01/14/2011 | Ю. Гнаткевич

Проект внесено народним депутатом України
Ю. Гнаткевичем і зареєстровано 12 січня за № 7552
ПОСТАНОВА Верховної Ради України
«Про підготовку до відзначення 20-річчя Незалежності України в частині перейменувань і повернення до колишніх найменувань, що були замінені внаслідок топонімічної політики тоталітарного сталінського режиму»
Виходячи з того, що Україна вступила у двадцяту річницю своєї Незалежності, яку вона буде урочисто відзначати 24 серпня ц.р.,
беручи до уваги, що топонімічна політика держави повинна служити духовному відродженню українського народу та вихованню молодого покоління у дусі високого патріотизму, духовності та моральних чеснот,
пам’ятаючи, що Конституція України була прийнята Верховною Радою на основі «усвідомлення відповідальності перед Богом, власною совістю, попередніми, нинішніми та прийдешніми поколіннями» (частина 6-а преамбули до Конституції України),
враховуючи, що в часи лівацько-кримінального сталінського тоталітарно-безбожницького режиму була заведена практика прославляння не Бога, а створення штучних культів і увічнення пам’яті творених режимом ідолів, які раніше активно впроваджували класову ненависть, войовниче безбожництво, нищили і кидали в концтабори священників, грабували православні храми, перетворювали їх у хліви, тюрми і склади, розстрілювали, вбивали, мордували в концтаборах та морили голодом мільйони безвинних людей,
маючи на увазі, що Верховна Рада в Конституції України визнала існування Бога, а отже поняття гріха, та законодавчо закріпила святковими і вихідними днями Різдво Христове, Світле Христове Воскресіння та Святу Трійцю,
беручи до уваги, що новообраний Президент України В. Янукович відвідує православні храми та у своїх посланнях до народу завжди просить у Бога його благодаті і часто закінчує свої звернення словами «і нехай допоможе нам Бог»,
усвідомлюючи, що Бог у своєму ставленні до України не може не враховувати того факту, що українська влада досі продовжує у своїй топонімічній політиці сталінську практику прославляння атеїстів-грішників, підривників Божих храмів і убивць, що сприяє моральному і духовному виродженню, продовженню нетерпимості та розбрату на політичній, класово-соціальній, мовній, національній і регіональній основах,
Верховна Рада України постановляє:
1. Зобов’язати усі міські та сільські і селищні ради до 24 квітня ц.р. (дня Світлого Христового Воскресіння) розглянути на своїх сесіях питання, пов’язані з необхідністю перейменувань чи повернення до попередніх (історичних) назв площ, бульварів, вулиць, провулків, скверів тощо, що іменуються нині прізвищами активних більшовицьких діячів періоду громадянської війни та культу Сталіна, активних діячів міжнародного комуністичного руху.
2. Рекомендувати усім міським, сільським і селищним радам керуватися при вирішенні топонімічних змін Рішенням Київради №206/1416 від 29 квітня 2004 р. як типовим (якщо подібне не було прийнято ними раніше) про затвердження «Положення про порядок найменування об'єктів міського підпорядкування, вшанування пам'яті видатних діячів і подій, встановлення пам'ятних знаків у місті Києві» та «Положення про комісію з питань найменувань та пам'ятних знаків виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації)(положення додаються до Постанови).
3. Рекомендувати Голові Верховної Ради Автономної Республіки Крим, головам обласних рад та головам міських рад подати до 24 квітня ц. р. свої пропозиції про перейменування районів, названих іменами активних більшовицьких діячів періоду громадянської війни та культу Сталіна, активних діячів міжнародного комуністичного руху.
4. Доручити Комітетові Верховної Ради України з питань державного будівництва і місцевого самоврядування (О. Омельченко) терміново провести комітетські слухання на тему: «Про доцільність подальшого виконання рішень ВУЦВК і Президії Верховної Ради СРСР з приводу зміни назв міст Катеринівка, Бахмут, Неліпівськ, Щербинівка, Камянськ, Гродівка, Катеринослав, Єлізаветград, Голубіївськ, Кленове, Бирзула, Покровськ, Довжанськ, Чистякове, Олешки, Сновськ відповідно у міста Артемівськ (Луганської обл.), Артемівськ (Донецької обл.), Артемове, Дзержинськ, Дніпродзержинськ, Дніпропетровськ, Димітров, Кіровоград, Кіровськ, Кіровське, Котовськ, Орджонікідзе, Свердловськ, Торез, Цюрупинськ, Щорс» та подати на розгляд Верховної Ради проект рекомендацій цих слухань.
5. Рекомендувати Президентові України В. Януковичу видати Указ, яким рекомендувати міським, селищним і сільським головам та головам районних державних адміністрацій завершити до 24 серпня 2011 р. демонтаж та усунення (перенесення) з центральних площ і вулиць усіх населених пунктів пам’ятників В. Ульянову (Леніну) та іншим організаторам громадянської війни в Україні, політичним діячам сталінської епохи як войовничим безбожникам і великим грішникам, що несуть відповідальність за знищення храмів і священників, гоніння на церкву і релігійних діячів, вбивства мільйонів безневинних людей.
