Українська телевізійна програма „Світогляд” в Торонто три суботи підряд передавала Інтерв’ю з головою єврейського об’єднання в Україні Йосифом Зісельсом. Колишній дисидент, який приятелював з українськими дисидентиами в концетраційних таборах небіжчика СССР, володіє добре українською, на відміну від таких політиків-бізнесменів як Фельдман, Рабинович, Бродський та десятки інших. На запитання ведучої програмою І. Корпан, до чого може допровадити запровадження російської мови, як другої державної, Й. Зісельс сказав – до зникнення української мови. Він рішуче висловився проти запровадження російської мови в Україн, як офіційної!

Не завжди можна погоджуватися з поглядами, чи висловлюваннями пана Зісельса – зокрема, якщо він шукає антисемітизм в Україні (хоч, де його нема?), або, коли говорить про толерантність українців до національних меншин, але не звертає увагу на толерантність нацменшин до титульної нації, її мови – державної мови! Діаспорні українці Канади були вдячні Зісельсові за його рішучу підтримку української – державної мови! Разом з тим постали питання, чому пан Зісельс не вплине (як голова єврейської організації VAAD) на своїх одноплемінників, які сидять у ВР України, але вперто вживають державну мову сусідньої країни, від якої не отримують і копійки?!

Історія переповнена прикладів, коли чужинці, чужинки приходили на престол (через одруження) і не запроваджували свою мову, але вивчали мову князівства, королівства і нею спілкувалися. Отак, славна Роксоляна не примушувала турків вивчати українську, але сама опанувала турецьку, донька Ярослава Мудрого Анна вивчила франзузьку і була королевою Франції. Ще свіжої пам”яті одруження шведського короля з німкенею Сільвією, яка наполегливо вивчила шведську і стала улюбленою шведською королевою. Прикладів можна було б навести безліч і всі про них знають, але чомусь в Україні не те, що порушують закон про державну мову, але й елементарні етичні норми – вживають навмисне мову сусідів, хоч знають, що українська належить до найстарших і наймелодійніших мов світу.

Нехтування статусу державної української мови політиками в Україні заохотило кремлівських шовіністів до закриття єдиної Української бібліотеки в Російській Федерації та вилучення з неї „небезпечну” літературу, що можна цілковито порівняти зі спалюванням книг нацистським режимом у Берліні 6 квітня 1933 року.

Спалювали книги, які не відповідали нацистській ідеології. Чи не нагадує це поведінка московських „шукачів” ворожих чомусь тільки українських книжок! Правда, для нацистів найбільшим ворогом були книги єврейських авторів, а в Москві „небезпечною” для існування останньої імперії у світі є книга про українську історію, або, просто, книга „братньою” українською мовою! Спочатку вилучили українські газети, а тепер вже й українська книга небезпечна. Невже ж читання української книги може бути такою небезпекою для існування імперії, що треба закривати бібліотеку?!

В той час, коли в Україні розперезалася шовіністична українофобська пропаганда, яка заперечує Україні право, не тільки на незалежність, але й на право на самовизначення; коли московський патріарх докладає зусиль, щоб церкви, які його в Україні не визнають своїм, заборонити; коли особа на посаді президента України забуває, що країна в якій він займає цю посаду складається не тільки з Московського патріархату (до МП належить біля 30% православних) і не тільки з православних, але й греко-католиків, католиків та інших церков, то кремлівські ідеологи на чолі зі своїм патріархом хочуть замінити поняття „саветскаво челавека” на „русскава человека”, замість СССР – Русский мир! І саме тут зрозумілим стає, що коли це „русский мир”, то що в ньому має шукати українська книга, чи якась-там „українська культурна автономія”! Щоб відвести увагу від цієї програми та від проблеми зростання цін на харчі та комунальні послуги – треба створити ворога, який зчинив „злочин”, бо знищив бездуху голову найжорстокі-шого диктатора в історії людства.

Справа не втому, що всі вже бачать, що націоналістам пуста голова Сталіна у дворі обласної КПУ в Запоріжжі була взагалі непотрібна – її потрібно було режимові, бо Захід криво дивився на те, що другові Гітлера ставлять пам’ятник безкарно. Ото й за зразком путінського плану „визволення” Чечні, спробували скористатися нагодою, а тут вже й зброя, а може й вибухівка буде!

Нагінка на українських патріотів є лише відведенням уваги від інших планів „коаліції”, яка може скористатися „небезпекою націоналістів” і ухвалити закони, які будуть вичищати і так мізерні фінанси двох третіх усіх українців.

