Промова з нагоди Дня Злуки, яку я ніколи не виголошу на Софіївській площі
01/21/2011 | Олександр DADDY Попов
Шановне товариство,
Сьогодні буде тут, на цьому зібранні сказано багато красивих слів про значення Акту Злуки і ще більше слів про необхідність піднятися на боротьбу.
Ми відзначаємо День Злуки там, де урочистою дефілядою на честь Соборності проходили Січові Стрільці і Чорні Запорожці – українці, які точно знали за що і для чого вони взяли в руки зброю – для того аби постала Українська Соборна Самостійна Держава.
92 роки минуло над куполами Святої Софії, а мета тих, хто у 1919 році піднімав синє-жовте знамено над цією площею, так і не здійснилась.
У 91-му році, замість оголосити про поновлення української державності, ми оголосили про незалежність від Московії, ніби й не було Листопадового Чину, ніби не було Злуки.
Мета про Україну, за яку поклали життя мільйони українців у визвольних змаганнях ХХ сторіччя, так і не стала реальністю.
Ми не живемо в Україні – ми живемо в УРСР, яку утворили не українці, а більшовицький окупаційний режим. Не можна собі уявити, що герої Крут, Січові Стрільці, Коновалець, Петлюра, Стецько, Шухевич, Бандера, Кук і сотні тисяч українських вояків брали в руки зброю аби сьогодні в Україні принижували пам‘ять національних героїв, принижували нашу мову, утискали нашу Віру і захоплювали наші церкви. Хіба в омріяній українській Державі було б заморено голодом мільйони українців?
Тому я хочу звернутися до всіх тут присутніх, до тих, хто промовлятиме сьогодні з трибуни до громади, до всіх українців. Сьогодні, коли наша Незалежність під загрозою, коли тимчасова адміністрація, яку нам нав‘язала Росія, щоденно здає на поталу нео-імперії черговий шматок країни і українських інтересів, коли нищать нашу мову, віру і церкву, ми мусимо говорити не просто про відсторонення московських прислужників від влади в країні, ми маємо говорити про те, що не час зараз для байдужості та зневіри, що УРСР має нарешті здохнути, як скажений пес, що має нарешті постати справжня Україна, в якій не буде місця українофобам, комуністам, прибічникам відновлення СРСР. І ті з політиків, хто прийшли сьогодні і стали до наших лав, мають усвідомити, що програшу українських національних інтересів Україна та українці їм не вибачать, бо це може бути останній і остаточний програш
.
Слава Україні!
Слава Нації!
Сьогодні буде тут, на цьому зібранні сказано багато красивих слів про значення Акту Злуки і ще більше слів про необхідність піднятися на боротьбу.
Ми відзначаємо День Злуки там, де урочистою дефілядою на честь Соборності проходили Січові Стрільці і Чорні Запорожці – українці, які точно знали за що і для чого вони взяли в руки зброю – для того аби постала Українська Соборна Самостійна Держава.
92 роки минуло над куполами Святої Софії, а мета тих, хто у 1919 році піднімав синє-жовте знамено над цією площею, так і не здійснилась.
У 91-му році, замість оголосити про поновлення української державності, ми оголосили про незалежність від Московії, ніби й не було Листопадового Чину, ніби не було Злуки.
Мета про Україну, за яку поклали життя мільйони українців у визвольних змаганнях ХХ сторіччя, так і не стала реальністю.
Ми не живемо в Україні – ми живемо в УРСР, яку утворили не українці, а більшовицький окупаційний режим. Не можна собі уявити, що герої Крут, Січові Стрільці, Коновалець, Петлюра, Стецько, Шухевич, Бандера, Кук і сотні тисяч українських вояків брали в руки зброю аби сьогодні в Україні принижували пам‘ять національних героїв, принижували нашу мову, утискали нашу Віру і захоплювали наші церкви. Хіба в омріяній українській Державі було б заморено голодом мільйони українців?
Тому я хочу звернутися до всіх тут присутніх, до тих, хто промовлятиме сьогодні з трибуни до громади, до всіх українців. Сьогодні, коли наша Незалежність під загрозою, коли тимчасова адміністрація, яку нам нав‘язала Росія, щоденно здає на поталу нео-імперії черговий шматок країни і українських інтересів, коли нищать нашу мову, віру і церкву, ми мусимо говорити не просто про відсторонення московських прислужників від влади в країні, ми маємо говорити про те, що не час зараз для байдужості та зневіри, що УРСР має нарешті здохнути, як скажений пес, що має нарешті постати справжня Україна, в якій не буде місця українофобам, комуністам, прибічникам відновлення СРСР. І ті з політиків, хто прийшли сьогодні і стали до наших лав, мають усвідомити, що програшу українських національних інтересів Україна та українці їм не вибачать, бо це може бути останній і остаточний програш
.
Слава Україні!
Слава Нації!
