парламентські слухання на тему: «Про стан промислової безпеки(\)
11/18/2010 | stryjko_bojko
18 листопада 2010 р.
Відбулися парламентські слухання на тему: «Про стан промислової безпеки та охорони праці»
http://social.org.ua/view/1776
17 листопада у Верховні Раді України відбулися парламентські слухання на тему: «Про стан промислової безпеки та охорони праці».
У своєму виступі директор виконавчої дирекції Фонду Юрій Мельников перш за все подякував за надану можливість донести з трибуни Верховної Ради України позицію Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України з обговорюваної проблематики.
«Безсумнівно, питання, яке сьогодні розглядається, є дуже важливим і має неабияке значення для українського суспільства, надто сьогодні, коли більшість підприємств намагається оптимізувати виробничі витрати.
Попри це головним завданням держави в реалізації конституційного права громадян на працю і надалі залишатися створення належних, безпечних і здорових умов праці.
Важливим економічним та правовим механізмом реалізації цього права є страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві.
Відтак, стабільне та ефективне його функціонування – необхідна умова для забезпечення конституційних гарантій щодо соціального захисту, охорони життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.
Серед пріоритетів діяльності Фонду є проведення профілактичної роботи, спрямованої на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози здоров'ю застрахованих, викликаними умовами праці.
На Фонд в цьому контексті покладено, зокрема, вирішення таких основних завдань, як:
надання роботодавцям необхідних консультацій щодо створення ефективних систем управління охороною праці;
перевірка стану профілактичної роботи та охорони праці на підприємствах, участь у розслідуванні нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;
пропаганда та поширення позитивного досвіду створення безпечних і нешкідливих умов праці.
Слід зазначити, що за період з 2002 по 2009 роки на профілактику нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань з бюджету Фонду витрачено понад 204 млн. гривень.
За цей же час на відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження здоров'я або, у випадку його смерті, на страхові виплати особам, які перебували на його утриманні, Фондом використано більше 14 млрд. гривень.
Таким чином, Фонд знаходився у фазі активного споживання коштів, що було можливим в умовах стабільного зростання його доходів.
Однак, в останні роки через відсутність за умов діючої законодавчої бази, достатніх правових та економічних важелів саморегулювання відбулося розбалансування бюджету Фонду, що може стати перешкодою для подальшого ефективного виконання покладених на нього функцій.
Основними проблемами у системі соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які потребують невідкладного вирішення та врегулювання, вбачаємо:
по-перше – відсутність механізму економічної зацікавленості роботодавців у створенні безпечних і нешкідливих умов праці та ефективного управління охороною праці;
по-друге – недостатня чисельність страхових експертів з охорони праці та необхідність підвищення рівня знань цих спеціалістів;
по-третє – від'ємний фінансовий баланс між сумою надходжень до Фонду від сплати роботодавцями страхових внесків та сумою, що витрачається Фондом для забезпечення виконання статутних завдань.
З метою забезпечення фінансової стабілізації Фонду, своєчасного та повного виконання своїх зобов'язань перед потерпілими на виробництві та членами їх сімей потребує вдосконалення законодавча база за такими основними напрямами:
система розрахунків страхових тарифів повинна створити економічну зацікавленість страхувальників у створенні безпечних умов праці;
право на заключний висновок про страховий випадок повинне належати Фонду як фінансовій установі, що здійснює страхові виплати;
створення ефективної системи медичної реабілітації потерпілих на виробництві шляхом розвитку власної санаторно-курортної та реабілітаційної бази Фонду;
розв'язання проблеми незаконних вимог Пенсійного фонду України щодо відшкодування Фондом невластивих йому виплат, сума яких становить близько 600 млн. гривень.
фінансування заходів з профілактики травматизму повинно здійснюватись в конкретних виняткових випадках, враховуючи економічну доцільність, і в результаті реальним чином впливати на зниження страхових виплат.
Загальна оцінка ситуації в цій сфері, на мій погляд, очевидна – через відсутність економічної зацікавленості роботодавця у забезпеченні безпечних умов праці, інвестування в охорону праці за формою та своїм результатом є неефективним.
Фінансування цих заходів повинно здійснюватись роботодавцем та має економічно стимулюватись страховиком.