Дивує, що саме єврейська громада в Україні, яка завжди відзначалася добрим „нюхом” передбачення, не хоче бачити того, що розвиток антиукраїнської політики в Україні може призвести до долі сьогоднішніх фінансових і політичних можновладців країни, яка припала відомому українофобові Лужкову.

Володимир Пилипчук у статті Політичний аспект мовної проблеми на дузі „Москва – Київ - Тель Авів” ( інтернетна газета: volianarodu.org.ua) зазначає: Я не чіпатиму внутрішньо російську ситуацію, але продемонструю лише приклад Лужкова. Який був крутий, російський націоналіст єврейського походження ( в нас таких теж вистачає), антиукраїнець, член керівництва „Єдиної Росії”, апологет російських цінностей, російської моделі управління і керованої демократії, російської „вертикалі” влади. Здавалось не лише всіх „схватив” за карк, але й Бога за бороду. Але коли „не прийшовся до двору”, не сподобався владі, яку створював, підтримував і вихваляв, коли не так як треба кепку скинув, його звільнили, і ніде він не знайшов захисту. Був стовпом ЄДРа і її будівничим, а став жертвою тих порядків, що сам розбудовував. Став жертвою самообману. Лужкову-смертному в Росії стало страшно жити, не те що Лужкову-небожителю. А як розпинався проти вступу України в НАТО, бо НАТО — ворог Росії, а сам відвіз дітей в НАТівську державу! Прийшло повідомлення, що вже дітей вивіз з Москви в Лондон, „так как боится за их безопасность”. За словами Лужкова, він і його дружина Єлєна Батуріна боялись, що „враги в России” захочуть використати їх дітей, щоб тиснути на пару Батуріних-Лужкових. Але ж за Лужковим „враги России” — НАТО.

А скільки отаких лужкових в українському парламенті, в українській владі!? Справа не в тому, щоб утримати українську державною, але в тому, що вона є запорукою відмежування від московського тоталітаризму не тільки щодо мови, але й щодо вільного розвитку українського суспільства, в якому буде панувати верховенство права, незалежно від національності, від того, якої ви віри, якій партії симпатизуєте. Тільки українська державна мова здатна в Україні забезпечити рівність перед законом для всіх - все інше тільки методи на збереження імперії, на окозамилювання.

Пан Зісельс міг поінформувати українську діаспору Канади вкладом українських євреїв у розбудову незалежної України, в якій вони займають поважні державні і фінансові та бізнесові посади. Ізраїль також молода країна і саме у впровадженні державної мови в Ізраїлі, в Україні могли б багато чому повчитися. Таких патріотів єврейського походження, які в лавах Української Повстанської Армії боролися з окупантами України, або українські письменники єврейського походження таких як видатний поет Мойсей Фішбейн, в Україні все меншає, а на перший план висуваються такі табачники, які своєю діяльністю шкодять добрим взаєминам обох народів.

Інша справа з євреями-вихідцями з України, які зараз поселились в Канаді, більшість з них і тут не приєдналася до українців, як своїх колишніх краян, вони стали випускати російські газети, заснували російськомовну телевізійну програму – одним словом поширюють не рідну мову (іврит), не рідну культуру, а імперську, яку знали у розваленій імперії СССР. Скільки потрібно „лужкових”, щоб єврейська громада України зрозуміла, що у мовному питанні вона служить не тому, кому може довіряти, на кого може покладати надії!?

Думки Йосифа Зісельса про те, що в Україні не можна допустити російську як другу державну знайшли не тільки схвалення, але й вдячність телеглядачів. Справа лише в тому, що пан Зісельс, як голова єврейсьої громади в Україні, мав би в цьому переконати своїх одноплемінників у ВР України, або такого одноплемінника як Д.Табачник, що їхнє підтримування та форсування російської в Україні може в кінцевому результаті принести їм те, що приніс російський шовінізм своєму

пропаґандистові Лужкову!

Пан Зісельс не пересічна людина – він зазнав совітських в’язниць, де й мав нагоду ближще познайомитись з ідеями українських дисидентів. Він один з провідних борців за права євреїв в СССР, а зараз він очолює такі єврейські організації: Асоціація єврейських організацій та громад в Україні - VAAD (з 1991 р.), Евро-Азійський Єврейський Конґрес (з 2002 р.), є членом Европейського єврейського комітету, Европейського і світового єврейського коґресу. Одним словом людина, яку знають не тільки в Укураїні, але й далеко за її межами. Його думки, висловлені в українській програмі „Світогляд” є надією про те, що в Україні ще є євреї, які розумно підходять до української мови як державної!

