про подолання корупції
01/29/2011 | hrcvt
Корупція і її подолання, як ми знаємо, тема дуже складна і багатогранна. Вона і головна проблема для держави, причина її бідності і відсталості, вона ж і психологічно сприймається людьми як одна з найважливіших.
Будь-яка претензія на політичну програму не може обійти тему корупції. Скоріше всього, подолання корупції стане ядром нової політики в Україні. Спробуємо записати кілька тез, які можуть розвинутися не просто в міркування, а в методи, придатні для здійснення. Серед них є давно відомі і є такі, які в Україні ще не розглядалися як технології, хоча базуються на відомих в науці явищах.
Що не є розв'язком
Корупцію не долає збільшене покарання. Воно, як відомо, тільки перерозподіляє потоки до силових структур.
Також корупцію не долають заклики "а ви просто не давайте хабарі". Тому що людська природа така, що людина йде найлегшим шляхом. Поки дати простіше, ніж боротися законними способами - будуть давати. Особливо в випадках, коли людина сама і боротися важко. І враховуючи, що всі навколо дають і беруть. Так само один чесний чиновник нічого не зробить, бо вся організація заточена на потік хабарів наверх, починаючи з того, що посади купляються за готівку або в кредит, інвестицію треба відбивати (а кредит віддавати), і всі рішення приймаються в цьому ключі, і дуже важко проштовхнути щось корисне для держави.
Корупцію не долає заява "ми подолаємо корупцію", якщо вона нічим не підкріплена. Зокрема, не підкріплена кадрами, бажанням, розумінням.
Люди і перевірка
Ключове питання (яке поєднує два): де взяти чесних людей в команду і як переконати виборців, що це порядні люди.
Пропонується технологія: відкритий аудит, він же, якщо хтось любить це слово, люстрація. Людина, яка хоче претендувати на державні посади, записується в спеціальний список і робить ряд заяв: дозволяє, щоб з цього дня її доходи і видатки моніторились; перестає давати і брати хабарі; перестає займатись іншою незаконною діяльністю; декларує свої давніші доходи; можливо, якусь частину тут же передає на громадські справи. Цей моніторинг може включати і інші пункти, частина з них не обов'язкові (одні люди запишуть подружню вірність, інші ні).
Як саме буде що перевірятися - треба виписувати детальніше. Для контроля фінансів мають залучатися відповідні (міжнародні) фірми. Серед принципів: відкритість, довіра, надійність. Максимальний допуск преси. Ці люди повинні розуміти, що інакше їм виборці не повірять.
Ця ж система продовжує діяти, коли вони стають міністрами. Більше того, хто не побув якийсь час під моніторингом - міністром стати не може. Тому записуватись треба як можна раніше. До людей на посаді добавляється новий рівень моніторингу і правила автоматичної відставки.
Дерегуляція
Місце, де виникає корупція - дозвіл, який можна дати або не дати (дати сьогодні або через три місяці, коли товар скисне і актуальність пропаде). Чиновник, який керує цим дозволом, природним чином спонукається брати хабар. Отже, таких місць має бути як можна менше, а які залишаться - мають бути максимально автоматизовані. Для чого сертифікати, коли вони не гарантують ніякої якості (тобто не виконують своєї номінальної функції), бо безглузді і купуються? Значить, їх треба скасувати і замінити (а) добровільними сертифікатами від недержавних органів і (б) контролем фактичної якості з покараннями через суд. І такого повно. Знавців запрошуємо виписати найяскравіші приклади і запронувати конкретні системи, як має бути і/або як є в інших країнах.
Навчання і пропаганда
Корупція - це інституційна пастка. З неї можна ефективно вийти тільки тоді, коли виходять одночасно і масово. Агітація має йти по кількох напрямках: роздача буклетів про правильну поведінку ("як не дати хабар даїшнику"); показування прикладів; оголошення про етапи - називається дата ("день Б - день Без хабара"), після якої в таких-то ситуаціях хабар не дається. Люди підписують символічне зобов'язання.
Отже, запропоновано методи:
1. Відкритий системний моніторинг.
