якась фігня на зерновому ринку відбувається (/)
11/06/2010 | Хвізик
знову згноять зерна на суму у кілька мільярдів?
____________________________________________
Зерно заквотували податком на експорт...
Уряд обмежив експорт зерна з України, квоти на вивезення введені до кінця року. Про це 7 жовтня заявив перший віце-прем`єр-міністр Андрій Клюєв. За його словами, відповідна постанова прийнята на засіданні Кабінету міністрів 4 жовтня(!). Раніше рішення не раз відкладали, але чутки про можливе обмеження ходили. Мабуть, не заявивши про квотування відразу по факту, Кабмін вирішив не розбурхувати аграрний сектор країни, відтермінувавши "грім серед ясного неба". Як інакше можна пояснити те, що керівник Міністерства аграрної політики Микола Присяжнюк, виступаючи з доповіддю на Українському зерновому конгресі 7 жовтня, відповідаючи на питання учасників ринку, всіляко намагався відвійти від прямої відповіді щодо квот, граючи фразами "якщо квоти будуть прийняті", "я проти такого-то розподілу квот". Потім він все ж здався і заявив, що рішення прийняте, правда, з умовою доопрацювання. "Було прийнято рішення допрацювати, і на наступне засідання Кабміну - або в понеділок, або в середу - буде винесено питання і буде прийнято остаточне рішення", - сказав міністр. Підтвердження отримали, але насторожує невизначеність у вигляді "або".
Визначитися з об`ємами квот, виходячи із заяв влади, теж практично неможливо. Міністр фінансів Федір Ярошенко заявив, що "є достатня квота для пшениці - 500 тис. тонн і 3 млн. тонн для кукурудзи". Перший віце-прем`єр-міністр Андрій Клюєв озвучив наступні цифри: 2 млн. тонн - кукурудза, 0,5 млн. тонн - пшениця і 0,5 млн. тонн - ячмінь. А у міністра аграрної політики Миколи Присяжнюка інші розклади: на експорт кукурудзи квота має бути встановлена в об`ємі 3 млн. тонн, ячменю - близько 100 тис. тонн і пшениці - до 1 млн. тонн. Мабуть, розібратися в ситуації можна буде тільки після оприлюднення постанови. Яким буде вже прийняте рішення, поки в уряді не знають.
Цікавий той факт, що квоти ввели, незважаючи на непоганий урожай зерна у 40 млн. тонн, що вище за середні показники за останні 10 років (38 млн. тонн). При цьому варто врахувати, що експортний потенціал українського зерна на поточний маркетинговий рік експерти оцінюють в 15 млн. тонн, що свідчить про відсутність загрози продовольчої безпеки країни.
"Квоти - неправильне рішення. У нас є великий надлишок зерна. Нам не треба його квотувати, а, навпаки, необхідно підтримувати експорт і робити усе можливе, щоб фермери отримали максимальну ціну", - заявив президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко. На його думку, очікуваний валовий збір зерна дозволяє Україні в поточному маркетинговому році експортувати 12-14 млн. тонн, при цьому перехідні залишки на 1 липня 2011 року складуть 5 млн. тонн.
"На противагу неправомірним методам регулювання експорту, які сьогодні застосовують, цивілізованішим рішенням було б плановане введення квотування, причому не в заявлених об`ємах, а в об`ємах не менше 10-11 млн. тонн. Це упорядкувало б експорт, підняло б ціни для товаровиробників навіть у рамках квотування", - зазначила аналітик ІА "АПК-Інформ" Анастасія Івасенко.
Як підкреслила аналітик, враховуючи прогнози і дослідження Гідрометцентру щодо зміни кліматичних умов, які стали різкішими, а також той факт, що сільське господарство не встигає гнучко реагувати на них, нинішній урожай можна було спрогнозувати ще у минулому сезоні, і тоді ж формувати достатній компенсаційний об`єм зерна в Аграрному фонді.
Між тим, аграрний сектор вже переконався, що АФ не здатний ефективно працювати на ринку і формувати інтервенційний запас.