Держава має створити такі умови для роботодавців, за яких останнім стане вигідніше спрямовувати ресурси на попередження травматизму, профзахворювань та поліпшення стану умов і охорони праці, ніж компенсувати потім втрати.
З цією метою необхідно, насамперед, переглянути систему розрахунку страхових тарифів для страхувальників.
Потребує перегляду механізм фінансування державних цільових програм. Необхідно передбачити відповідальність за результати робіт у межах державних програм безпосередніх замовників цих робіт.
Профілактична робота неможлива без ефективної діяльності служби страхових експертів, оскільки саме ці фахівці виконують значну частину завдань з профілактики.
В робочих органах виконавчої дирекції Фонду працює 526 страхових експертів з охорони праці. В середньому на одного страхового експерта припадає майже 2500 зареєстрованих підприємств. За останні шість років навантаження на працівника зросло на 65 відсотків.
Зважаючи на це, є гостра необхідність збільшення чисельності страхових експертів з охорони праці у робочих органах виконавчої дирекції Фонду.
Крім того, вважаю надзвичайно актуальною розробку спільно з Держгірпромнаглядом програми підготовки кадрів страхових експертів.
Сподіваюсь, що за результатами парламентських слухань відповідні центральні органи виконавчої влади підійдуть з глибоким розумінням до сутності та актуальності озвучених проблем.
Підсумовуючи сказане, хочу наголосити на головному – створення фінансово-стабільної системи соціального страхування від нещасного випадку потребує вдосконалення законодавчої бази Фонду, а саме: розробки нової редакції Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
В оновленому Законі мають бути враховані сучасні реалії суспільного розвитку, що забезпечить своєчасне та повне виконання Фондом своїх статутних завдань, сприятиме створенню безпечних умов праці.
Одним із найважливіших шляхів зменшення рівня виробничого травматизму, покращення стану охорони праці вважаємо об'єднання зусиль в цьому напрямі всіх зацікавлених сторін – роботодавців, органів державної влади, місцевого самоврядування, громадських організацій.
Переконаний, що лише спільно можна забезпечити збереження життя, здоров`я та працездатності громадян на європейському рівні.»
Відбулися парламентські слухання на тему: «Про стан промислової безпеки та охорони праці»
http://social.org.ua/view/1776
17 листопада у Верховні Раді України відбулися парламентські слухання на тему: «Про стан промислової безпеки та охорони праці».
У своєму виступі директор виконавчої дирекції Фонду Юрій Мельников перш за все подякував за надану можливість донести з трибуни Верховної Ради України позицію Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України з обговорюваної проблематики.
«Безсумнівно, питання, яке сьогодні розглядається, є дуже важливим і має неабияке значення для українського суспільства, надто сьогодні, коли більшість підприємств намагається оптимізувати виробничі витрати.
Попри це головним завданням держави в реалізації конституційного права громадян на працю і надалі залишатися створення належних, безпечних і здорових умов праці.
Важливим економічним та правовим механізмом реалізації цього права є страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві.
Відтак, стабільне та ефективне його функціонування – необхідна умова для забезпечення конституційних гарантій щодо соціального захисту, охорони життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.
Серед пріоритетів діяльності Фонду є проведення профілактичної роботи, спрямованої на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози здоров'ю застрахованих, викликаними умовами праці.
На Фонд в цьому контексті покладено, зокрема, вирішення таких основних завдань, як:
надання роботодавцям необхідних консультацій щодо створення ефективних систем управління охороною праці;
перевірка стану профілактичної роботи та охорони праці на підприємствах, участь у розслідуванні нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;
пропаганда та поширення позитивного досвіду створення безпечних і нешкідливих умов праці.
Слід зазначити, що за період з 2002 по 2009 роки на профілактику нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань з бюджету Фонду витрачено понад 204 млн. гривень.
За цей же час на відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження здоров'я або, у випадку його смерті, на страхові виплати особам, які перебували на його утриманні, Фондом використано більше 14 млрд. гривень.
Таким чином, Фонд знаходився у фазі активного споживання коштів, що було можливим в умовах стабільного зростання його доходів.