Відповіді
2011.01.21 | BGWolf
Re: Промова з нагоди Дня Злуки, яку я ніколи не виголошу на Софіївській площі
А жаль, що така промова не буде проголошена.2011.01.21 | Убітий Єнот
Було б добре її виголосити...
Можу підписатися під кожним словом...2011.01.21 | DADDY
Дякую, друзі, але Re: Було б добре її виголосити...
на тих заходах нас не запрошують до слова.Останній раз, коли я промовляв до більш-менш великої аудиторії - це на оперативному зібранні "Нічної Варти" перед переголосуванням ІІ туру виборів Президента у 2004-му. Тоді було людей десь 150-170.
2011.01.22 | RuslanM
Побажаю ,щоб виголосили
2011.01.22 | Felicidada
Це називається псевдодемократією. А ви і не знали.
Під час правління Ющенка - як і під час правління Кучми - не було уведено в практику під час відзначення державних свят і подій наявність кількох ораторів. Тому це все тхнуло кучмізмом. Як не прикро - досі ніхто - крім мене цього не розуміє.Також в промовах відсутні згадки про щоденні новини про посадки нових і нових людей. Тому слова Лесі Українки
Народ наш, мов дитя сліпеє зроду.
Ніколи світа-сонця не видав.
За ворогів іде в огонь і в воду.
Катам своїх поводарів оддав.
досі залишаються актуальними, але і такими, що не увійшли до мізків т.зв. патріотів.
2011.01.21 | damoradan
ничего страшного, остальные скажут то же самое...
2011.01.22 | Хома Брут
"Как коротко, сильно и страшно пишет этот человек"
це про Вас, еслішо2011.01.22 | RuslanM
Re: Промова з нагоди Дня Злуки, яку я ніколи не виголошу на Софіївській площі
2011.01.22 | Sviatoslav D
А як ви оцінюєте проголошення уересерівської незалежності та уересерівський Майдан-2004?
2011.01.22 | Hadjibei
Дуже просто
Позаяк воно було уересерівське - то такі і наслідки.2011.01.22 | Andrij
Нeвжe нeма жодної політичної сили, котра б цe зробила?
Яка на цe причина, як ви гадаєтe?2011.01.22 | Микола
Re:Не нужно заигрывать с быдлом.
До революции существовали сословия, подобно кастам в Индии. Каждый ЗНАЛ СВОЁ МЕСТО ! И колхозные бухгалтеры не претендовали на должность Мессии. Сами возносите на трон недостойных. Получите...2011.01.22 | Andrij
Миколо, а чому російською? Та й зміст щось нe тe.
Касти - цe ознака фeодальних стагнаційних суспільств. Дe люди замість власного розуму та здібностeй гордятсья своєю кастою.2011.01.22 | Мірко
Чолом, "Батьку"
2011.01.22 | 2
Салям алейкум, Шолом Алейхем.
Бьем челом, отвечает Шолом.(с) жід Ілья Файзільбєрг
Впрочєм, єто я так. Канадские патриоті все равно по масковки нє панімают
2011.01.23 | Михайло Свистович
Re: Салям алейкум, Шолом Алейхем.
2 пише:> Бьем челом, отвечает Шолом.
>
> (с) жід Ілья Файзільбєрг
> Впрочєм, єто я так. Канадские патриоті все равно по масковки нє панімают
То пора вже переходити на українську в державі з назвою Україна
2011.01.22 | DADDY
Так ніхто ніц конкретно і не сказав - загальне бла-бла-бла Re: Промова з нагоди Дня Злуки, яку я
2011.01.23 | Олекса
Re: Так ніхто ніц конкретно і не сказав - загальне бла-бла-бла Re: Промова з нагоди Дня Злуки, я
Та що ж додати, Дядечку... Додати нічого, бо вже й так багато слів та обмаль діла. Українців знов "розвели як лохів і кинули" за допомогою "елітних" українців. Стояло декілька таких вчора на кону Софійського майдану, до чогось призивали, про щось патякали... Думати треба, як об"єднатись і як це змінити... Ліниві ми і полохливі, як оті горобці, і балакучі... тіточки.Свідомий! Допоможи Великому Несвідомому!
2011.01.23 | DADDY
Re: Так ніхто ніц конкретно і не сказав - загальне бла-бла-бла Re: Промова з нагоди Дня Злуки, я
Олекса пише:> Та що ж додати, Дядечку... Додати нічого, бо вже й так багато слів та обмаль діла. Українців знов "розвели як лохів і кинули" за допомогою "елітних" українців. Стояло декілька таких вчора на кону Софійського майдану, до чогось призивали, про щось патякали... Думати треба, як об"єднатись і як це змінити... Ліниві ми і полохливі, як оті горобці, і балакучі... тіточки.
>
> Свідомий! Допоможи Великому Несвідомому!
Українці вчора стояли зранку на мосту Патона, на мостах через Збруч.
Ви ліниві та полохливі? То змінюйтесь, бо зараз саме час.
