Відповіді

• 2011.01.02 | Sean

  не зрозумів щодо крб і грн

  igorg пише:
  > Для порівняння командуючий фронтом мав оклад 4000 грн., автоматникам платили 12.50, снайперам 25 крб в місяць.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2011.01.02 | igorg

    О, вибачте, автоматично написав. Звичайно у рублях того часу (до реформи

    Хрущова). До речі під німцями рубль також був офіційним засобом платежу й обмінювався на іншу валюту за курсом.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2011.01.02 | 2

      До конфискационной реформы 1947 года Re:Звичайно у рублях того часу (до реформи

      igorg пише:
      > Хрущова).
      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2011.01.02 | igorg

        так, дякую, я про цю реформу не знав. Про неї якось значно менше інформації

        При перерасчете зарплаты деньги обменивались таким образом, что зарплата оставалась без изменения. По вкладам в Сбербанке суммы до 3 тысяч рублей обменивались также один к одному, по вкладам от 3 до 10 тысяч рублей было произведено сокращение накоплений на одну треть суммы, по вкладам в размере свыше 10 тысяч рублей изымалось две трети суммы. Те же, кто хранил деньги дома, при обмене получил один новый рубль за десять старых. Льготные условия переоценки накоплений были установлены и для держателей облигаций государственных займов: облигации массовых займов обменивались на облигации нового займа в соотношении 3:1, облигации свободно реализуемого займа 1938 г. — в соотношении 5:1, а облигации займа 1947 г. переоценке не подлежали
        
        Дуже завуальовано написано про витрати під час війни. А виявляється були виплачені колосальні суми військовим які після війни просто відібрали .
        
        Денежная реформа в декабре 1947 года была проведена с целью изъятия из обращения избыточного количества денег и замены новыми полноценными деньгами старых, подвергшихся обесценению в период Великой Отечественной войны.
        В годы ВОВ резко возросли расходы страны на содержание армии и на развёртывание военной промышленности при одновременном сокращении производства потребительских товаров. Огромные военные расходы потребовали выпуска в обращение большого количества денег. В то же время сократилось производство товаров, предназначенных для продажи населению, и значительно уменьшился розничный товарооборот.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей

        • 2011.01.02 | Koala

          Бо це була не реформа, а грабунок.

        • 2011.01.03 | Боббі

          подібні реформи проводились не лише в СРСР та залежних від нього країнах

          згорнути/розгорнути гілку відповідей

          • 2011.01.03 | Koala

            Наприклад?

            згорнути/розгорнути гілку відповідей

            • 2011.01.03 | Боббі

              дивіться, зокрема, тут (л)

              http://www.bonistikaweb.ru/KNIGI/den-20.htm

          • 2011.01.03 | Боббі

            p.s. між іншим, ці фокуси робились ще "за царя гороха"

            Практика знецінення валюти та псування монети (шляхом зменшення частки дорогоцінних металів) існувала задовго до ХХ ст.:
            
            http://mises.org/daily/2340
            http://mises.org/money/3s4.asp
            
            кому цікаво, може пошукати матеріали в інтернеті.
            
            Війна завжди потребує великих ресурсів. Коли можливості стягувати податки з підданих вже вичерпано, держава може розпочати вилучення заощаджень в своїх громадян шляхом знецінення валюти. Коли гроші були справжніми, доводилось вдаватись до збільшення частки домішок в монеті, коли гроші вдалось зробити паперовими, достатньо було домалювати необхідні цифри на банкноту.
            
            По завершенню війни вже доводилось щось робити із грошима, аби не допустити чогось схожого на німецьку гіперінфляцію 1922-1923 рр.
            
            Тобто, таке майже шахрайство вигадане не СРСР, воно вже було відоме задовго до нього, і практикуватиметься ще довго по його колапсу.
            згорнути/розгорнути гілку відповідей

            • 2011.01.03 | Koala

              Перепрошую, не таке.

              І псування монети, і випуск додаткових грошей - то одне. А примусовий обмін збережень населення на вдесятеро меншу суму, при залишенні старих зарплат і цін - інша історія.
              згорнути/розгорнути гілку відповідей

              • 2011.01.03 | Боббі

                так, трохи інше, але суть така сама

                псування грошей та їхнє знецінення є пограбунком громадян, так само і конфіскаційні грошові реформи є пограбунком. Суть та сама: пограбунок громадян.
                
                Якщо пошукати ще, то можна знайти інші приклади: http://uk.wikipedia.org/wiki/Виконавчий_указ_6102
                
                Я все ж таки хочу ще раз наголосити: вчинений радянським союзом пограбунок громадян може бути не ідентичний попереднім, але по суті, в системі, де гроші повністю контрольовані державою, подібні випадки не новина.

            • 2011.01.03 | 2

              Порча монеты и обесценивание бумажных денег - довольно разные явления

              Явления разных эпох, я бы сказал. Первое современному человеку с ходу понять трудновато. Кто сомневается, пусть для разминки попробует вникнуть в обстоятельства, при которых в России однажды появились (и очень быстро исчезли) четырехкопеечные монеты.

  • 2011.01.03 | stryjko_bojko

    пане Sean! І коню зрозуміло, що в igorg виникла описка з грн. та руб.

    Sean пише:
    > igorg пише:
    > > Для порівняння командуючий фронтом мав оклад 4000 грн., автоматникам платили 12.50, снайперам 25 крб в місяць.