12/15/2010 | Юлій Хвещук

Дмитро Табачник, окрім науки і освіти, буде опікуватися ще й проблемами молоді та питаннями спорту. Його нове міністерство варто було б назвати „міністерство майбутнього”, адже чоловік дбатиме про наступні покоління українців, з наукової точки зору підходячи до їхнього навчання та фізичного виховання. Схоже, навіть на спортивній арені, де українці встигли неодноразово прославити свою країну, нас тепер очікують закономірні труднощі.

Доведеться знову спрямовувати на нього весь народний гнів. Рятувати молодь від запеклого українофоба. Але чомусь виникає дивне відчуття, що, воюючи з Табачником, ми не помічаємо ще чогось важливого. Бо війна війною, тут треба концентрувати всю свою енергію, всі свої зусилля. Але чи не є „табачний маневр” лише методом відвернення уваги від чогось іншого? Варто придивитися...

Згадаймо місяць березень. Янукович та Медведєв домовились про спільні військові паради 9 травня. Янукович уславився фразою: „Всі дороги ведуть у Москву”. Не знайшовши кращого дня, саме 9 березня зменшив розмір Шевченківської премії зі 170 до 130 тисяч грн. 11 березня проголошено створення коаліції „тушок”, затверджено уряд Азарова. На посади начальників обласних УМВС повертаються одіозні Варцаба, Русин, Сало. Нове керівництво НТКУ – Бенкендорф з Арфушем...

Здається, скільки ще треба причин для суспільного зворохоблення?

Цього достатньо, але... Громадську увагу переорієнтовує на себе Табачник. Починається процес ліквідації зовнішнього тестування, з’являється 200-бальний атестат, скасовано обов'язкові тести українською мовою, державний іспит з української мови для бакалаврів.

І почалися студентські виступи саме проти Табачника. А щоб цілком прикувати громадську увагу, куратор Табачника в уряді Семиноженко пропонує союз Росії, України та Білорусі. Громадськість роздратована, і ганьбить міністра з його віце-прем’єром. Все інше повільно відступає на другий план.

Можливо, співпадіння? Йдемо далі. Квітень.

Янукович працює. Під час візиту в США погодився віддати всі запаси високозбагаченого урану Росії та США. Підписує з Медведєвим угоду про продовження на 25 років терміну перебування Чорноморського флоту в Україні. Верховна Рада чемно її ратифікує. І бюджет-2010 теж затвердила - без обговорення і без дотримання процедури розгляду.

Мінпаливенерго збільшує закупівлі газу в Росії. Азаров каже: „Ми готові продати газову трубу”, і домовляється з Путіним про спільну модернізацію української ГТС. Путін запропонував об‘єднати „Газпром” та „Нафтогаз України” - Азаров готовий „вивчити” пропозиції. Домовленість про українсько-російське СП в авіаційній галузі: 51% належатиме Росії, АНТК Антонова передається до статутного фонду. Йде мова про об‘єднання "Атоменергомашу" (Росія) та "Турбоатома" (Україна).

Янукович ліквідував Національні комісії зі свободи слова та з верховенства права. Перший канал припинив синхронний переклад українською мовою. Вже вголос говорять про порушення свободи слова, спроби повернення цензури в ЗМІ.

Що ж, на часі знову скористатися Табачником. Ось вам гучна заява про потребу повернути в середні школи курс російської літератури. Міносвіти України та Росії домовляються про спільний „Урок пам'яті” до Дня Перемоги. Рекомендовано зосередитися „на героїчних сторінках спільної історії країн СНД”. На підкріплення – Семиноженко („Обов‘язковий дубляж фільмів українською не приніс користі”). Для остаточного ефекту - Донецький окружний адміністративний суд скасував указ Ющенка про присвоєння звання Героя України Степанові Бандері. А у Луганську з‘явилися біл-борди з портретом Сталіна. Гнів громадськості не знає меж. Зате енергії для протестів стосовно інших дій влади знову бракує.

У травні уряд тихо підписав мирову угоду з компанією Vanco щодо видобутку стратегічних запасів газу та нафти в шельфі Чорного моря. Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча проданий за 240 мільйонів гривень при фактичній оцінній вартості підприємства більш двох мільярдів доларів (кажуть, Ринат Ахметов трохи покращив свої статки). Партія регіонів внесла законопроект щодо скасування вимог з надання 50% телерадіоефіру музичним творам українських авторів або виконавців. Кримський парламент прийняв постанову про використання російської мови як регіональної. Нічого надзвичайного.

Зненацька студент Ігор Індило помирає у Шевченківському районному відділенні міліції Києва. Згодом навіть Уповноважена Верховної Ради з прав людини Нінa Карпачова назвала його смерть „вбивством”. Тут міліції дісталося, але там хлопці міцні, ще й не таке стерплять. Тому зараз ініціатив від Табачника не потрібно, нехай студенти трохи заспокояться, йдуть на сесії.