2. Дерегуляція.
3. Навчання.
4. Колективний перехід.
5. Автоматична відставка за набрані бали.
Дописуйте деталі і доповнюйте.
Будь-яка претензія на політичну програму не може обійти тему корупції. Скоріше всього, подолання корупції стане ядром нової політики в Україні. Спробуємо записати кілька тез, які можуть розвинутися не просто в міркування, а в методи, придатні для здійснення. Серед них є давно відомі і є такі, які в Україні ще не розглядалися як технології, хоча базуються на відомих в науці явищах.
Що не є розв'язком
Корупцію не долає збільшене покарання. Воно, як відомо, тільки перерозподіляє потоки до силових структур.
Також корупцію не долають заклики "а ви просто не давайте хабарі". Тому що людська природа така, що людина йде найлегшим шляхом. Поки дати простіше, ніж боротися законними способами - будуть давати. Особливо в випадках, коли людина сама і боротися важко. І враховуючи, що всі навколо дають і беруть. Так само один чесний чиновник нічого не зробить, бо вся організація заточена на потік хабарів наверх, починаючи з того, що посади купляються за готівку або в кредит, інвестицію треба відбивати (а кредит віддавати), і всі рішення приймаються в цьому ключі, і дуже важко проштовхнути щось корисне для держави.
Корупцію не долає заява "ми подолаємо корупцію", якщо вона нічим не підкріплена. Зокрема, не підкріплена кадрами, бажанням, розумінням.
Люди і перевірка
Ключове питання (яке поєднує два): де взяти чесних людей в команду і як переконати виборців, що це порядні люди.
Пропонується технологія: відкритий аудит, він же, якщо хтось любить це слово, люстрація. Людина, яка хоче претендувати на державні посади, записується в спеціальний список і робить ряд заяв: дозволяє, щоб з цього дня її доходи і видатки моніторились; перестає давати і брати хабарі; перестає займатись іншою незаконною діяльністю; декларує свої давніші доходи; можливо, якусь частину тут же передає на громадські справи. Цей моніторинг може включати і інші пункти, частина з них не обов'язкові (одні люди запишуть подружню вірність, інші ні).
Як саме буде що перевірятися - треба виписувати детальніше. Для контроля фінансів мають залучатися відповідні (міжнародні) фірми. Серед принципів: відкритість, довіра, надійність. Максимальний допуск преси. Ці люди повинні розуміти, що інакше їм виборці не повірять.
Ця ж система продовжує діяти, коли вони стають міністрами. Більше того, хто не побув якийсь час під моніторингом - міністром стати не може. Тому записуватись треба як можна раніше. До людей на посаді добавляється новий рівень моніторингу і правила автоматичної відставки.
Дерегуляція
Місце, де виникає корупція - дозвіл, який можна дати або не дати (дати сьогодні або через три місяці, коли товар скисне і актуальність пропаде). Чиновник, який керує цим дозволом, природним чином спонукається брати хабар. Отже, таких місць має бути як можна менше, а які залишаться - мають бути максимально автоматизовані. Для чого сертифікати, коли вони не гарантують ніякої якості (тобто не виконують своєї номінальної функції), бо безглузді і купуються? Значить, їх треба скасувати і замінити (а) добровільними сертифікатами від недержавних органів і (б) контролем фактичної якості з покараннями через суд. І такого повно. Знавців запрошуємо виписати найяскравіші приклади і запронувати конкретні системи, як має бути і/або як є в інших країнах.
Навчання і пропаганда
Корупція - це інституційна пастка. З неї можна ефективно вийти тільки тоді, коли виходять одночасно і масово. Агітація має йти по кількох напрямках: роздача буклетів про правильну поведінку ("як не дати хабар даїшнику"); показування прикладів; оголошення про етапи - називається дата ("день Б - день Без хабара"), після якої в таких-то ситуаціях хабар не дається. Люди підписують символічне зобов'язання.
Отже, запропоновано методи:
1. Відкритий системний моніторинг.
2. Дерегуляція.
3. Навчання.
4. Колективний перехід.
5. Автоматична відставка за набрані бали.
