк
Читав опис різні між таджиками
Художня книга про росіянина , який поїхав у відрядження в Душанбе і там залишився, одружився на таджичці, торгував на базарі і через деякий час став більшим "таджиком" аніж самі таджики. Прийняв участь у різанині між "кулябцями" та їх опонентами на чиїсь стороні. Загинув , коли його ж соратники вирішили застовувати на ньому стандартний "тест на кулябця" - попросили проказати дуже відому в Таджикистані дитячу лічилку. Оскільки він вчив мову на базарі, то це речення сказав "по кулябськи" - і його зарізали на місці.Це дуже сумний стан, який демонструє недоформованість нації, її природну чи штучну розділеність .
До речі зараз дуже активно реанімовується старий проект 1988 року - розлам між українцями Центру і Сходу . З одного боку табако-бузино-шарі, з другоного боку наш Андрухович і типу "радикальні націоналюги". Поки що воно не дуже йде, але ж вода камінь точить - ці писання ( і балакання) створюють емоційні барєри "свій-чужий" між галичанми і негаличанами.
Десь у 2007 році мав задушевну розмову з однією кримською жіночкою - вона мені чесно призналася що сама не може зроміти як це у неї до 2004 року було асолютно нормальне і навіть приязне ставлення до галичан , і наскільки вона їх зараз ( виборча кампанія 2006 року) почала ненавидіти.
Оця вся пропаганда вед до дуже небезпечної руйнації горизонтальних звязків в українському суспільстві , заміною їх віртуальним , фальшивим, утотожнення з якимись міфічним "спільнотами" і міфічними "інтересами" цих спільнот.