Відповіді

• 2011.01.24 | Hadjibei

  What!?

  What!?
  Prymyrennia?
  With whom?!!!
  Idiots....
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2011.01.24 | Sean

    Забули українську?

    Hadjibei пише:
    > What!?
    > Prymyrennia?
    > With whom?!!!
    Наскільки я їх зрозумів, з тими, хто як наприклад Наталя Яковенко, також вважають, що "партійність історії" - це маячня і заповідний совок.
    
    > Idiots....
    Навпаки

• 2011.01.24 | Kulish

  Re: А мені подобається!

  Був би істориком - підписався би!
  Українські історики із Заходу до Сходу. І ніяких політиків!
  Але щоби не допускати до цієї справи іноземців, особливо, москалів...

• 2011.01.24 | Hadjibei

  Re: "Історія заради примирення"

  "«Історична ініціатива» є майстернею по розробці, у співпраці з фаховими істориками та вчителями з сусідніх європейських країн, альтернативних концепцій, навчальних програм та програм викладання історії, що працюють на консолідацію суспільства."
  
  Susidnikh krajin - Russia?
  
  Konsolidatsiji z komuniakamy?
  
  Bzdury!
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2011.01.24 | Sean

    Re: "Історія заради примирення"

    Hadjibei пише:
    > "«Історична ініціатива» є майстернею по розробці, у співпраці з фаховими істориками та вчителями з сусідніх європейських країн, альтернативних концепцій, навчальних програм та програм викладання історії, що працюють на консолідацію суспільства."
    >
    > Susidnikh krajin - Russia?
    Ви бачите "європейських"?
    
    > Konsolidatsiji z komuniakamy?
    А тут бачите те, чого нема (с)
    
    > Bzdury!
    Перепрошую, але якщо вже розбиратися хто пише зараз бздури, найкращі з найкращих Наталя Яковенко та мій добрий знайомий Ігор Гирич - справжній патріот, до речі - чи Ви, я буду не на Вашому боці. Нічого особистого

• 2011.01.24 | BROTHER

  Аще кто речеть, яко люблю бога, а брата свого ненавидить, ложь есть

  Далі невеличка цитата:
  
  "... Обніміте ж, брати моji,
  Наjменьшого брата, -
  Нехаj мати усміхнетьсьа,
  Заплакана мати;
  Благословить дітеj своjiх
  Твердими руками,
  І обмитих поцілуjе
  Вільними устами!
  І забудетьсьа срамотньа
  Давньаjа година,
  І оживе добра слава,
  Слава Украjіни,
  І світ jaсниj, невечерніj,
  Тихенько засьаjе...
  Обнімітьсьа ж, брати моjі,
  Мольу вас, благаjу!"
  
  Т.Г. Шевченко, "До мертвих і живих, і ненародженних земльаків моjіх, в Украjіні і не в Украjіні сушчих, моjе дружньеjе посланіjе", с. В'юнища 1845 рік. Автограф в альбомі " Три літа". Вперше надрукований в збірці "Новые стихотворения Пушкина и Шевченки" (Лейпціг, 1859р)
  
  Краще Тараса і не скажеш...
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2011.01.24 | Hadjibei

    Пояснюю конкретно чому я проти цієї дурниці

    Значить так.
    Є історичні документи. Є історичні факти. Є опубліковані збірники документів. Є історичні монографії, опубліковані на основі документів.
    Якого рожна ще не вистачає?
    Якщо група істориків (там багато імен відсутні) вважає, що треба вести діалог із типами як Табачник, Солдатенко чи Корнілов, то я категрично проти. Бо це означає, що позиція цих виблядків варта, щоб з нею вести діалог.
    Ви ще поведіть діалог із російською академією наук!
    Закликати до діалогу щодо минулого в країні, де ставлять пам"ятники Сталіну і кидають до буцегарні противників Сталіна - це означає, що треба із прихильниками Сталіна домовлятися!
    
    Жертва має закликати ката до діалогу!
    
    Ці підписанти (багатьох я знаю особисто) - мали б відкритого колективного листа написати у стилі Сергія Квіта. Але вони всралися - і нічого не запропонували, крім пропозиції діалогу із табачніковими холуями.
    
