Підтримай того, хто не здається!
02/02/2011 | Pavlo Z.
Асамблея громадських організацій малого та середнього бізнесу України звертається за допомогою. Луганські чиновники намагаються знищити голову профспілки підприємців Луганщини Запрудського Ігоря. Проти нього здійснено протиправні дії, ввірвались більше десятка правоохоронців, знищено майно (торгівля люстрами та ін. освітлювальними приладами). Заарештовано приміщення. вже понад десять днів підприємець немає можливості заробляти гроші. Зважаючи на те,що він інвалід 2 групи і потребує постійного лікування, він знаходиться в важкому фінансовому стані. На це й розраховують бандити від влади. Їм не вдається зламати його морально, тому намагаються позбавити засобів існування. Підприємець не здається, 10 лютого відбудеться черговий суд. Правоохоронці намагаються всілякими способами замяти цю справу. Але Ігор фіксує всі факти правопорушень, завдяки юридичній та громадській підтримці учасників асамблеї маємо серйозні сподівання відстояти нашого активіста та покарати винних. Ігор готовий іти до кінця. Асамблея ГО МСБ України створює фонд взаємодопомоги. На жаль рахунок ще не відкритий. Просимо всіх небайдужих перерахувати кошти поштовим переказом 91000 м. Луганськ вул. Совхозна 172 Запрудському Ігорю Сьомовичу. Вже надійшла допомога від підприємців Донеччини та Запоріжжя. Якщо ми навчимося захишати одну людину, ми захистимо всіх.
peremoha2010@gmail.com
Отже, один з варіантів, або обидва:
1.Надішли гроші
2.Розкидай цей заклик де зможеш.
peremoha2010@gmail.com
Отже, один з варіантів, або обидва:
1.Надішли гроші
2.Розкидай цей заклик де зможеш.
Відповіді
2011.02.02 | SignumDei
Re: Підтримай того, хто не здається!
Тут http://bratstvo.info/bratstvo-text-22760.html2011.02.02 | Shooter
Я вже думав - Мубарака
2011.02.02 | Пані
1 лютого відбудеться суд. Сьогодні яке число?
2011.02.02 | Pavlo Z.
Виправив.
2011.02.02 | Пані
Зараз поставлю. А можна подробиці?
У чому конкретно його звинувачують?2011.02.03 | Pavlo Z.
Тут відео (л)
http://www.us.ua/141401/2011.02.03 | Пані
Півгіга на файлообміннику
Хто ж таке скачуватиме? В новини таке не поставиш. Заліьте на ютьюб2011.02.09 | Pavlo Z.
Подробиці від І.Запрудського
Сам- п’ю, Сам- гуляю ,Сам- стелюся ,Сам - лягаю !( Український народна ПІСНЯ)
18.01.2011р. у моє приміщення ,яке я орендую для здійснення законної підприємницької діяльності , розташоване за адресою м. Луганськ вул. Радянська 20-б, зайшли працівники міліції в штатському одязі, які представилися робітниками ДСБЕЗ Луганського міського відділу МВС України в Луганській області, а саме : капітан міліції Тракалюк М.П. , старший лейтенант міліції Джонуа А.А., лейтенант Купоросов О.Ю., лейтенант Кучеров О.О. і провели перевірку якоїсь заяви громадянина Альошина Т.Є за направленням № 124 від 18.01.2011р. начальника Луганського міського управління УМВС України в Луганській області Ковальчука О.А. , при цьому у направленні було написано ,що перевіряється господарська діяльність .а саме : свідоцтво про реєстрацію суб’єкта господарювання , свідоцтво про сплату єдиного податку , ліцензії, дозволи ,тощо.
Я, і мій працівник ,ще дуже могода особа та його мати ,яка випадково прийшла в цей час погодувати обідом сина мабудь такого БОЙОВИКА не бачили навіть по телевізору у американських фільмах.
Без рішення суду ,без постанови слідчого міліціянти провели виємку моєї приватної власності , товару майже на 230 тис гривень, крім того вони це робили без присутності власника , тобто мене ,Запрудського І.С. , бо мене забрала швидка допомога до лікарні.