Л. Козаченко вважає, що рішення влади обмежити експорт зерна продиктоване прагненням утримати зростання внутрішніх цін - напередодні виборів так важливо продемонструвати електорату свою спроможність…
За бездіяльність Аграрного фонду і бажання влади показати свою потужність у вигляді "доступних" продуктів харчування заплатити доведеться сільгоспвиробникам, оскільки за відсутності зовнішніх ринків увесь масив зібраного урожаю давитиме на ціну, яка, за прогнозом експертів, опуститься на 180-200 грн. за тонну.
Як пояснив Л. Козаченко, через штучне обмеження експорту зерна митницею, яке тривало приблизно 2 місяці, внутрішня торгівля була в`ялою. А за останній тиждень, після дозволу відвантаження зерна на експорт, внутрішні ціни виросли на 10-12% і досягли на продовольчу пшеницю 1800 грн./т.
Експерт переконаний, що вартість пшениці в Україні приблизно на 400 грн. нижча, ніж на світових ринках. За його підрахунками, за відсутності обмежень на вивезення зерна продовольча пшениця в країні коштувала б 2400 грн./т.
Українська зернова асоціація вважає, що якщо уряд введе обмеження на експорт зерна і продаж квот, то ринок буде паралізований. Сільгосптоваровиробники не зможуть отримати гідну ціну за вирощений урожай, а більшість вітчизняних продавців зерна вимушена буде взагалі припинити свою діяльність.
Учасники зернового ринку категорично проти продажу квот на аукціонах. "Нам зрозуміле бажання уряду наповнити державний бюджет, - сказав президент Української зернової асоціації Володимир Клименко. – Проте, бюджет у цьому випадку отримає рівно стільки, скільки буде вийнято з кишені у виробників зерна. Адже за квоти хтось повинен платити. І абсолютно зрозуміло, що за них розраховуватимуться виробники зерна. Оскільки закупівельні ціни знижуватимуться рівно на ту суму, яку доведеться заплатити державі. Це ще один податок на експорт".
Прийнятнішим механізмом бачиться історичний принцип - розподіляти квоти між компаніями пропорційно до тих об`ємів, які вони експортували в минулі роки. Це було б чесніше, дозволило б виключити корупцію і невиправдані преференції для одних у збиток іншим.
"У період, коли сільгоспвиробники потребують коштів на проведення посівної кампанії і ситуація на ринку сприяє накопиченню коштів, починають у терміновому порядку некрасивими методами намагатися навести лад у зерновому балансі країни. А за грамотного регулювання ринку з боку уряду, в умовах закриття експорту з Росії, вітчизняні сільгоспвиробники і трейдери могли б тільки виграти", - констатувала А.І васенко.
Днями, за іронією долі, Микола Присяжнюк заявив, що хоче бачити ринок зерна в Україні цивілізованим. Напрошується питання, що заважає владі його таким зробити…
Мар’яна Щедра (УНІАН)
постiйна адреса статтi: http://economics.unian.net/ukr/detail/62542
____________________________________________
Зерно заквотували податком на експорт...
Уряд обмежив експорт зерна з України, квоти на вивезення введені до кінця року. Про це 7 жовтня заявив перший віце-прем`єр-міністр Андрій Клюєв. За його словами, відповідна постанова прийнята на засіданні Кабінету міністрів 4 жовтня(!). Раніше рішення не раз відкладали, але чутки про можливе обмеження ходили. Мабуть, не заявивши про квотування відразу по факту, Кабмін вирішив не розбурхувати аграрний сектор країни, відтермінувавши "грім серед ясного неба". Як інакше можна пояснити те, що керівник Міністерства аграрної політики Микола Присяжнюк, виступаючи з доповіддю на Українському зерновому конгресі 7 жовтня, відповідаючи на питання учасників ринку, всіляко намагався відвійти від прямої відповіді щодо квот, граючи фразами "якщо квоти будуть прийняті", "я проти такого-то розподілу квот". Потім він все ж здався і заявив, що рішення прийняте, правда, з умовою доопрацювання. "Було прийнято рішення допрацювати, і на наступне засідання Кабміну - або в понеділок, або в середу - буде винесено питання і буде прийнято остаточне рішення", - сказав міністр. Підтвердження отримали, але насторожує невизначеність у вигляді "або".