Дописуйте деталі і доповнюйте.
Відповіді
2011.01.29 | Пані
По суті зауваження
hrcvt пише:> Людина, яка хоче претендувати на державні посади, записується в спеціальний список і робить ряд заяв: дозволяє, щоб з цього дня його доходи і видатки моніторились; перестає давати і брати хабарі; перестає займатись іншою незаконною діяльністю; декларує свої давніші доходи; можливо, якусь частину тут же передає на громадські справи.
Ідея ж в тому, щоб ці люди почали це робити зараз, до зміни влади, до того, як вони стани посадовцями. А що їх спонукає це робити зараз? Задекларувати минулі доходи - це просто підставити себе під податкову, яку і використають залюбки як репресивний орган, якщо протестний рух набиратиме обертів.
З рештою згодна - слушні пропозиції.
2011.01.29 | hrcvt
Re: По суті зауваження
Поки що відповідь маю тільки таку: мусять підставити себе під податову, бо претендують на владу. Це запланований ризик і він же перевірка, що це за людина, чи хоча б мінімально боєць. Для чого нам знов ставити у владу мутних типів. Крім того, людина ж не сама, будуть інші, буде якась команда.2011.01.29 | Пані
Логічно
hrcvt пише:> Поки що відповідь маю тільки таку: мусять підставити себе під податову, бо претендують на владу. Це запланований ризик і він же перевірка, що це за людина, чи хоча б мінімально боєць. Для чого нам знов ставити у владу мутних типів. Крім того, людина ж не сама, будуть інші, буде якась команда.
Але це значить що до майбутнього руху має бути дуже висока довіра, щоби людина наважилася довіритися цій команді.
2011.01.29 | hrcvt
Re: Логічно
Як виробити цю довіру - це ще окрема цікава тема. Взагалі як це все формувати. А по моніторингу ще можуть бути різні рівні: хто не претентує на міністра, може вибрати менш жорсткі умови.2011.01.29 | hrcvt
ясно, що ядро формується не "віртуально"
і формується наперед, ще до запуску цих штук, бо інакше вийде чиста віртуальщина, яка не працює.2011.01.30 | 123
ніхто цього не робитиме - бо виборці цього не вимагатимуть
виборцям це до сраки - в них інші критерії до політиків.політики робитимуть так, як суспільство вважатиме нормальним, як суспільство їм дозволятиме. суспільство немає нічого проти чиновників-корупціонерів - і саме тому й існують чиновники-корупціонери.
коли чиновник-корупціонер перестане бути нормою в суспільстві - вони зникнуть.
як зробити щоб швидше перестали - в цьому й питання.
звісно зменшення місць де корпуція працює - правильний крок.
2011.01.29 | Koala
Уточнення по рішеннях і відповідальності за дії держави
hrcvt пише:> Дерегуляція
> Місце, де виникає корупція - дозвіл, який можна дати або не дати (дати сьогодні або через три місяці, коли товар скисне і актуальність пропаде). Чиновник, який керує цим дозволом, природним чином спонукається брати хабар. Отже, таких місць має бути як можна менше, а які залишаться - мають бути максимально автоматизовані.
Дії максимальної кількості чиновників мають бути прописані так, щоб їх міг, при певному рівні розвитку техніки, замінити комп'ютер. Чиновник в теорії має діяти тільки і виключно по інструкції. Те, що ніяк не вдається автоматизувати чи розписати в інструкції - це і є рішення, і прийняття рішень має делегуватися переважно посадам, які обираються.
> Для чого сертифікати, коли вони не гарантують ніякої якості (тобто не виконують своєї номінальної функції), бо безглузді і купуються? Значить, їх треба скасувати і замінити (а) добровільними сертифікатами від недержавних органів і (б) контролем фактичної якості з покараннями через суд. І такого повно.