Ці хлопці пів ночі спочатку виносили люстри і світильники , а потім пів ночі їх заносили , на ранок вони їх опечатали у приміщення , що я орендує , виставили охорону у кількості два міліціонера і тепер міліціонери це приміщення охороняють цілодобово вже майже місяць з 18.01.2011р. і по 09.02.2011р.
Нахабство всього цього було би не повним ,якби вони разом з товаром не захопили щей не приміщення за оренду ,якого я кожного місяця плачу по 10 тисяч гривень , без всякої на те законодавством встановленої причини , міліція не орендує це приміщення ,мені на зберігання цей товар ніхто не передавав і тому я навіть користуватись орендуємим мною приміщенням не можу.
Я думаю , що гарбіжнрики за мене також вирішили ,що немає товару то і приміщення мені не потрібне.
А те ,що я мав право тільки сам за себе вирішувати і не обов’язково так само ,як і вони , а по іншому : наприклад закупити новий товар та працювати весь цей час нікого не цікавить , бо Вони стали господарями мого життя на цілий місяц не запитуючи у мене дозволу та не дотримуючись моїх прав так само ,як законодавства Україн у цілому.
Але це вони так думають ,що стали моїми господарями ,а на самому ділі господарем цієї ситуації став ЗАКОН ,який ці люди ,як і інші злочинці що хвилини порушували і ці порушення ,як з пісні слов нікуди не викинеш.
Тому надаю алгорити замовної розправи над підприємцем, Запрудським І.С.
Отже для того щоби знищить підприємця треба :
Перше , написати анонімку ( здогадайтесь самі ким ).
Тому все ,що вібулося зі мною 18.01.2011р. було результатом анонімної заяви від 17.01.2011р. невідомої особи Альошина Т.Є. ( про яку мені стало відомо тільки з Постанови №45/2011 від 27.01.2011р. ( далі Постанова №45 ) про відмову у порушенні кримінальної справи проти мене , Запрудського І.С. за ст.227 КК України прийнятої в результаті розгляду заяви від 17.01.2011р. громадянина Альошина Т.Є. зареєстрованої у ЖРЗПЗ №189 від 17.01.2011р. Луганським міським управлінням УМВС України в Луганській області ), в якій заявник вказував , що він придбав люстру у магазині «Світло Луганщини», яка є китайською підробкою і що він ввважає , що Запрудський І.С. торгує без документів та веде незаконну торговельну діяльність .
В моєму приміщенні де я працюю є куточок споживача, який висить поряд зі столом менеджера з продажу і там вивішені всі документи необхідні для здійснення підприємницької діяльності: свідоцтво про реєстрацію фізичної особи-підприємця, свідоцтво про сплату єдиного податку, видане ДПІ у Артемівському районі , доречі, в яких і написано моє прізвище. І якщо людина , прізвище якої Альошин Т.Є. купувала люстру , то вона всі ці документи бачила і навіть прізвище переписала або запам’ятала , бо в заяві написано прізвище саме ФОП Запрудського І.С.
Не зважаючи на це, будемо вважати Альошин Т.Є звернувся до державного правоохоронного органу , Луганського міського управління УМВС України в Луганській області і як видно з Постанови №45 , яку затвердив начальник Ковальчук О.А., у правоохоронному органі все-таки пересвідчилися у особі заявника Альошина Т.Є., відповідно до обов’язку встановленого за ч. 2 стаття 95. КПК України , якою передбачено ,що до порушення справи слід це зробити та встановили ,що Альошин Т.Є. не зареєстрований за тою адресою ,що вказано у заяві до міліції.
Іншу ж частину цієї статті 95 КПК України «попередити про відповідальність за неправдивий донос і відібрати відповідну підписку» щодо Альошина Т.Є. зробити не змогли, бо не знайшли такої особи.
І не зважаючи на те ,що заява від 17.01.2011р. Альошина Т.Є. є анонімною та не містить повідомлення про суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене Запрудським І.С. то мала би бути розглянута відповідно до Абз.6 п. 2.2. Положення про порядок роботи зі зверненнями громадян і організації їх особистого прийому в системі Міністерства внутрішніх справ України затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 10 жовтня 2004 року N 1177 ( далі Наказ №1177 ) Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2004 р. за N 1361/9960, як письмове звернення без зазначення місця проживання особи заявника , а також як така, з якого неможливо встановити авторство та така зава Альошина Т.Є. повинна була визнана анонімною і такою ,що розгляду не підлягає.
