12/31/2010 | Святослав Караванський

(Дія відбувається на засіданні Комітету, що надає звання Дволикого Януса Року тим, хто на це заслуговує. Перед зборами виступає Голова Комітету) Голова Комітету: Пані й панове! Є пропозиція надати звання Дволикого Януса Року Президенту Лісової Республіки Кабану. Голос із місця: За які такі діла? Голова Комітету: Дивіться на екран. Зараз ми покажемо два кадри з фільму “Дволикий Янус”, і Ви побачите, за що варто присудити нашому Президенту таке звання. Увага! Пускаю кадри.

(На екрані Кадр № 1) (Кабінет Президента Лісової Республіки. Президент у кріслі за письмовим столом. Читає газету. Входить Голова урядової коаліції у Лісовій Раді Вовцюган)

Вовцюган: Товариш президент! Потрібна Ваша санкція. Президент: А що таке? Вовцюган: Кролики заблокували трибуну Лісової Ради. Нема як ухвалювати Ваші закони. Президент: Негідники. А чого вони хочуть? Вовцюган: Припинити політичні репресії. Президент: Ого! Може, ще героїв Лісу їм поприсвоювати, або геноцид визнати геноцидом. Вовцюган: Кролям тільки попусти, вони й імпічмента захочуть. Президент: Ну, це вже зась. Це вже зась. То ви не знаєте, що з ними робити? Вовцюган: Та знаємо, ще й добре знаємо. Але без Вашої санкції ми не сміємо. Ви ж знаєте, що ми нічого не робимо на свою руку.Хто ж це бачив, щоб ми, не спитавши Вас, щось робили? Яка ж це буде стабільність у державі й узгодженість між гілками влади? Президент: То скільки їх там, кролів, на трибуні? Вовцюган: Та чоловіка з тридцять. Президент: А що воно за кролі: є атлети, борці? Вовцюган: Та де! Сама тобі інтелігенщина. Як каже наш політкомісар “тонкий прошарок”. Є, правда, два чи три з добрими кулаками. Президент: Знають джіу-джітсу? Вовцюган: Може, й знають, та ми маємо на це раду: табуретне джіу-джітсу. Ніяке джіу-джітсу не встоїть проти табуретного. Президент: А піску кролі не мають у кишенях, щоб очі засипати? Вовцюган: Мабуть, не мають. Вони ж не сподіваються нападу. Як ми блокували трибуну, то вони не сміли нас витуряти. Думають, що це вже зайшло в традицію, й ми не наважимось. Президент: Індик думав, та він здох. Коли так, то валяйте і всипте їм по саму зав’язку, щоб пам’ятали до нових віників, а то й до нових білих мух. Хай забудуть про репресії та про імпічмент. Вовцюган: Це нам, як раз плюнути. Аби Ваше слово. Президент: Тільки дивіться, щоб там журналюг не було, тих, що з камерами, щоб можна було свою версію до преси подати. Мовляв, ви вовки мирні. Це кролі на вас напали.

(Дзвонить телефон. Президент бере слухавку)

Вовцюган: Будьте певні, товариш президент. Це ж не перший раз. (Виходить).

(На екрані кадр № 2) (Кабінет Президента. Президент за столом. Заходить Вовцюган)

Вовцюган: Прибув на Ваш виклик. Президент: Як це сталося, що Вас зафільмували, як той каже, на гарячому? Вовцюган: Та десь воно, паршиве порося газетне, як ми зайшли, сховалося, а як ми взялися до роботи, то й виринуло. Як почалася акція, то ми вже не мали часу за тим дивитися. Ви ж бачили. Кролі на нас напали. Треба було відбиватися. Президент: Якби ж то тільки я бачив. А то уся Европа бачила, і Америка бачила. Тепер треба відбілюватися. А що воно за тележурналіст? Наш? Вовцюган: Якби наш, то ми б йому дали чосу. Якийсь чужак. Президент: На другий раз у такій акції частину депутатів виділяйте дивитися за журналюгами. Щоб ні одного не було в залі. Тоді починайте. А тепер мені доведеться перед Европою себе вибіляти, щоб не подумали, що це я в тому вмочений. А вас уже не вибілиш. Спіймані на плівку. Як ото колись мій невдалий попередник ускочив. Вовцюган: Та вже раз так вийшло, то робіть, як знаєте. Вас же вчити не треба. Президент: Гаразд. Іди і поклич мені секретаря.

(Вовцюган виходить. Заходить Секретар)

Президент: Негайно треба зробити інтерв’ю із пресою. Секретар: Десять журнслістів чекають у приймальні. Президент: Десятьох мені не треба. Дай одного, але “нашого”.

(Секретар виходить. Заходить Журналіст і його помічник з телекамерою)

Журналіст: Пане Президенте! Телерадіокомпанія “Ліс”. Дозвольте інтерв’ю. Президент: Будь ласка. Журналіст: Пане Президенте! Як Ви оцінюєте випадок, що стався у Лісовій Раді вчора, коли депутати двох різних фракцій учинили бійку? Президент: Сором і ганьба! Я обурений до глибини душі. Я категорично виступаю проти застосування фізичної сили у Лісовій Раді. Це ж ганьба на цілий світ. Щоб у демократичній европейсьій державі таке діялось. Журналіст: Ви маєте на увазі якісь дисциплінарні заходи? Президент: Уперед треба провести розслідування. Я за те, щоб Лісова Рада створила комісію для розслідування. Я, як президент, пропоную Лісовій Раді на голову цієї комісії депутата Вовцюгана. Це надійна і чесна людина. Я його знаю не один рік. Треба вивести на чисту воду провокаторів, які стоїть за цією акцією, хай хто вони будуть. Журналіст: (пише) Президент: То сьогодні це інтерв’ю буде на телевізії? Журналіст: Постараюсь. А завтра то напевно. Президент: Ні, ні. Не відкладайте на завтра. Хай Европа знає, що я проти таких акцій, бо ще, чого доброго, подумають, що я схвалюю такі дії. Я – категорично проти. Категорично. Журналіст: Коли Ви наполягаєте, то сьогодні ж це інтерв’ю буде на телевізії.

(Журналіст і помічник з телекамерою виходять. Президент один)

Президент: Усе я та я. Недурно ж ісказано: “Важка ти, шапко Мономаха”. Мені за всіх недотеп треба віддуватися. Замочать журналюгу десь за річкою, а я відбріхуйся, створюй комісію, шукай доброго прокурора; проґавлять, що їх фільмують, знову мені клопіт. Ніколи не думав, що так важко президентом бути. (Зітхає)

(Кінець кадру № 2. Екран не світиться)

Голова Комітету (що надає звання Дволикого Януса Року): Тепер, коли Ви бачили ці два кадри, переходьмо до голосування. Хто за те, щоб присвоїти звання Дволикого Януса Року Президенту Лісової Республіки Кабану, піднесіть руку! Опустіть!. Хто проти? Нема. Звання Дволикого Януса Року присвоєно Президенту Лісової Республіки одноголосно.

(Завіса)