Однак, в останні роки через відсутність за умов діючої законодавчої бази, достатніх правових та економічних важелів саморегулювання відбулося розбалансування бюджету Фонду, що може стати перешкодою для подальшого ефективного виконання покладених на нього функцій.
Основними проблемами у системі соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які потребують невідкладного вирішення та врегулювання, вбачаємо:
по-перше – відсутність механізму економічної зацікавленості роботодавців у створенні безпечних і нешкідливих умов праці та ефективного управління охороною праці;
по-друге – недостатня чисельність страхових експертів з охорони праці та необхідність підвищення рівня знань цих спеціалістів;
по-третє – від'ємний фінансовий баланс між сумою надходжень до Фонду від сплати роботодавцями страхових внесків та сумою, що витрачається Фондом для забезпечення виконання статутних завдань.
З метою забезпечення фінансової стабілізації Фонду, своєчасного та повного виконання своїх зобов'язань перед потерпілими на виробництві та членами їх сімей потребує вдосконалення законодавча база за такими основними напрямами:
система розрахунків страхових тарифів повинна створити економічну зацікавленість страхувальників у створенні безпечних умов праці;
право на заключний висновок про страховий випадок повинне належати Фонду як фінансовій установі, що здійснює страхові виплати;
створення ефективної системи медичної реабілітації потерпілих на виробництві шляхом розвитку власної санаторно-курортної та реабілітаційної бази Фонду;
розв'язання проблеми незаконних вимог Пенсійного фонду України щодо відшкодування Фондом невластивих йому виплат, сума яких становить близько 600 млн. гривень.
фінансування заходів з профілактики травматизму повинно здійснюватись в конкретних виняткових випадках, враховуючи економічну доцільність, і в результаті реальним чином впливати на зниження страхових виплат.
Загальна оцінка ситуації в цій сфері, на мій погляд, очевидна – через відсутність економічної зацікавленості роботодавця у забезпеченні безпечних умов праці, інвестування в охорону праці за формою та своїм результатом є неефективним.
Фінансування цих заходів повинно здійснюватись роботодавцем та має економічно стимулюватись страховиком.
Держава має створити такі умови для роботодавців, за яких останнім стане вигідніше спрямовувати ресурси на попередження травматизму, профзахворювань та поліпшення стану умов і охорони праці, ніж компенсувати потім втрати.
З цією метою необхідно, насамперед, переглянути систему розрахунку страхових тарифів для страхувальників.
Потребує перегляду механізм фінансування державних цільових програм. Необхідно передбачити відповідальність за результати робіт у межах державних програм безпосередніх замовників цих робіт.
Профілактична робота неможлива без ефективної діяльності служби страхових експертів, оскільки саме ці фахівці виконують значну частину завдань з профілактики.
В робочих органах виконавчої дирекції Фонду працює 526 страхових експертів з охорони праці. В середньому на одного страхового експерта припадає майже 2500 зареєстрованих підприємств. За останні шість років навантаження на працівника зросло на 65 відсотків.
Зважаючи на це, є гостра необхідність збільшення чисельності страхових експертів з охорони праці у робочих органах виконавчої дирекції Фонду.
Крім того, вважаю надзвичайно актуальною розробку спільно з Держгірпромнаглядом програми підготовки кадрів страхових експертів.
Сподіваюсь, що за результатами парламентських слухань відповідні центральні органи виконавчої влади підійдуть з глибоким розумінням до сутності та актуальності озвучених проблем.
Підсумовуючи сказане, хочу наголосити на головному – створення фінансово-стабільної системи соціального страхування від нещасного випадку потребує вдосконалення законодавчої бази Фонду, а саме: розробки нової редакції Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
В оновленому Законі мають бути враховані сучасні реалії суспільного розвитку, що забезпечить своєчасне та повне виконання Фондом своїх статутних завдань, сприятиме створенню безпечних умов праці.
Одним із найважливіших шляхів зменшення рівня виробничого травматизму, покращення стану охорони праці вважаємо об'єднання зусиль в цьому напрямі всіх зацікавлених сторін – роботодавців, органів державної влади, місцевого самоврядування, громадських організацій.
Переконаний, що лише спільно можна забезпечити збереження життя, здоров`я та працездатності громадян на європейському рівні.»