Можливо допустити , що керівник Луганського міського управління УМВС України в Луганській області Ковальчук О.А. дуже відповідальна посадова особа і не маючи так само і підтвердження адреси ФОП Запрудського І.С. м. Луганськ , вул.Радінська 20-б, вказаної в заяві Альошина Т.Є. ( так як ця адреса орендуємого приміщення ) мав би відповідно до своїх повноважень наданих п. 5.2.3. Наказу №1177 надіслати за належністю до інших органів виконавчої влади, а саме : до державного реєстратора виконавчого комітету Артемівського району м.Луганська та ДПІ у Артемівському районі м. Луганська , так як питання реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності та питання сплати податків , порушені у зверненні Альошина Т.Є від 17.01.2011р. , не входять до компетенції органів внутрішніх справ.
І вважав би свій посадовий обов’язок керівника правоохоронного органу м.Луганська виконаним до кінця отримавши відповіді від цих поважних органів про наявність у Запрудського І.С. і державної реєстрації , і свідоцтва про сплату єдиного податку .
І кінець цій історії з анонімнимною заявою щодо Запрудського І.С. , але це по ЗАКОНУ, а по беззаконню ???
Отут ,УВАГА !!!
І рішення про розгляд по суті анонімної заяви Альошина Т.Є. від 17.01.2011р. , або визнання її такою ,що розгляду не підлягає приймає відповідно до Абз.6 п. 2.2. Наказу №1177 саме керівник Луганського міського управління УМВС України в Луганській області Ковальчук О.А., і про розгляд заяви і повідомлення про злочини згідно з вимогами КПК України і цієї Інструкції здійснюється відповідно до письмової вказівки начальника органу внутрішніх справ або особи, яка його заміщає, в порядку, встановленому КПК України відповідно до п.4.1. Порядку приймання, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 14 квітня 2004 року N 400.
Стає запитання , чи можна було розглядати таку заяву, як заву про злочин , що вчинений або готується відповідно до ст.97 КПК України ? Напевно ,ні ,але реальність інша.
Друге, підписати направлення № 124 від 18.01.2011р. на перевірку начальником Луганського міського управління УМВС України в Луганській області Ковальчуком О.А. (будемо вважати, що він не знав, або забув про вищезазначені норми законодавства України ).
Отже письмову вказівку про розгляд анонімної заяви невідомої особи Альошина Т.Є. , саме як заяви про злочин дав керівник Луганського міського управління УМВС України в Луганській області Ковальчук О.А., який ,ще 17.01.2011р. відповідно до своїх повноважень і закону мав би зарити цю тему , але у перевищення свої повноважень продовжив це беззаконня з анонімною заявою, яке почав проти Запрудського І.С. не відомий або не існуючий громадянин Альошин Т.Є.
Для того ,щоби розібратися з тим , яке беззаконня відбулося по відношенню до Запрудського І.С. проаналізуємо чи містила анонімна заява від 17.01.2011р. невідомої особи за прізвищем , Альошин Т.Є відомості про злочинні діяння Запрудського І.С.
В заяві від 17.01.2011р. анонім вказував ,що:
1. він , як би купив люстру у ФОП Запрудського І.С. у магазині «Світ Луганщини» за адресою: м.Луганськ , вул. Радянська ,20-б ;
2. на думку заявника люстра є китайською підробкою ( правда не відомо підробкою чого ) ;
3. Запрудський І.С. торгує люстрами без документів та веде незаконну торговельну діяльність ( при цьому вказавши прізвище підприємця документів якого на думку тзаявника не існує).
Що з цих трьох пунктів анонімної заяви невідомої особи є злочином :
1. Запрудський І.С. продав люстру , не є злочином за нормами КК України;
2. Люстра є китайською підробкою, не є злочином відповідно до КК України ( підробка документів , бюлетенів та таке інше є кримінальним злочином ,а підробка люстр –не є злочином );
3. Запрудський І.С. торгує люстрами без документів та веде незаконну торговельну діяльність , стаття 202 КК України , яка передбачає відповідальність за «здійснення без державної реєстрації, як суб'єкта підприємницької діяльності, що містить ознаки підприємницької та яка підлягає ліцензуванню», але торгівля люстрами не підлягає ліцензуванню і тому цю статтю не можна застосувати до нашого випадку і висновок ,що кримінальний кодекс немає статті ,щоби носила ознаки складу злочину зазначені у у цьому пункті.