Визначитися з об`ємами квот, виходячи із заяв влади, теж практично неможливо. Міністр фінансів Федір Ярошенко заявив, що "є достатня квота для пшениці - 500 тис. тонн і 3 млн. тонн для кукурудзи". Перший віце-прем`єр-міністр Андрій Клюєв озвучив наступні цифри: 2 млн. тонн - кукурудза, 0,5 млн. тонн - пшениця і 0,5 млн. тонн - ячмінь. А у міністра аграрної політики Миколи Присяжнюка інші розклади: на експорт кукурудзи квота має бути встановлена в об`ємі 3 млн. тонн, ячменю - близько 100 тис. тонн і пшениці - до 1 млн. тонн. Мабуть, розібратися в ситуації можна буде тільки після оприлюднення постанови. Яким буде вже прийняте рішення, поки в уряді не знають.
Цікавий той факт, що квоти ввели, незважаючи на непоганий урожай зерна у 40 млн. тонн, що вище за середні показники за останні 10 років (38 млн. тонн). При цьому варто врахувати, що експортний потенціал українського зерна на поточний маркетинговий рік експерти оцінюють в 15 млн. тонн, що свідчить про відсутність загрози продовольчої безпеки країни.
"Квоти - неправильне рішення. У нас є великий надлишок зерна. Нам не треба його квотувати, а, навпаки, необхідно підтримувати експорт і робити усе можливе, щоб фермери отримали максимальну ціну", - заявив президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко. На його думку, очікуваний валовий збір зерна дозволяє Україні в поточному маркетинговому році експортувати 12-14 млн. тонн, при цьому перехідні залишки на 1 липня 2011 року складуть 5 млн. тонн.
"На противагу неправомірним методам регулювання експорту, які сьогодні застосовують, цивілізованішим рішенням було б плановане введення квотування, причому не в заявлених об`ємах, а в об`ємах не менше 10-11 млн. тонн. Це упорядкувало б експорт, підняло б ціни для товаровиробників навіть у рамках квотування", - зазначила аналітик ІА "АПК-Інформ" Анастасія Івасенко.
Як підкреслила аналітик, враховуючи прогнози і дослідження Гідрометцентру щодо зміни кліматичних умов, які стали різкішими, а також той факт, що сільське господарство не встигає гнучко реагувати на них, нинішній урожай можна було спрогнозувати ще у минулому сезоні, і тоді ж формувати достатній компенсаційний об`єм зерна в Аграрному фонді.
Між тим, аграрний сектор вже переконався, що АФ не здатний ефективно працювати на ринку і формувати інтервенційний запас.
Л. Козаченко вважає, що рішення влади обмежити експорт зерна продиктоване прагненням утримати зростання внутрішніх цін - напередодні виборів так важливо продемонструвати електорату свою спроможність…
За бездіяльність Аграрного фонду і бажання влади показати свою потужність у вигляді "доступних" продуктів харчування заплатити доведеться сільгоспвиробникам, оскільки за відсутності зовнішніх ринків увесь масив зібраного урожаю давитиме на ціну, яка, за прогнозом експертів, опуститься на 180-200 грн. за тонну.
Як пояснив Л. Козаченко, через штучне обмеження експорту зерна митницею, яке тривало приблизно 2 місяці, внутрішня торгівля була в`ялою. А за останній тиждень, після дозволу відвантаження зерна на експорт, внутрішні ціни виросли на 10-12% і досягли на продовольчу пшеницю 1800 грн./т.
Експерт переконаний, що вартість пшениці в Україні приблизно на 400 грн. нижча, ніж на світових ринках. За його підрахунками, за відсутності обмежень на вивезення зерна продовольча пшениця в країні коштувала б 2400 грн./т.
Українська зернова асоціація вважає, що якщо уряд введе обмеження на експорт зерна і продаж квот, то ринок буде паралізований. Сільгосптоваровиробники не зможуть отримати гідну ціну за вирощений урожай, а більшість вітчизняних продавців зерна вимушена буде взагалі припинити свою діяльність.
