До питання "дотаційності" деяких регіонів України.
01/16/2011 | Woodstock generation
Я не економіст. Проте стосовно часто експлуатованої теми (нібито) дотаційності основної частини України за рахунок східних областей з важкою індустрією хочеться сказати наступне.
Порахувати, хто, за кого і скільки платить коректно можна тільки при вільних ринкових цінах НМД. А у нас уряди вже два десятиріччя вибірково підтримують прямими дотаціями конкретні галузі,
У вугільну галузь вбухано вже напевно сотні мілярдів гривень. Наших спільних гривень.
Натомість екпорт сільгосп продукції регулюється - часто і блокується.
На імпорт автомобілів таке мито, що багато хто змушений вибирати вітчизняні.
А тепер подумайте - яке було співвідношення між "багатим" автомобілебудівником та "бідним" гречкосієм, якби не було неринкових мехінізмів регулювання?
Гречкосій міг би продати свою пшеницю на зовнішніх ринках дорожче - особливо у роки неврожаю у світі. Авто він би купив імпортне - а не вітчизняного виробника - бо ж дешевше і краще.
А виробникові авто довелося б більше платити за їжу - а от чи зміг би він взагалі щось продати - велике питання. І хто тоді б кого "годував"?
Я дуже проти того, щоб починати розмову, хто кого в Україні "годує". А ці міркування привів для того, шоб "обламувати" бажаючих поексплуатувати цю тему.
При неринкових механізмах регулювання та >50% тіньової економіки коректно говорити про дотаційність регіонів НЕ МОЖНА НМД.
Порахувати, хто, за кого і скільки платить коректно можна тільки при вільних ринкових цінах НМД. А у нас уряди вже два десятиріччя вибірково підтримують прямими дотаціями конкретні галузі,
У вугільну галузь вбухано вже напевно сотні мілярдів гривень. Наших спільних гривень.
Натомість екпорт сільгосп продукції регулюється - часто і блокується.
На імпорт автомобілів таке мито, що багато хто змушений вибирати вітчизняні.
А тепер подумайте - яке було співвідношення між "багатим" автомобілебудівником та "бідним" гречкосієм, якби не було неринкових мехінізмів регулювання?
Гречкосій міг би продати свою пшеницю на зовнішніх ринках дорожче - особливо у роки неврожаю у світі. Авто він би купив імпортне - а не вітчизняного виробника - бо ж дешевше і краще.
А виробникові авто довелося б більше платити за їжу - а от чи зміг би він взагалі щось продати - велике питання. І хто тоді б кого "годував"?
Я дуже проти того, щоб починати розмову, хто кого в Україні "годує". А ці міркування привів для того, шоб "обламувати" бажаючих поексплуатувати цю тему.
При неринкових механізмах регулювання та >50% тіньової економіки коректно говорити про дотаційність регіонів НЕ МОЖНА НМД.
Відповіді
2011.01.16 | GreyWraith
Цю демагогію лише ПРУ серед своїх розводить
Мовляв, як сміють галичани рота роззявляти проти них, коли всім відомо, що галичани жиуть за їхній рахунок...Woodstock generation пише:
А у нас уряди вже два десятиріччя вибірково підтримують прямими дотаціями конкретні галузі,
У вугільну галузь вбухано вже напевно сотні мілярдів гривень. Наших спільних гривень.
Це й так всі здоровомислячі люди знають. Плюс цим самим галузям ще й опосередкованих пільг наробили...
При неринкових механізмах регулювання та >50% тіньової економіки коректно говорити про дотаційність регіонів НЕ МОЖНА НМД.
Плюс із легендарної металургії, якій вже 20 років найсмачніше печиво і в першу чергу віддається, і все їй мало, в Україну вливається 13 мільярдів доларів експортної виручки. А для порівняння - 30 тисяч IT-шників, яких ніби і не існує для уряду і парламенту, щороку дають 1 мільярд доларів експортної виручки. Плюс заробітчани тільки офіційно вливають ще пару мільярдів доларів щороку, а ще 5 - неофіційно. І без цих IT-шних і заробітчанських грошей навіть із подачками МВФ вся економіка ляже догори дригом, а з нею - всі всемогутні олігархи. Причому якби IT-шники із заробітчанами працювали не на світовому рівні, а так, як, скажімо, ненажерний вітчизняний виробник на ЗАЗі, то вони б замість державних грошей заслужено смоктали б не буду писати що...
Так що хто кого годує - питання ще те.
2011.01.17 | tmp
И те, и те - годують державу й держвникiв. Это факт.