Таким чином анонімна заява невідомої особи Альошина Т.Є. до міліції 17.01.2011р. не містила жодних відомостей про суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене Запрудським І.С. і тому у Ковальчука О.А. не було права давати письмову вказівку про розгляд цієї заяви в порядку, встановленому КПК України .
Але начальник міської міліції Ковальчук О.А. особа , яка зобов’язана персонально відповідати за організацію роботи із зверненнями громадян відповідно до ч.3 п.1.4 Наказу №1177 замість того ,щоби не розглядати анонімної заяви Альошина Т.Є. так як ця заява може бути доносом ( як це насправді і сталося, бо у мене є всі необхідні документи для здійснення господарської діяльності) вдався до незаконної перевірки цієї заяви за ст.97 КПК України та дав направлення № 124 від 18.01.2011р. капітану міліції Тракалюку М.П. , старшому лейтенанту міліції Джонуа А.А., лейтенанту Купоросову О.Ю., лейтенанту Кучерову О.О., які і і провели перевірку анонімної заяви Альошина Т.Є., яка не містила відомостей про жодне суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене Запрудським І.С. на проведення перевірки моєї підприємницької діяльності : свідоцтва про реєстрацію суб’єкта господарювання , свідоцтва про сплату єдиного податку , ліцензії, дозволи ,тощо, знов в перевищення своїх повноважень встановлених ч.2 п.4.2. Наказу №400, яким йому надано право під час перевірки заяв чи повідомленнь про злочин до порушення справи, таку перевірку здійснюється в строк не більше 10 днів ВИКЛЮЧНО шляхом відібрання пояснень від окремих громадян чи посадових осіб або витребування необхідних документів.
Третє, грубо ,цинічно порушити законодавство України виконавцям направлення № 124 від 18.01.2011р. та замість відібрання пояснень від окремих громадян чи посадових осіб або витребування необхідних документів провести фактично слідчи дії , які не може проводити оперуповноважений без рішення суду та писутності слідчого .
Отже замість того ,щоби виконати свої повноваження та відібрати пояснення від Запрудського І.С., відібрати пояснення від порсадових осіб чи зробити запити до державного реєстратора та податкової або відібрати пояснення від порсадових осіб цих державних органів виконавці незаконної письмової вказівки Ковальчука О.А. , службові особи перелічені у направленні № 124 від 18.01.2011р. прийшли до мого магазину 18.01.2011р. о 13 год.00 хв. і провели перевірку фінансово-господарської діяльності Запрудського І.С. у відсутність встановленого абз.1 п.24 ст.11 ЗУ «Про міліцію» порядку проведення таких перевірок Кабінетом Міністрів України .