Учасники зернового ринку категорично проти продажу квот на аукціонах. "Нам зрозуміле бажання уряду наповнити державний бюджет, - сказав президент Української зернової асоціації Володимир Клименко. – Проте, бюджет у цьому випадку отримає рівно стільки, скільки буде вийнято з кишені у виробників зерна. Адже за квоти хтось повинен платити. І абсолютно зрозуміло, що за них розраховуватимуться виробники зерна. Оскільки закупівельні ціни знижуватимуться рівно на ту суму, яку доведеться заплатити державі. Це ще один податок на експорт".
Прийнятнішим механізмом бачиться історичний принцип - розподіляти квоти між компаніями пропорційно до тих об`ємів, які вони експортували в минулі роки. Це було б чесніше, дозволило б виключити корупцію і невиправдані преференції для одних у збиток іншим.
"У період, коли сільгоспвиробники потребують коштів на проведення посівної кампанії і ситуація на ринку сприяє накопиченню коштів, починають у терміновому порядку некрасивими методами намагатися навести лад у зерновому балансі країни. А за грамотного регулювання ринку з боку уряду, в умовах закриття експорту з Росії, вітчизняні сільгоспвиробники і трейдери могли б тільки виграти", - констатувала А.І васенко.
Днями, за іронією долі, Микола Присяжнюк заявив, що хоче бачити ринок зерна в Україні цивілізованим. Напрошується питання, що заважає владі його таким зробити…
Мар’яна Щедра (УНІАН)
постiйна адреса статтi: http://economics.unian.net/ukr/detail/62542
Відповіді
2010.11.06 | Max
Фігня то не то слово. Є то елемент совєцької планової економіки
Традиційні поширені в світі мита (ввізні!) то є зло, бо є то втручання держмафії в дію ринкових механізмів.Але вивізні квоти та вивізне мито то є не просто зло, то є елемент реального комунізму совєцького штибу. Є то пряме ручне керування господаркою. Де ще, навіть у напівсоціалістичних державах Євросоюзу, квотують свій експорт чи обкладають його митом? З економічного погляду таке не має жодного виправдання навіть з погляду соціалістичних теорій (напр, кейнсіанства).
Логічним наступним кроком влади буде встановлення аналогічних внутрішніх квот (планових лімітів) та внутрішніх державних планових цін. Вперід, до світлого комуністичного минулого, із Госпланом та п'ятирічками!
2010.11.06 | Боббі
це в теорії, а в житті
Вбивство експорту означатиме придушення сільського господарства України, що абсолютно вкладається в політику окупаційних режимів, що більшовицько-сталінського, що нинішнього, гебешно-бандитського.Недоотримання грошей від експорту борошна може поставити на коліна хліборобів, а впровадження "ринку землі" означатиме, що власноруч оброблювану землю вони придбати не зможуть.
Ці втрати — це втрати і для бюджету, і для самих аграріїв, яким і так весь час бракує грошей на розвиток, а тепер і взагалі, може не вистачити на наступні посівні кампанії, на підтримання плодючості грунтів, на розвиток інфраструктури, тощо.
Або хлібороби опиняться на межі банкрутства, й стануть легкою здобиччю для потужніших ФПГ.
Єдине одне: обмеження експорту борошна є кримінальним злочином. За його впровадження має бути звільнений весь кабмін, в повному складі, негайно. Будучи найбільшим в Європі (після Білорусі), від банального дармоїдства урядові мародери перейшли до шкідництва. Їм не місце в керівництві державою.