Питання викликає – чому така потужна єврейська громада в Україні не вплине на свого одноплемінника, який займає посаду міністра освіти і вороже ставиться не тільки до української мови, але й до української історії, літератури!?

Українців і євреїв в Україні об’єднує не тільки те, що вони за часів Української Народної Республіки мали спільний уряд (трьох єврейських міністрів); що до Центральної Ради входила євреська фракція; що на українських грошах було написано й івритом; що в лавах УПА боролися спільно проти німців та Москви, але й те, що українці своє ставлення до євреїв довели, коли, ризикуючи власним життям, рятували єврейських друзів, дітей та жінок перед газовими камерами. Можливо, що на сьогодні було б також справедливим, коли б у ВР України євреї мали свою фракцію, бо в противному разі можуть ховатися за різні партії, які не зацікавленні у сильній і незалежній Україні і її українській мові.

Визначний політичний, засновник сіоністського руху та єврейської самооборони в часі, коли в Російській імперії організували єврейські погроми, уродженець Одеси, Володимир Жаботинський (18870 -1940) ще початком минулого століття захищав вживання української мови. У відповіді „лібералові” Петрові Струве (1870-1944) 1911 р., який писав, що не українську , а „общерусскую” культуру потрібно розвивати, бо, мовляв, у Києві завжди була мовою культури російська, Жаботинський писав: Если бы вместо указа о воспрещении украинской культуры явился в 1876 г. Указ о разрешении вести на украинском языке преподавание в гимназиях, то уважаемому публицисту вряд ли пришлось бы теперь так победоносно констатировать, что в Киеве без русского языка нельзя быть культурным человеком. ( Леонід Кучма: Україна - не Росія, Время, Москва 2004, стор. 100).

Продовжуючи ідею В.Жаботинського, Йосиф Зісельс міг би вплинути на тих єврейських політиків, які в українському уряді та у ВР вперто тримаються імперської мови, якою знищували не тільки українську націю, але й єврейські громади взагалі!

Треба вірити, що здоровий єврейський розум переможе і у тих головах, які ще живуть „думками” Струве, а українсьтко-єврейські взаємини будуть розвиватися на принципах взаєжмоповаги і взаємопідтримки, бо ж обидві сторони хочуть жити у безпеці в державі де нема рівнішого, де живуть за Законом, а не за поняттями!

Торонто14.1.2011 р.

Відповіді

• 2011.01.15 | Мартинюк

  Читав поки дочитався що Лужков єврей.

  Після цього читати перехотілося .
  Треба порадити знайомим євреям, які живуть в Москві не ходити до віддаленої від центру синагоги, а відвідути Храм Христа-спачителя, який відбудовано Лужковим. І ближче, і московські фашики по дорозі не побють ...
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2011.01.15 | zаброда

    А було б глибше копнути (л) Re: Читав поки дочитався що Лужков єврей.

    то побачили б парадоксальний зв'язок: криптогебрей Лужков, як виявилося, має патент на… "Раздвижной улей и способ круглогодичного содержания в нем пчел"
    http://snipurl.com/1uj0sy
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2011.01.15 | Мартинюк

      Я сі тащу - вони напевно ще й масони тамплієрського штибу.

      Про що вже пишеться трохи нижче на форумі.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2011.01.15 | zаброда

        Аякже, однострої в них помаранчеві і чорні Re: масони тамплієрського штибу.

        і кусаюцця до посліднього

• 2011.01.15 | selu

  Євреям лише в Росії, в Україні можливо лише жидам.

• 2011.01.15 | RuslanM

  Правильно!!! Всім ,тільки не українцям!!!!

  А в Ізраілі беруть на державні посади українців?
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2011.01.15 | zаброда

    Re: Правильно!!! Всім ,тільки не українцям!!!!

    RuslanM пише:
    > А в Ізраілі беруть на державні посади українців?
    А в Україні ізраїльтян? (крім заслуженого шахтаря )

• 2011.01.15 | Pavlo Z.

  Тоді це буде не просто фракція, а парламентська більшість.

• 2011.01.16 | Володимир

  Re: Євреям потрібно надати політичну фракцію у ВР України!

  А, може, їм іще "ключі от квартіри, гдє дєньги лежат?"