Я , знаючи свої права надавав їм пояснення ,що у тому ж куточку споживача в якому ці документи висіли і 17.01.2011р. висять і сьогодні 18.01.2011р. і свідоцтво про реєстрацію суб’єкта господарювання , і свідоцтво про сплату єдиного податку , а ліцензій і дозволів мені мати не передбачено законами України , але їх не влаштувало те що в мене є всі необхідні документи і беззаконня продовжилось і тепер оперуповноважений ВД СБЕЗ Луганського міського управління УМВС України в Луганській області Джонуа А.Д., який грубо порушував норми Кримінально-процесуального кодексу України та перевищувати свої повноваження та розтоптав моє конституційне право власності , право на працю і законну підприємницьку діяльність , а саме:
По-перше, без присутності слідчого , без вмотивованої постанови суду , без обов'язкової вказівки слідчого в протоколі огляду про причини, що обумовили проведення огляду без постанови судді склали Протокол про огляд міста подій від 18.01.2011р. на підставі ЖРЗПЗ №189 від 17.01.2011р. з посиланням на ст.190 та 191 КПК України та впорушення цих самих статтей КПК України ;
По-друге, в порушення ч.2 ст.178 КПК України без вмотивованої Постанови слідчого провів виємку товару , моєї приватної власності « системного блоку чорного кольору – 1 штука та нот-бук - також одна штука ( власність іншої громадянки України Зінченко Олени Олексійовни)» та перелічені у протоколі люстри ,світильники ,лампочки на загальну суму 222 тис.967 грн;
В третє, постанова про відмову у порушення кримінальної справи №45/2011 винесено оперуповноваженим Джонуа А.Д. 27.01.2011р. і відповідно до цього керуючись нормами статті 99. КПК України і тільки 27.01.2011р. він мав би передати матеріали для застосування в установленому порядку заходів адміністративного стягнення,але в порушення цієї норми Джонуа А.Д. передав матеріалаи ,а саме: протокол про огляд місці події від 18.01.2011р. не 27.01.2011р. , а того ж числа 18.01.2011р. старшому оперативному уповноваженому ВДСБЕЗ Луганського міського управління УМВС України в Луганській області Павлюкову Володимиру Віталійовича , який і застосував заходів адміністративного стягнення за протоколом про адміністративне правопорушення ЛГ №632636 від 18.01.2011 р. ( далі Протокол ЛГ №632636 ) за порушення ч.1 ст.164 КУпАП на Запрудського І.С. в якому про суть адміністративного правопорушення вказано ,що « приватний підприємець Запрудській І.С. в магазині «Свет Луганщини» проводив господарську діяльність ( торгівлю товарами ) без одержання дозволу на розміщення об’єкту торгівлі стаціональної мережі Луганської обласної ради.
І чого ви думаєте ,хлопці від органів міліції так поспішали і того ж 18.01.2011р. склали протокол ЛГ №632636 , а тому що розуміли ,що з порушеннями ст.190,191 та 178 КПК України складений Джонуа А.Д. протокол про огляд місця подій від 18.01.2011р. та проведена слідча дія , виємка мого товару , приватної власності без наявності законодавством України підстав , без постанови суду ,без постанови слідчого, як наслідок має закінчитись порушенням кримінальної справи , а у них цього не виходило і тому склали хоть що-небудь, такий собі протокол ЛГ №632636 на підставі норм КУпАП і приклали до нього документи про виємку мого товару складені за іншим процесуальним кодексом кримінальним , бо в інший спосіб це беззаконня ,а точніше РОЗБІЙ ,що було вчинено проти мене 18.01.2011р. легалізувати не було чим.
Але тут виникає інше запитання чому оперуповноважений Джонуа А.Д. передав матеріали іншому такому ж оперуповноваженому того ж самого органу ,ВДСБЕЗ Луганського міського управління УМВС України в Луганській області? Чи він сам не міг скласти адміністративний протокол ? А передав він тому ,що відповідно до ст.99 КПК України читко передбачено , що зобов’язаний передати матеріали для застосування в установленому порядку заходів адміністративного стягнення та тільки передати він зобов’язаний тому органу ,який мав би відповідно до законодавства розглянути такий протокол за ст.164 КУпАП , а саме державний податковий орган відповідно до п. 2.1. Інструкції з оформлення органами державної податкової служби матеріалів про адміністративні правопорушення затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 28 жовтня 2009 року N 585 зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2009 р. за N 1262/17278 , яким встановлено, що « Відповідно до статті 255 КУпАП уповноважені посадові особи органів державної податкової служби (у складі органів державної податкової служби знаходяться відповідні спеціальні підрозділи по боротьбі з податковими правопорушеннями – податкова ч.2 ст.1 ЗУ «Про державну податкову службу в Україні») мають право складати протоколи у справах про адміністративні правопорушення за статтею 164 КУпАП, і ніхто інший.
Запрудський І.С 18.01.2011р. був притягнутий до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.164 КУпАП за протоколом про адміністративне правопорушення ЛГ №632636 від 18.01.2011 р. Складеним старшим оперативним уповноваженим ВДСБЕЗ Луганського міського управління УМВС України в Луганській області , капітаном міліції Павлюковим Володимиром Віталійовичем, який в той день взагалі не був присутній при проведенні перевірки.
