12/16/2010 | Майдан-ІНФОРМ

Депутатське звернення

89 років тому 21 листопада 1921 р. у селі Базар, що у Народицькому районі Житомирщини, сталася одна з найтрагічніших подій в українській історії. Того дня тут було розстріляно 359 вояків армії УНР. Вони були оточені загонами Котовського і взяті в полон. Змучених і голодних, їх загнали на ніч у церкву (!), а вранці усіх розстріляли. Котовський не змилосердився навіть над зовсім юними. Наймолодшому з розстріляних було 18 років. Їхні імена викарбовані нині на пам’ятній стелі біля братської могили.

То хто ж такий Котовський? До 1917 р. він був злодієм-рецидивістом, за що неодноразово потрапляв на каторгу. Потім став червоним командиром. Від його шаблі покотилася долу не одна українська голова. Божа кара настигла Котовського ще за життя. 6 cерпня 1925 р. його застрелив трьома пострілами з револьвера власник одеського борделю Меєр Зайдер.

Ми, народні депутати України, які 21 листопада ц. р. брали участь у молебені біля братської могили жертв, замордованих Котовським, звертаємося до міських голів і депутатів міських рад тих українських міст, у яких досі є вулиці, названі іменем Котовського, з проханням наслідувати приклад міськрад Хмельницького і Вінниці та перейменувати їх.

Звертаємося до Міського Голови та депутатів міської ради Котовська з проханням ініціювати процес повернення місту його історичної назви – Бирзула.

Звертаємося до Президента України.

Шановний Вікторе Федоровичу!

Ви ж демонструєте себе віруючою людиною. Ви часто закінчуєте свої звернення та промови словами: «І нехай допоможе нам Бог!» Та не допоможе, Вікторе Федоровичу, Україні Бог і не стане вона благословенною Богом, доки славитиме не Бога, а безбожника, великого грішника, злодія, ката і вбивцю! Не може бути благословенною Богом земля, де культивують славу тим, хто перетворював Божі храми на хліви і склади.

Принагідно нагадаємо, Вікторе Федоровичу, що у Вашій рідній Донеччині ретельно оберігаються у назвах районів і вулиць імена масштабних убивців. Адже саме Будьонний, Ворошилов і Калінін завжди першими запопадливо ставили свої підписи на усіх «розстрільних списках», які їм регулярно підсовував Йосип Джугашвілі. Це вони – Будьонний, Ворошилов і Калінін – санкціонували розстріл двадцяти двох тисяч поляків у Катині.

Не ліквідувавши топоніміку тоталітарної сталінської епохи, Україна не стане ні щасливою, ні демократичною, ні авторитетною у світі.

Народні депутати України

Юрій Гнаткевич
Михайло Косів
Віктор Терен