11/21/2010 | Дуднік Інга

Сучасне керівництво Україною намагається перекласти тягар наповнення бюджету на плечі малого бізнесу. Але податки , які сплачують приватні підприємці ні де і ніколи не були бюджетоутворюючими. Даючи дозвіл на заняття малим бізнесом, держава повинна переслідувати геть інші цілі – створення умов для самозайнятості населення, зменшення соціального навантаження на бюджет, це один з способів боротьби з безробіттям та підвищення рівня доходів громадян.
Але в країні з потужним середнім класом важко монополізувати право на розпорядження та використання бюджетних коштів та інших преференцій, які дає влада для власного збагачення.
У людей, в яких є можливість задовольнити в повному обсязі фізіологічні потреби (вони вдягнені, ситі, мають дах над головою), формується прагнення задовольнити й соціальні потреби. І вони стають не зручні для керування. Саме тому 4 млн. людей стали непотрібні державі. Взяти їх просто розстріляти чи експропріювати все майно, як це було в 30- х роках ХХ сторіччя влада не наважилась й тому вирішила застосувати багатокрокову комбінацію.
Крок 1. Застосувати принцип «розділяй та володарюй». Для цього потрібно налаштувати одні верстви населення проти інших. Перевести стріли соціального невдоволення на малий бізнес (Наприклад так – ми не можемо платити пенсій та заробітну плату більшу ніж зараз тому, що малий бізнес відмовляється платити податки).
Крок 2. Створити сприятливі умови для розвитку та діяльності репресивної машини. Якщо в 37- ому це було НКВД, то зараз – податкова. Завдяки новому Податковому кодексу вони отримали карт-бланш на будь – які перевірки в будь – якій час.
Крок 3. Створити позитивний імідж борців «за краще життя» простого народу. Для цього знадобиться «свій медіа холдінг». А якщо його це очолює голова СБУ. Ціни йому не має! Крім того можна виявити серед своїх пару – тройку корупціонерів та зробити показове покарання. «Бій своїх, щоб чужі боялись».
Крок 4. Провести суцільну марганалізацію тих, хто чинить спротив. Для цього теж знадобиться своє телебачення, радіо та газети. В риториці сучасної влади є порівняння малого бізнесу з криміналом («Обговорювати з підприємцями Податковий кодекс, все одно, що з злочинцями – Кримінальний», «Протестують ті, хто не хоче платити податки» і т.д.).
Крок 5. Мабуть його найважче здійснити в світі сучасних технологій. Треба Україну зачинити «залізною завісою», зробити закритою країною, щоб ні в інших країнах ніхто не бачив та не чув, що тут робиться, та щоб українці не бачили та не чули що робиться зовні.
Таких сценарій по – суті вже було розіграно в 30 - тих роках ХХ століття. Тоді боролись з кулаками та «непнамами» - людьми, які теж мали, що втрачати та вміли забезпечити себе та своїх близьких всім необхідним. Їх оголосили поза законом та зробили ворогами народу. Заради встановлено диктатури Сталіна знищено та покалічено мільйони ні в чому не повинних людей.
Але, на щастя України, Янукович навряд чи годиться на роль Йосипа Висаріоновича, хоча в біографій багато схожих моментів, та й Азаров з Хорошковським поки що не дотягують до Ягоди з Єжовим.
Крім того, великий бізнес, що грає нашими можновладцями, як маріонетками, інтегровано з європейським, й їм потрібно зберегти гарну картинку успішної та демократичної України. Тому, мені хочеться сподіватись, що так далеко як в 30 роках справа не зайде.
Та й народ вже ковтнувши «повітря свободи» не дозволить так зі собою вчинити. Тому закінчені «гайки» можуть спричини ефект пружини.