Протокол ЛГ №632636 про суті адміністративного правопорушення вказано ,що « приватний підприємець Запрудській І.С. в магазині «Свет Луганщини» проводив господарську діяльність ( торгівлю товарами ) без одержання дозволу на розміщення об’єкту торгівлі стаціональної мережі Луганської обласної ради учинив правопорушення , передбачене ч.1 ст.164 КУпАП»
Думаю оперуповноважений Джонуа А.Д. передав документи від 18.01,2011р. свому колезі Павлюкову В.В. , бо знав ,що той його точно прикриє і не передав його до ДПІ тому , що цей орган просто би протоколу не склав так як в ДПІ Артемівського району відповідно до своїх повноважень зобов’язані знати законодавство України ,яким не передбачено мати Запрудськомц І.С. такого дозволу на розміщення об’єкту торгівлі з огляду на наступне.
Відповідно до законодавства України встановлено порядок здійснення господарської діяльності для суб’єктів господарювання встановлений такий.
Пунктом 2 ч.2 статті 55. ГК України визначено поняття суб'єкта господарювання - громадянин України, який здійснює господарську діяльність та зареєстрований відповідно до закону як підприємець.
Відповідно до ч.2 ст.50 Глави 5 ФІЗИЧНА ОСОБА - ПІДПРИЄМЕЦЬ Цивільного кодексу України встановлене право фізичної особи на здійснення підприємницької діяльності за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.
Згідно з ст.4 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» 15 травня 2003 року N 755-IV державна реєстрація фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту набуття статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру;
Статтею 3 ГПК України встановлено ,що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання спрямована на реалізацію продукції.
Мені ,як громадянину України , за Свідоцтвом про державну реєстрацію субєкта підприємницької діяльності –фізичної особи № 04051862 Ф0033649 від 06.05.2001р. зареєстрованого ,як підприємець про що внесено запис до Єдиного державного реєстру та за Свідоцтвом про сплату єдиного податку серії Ж та №111882 виданого від 10.12.2010р., надано право здійснювати роздрібну торгівлю непродовольчими товарами за адресою м. Луганська , вул.Радянська,20-б.
Та, я маю право відповідно до ст.3 ГК України , як суб’єкт господарювання –підприємець на підставі свідоцтва про державну реєстрацію № 04051862 Ф0033649 від 06.05.2001р. та свідоцтва серії Ж та №111882 здійснювати господарську діяльність по роздрібній торгівлі та реалізації непродовольчих товарів.
18.01.2011р. у магазині «Світло Луганщини» ,що розташований за адресою , м. Луганська , вул.Радянська,20-б, маючи у наявності всі передбачені законодавством України дозволи для здійснення роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, я і здійснював законну підприємницьку діяльність на підставі договору оренди цього не житлового приміщення № 19 від 31.12.2011р.
Частиною 1 статті 4 ЗУ « Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності»
Встановлені сновні вимоги до дозвільної системи у сфері господарської діяльності та передбачено ,що
«1. Виключно законами, які регулюють відносини, пов'язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюються:
необхідність одержання документів дозвільного характеру та їх види».
Жодним законом України не встановлено одержання такого документа дозвільного характеру , а саме: дозволу на розміщення об’єкту торгівлі стаціонарної мережі, і тому мною не могло бути порушено встановлений порядок управління відповідно до ст.9 КУпАП.
Таким чином отримувати такий дозвіл на розміщення об’єкту торгівлі стаціонарної мережі у мене немає обов’язку відповідно до ст. 19 Конституції України , якою встановлено ,що ніхто не зобов’язаний робити те ,що не передбачено законодавством України.
Тому в моїх діях не було складу адміністративного правопорушення встановленого частиною 1 статті 164.КУпАП. якою передбачена відповідальність за порушення саме порядку провадження господарської діяльності і якою встановлено ,що «Провадження господарської діяльності … без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом, яке тягнуло би за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва і сировини чи без такої».
З набранням чинності ст. 4 Закону України „Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" 5 жовтня 2006 року не має правових підстав вимагати від суб'єктів господарювання отримання дозволів на розміщення об'єкта торгівлі та сфери послуг, оскільки необхідність одержання його не передбачена діючими законами України.