Докладніше про зерновий картель, змову місцевих більшовиків з Кремлем, та пов'язані питання, можна прочитати в наступних статтях:
http://www.stratfor.com/weekly/20100809_drought_fire_and_grain_russia
http://news.yahoo.com/s/afp/20101007/bs_afp/ukrainepoliticseconomyagriculture_20101007183334
http://news.dt.ua/news/39743
http://www.dt.ua/2000/2080/70230/
http://www.epravda.com.ua/news/2010/10/24/253435/
http://www.epravda.com.ua/publications/2010/09/14/248243/
2010.11.06 | Max
Немає нічого практичнішого за добру теорію :-)
Про згубні практичні наслідки ідіотичної теоретично політики мені писати було ліньки, настільки вони є очевидні. Як із здивуванням бачу, ті практичні наслідки є очевидні не для всіх навіть в тутешньому форумному середовищі. Тому дякую Вам, Боббі, за терпляче розжовування тої справи.Боббі пише:
> Докладніше про зерновий картель, змову місцевих більшовиків з Кремлем, та пов'язані питання, можна прочитати в наступних статтях:
> http://www.stratfor.com/weekly/20100809_drought_fire_and_grain_russia
> http://news.yahoo.com/s/afp/20101007/bs_afp/ukrainepoliticseconomyagriculture_20101007183334
> http://news.dt.ua/news/39743
> http://www.dt.ua/2000/2080/70230/
> http://www.epravda.com.ua/news/2010/10/24/253435/
> http://www.epravda.com.ua/publications/2010/09/14/248243/
Окреме дяки за лінки. То насвітлює справу з дещо іншого боку. Маємо тут справу, як видається, не лише із латентним большевизмом українських владоможців, але також із большевицьким неоколоніалізмом Кремля.
2010.11.07 | GreyWraith
Трішки не так
Боббі пише:Вбивство експорту означатиме придушення сільського господарства України, що абсолютно вкладається в політику окупаційних режимів, що більшовицько-сталінського, що нинішнього, гебешно-бандитського.
Окупаційні та колоніальні режими в першу чергу експорт і педалюють. Згадаймо, що в 1933 році з України масово хліб ВИВОЗИЛИ...
Єдине одне: обмеження експорту борошна є кримінальним злочином. За його впровадження має бути звільнений весь кабмін, в повному складі, негайно. Будучи найбільшим в Європі (після Білорусі), від банального дармоїдства урядові мародери перейшли до шкідництва. Їм не місце в керівництві державою.
Повністю згоден. Але шкода, що є занадто багато не дуже розумних людей, які цю точку зору не розділяють і підтримують цей горе-уряд. Звісно, підтримка почала падати, бо до них почало доходити як не через голову, так через ноги, але не так швидко, як би хотілося...
2010.11.06 | Хвізик
я думаю, тута кремляді у змові з нашими прислужниками намагаютьс
вбити двох зайців заразом:1)пробують підняти світові ціни на зерно
2)добити ненависне їм українське село
2010.11.06 | Боровик
Re: я думаю, тута кремляді у змові з нашими прислужниками намагаютьс
Яке село? Як добити?Механізм можна?
2010.11.06 | Боббі
позбавивши грошей
село виготовляє продукт — зерно. Зерно треба продати, аби заробити на життя.Заборона експорту позбавляє можливості вигідно продати власноруч виготовлений товар.
Без грошей виробництво занепадає. Зникає стимул працювати. В цьому випадку — нищиться село.
2010.11.06 | Адвокат ...
Ваші прислужники,-- Хам і Пахло? Чи є й инші?
2010.11.07 | GreyWraith
ПРУ - прислужники кремлядів і вороги українського села?
Вітаю Вас: НАРЕШТІ до Вас це дійшло.2010.11.07 | igorg
3) заволодіти землею
2010.11.06 | Shooter
Це в теорії, а в житті-2
Якщо Кривий Ріг має рентабельність 20%, а решта "чомусь" 10% - то варто би було поцікавитися куди різничка дівається.При тому, власне, що НІХТО з власників української металургії її не створив - а просто та банально вкрав (крім все того ж КР)
Ну і експортне мито на "надра" - абсолютно нормальне явище. Особливо в бандюківській постсовковській країні.
2010.11.06 | Max
Невідперте враження, що маєте щось спільне із птахами,
а конкретно -- із дятлами.І не набридло ще постити одне й те ж під різними соусами?
Shooter пише:
> Якщо Кривий Ріг має рентабельність 20%, а решта "чомусь" 10% - то варто би було поцікавитися куди різничка дівається.
Не варто. Навіщо і що то дасть?
Нижча від конкурентів рентабельність є якби проблемою самих власників тих підприємств.