    Шкода, що ви розумієте їхній "шляхетний заклик" у дусі "Демократичної Платформи в КПСС".
    
    Слів нема...
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2011.01.24 | thinker

      НАРЕШТІ!!!!!!!!!!!!!!

      Нарешті впали тут на форумі тверезі за суттю та ясно мовлені слова щодо цього "ініціативного історичного " маразму!

    • 2011.01.24 | Sean

      Це не конкретно, а дурниця - це те, що ви пишете

      Hadjibei пише:
      > Значить так.
      > Є історичні документи. Є історичні факти. Є опубліковані збірники документів. Є історичні монографії, опубліковані на основі документів.
      Є
      
      > Якого рожна ще не вистачає?
      Як бачу - читачів, котрі можуть читати те що написано, не домислюючи
      
      > Якщо група істориків (там багато імен відсутні) вважає, що треба вести діалог із типами як Табачник, Солдатенко чи Корнілов, то я категрично проти.
      Ні про кого з тих там нема ані слова.
      
      > Закликати до діалогу щодо минулого в країні,
      Без діалогу взагалі країна приречена, будь-яка. Кожен хто думає, що він має істину в останній інстанції - от з ним нема чого вести діалог.
      
      > де ставлять пам"ятники Сталіну і кидають до буцегарні противників Сталіна - це означає, що треба із прихильниками Сталіна домовлятися!
      Не треба і не про це мова, це ви придумали.
      
      > Ці підписанти (багатьох я знаю особисто) - мали б відкритого колективного листа написати у стилі Сергія Квіта.
      Не мали, вони вам взагалі нічого не "мають".
      
      > Але вони всралися
      Ні, це ви тут зденервувалися, а та ж Наталя Яковенко зробила більше для України у сотні разів ніж я і ви. Втім, ви можете не погодитися
      
      > і нічого не запропонували, крім пропозиції діалогу із табачніковими холуями.
      Ні, це ви так прочитали
      
      > Шкода, що ви розумієте їхній "шляхетний заклик" у дусі "Демократичної Платформи в КПСС".
      Ні, це я розумію ваш заклик як кондовий совок.
      
      > Слів нема...
      Аналогічно. Доброго вам здоров'я
      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2011.01.24 | Hadjibei

        Про що діалог?

        Про те, чи була посуха в 1932 році чи було навмисне вбивство мільйонів?
        Чи про те, чи є веретрани НКВД героями, а УПА - злочинцями?
        Ви про це діалог маєте вести? З ким? Зі мною? Чи може з Колєсніковим чи Марковим?
        Про що домовлятися?
        згорнути/розгорнути гілку відповідей

        • 2011.01.24 | Sean

          Мабуть про те, що не треба бути совком

          зокрема - приписуючи іншим власні думки.
          
          Вибачте, Ви доросла людина і самі можете все прочитати і зробити висновок хто є хто і що є що. Сподіваюся.
          
          dixi

    • 2011.01.24 | BROTHER

      Тарас закликАв обійматися з братами

      Я це так розумію і давно пропагандую, що є декілька найважливіших моментів, через згоду по яких можна визначити, як Шевченко казав, братів. Це такі моменти, як право українців на свою власну державу, культуру (мова є частиною культури), недоторканість кордонів України, право українців на власну внутрішню та зовнішню політику тощо. Можна визначити і визначитись по таких найважливіших питаннях дуже просто - говорячи про них, обмінюючись по них думками. Тому діалог сам по собі вважаю правильним, і думку про замирення (не з усіма) з тими, хто згоден по найважливіших питаннях, теж правильною. Приклад: останнє голосування за президента. Хтось бачив вихід у голосуванні за дурепу, хтось - проти всіх. Але ж оби дві частини (а були й ще інші думки) не заперечують основ української державності та згодні з багатьох інших важливих питань. То ж, підкреслюю, роблячи кроки на зустріч один одному, а інакше неможна, треба таки визнати один в одному братів.
      
      А не з братами обійми ні до чого. Так до цього, начебто, закликів не було. Чи не так?
      
