01/05/2011 | Йосиф Сірка

Ворог, звичайно, говорить і вірить, чого бажає!
--Томас Джеферсон (1743 -1826) президент США.


Висловлювання російського прем’єра все частіше перевершують міру дозволеного. Його свавільні проголошування , про те, що в Україні живе 20 мільйонів росіян вважали переплутанням відсотків з мільйонами, але навіть щодо відсотків росіян в Україні то вони далеко від правди. Зараховувати російськомовних до росіян це не тільки брак знань щодо розпізнавання мовної ознаки від етнічної, але й брак інтелігенції, якої вимагає вже сама висока державна посада. Всякий мешканець планети Земля знає, що англомовні американці чи індійці не є англічанами, що іспаномовні мешканці Південної Америки не є іспанцями, портуґаломовні бразилійці не є портуґальцями, а російський політик не знає, що російськомовні українці не є росіянами. Але це ще не повна діра в освіті каґебівського вихованця Путіна. Він, на зразок свого «великого» вчителя Сталіна вже й вдається до оцінки історії Другої світової війни, яку ще початком року так ревностно теперішня «українська» влада відзначала, як Велику Вітчизняну. Старшому поколінню відомо, що не було жодної наукової праці (у всіх галузях), яка б не починалася цитатою Сталіна – таким чином він був «авторитетним» мовником, літератором, фізиком, хіміком, геологом і т. п.. Може таким себе бачить і В.Путін, коли вдається до «авторитетної» заяви, що 2-гу світову війну Росія могла виграти й без України, бо росіяни це нація переможців! Саме отут помічаємо у Путіна не тільки вплив Сталіна, але й Гітлера. Для Гітлера німецькомовні були всюди німцями, а «переможну» німецьку націю він зруйнував до того, що нащадкам вдалося відновити її щойно після 50 років і то вже не в тих кордонах, в яких вона була тоді, коли до влади прийшов Адольф Гітлер.

Отож , приписування лише росіянам успіху перемоги над фашистською Німеччиною є не тільки нехтуванням пам’яті майже 14 мільйонів жертв, яких зазнала Україна за час Другої світової війни, але й мільйонів білорусів, кавказьких та азійських народів, які мужньо боролися з нацистською Німеччиною. Звичайно, що до шовіністичного мозку Путіна не вкладається критичне сприймання російського «геройства й переможництва». Саме тут слід російському політикові пригадати, що Українська Повстанська Армія боролася проти нацистського й комуністичного окупанта України, а одинока російська армія генерала Власова боролася проти «своїх» на боці Гітлера. Російський генерал Андрій Власов 14 листопада 1944 р. у Празі оголошує Маніфест Російської визвольної армії (Русская освободительная армія), яка нараховувала понад 60 тисяч солдатів. Певно, абсольвент вищої КҐБівської школи про це знає, але пробує маніпулювати числами відсотків, мільйонів, мовляв, коли вже брехати, то «фактами». Про участь українців та їхні жертви у Другій світовій війні дивись : Україна у Другій світові війні (статистичні довідки) О.Ісаюк http://maidan.org.ua/static/news/2010/1293034013.html, де наведено також прізвище О.Береста, який підніс прапор перемоги над Райстаґом в Берліні 1945 р.!

Висловлення Путіна щодо того, що Росія була переможцем проти Німеччини, а України, мовляв, могло й не бути обурило не тільки тих вже небагатьох ветеранів, але й змусило висловитись комуністів України та навіть ревностного спільноісторика Д.Табачника. Всі вони дуже уважно «непогоджуються» з кремлівським вожаком, але, на диво, представники влади в Україні мовби в рот води набрали! Ні, президент, ні голова ВР, ні міністер закордонних справ, чи міністр освіти, оборони – ніхто не відгукнувся з протестом проти нахабної оцінки перемоги над фашизмом кремлівським карликом.
Коли йдеться про імперський вплив на просторі колишнього СССР, то кремлівські вожді заводять розмову про Русский мир, а коли йдеться про перемогу, то вже забувають про тих, кого так хочуть бачити у своєму імперському світі! Одним словом: Що твоє, то і моє, а що моє, то моє!

Брак реакції людей при владі в Україні на заяви Путіна свідчать про те, що в Україні таки окупаційна влада, яка виконує не функції, яких очікує навіть той виборець, що її обрав, але вона виконує функції, які не йдуть на користь не тільки державі, але й всьому народу!