Львівські перевізники вимагають підняття ціни за проїзд у маршрутних таксі до 2.50 грн. А що натомість?

У сучасній українській державі творяться речі парадоксальні, і мене дуже турбує те, що ми до такого починаємо звикати. Як результат, речі «паранормальні» ми сприймаємо як належне, що спричиняє занепад нашого суспільства і нашої держави загалом.

Львівські маршрутки, це вже точно явище «паранормальне». Про це говорять не тільки львів’яни, але й далеко за межами Львова. Загалом нижчеописана ситуація характерна для всієї України, проте ми у Львові позиціонуємо себе як європейці, і тому, мені видається, проблема потребує якнайшвидшого вирішення.

Вже кілька днів обговорюється питання підняття тарифів на перевезення у львівських маршрутках. Розібравшись у економічній ситуації, і, зокрема, податковій системі нашої держави, погоджуєшся, що ці тарифи таки треба підвищувати. Але мене тривожить питання, що натомість за оцю додаткову плату отримає пересічний львів’янин?

На разі, після не такого вже й давнього підвищення цін на проїзд маємо такий стан справ (якщо дозволите, розділю проблеми на кілька окремих пунктів):

1. Стан маршруток. Останнім часом кожного разу, коли заходжу у більшість маршрутних таксі, ловлю себе на тому, що гидко сідати на крісла, обдерті, мокрі, без ручок, гидко братися за поручні, бо вони липкі, замазані, і часто виходячи з маршрутного таксі відчуваєш КРАЙНЮ необхідність помити руки. А щодо підлоги…в довгому одязі в маршрутці їздити не варто…не доперешся.

З іншого боку у нас ще досі залишилися т. зв. у народі «труповозки», у яких немає достатньо вікон, перил і поручнів, немає відповідної вентиляції, автобуси зі стертими колодками, не відрегульованими гальмами, з відсутніми по суті ресорами і т. д. - це не той транспорт, який є безпечним для людей. Якщо ми платитимемо більше – то це мають бути безпечні засоби перевезення.

2. Водії. Ви сідаєте в маршрутне таксі, платите гроші за послугу і відповідно сподіваєтеся на якісне надання цієї послуги. Правда водії чомусь вважають інакше. Думаю кожного з нас обурює, коли водій, не зважаючи на заборону, палить в маршрутці, ще й під час руху. Мало того, що смердить, а ще й створює загрозу пасажирам. Одразу ж варто згадати розмови по мобільному телефоні. Це теж нібито заборонено, тільки чомусь у нас в державі закони і правила є створені для того, щоб їх порушувати.

Нещодавно відчула на собі демонстрацію ще одного винаходу водіїв: перегонів (це ж як нудно цілий день їздити по маршруту! Треба ж якось розважатися). Правда для пасажирів це має досить неприємні наслідки – то женуть, то різко гальмують, від чого всі падають, вдаряються, травмуються, розбивають крихкі чи ламкі речі, а при спробі зробити зауваження наражаються на небезпеку бути відправленими далеко-далеко (не буду уточняти реальних висловів).

Ще одне нововведення: нещодавно моя мама, зайшовши в маршрутне таксі, давши дві гривні, почула нормальне запитання: у вас є 25 копійок? Отримавши заперечну відповідь, водій крикнув, щоб вона забиралася з маршрутки! Це з якої радості? За те, що послуга оплачена? За те, що у водія немає достатньо решти? Але це ще не все. Іншим пасажирам водій таки давав здачу. І мама запитала, а чого це ви всім даєте решту, а мені ні? На що отримала відповідь, яку можна вважати вершиною хамства: Бо то для людей! То що, водії мають окрему градацію: одні це люди, а інші - ні? Які ж тоді критерії? І чи це не має стати підставою для звільнення такої особи із займаного місця роботи? Закордоном такі вислови можна було б оскаржити в суді як приниження людської гідності й отримати достойну грошову компенсацію, а у нас, на жаль, це звичні реалії буття.

3. Графік і маршрут. Я мала можливість рік навчатися у Варшаві. Як звичайна студентка, користувалася громадським транспортом, і направду отримувала задоволення від того, як організована його робота. Маю питання до читачів: чи ніколи вам не хотілося, щоб ви точно мали змогу знати, коли, яка маршрутка проїде на вашій зупинці? Чи нікому не хотілося б мати змогу перевірити маршрути в Інтернеті чи за телефоном? Чи не добре було б мати можливість їхати спеціальним нічним маршрутом? Так є у Варшаві. А коли я піднімаю питання, чому у нас у Львові такого не може бути, мені відповідають, що на це є дві причини: по перше у нас маршрутки – це приватні підприємства, а по друге у нас корки і тому графік і час визначити не можливо. Чи комусь просто не хочеться? Просто все можливо зробити, коли працювати для людей, а не тільки набивати свою кишеню. Правда у нас більшість людей бавиться у забавку, яка називається Пошук причин, чому таки певну справу не можна зробити.

А мені видається, що це частково ми всі винні, що мовчки погоджуємося на наявний стан справ. В міському транспорті, вже не говорю про міжміські маршрути, проходить значна частина нашого життя, і яким воно буде залежить від нас. МИ маємо вимагати, МИ маємо протестувати. МИ платимо гроші, і нам з вами має бути надана якісна послуга.

То ж можна погоджувати на вищу ціну за проїзд, але особисто я за ці гроші хочу бачити відповідно вбраних, вихованих водіїв, чисту і прибрану маршрутку, яка їде відповідно до свого маршруту, не змінюючи його і не ганяючи один поперед одного, і яка зупиняється на зупинці, а не перед чи після неї; я хочу, щоб у маршрутному таксі було зручно сидіти, я хочу мати чітко визначені зупинки, з дашками і розкладом руху маршрутів.

А ви?

Софія Федина

Кандидат політичних наук

ГО Українська справа