      Ви почитайте вірш Шевченка, будь ласка. В мене є маленький Кобзарик розміром пакуночок паперу для цигарок - перевидання з орігиналу. Там у свому вірші Тарас пише про шляхетне українське панство, що понавчалося і виросло закордоном, але
      керує Україною. І керуючи батьківщиною прислуховується то до дойчів, то до ляхів з москалями, що вони скажуть. А к братам своїм, українцям, не прислуховуються, не прагнуть наблизитися, порозумітися. Так от за обійми між братами, за історичні корені, за пам'ять і закликав Шевченко. Бо в нас має бути щось спільне.
      
      Слід розуміти, що вірш - це поетичний твір, а не точна інструкція. Якщо митець пише про панство, що навчалося закордоном, то те не є обов'язково мова про саме у буквальному сенсі люди, що вивчились, або жили закордоном. Тоді ж не було радіозв'язку, телевізорів чи інтернету. Зараз не тільки люди, що десь живуть, мають погляди чи інформацію виготовлену не в Україні і не на користь Україні. І не тільки гетьмАни зараз мають доступ до вселяких научних і не дуже теорій. Тому не сприймайте вірші Шевченка буквально, інтерпретуйте іх на наш час. Треба шукати близьких духовно людей навіть ціною розумних поступок один одному.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2011.01.25 | Мірко

        Найменшими

        Як понесе з України
        У синєє море
        Кров ворожу... отойді я
        І лани, і гори —
        Все покину і полину
        До самого бога
        Молитися... а до того
        Я не знаю бога.
        Поховайте та вставайте,
        Кайдани порвіте
        І вражою злою кров'ю
        Волю окропіте.
        ТШ
        
        Ще московську кров з України в синеє море не понесло.

    • 2011.01.25 | Мірко

      Re: Жертва має закликати ката

      Лише не до діялогу а на покарання. Пімста це фундамент правосуддя. Коли правосуддя розвалене, лишається пімста.

• 2011.01.25 | Мірко

  Re: "перетворення історії в арену політичних боїв"

  Історія України це якраз була арена політичних боїв. Не треба нічого перетворювати. Можна лиш примкнути очі на неї.

• 2011.01.25 | Мірко

  В свої хатi своя й правда

  На кожну історичну подію є принайменше два погляди, дві правди.
  Бій під Полтавою подія. Для москаля кому українська нація ніколи не існувала - Мазепа очевидно зрадник. А для українця відчайдушний герой.
  Час уже на свою правду, без "діялогу" з катом.
  (чи кат колись просився до діялогу з нами щодо своєї історії?)

• 2011.01.25 | Hadjibei

  Деякі дружні зауваження.

  Майдан-ІНФОРМ пише:
  > ЗАЯВА учасників зустрічі українських істориків «Історія заради примирення»
  >
  > Львів, 14-15 січня 2010 р.
  >
  > Минуле України позначена винятковим багатством історичного досвіду. У цьому досвіді є як свої як світлі, так і трагічні сторінки. Відповідно, це багатство може служити як засобом для примирення та суспільної консолідації, так і матеріалом для ескалації політичних конфліктів.
  >
  > На жаль, в останні роки Україні спостерігається тривожна тенденція до перетворення історії в арену політичних боїв. Українські політики застосовують історичну пам'ять у першу чергу як інструмент для мобілізації свого політичного електорату. Тим самим вони поглиблюють розколи і без того вже поділеному та дестабілізованому суспільстві.
  
  То до чого тут професійні історики? Як історики можуть вплинути на політика Табачнєга чи політика Калєснічєнку, або ж політика Фєльдмана?
  Можуть лише в один спосіб - колективно послати згаданих типів дуже далеко. І продовжувати вимагати відкриття УСІХ архівів КГБ.
  
  >
  > Ми, історики-дослідники і вчителі історії, хочемо запропонувати іншу модель – модель історичного примирення. Ця модель здомінувала у повоєнній Європі і значною мірою спричинилася до утворення Європейського Союзу. Пропаґуючи і пропонуючи цю модель, ми свідомо працюємо на інтеграцію України у спільний європейський простір.
  >
  Що за модель така? Конкретний механізм "прінуждєнія к прімірєнію" стосовно Кремля - в студію. Крємль вам показав місце біля параші - ваше діло його зайняти, або відкрито послати Крємль з його Табачнікамі. Ви хочете мене примирити із Салдатєнком? Тільки коли він здохне!!! Та й після того - не вийде...
  