В нас принципово безвідповідальна держава. Найкласичніший приклад - квартирні черги. Яким чином може не виникнути корупція в ситуації, коли затримка із видачею квартири може скасувати відповідальність держави (наприклад, людина опиниться застарою для отримання по молодіжній програмі, чи звільниться з роботи, що надає право на квартиру)? Схожа ситуація з державними сертифікаціями - якщо СЕС перевірила ресторан і дала дозвіл, а наступного дня я там отруївся, то держава скаже, що вона мені нічого не повинна, хоча і пояснюватиме, що перевірка СЕС ніби-то щось "гарантує".
Треба встановити принцип відповідальності держави - якщо держава щось гарантувала, то мусить виконати це, причому передусім для громадян, а не для іноземців. Держава гарантувала місце в квартирній черзі певній людині - її онук отримає ту успадковану квартиру до племінника наступної по черзі людини (я вважаю, що всю цю систему з видачею квартир треба взагалі ліквідовувати, але це інша розмова). Держава обіцяла сплатити борги Ощадбанку СРСР в пропорції 100000:1 - хай продає будинок ВР і сплачує. Чиновник діяв по неправильних інструкціях і наніс комусь шкоду? Хай держава компенсує (заєдно хай покарає того, хто склав інструкцію, але це вторинне). Держава дала дозвіл працювати ресторану - хай платить компенсації отруєним. Не хоче платити? Хай скасовує заборону ресторанам працювати без дозволів. В держави немає грошей сплачувати по всіх взятих зобов'язаннях? Хай оголошує дефолт, уряд складає з себе повноваження і йде на перевибори, а наступна влада хай домовляється з народом, як виходити з цієї ситуації.
От як таке зробити - значно складніше питання; основну роль тут мають відігравати суди, але що саме і де прописати для цього?
2011.01.30 | Shooter
подолання корупції неможливе...
...до тих пір поки ціла верства державних службовців - як от лікарі, вчителі, - будуть змушені брати хабарі - для того щоб банально вижити.Тому без реформи, наприклад, медицини, яка дозволить лікарям мати хоч плюс-мінус пристойну зарплату, корупцію в медицині не подолати.
А далі ми вертаємося все до того ж банального "непридумування велосипеда": як наповнити систему грішми.
Що ж стосується "багатих корупціонерів", то якраз проти них потрібно і можна боротися системно: нормальна тендерна система держзаиовлень, "легка та прозора" регулятивна політика та контроль над витратами держчиновників та їх сімей, з жорстким майновим покаранням в разі чогось - перший крок до "надійного батога".
Пряник - вища зарплата та ряд переваг "держслужбовця".
Ну і нульовим кроком подолання корупції має бути подолання корупції в судах.
2011.01.30 | Виталий Локотарёв
Хибний шлях веде в нікуди
Повністю не згоден з запропонованою методою подолання корупції.Це що описано, буде працювати, але лише як другорядні заходи.
А ось вам перелік не яскравих, але системних дій з подолання корупції:
1. Зниження сумарного рівня TTR (податки+соц.побори) до рівня 10% на 1цю прибутку. Дивись:
http://www.facebook.com/notes/vitalij-lokotarev/1sij-v-sviti-detektor-rivna-komunizmu/164189823624956
2. Ліквідація солідарної системи соціальної справедливості, та заміна її на накопичувальну + соціальні ліфти. Дивись:
http://www.facebook.com/notes/vitalij-lokotarev/slava-mahno-ta-hajnlajnu-ci-3-kroki-prokinutis-vid-socialnoi-spravedlivosti/154582074585731
2011.01.30 | Shooter
То навіщо Ви його пропонуєте?
Так між іншим - Вам відома успішна країна, де податок з прибутку - 10%?Принагідно: головна проблема успішности економіки - не так у податках, як в "легкости" реґуляторної системи. Приклад - країни з найвищим у світі оподаткуванням - Данія та Швеція, - входять в десятку країн в світі з найбільш сприятливою атмосферою для підприємництва, і мають цілком "здорові" та конкурентоздатні економіки.
Щодо другого пункту - як показує практика, знову мимо. ЛИШЕ ті країни, де існує солідарна соціальна система, мають sustainable development.
Причому, чим врегульованіша ця солідарна система - тим краще працює відповідна "соціальна" галузь - скажімо, медицина чи освіта.
2011.01.30 | tmp
+1