Щодо наявиних думок, то вам ось сюди: http://www2.maidan.org.ua/news/view.php3?bn=maidan_free&key=1295458669&first=1295795872&last=1295704012
2011.01.23 | Олекса
Re: Так ніхто ніц конкретно і не сказав - загальне бла-бла-бла Re: Промова з нагоди Дня Злуки, я
Ото ворог наш так і хоче, щоб усі велися так, як ви зробили у своїй відгуку...2011.01.23 | DADDY
пан Roller, з цушками це не до інших. До мене "Вхід з цушками заборонено!" :)
2011.01.23 | DADDY
Re: Вы не до конца поняли смысл. "Слава Героям" у вас не присутствует.
пан Roller пише:> А у него присутствует. Так кто правее из вас?
>
> Зато у вас присутствует сомнительный пасаж.
>
> "УРСР має нарешті здохнути, як скажений пес, що має нарешті постати справжня Україна"
>
> Из чего должна повстати справжня Украина? И кому вы желает сдохнуть? Не тем ли живым людям перед которыми вы хотели бы выступить.
>
Ні. Я щиро бажаю здохнути тій соціально-політичній системі, господарюванню червоних директорів, пануванню номенклатурної буржуазії і зомбуванню брехливими символами спільного героїчного минулого, які продовжують жити і зараз і які для мене уособлюють УРСР.
Живі люди мають це зрозуміти і стати ще живішими, тобто ще активнішими і ще більш допитливими і креативними
> Из этой вашей немного дебильной фразы сразу становится ясно, что ваша справжня Украина- Украина без людей.
>
У нас багато чого по-дебільному написано. В т.ч. і Вами. Нє?
> Я так же впервые слышу о каком-то разрешении, запрете.
>
> Я могу и не входить в вашу тему, или убрать лишнее.
>
> Только прикажите.
Ви, як і всі ми, вільна людина у вільній країні. Я нікому нічого заборонити не в праві. Mені просто подобається це гасло стосовно хєроя.
2011.01.23 | Громенко
Чудові слова, дякую!
2011.01.23 | Tatarchuk
як один письменик сказав, я не містик, я оптимістик
Я нераз у приватних бесідах, та й на форумах теж, казав - сучасна Україна є наслідницею УРСР ніяк не менше ніж УНР і так далі.Багато людей ображаються, але то є заховування голови до піску по страусячому.
Між тим, є такий східний принцип - поки не осягнеш де ілюзія, нічого неілюзорного не досягнеш. Припустимо дійшло, ми жили в УРСР часів пізньозатягнувшоїся перестройки, демократізації, нововомишлєнія і гласності.
Тоді й другий етап, знов зі східних наук - простовідомий як принцип айкідо. Адже УРСР наші реставратори та реваншисти боготворять, хочуть історію як ті сібірські ріки повернути всп/ять. То давайте їм допоможемо.
Народу і дорослому і дітям буде дуже корисно знати не тільки про багаточисельні "чини" та "рейди", але й про історію власне УРСР. Такою, якою вона предстала нам вже на раньому етапі перестройкі.
Зараз історія УРСР предстає у похмурих, але абсолютно колективно-безвідповідальних образах: суцільні зойкання і ойкхання, без прізвищ головних учасників. Періодізація історії геть не розвинена: безімяний радянський союз, партія.
Тоді як у кожного "епохального рішення" були безпосередні автори, надихачі та вповноважені виконавці. Вони звалися головами презідій ЦИК-ВРУРСР ("президентами") та головами раднаркомів-радмінів ("премьєрами"), і далі нижче по вертикалі. А також видатними партійно-господарчими діячами. Це вони приймали і підтримували рішення, а тепер їхні дітки та онуки (причом - буквально) ховаються за анонимністю та "времєятогдатакоєбило" і "всітогдатакдєлалі". А вот не всі.
Одним словом, прівзища персонажів УРСР - у студію. За "президентства" такого-то і уряду такого-то, міністром таким-то було зроблено отето. Голод, колективізація, знищення природи, вибух, вбивства, накази про реперсії тощо. Їхні імена мають бути на слуху і показувати кожному, які то були чудові люди. Об/єктивна ба навіть і просто питлива розумом людина матиме нагоду порівняти ціх героїв у пальтах та міхових ушанках з протистоячими героями та жертвами.
Відкривати інофрмаційні памятні таблички всім цім "світлим лічностям" теж варто - з каментами, що він зробив. Декому варто буде глянути просто на його посаду та рік при владі, щоб і самому захопитися, пригадавши яскраві епізоди того року з життя своїх родин.
2011.01.23 | Георгій
Хороша ідeя. Думаю, варто окрeму гілку відкрити.
2011.01.23 | Олекса
Re: Хороша ідeя. Думаю, варто окрeму гілку відкрити.
Поки ми у цьому УРСРівському політичному лайні будемо колупатися, вони чемненько доприхватизують останнє і завершать політичну систему, що знов посадять нас за колючий дріт, у кращому випадку шарашок... Пєрєстройка завершується... Часу вже немає! Що могли - все прос..али. "Національна еліта" допомогла.