  
  
  
  > Ми не можемо віддати ані наше минуле, ані наше майбутнє виключно у руки політиків. Вважаємо, що у справі історичного примирення важливу якщо не вирішальну роль мають відігравати суспільні ініціативи знизу. Заради цього ми готові прикласти організаційні й інтелектуальні зусилля. Укожного у нас за спиною є свій досвід перемог, здобутків і міжнародного визнання – а, значить, нам є що і з ким об’єднуватися.
  >
  Історичного примирення щодо яких питань і з ким????? Мазепу і далі анафемі піддавати?
  
  
  > Відповідно до цього, ми, нижчепідписані, проголошуємо створення «Історичної ініціативи».
  >
  > «Історична ініціатива» є добровільним рухом істориків-науковців та вчителів історії, які готові до реалізації європейських демократичних принципів у системі історичної освіти України.
  >
  
  Загальні слова. Європейські принципи запанують лише при знищенні нинішньої влади, люстрації і політичного суду над комунізмом і російським імперіалізмом. Крапка!
  
  
  > «Історична ініціатива» виступає за публічний простір для відкритих дискусій навколо історії, в основі яких –прагнення до порозуміння.
  
  У нас дискусії настільки відкриті, що хто тільки ноги не витирав публічно об жертв комуністичного терору та Голодомору. І чомусь майже всі нижчепідписані історики колективно і публічно мовчали.
  
  >
  > «Історична ініціатива» відкрита до діалогу та співпраці із професійними істориками, педагогами, ЗМІ, усіма активними та відповідальними громадянами України задля консолідуючої співпраці.
  >
  > «Історична ініціатива» є майстернею по розробці, у співпраці з фаховими істориками та вчителями з сусідніх європейських країн, альтернативних концепцій, навчальних програм та програм викладання історії, що працюють на консолідацію суспільства.
  
  А у самих що - розуму немає? Чи треба від російской акадєміі наук кансультатнав прігласіть? Штоб чєво нє вишла...
  
  >
  > Ми свідомі того, що ми в жодному разі не повинні оминати болючі та контроверсійні питання історичного минулого. Але ми рівно ж усвідомлюємо що лише відкрита дискусія навколо цих питань допоможе нам подолати наше болісні минувшини заради нашого спільного майбутнього.
  >
  Вся українська історія 20 століття - болюче питання. Спільного майбутнього під владою Луб"янки?
  
  
  
  > ПІДПИСИ ( в алфавітному порядку)
  >
  > Антіпова Світлана, м. Дніпродзержинськ
  > Барвінська Поліна, м. Одеса
  > Баханов Костянтин, м. Бердянськ
  > Баханова Світлана, м.Бердянськ
  > Бекiрова Гульнара, м.Сiмферополь
  > Вербицька Поліна, м. Львів
  > Волошин Юрій, м. Полтава
  > Герасим Наталя, м. Чернівці
  > Гирич Ігор, м. Київ
  > Грицак Ярослав, м. Львів
  > Гузар Олена, м. Тернопіль
  > Зашкільняк Леонід, м. Львів
  > Кендзьор Петро, м. Львів
  > Кісь Оксана, м. Львів
  > Кравченко Володимир, м. Харків
  > Кульчицький Станіслав, м. Київ
  > Мисан Віктор, м.Рівне
  > Мудрий Мар’ян, м. Львів
  > Павлишин Олег, м. Львів
  > Педан-Слєпухіна Ольга, м. Львів
  > Підкова Ігор, м. Львів
  > Пришляк Володимир, м. Луцьк
  > Сінкевич Євген, м. Херсон
  > Теміров Юрій, м. Донецьк
  > Темірова Надія, м. Донецьк
  > Турченко Федір, м. Запоріжжя
  > Хмарський Вадим, м. Одеса
  > Яковенко Наталя, м. Київ
  >
  > ^sean