6. Доручити Кабінету Міністрів України:
а) вивчити та узагальнити досвід матеріального та фінансового забезпечення топонімічних змін в колишній УРСР та в Києві, а також в інших містах і селах України за двадцять років Незалежності;
б) запропонувати зміни до Бюджету України на 2011р. з метою забезпечення основних заходів з термінових топонімічних змін та визначити механізми залучення недержавних коштів до фінансування заходів з остаточної ліквідації символів сталінського безбожницького режиму як додаткових до джерел фінансування з державного і місцевих бюджетів, виходячи при цьому з того, що топонімічні зміни стануть насамперед необхідним політичним рішенням і не тягнутимуть за собою негайних фінансових витрат на формалізовані зміни в персональних документах громадян України, географічних і топонімічних картах, дорожніх знаках, будинкових табличках тощо.

1 Обгрунтування необхідності прийняття Постанови
Україна незабаром відзначатиме 20-річчя своєї Незалежності. За ці роки в Україні багато змінилося. Щось стало краще, а щось стало гірше, ніж це було за часів тотальної влади Комуністичної Партії. Але одне не змінилося: в Україні немає спокою, панують постійні чвари і недовіра до владних інституцій, виникають «майдани», звідусіль і повсякчас чути взаємні звинувачення, не припиняються бійки в парламенті тощо. Зростає злочинність, падає мораль серед молодого покоління, росте прірва між бідністю і багатством, а багаті не стають щасливими. Здається, цьому не буде кінця, або це закінчиться черговою втратою Незалежності чи розпадом держави.
Причиною означеного становище є гріховність і безбожництво. Україна мала взяти з минулої політичної системи все найкраще, але водночас відкинути погане. Але так не трапилося: визнавши Бога, Україна продовжує його гнівити своєю топонімічною політикою, якою вона прославляє, а отже схвалює, діяння великих злочинців і грішників. Сталін винен у свідомому знищенні мільйонів людей, тисяч храмів і священників, а в нас йому ставлять пам’ятники. Котовський розстріляв 359 українців, а в нас називають його іменем міста і вулиці. Криленко як Голова Верховного Трибуналу відправив на той світ сотні безневинних людей, а ми досі називаємо його іменем вулицю у Києві. Полупанов наказав розстрілювати без суда і слідства киян, що носили вишиванки, а ми свято оберігаємо його пам’ять назвою вулиці. Члени сталінського політбюро раніше Сталіна ставили свої підписи під «розстрільними списками», а місто Донецьк називає їхніми іменами райони.
Якщо є Бог, а Він є, то Він чекає нашого покаяння. Але Він бачить, що влада в Україні ні в чому не розкаялася і каятися не збирається. Ось чому не посилає Господь мир і благодать на Україну. Ось чому треба змінити топонімічну політику в Україні, почавши з прийняття цієї Постанови.
Цілі і завдання проекту Постанови
Метою проекту Постанови є зміна топонімічної політики і практики в Україні з метою приведення їх у відповідність з новими політичними реаліями, з духом і буквою Конституції і християнської моралі.
Загальна характеристика і основні положення проекту Постанови
Проект Постанови складається із преамбули і п’яти частин, в яких даються рекомендації радам різних рівнів і органам місцевого самоврядування розглянути стан топонімічної практики на місцях, обговорити ці питання на своїх сесіях і прийняти відповідні рішення і в разі потреби внести пропозиції до Верховної Ради України. Проект Постанови містить звернення до Президента України, аби він, спираючись на Конституцію та свої християнські переконання, сприяв змінам у нашій топонімічній практиці і впорядкуванню територій, аби усунути символи, які виправдовують великі гріхи і великих грішників в Україні.
Проект Постанови включає доручення Комітетові з питань державного будівництва і місцевого самоврядування провести комітетські слухання, на яких обговорити ставлення громадськості до питання повернення багатьом містам їхніх справжніх найменувань, замінених волюнтаристським рішення Сталіна і Президії Верховної Ради СРСР. Є доручення Кабінетові Міністрів визначитися з коштами для реалізації запропонованих змін.
Стан нормативно-правової бази у даній сфері.
Конституція України визначає, що найменування і перейменування населених пунктів і районів є виключною преференцією Верховної Ради. Топонімічна практика в населених пунктах за Законом «Про місцеве самоврядування в Україні» належить до компетенції міських, селищних і сільських рад, які з цього приводу можуть проводити місцеві референдуми, які за законом не є обов’язковими. До проекту Постанови як зразки додаються два Положення, прийняті у 2004 р. Київрадою, які врегульовують порядок найменувань і перейменувань у столиці.
Фінансово-економічне обґрунтування
Двадцятирічна практика свідчить, що головним у практиці перейменувань є не фінансові проблеми, а політична позиція окремих політичних сил, які в жодній раді не мають більшості, але проявляють виняткову агресивність і винахідливість задля збереження топоніміки сталінської доби. Більшість рад, де не хочуть змін, люблять посилатися на відсутність коштів. Насправді, кошти для цього потрібні дуже незначні. Адже витрати йдуть в основному на виготовлення табличок, знаків, штампів і здійснююься дуже поступово. Якщо гроші знайшли в західних областях України, то східні області не є біднішими. В проекті Постанови дається доручення Кабміну розробити схему позабюджетного фінансування проблеми.
Прогноз наслідків прийняття Постанови
Україна зміниться. Вона відродиться. Органи влади не стоятимуть на вулицях, бульварах та площах, названих іменами людей, що організували громадянську війну. Топонімічні карти міст і сіл перестануть нагадувати цвинтар грішників, а Господь-Бог, до якого ми молимося і на якого уповаємо, побачить, що Україна розкаюється в гріховних діяннях своїх синів і в гріховному кровопролиттю, вчиненому людьми, що заперечували Бога. І тоді Він пошле на Україну благодать, якої вимолює у Нього Президент і ми всі грішні разом з ним.