Скористалися комуністами. З їх ініціативи у Запоріжжі встановлено пам’ятник Сталіну. У Луганську за участю депутата російської Держдуми Костянтина Затуліна відкрили пам'ятник „Жителям Луганщини, полеглим від рук карателів-націоналістів з ОУН-УПА”. Та й досить.

Червень. Янукович поставив завдання протягом 5 років завершити приватизацію державного майна як широкомасштабний проект трансформації державної власності. Навіщо зволікати, якщо можна взяти вже?

Російський „Внешторгбанк” надав 2 мільярди доларів Україні в кредит на шість місяців під 6,7% річних на покриття дефіциту бюджету. „Луганськтепловоз” продано російській компанії фактично без аукціону за 410 мільйонів грн. при стартовій ціні в 400 млн. Янукович повідомив, що найближчим часом буде підготовлено проект щодо об'єднання авіапромів України і Росії. Гарні, добросусідські взаємовідносини.

Видано розпорядження Київської адміністрації щодо підвищення тарифів на комунальні послуги гарячого водопостачання і централізованого опалення для населення Києва з 1 липня на 34% і 41% відповідно. Наступне підвищення тарифів відбудеться з 1 вересня та 1 листопада. Ось це вже може людей роздратувати серйозніше.

І міністр освіти заявив, що в оновлених підручниках з історії України Степан Бандера і Роман Шухевич будуть подаватися як спільники ворога. Які тут соціальні питання?! Увесь гнів – на Табачника!

У липні особливо відзначилася Верховна Рада. Це закон про судоустрій і статус суддів, яким скріплено контроль над цією „галузкою влади”. Закон про місцеві вибори, який порушив конституційні права громадян. Закон про засади внутрішньої і зовнішньої політики України, де прибрано пункт про намір вступу України в НАТО. Нова редакція Бюджетного кодексу. Але народ не реагує – літній відпочинок, та й народним депутатам вже давно не дивується. Табачник може також перепочити. Хіба голова Донецької облдержадміністрації Анатолій Близнюк виступив за законодавчу легалізація подвійного громадянства. Так, на всякий випадок.

У серпні на 50% зросли ціни на газ для населення і підприємств теплоенергетики. Відповідно до домовленостей з МВФ, влада ще на 50% підвищить ціну на газ для населення та комунальні послуги з 1 квітня 2011 року. І не буде підвищувати зарплати у державному секторі, починаючи з 2011 року та у середньостроковій перспективі. Після отримання нового кредиту, Україна довела свої зобов’язання перед МВФ до 12,66 мільярдів доларів, ставши другою країною в світі за розміром державного боргу перед фондом.

Партія регіонів руками в. о. голови КМДА Олександра Попова закріплює свій контроль над столицею.

У Харкові зник головний редактор інформаційної газети „Новий стиль” Василь Кліментьєв.

Наближається осінь. Студенти повертається до своїх навчальних закладів.

Так, звичайно. Вся увага – в одному напрямку. Скасовано іспит з української мови при вступі до аспірантури та складання кандидатського іспиту з української мови для отримання ступеня кандидата наук. Табачником ліквідовано сектор сприяння освіті рідною мовою. Наближається новий політичний сезон. Якісь там місцеві вибори. А головний ворог все ще не здоланий. Всі – на війну!

Результат? Маємо традиційну московську казку про доброго царя та злих, нерозумних бояр. Щоправда, на сьогодні сюжет цієї байки в самій Росії дещо ускладнився через присутність двох „царів”. Зате в Україні все простіше. Один „государ” – чоловік від народу, простий, близький. Щось скаже „не в тему”, жарти деколи незрозумілі, зате завжди розважить. Такий собі добрий російський „ведмедик”. Та коли його бояри якусь дурницю витворять, а народ забуркоче з обуренням – він все почує, помилки бояр виправить (як от запроваджені Табачником платні відпрацювання для студентів; і підприємців почув, вніс надважливі правки до Податкового кодексу тощо).

Ось тільки живеться українцям якось зовсім не казково. Життя з кожним днем стає все більш схоже не на казочку, а на „жахалочку”. Можливо, варто придивитися дещо уважніше? І роздивитися в тіні „офіційного” українофоба Табачника ще й всіх інших, які там зручно розташувалися і спокійно, послідовно, наполегливо будуть Своє світле майбутнє. У якому українцям місце не передбачене. Можливо, ми бачимо і реагуємо лише на те, до чого спеціально привертають нашу увагу? Можливо, варто вирішувати цю проблему не мікрохірургічно, з одним міністром, а масштабніше?