В ідеалі повинні колись збанкрутувати. Маємо тим перейматись? Чому?
> При тому, власне, що НІХТО з власників української металургії її не створив - а просто та банально вкрав (крім все того ж КР)
Товариш Капітан Очевидність глибокодумно проголошує загальновідому банальщину.
Але яким боком то до теми гілки? Офтопите, тварісчь.
> Ну і експортне мито на "надра" - абсолютно нормальне явище. Особливо в бандюківській постсовковській країні.
Купа бздур висловлена всього двома реченнями. Гратулюю лаконічности!
По-перше: про жодне "нормальне явище" не може бути мови, бо "бандюківська постсовковська країна" сама з себе не є нормальним явищем. Належить говорити про вузол аномалій, а не про нормальність.
По-друге: країна, що вийшла із совка, не мусить бути ані "бандюківська", ана (пост)совкова. Прикладів є. Те, що в Україні існує совковий мародерський клептократичний режим, то заслуга передусім значної частини людности, що тут мешкає. Історичної неминучости в тому немає.
По-третє: тут ніби не про надра мова йде, а про рільниче виробництво. Прикладів вивізного мита на продукти рільництва не вимагаю з огляду на попередній досвід форумного спілкування з Вами -- їх однозначно не буде.
2010.11.06 | Shooter
пшол нахуй
компренде?спочатку навчись хоча би не хамити людям, "ліберал" ти наш
2010.11.07 | Max
Вельми ввічливому тварісчю сюди: http://lleo.aha.ru/na/ua/
Shooter пише:> спочатку навчись хоча би не хамити людям, "ліберал" ти наш
Не може існувати в жодній мові такого виразу, який був би занадто хамський в стосунку до тварісчів -- ідейних захисників поневолення і рабства.
2010.11.07 | Адвокат ...
Нє уподобляйтє сь, кулєґо!
"Сам пошол нахуй!", тіко "в інтєлліґєнтной обьорткє",-- те ж саме, що і просто "пошол нахуй!".2010.11.07 | Адвокат ...
Стидайте сь, кулєґо!
Брудна моSSькалька лайка не є арґументом Вашої правоти.2010.11.06 | Адвокат ...
Та фіґня,-- Хам та його Пахло.
2010.11.06 | Max
+1 (Re: Та фіґня,-- Хам та його Пахло.)
2010.11.06 | jz99
зерно — це ж спирт (/)
Міністр аграрної політики Микола ПРИСЯЖНЮК переконаний, що українську спиртову галузь врятує тільки приватизація.
Таку думку він висловив в коментарі газеті «Дзеркало тижня» 6 листопада.
«Упевнений, що майбутнє спиртової промисловості тільки у роздержавленні. Давайте дивитися правді в очі - на наші старі заводи інвестор не прийде. Як би цинічно це не звучало, єдиний спосіб врятувати спиртову галузь - це приватизація. Виробництво має бути зосереджено в руках бізнесу», - сказав М.ПРИСЯЖНЮК.
Також він зазначив, що «держава має отримувати податки і виконувати контрольні функції в тісній взаємодії з асоціаціями виробників». «Тому постанова Кабміну про реорганізацію «Укрспирту» - це перший крок до роздержавлення галузі», - підкреслив міністр.
За словами М.ПРИСЯЖНЮКА, найближчими завданнями повинні стати підготовка законопроекту про умови приватизації підприємств спиртової галузі та законопроекту про регулювання продажу алкогольної продукції.
«Необхідно забезпечити квоти на постачання нашого спирту на ринки Євросоюзу. Слід провести аналіз та інвентаризацію реального стану спиртових заводів і визначити дві категорії. Перша - підприємства, які слід перепрофілювати для виробництва біопалива, і друга - підприємства, призначені для приватизації виробниками лікеро-горілчаної продукції. Я розпорядився, щоб всі плани з реформування галузі в обов`язковому порядку узгоджувалися з галузевими асоціаціями. Ми повинні погоджувати дії держави і бізнесу в питаннях визначення стратегії приватизації спиртової промисловості», - заявив він.
http://www.unian.net/ukr/news/news-405060.html