12/10/2010 | stryjko_bojko

19.11.2010 | Катування та нелюдське поводження
автор: Марина Говорухіна
Майстер-клас катувань від харківської міліції
http://helsinki.org.ua/index.php?id=1290170431

Яків Строган –43-х річний харків’янин, одружений, має стабільну роботу. Декілька місяців тому став батьком. До 15 серпня 2010 року він навіть не підозрював, що його життя перетвориться на пекло.

Все почалося біля під’їзду. Як згадують очевидці, сусід щось не поділив із Яковом, і поліз битися. В результаті короткої сутички він впав на розбиті пляшки від пива (які сам і розбивав разом з друзями) та порізав спину.

Здавалося б на цьому епізод і завершиться. Але ж ні!

Вночі до Строганів приїхали люди, які назвали себе співробітниками міліції і вимагали відкрити двері. Строган відмовився і міліціонери виламали електричний щиток, залишивши квартиру без світла. Потім була спроба зламати замок та вибити двері. При цьому люди, які це робили, постійно змінювались. Яків викликав міліцію, та почув відповідь диспетчера, що міліція вже виїхала...

О 6 ранку 16-го серпня 2010 Строган відкрив двері двом людям в цивільному, які представилися Олександром та Антоном. Вони увірвалися до квартири та забрали Якова до відділку міліції.

В Київському райвідділі з’ясувалося, що разом з затриманням Якова правоохоронці «затримали» і телефон його дружини.

Далі почалося найстрашніше. Спочатку працівники міліції попросили Якова написати заяву з зізнанням у спробі вбивства сусіда та нанесенні йому ножових поранень.

Оскільки Строган на це не погодився, було прийнято рішення «переконати» його у лісі. Начальник відділку погодив ініціативу підлеглих та й сам проявив кмітливість - дав їм вказівку, щоб вони заїхали до нього і взяли "трансформатор".

Після цього Строгана на автомобілі вивезли в ліс. Один співробітник міліції переодягнувся у камуфляжну форму, кросівки, майже всі одягли маски. Вони вийняли ящик з ножами та запропонували Якову або підписати заяву, або обрати ніж, яким він начебто поранив сусіда. Після цього обіцяли відпустити. Строган від пропозицій відмовився.

Тоді з нього зняли верхній одяг, одягли на зап'ястя стрічки червоного кольору, а поверх них наручники. Руки спочатку закували попереду, потім поміняли, закували в наручники ззаду. Поклали його на землю, один міліціонер сів йому на спину, а інший став заламувати руки і однією ногою тиснути на шию. Строган від болю кілька разів втрачав свідомість. Правоохоронці приводили його до тями водою, яка у них була собою. При цьому весь час намагалися змусити його підписати заяву. Строган знову відмовився.

Після цього вони витягли з машини прилад, який назвали трансформатором. Два дроти, що тяглися від нього приєднали до найчутливіших частин тіла і подали напругу. Строган чотири або п'ять разів втрачав свідомість. Останній раз, для того щоб привести його до тями міліціонери влили йому в горло нашатирний спирт, через що Яків отримав сильні опіки гортані, стравоходу і слизової шлунка. Під час цих процедур Строган попередив міліціонерів, що він сердечник і у нього видалена одна нирка, тому він може не витримати таких тортур. Це, на його думку, і зупинило міліціонерів від подальших дій.

Потім міліціонери відвезли Строгана в якусь квартиру і тримали там чотири доби. У цей час вони дзвонили його дружині, і вимагали заплатити їм 10 000 доларів. Просили привезти гроші юристові, який зустрінеться з нею біля районного відділу міліції. Дружина обіцяла знайти гроші. 19-го серпня відбулась зустріч між пані Строган та представником міліції. Останній був розчарований – грошей жінці знайти не вдалося.

Міліціонери випустили Якова, щоб він сам знайшов їм гроші. Але той вирішив боротися. Після 19 серпня подружжя Строганів звернулося в службу внутрішньої безпеки міліції, а потім до прокуратури з заявою про порушення кримінальної справи. Строган пройшов медичний огляд. Його хотіли госпіталізувати, але він відмовився, побоюючись загрози життю і здоров'ю з боку районної лікарні, у яких, за його словами, є негласна домовленість із співробітниками міліції.

29 жовтня прокуратура Київського району відмовила Якову Строгану в порушенні кримінальної справи. Проте він досі не отримав на руки документ, який це підтверджує.

Яків готовий пізнати людей, які його катували. Він впевнений, вони мають понести покарання. Проте, прокуратура його погляди не поділяє. Кати в погонах зараз на свободі, насолоджуються безкарністю, шукають нових жертв. Яків каже, що при зустрічі вони сміються йому в обличчя...