НА СЬОГОДНІШНІЙ ДЕНЬ НЕОБХІДНІСТЬ ОТРИМАННЯ ДОЗВОЛУ НА РОЗМІЩЕННЯ ОБ’ЄКТІВ ТОРГІВЛІ ЯК ДОКУМЕНТА ДОЗВІЛЬНОГО ХАРАКТЕРУ, ЩО ДАЄ СУБ'ЄКТУ ГОСПОДАРЮВАННЯ ПРАВО НА ПРОВЕДЕННЯ ПЕВНИХ ДІЙ ЩОДО ЗДІЙСНЕННЯ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, НЕ ВИЗНАЧЕНА ЖОДНИМ ЗАКОНОМ.
Згідно ч.4 ст.4-1 Закону України „Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" № 2806-ІV від 06.09.2005 р., у разі надання на підставі договору оренди чи інших договорів у тимчасове користування приміщень та обладнання за умови збереження виду діяльності і стану цих приміщень та обладнання від орендаря або іншого користувача не вимагається одержання документу дозвільного характеру на їх використання (експлуатацію), крім потенційно небезпечних об’єктів та в разі використання машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки ,до яких об’єкт та використання найманої праці в господарській діяльності Запрудського І.С. не відноситься у розумінні ЗУ «Про об’єкти підвищеної небезпеки» та «Переліку робіт з підвищеною небезпекою» затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 р. N 15.
Відповідно до договору оренди №19 від 31.12.2010 р. нежитлового приміщення , я використовую це приміщення , як нежитлове для здійснення роздрібної торгівлі промисловими товарами , що не є об’єктом підвищеної небезпеки та мною у ньому не проводяться роботи з підвищеною небезпекою і тому від мене не вимагається одержання документів дозвільного характеру.
Тому ніяких документів мені не треба було , а протокол склали щоби прикрити свої злочинні діяння проти мене.
Четверте, нанести шкоду державі Україні у розмірі 105 600 гривень і кожного дня додається по 3 600 грн.
Якби Джонуа А.Д. відповідно до свого обов’язку встановленого ст.99 КПК України 27.01.2011р. передав матеріали до податкового органу і посадові особи цього органу не знайшли в мої діях складу адміністративного правопорушення і знов на цьому би все закінчилось.
Але куди дівати мою власніть ? Товар ,який розбійним нападом на мене був фактично вкрадений у мене 18.01.2011р. 20 особами ( що підтверджує відеозапис зроблений мною та моїм робітником 18.01.2011р. ), робітниками ВДСБЕЗ Луганського міського управління УМВС України в Луганській області , орудувавшими у приміщенні ,що я орендую 13 год. 00 хв. 18.01.2011р. і на протязі всієї ночи з 18.01.2011р. на 19.01.2001р. на протязі 20 годин за кошти платників податків і як обґрунтувати тді витрати держави, а саме:
- 20 осіб Х 20 робочих годин Х 75 гривень оплати години праці міліціонера = 30 000 ( тридцять тисяч ) гривень шкоди нанесеної державі Україна ;
- з 19.01.2011р. і до цього дня 09.02.2011р. приміщення у якому знаходится товар охороняється робітниками міліції у кількості 2 особи цілодобово ( 21 днів охорони Х 2 особи міліціонера Х 24 години Х 75 гривень оплати години праці міліціонера = 75 600 ( сімдесят п’ять тис. 800 ) гривень шкоди нанесеної державі Україна .
Шкода нанесена у незаконний спосіб законній підприємницькій діяльності Запрудського І.С. , який за 21 днів простою склала 9 450 ( девять тисяч 450 ) гривень та кожного дня додається по 450 гривень , я не говорю вже про збитки, шкоду нанесену здоров’ю та моральну шкоду.
Загальна шкода державі вже складає 115 050 грнивень на 08.02.2011р. без врахування упущеної вигоди підприємцем та моральної шкоди нанесеної такими зухвалими злочинними діями.
А тепер проведемо математичне порівняння , які би могли бути витрати держави по перевірці анонімної заяви від 17.01.2011р. не становленої особи Альошина Т.Є.за законом з тими ,що виникли по розгляду цієї ж анонімною заяви від 17.01.2011р. не становленої особи Альошина Т.Є. за беззаконням , а саме :
1. у випадку виконання законодавства України начальником Луганського міського управління УМВС України в Луганській області Ковальчук О.А. і виконання ним свого обов’язку та не розгляду анонімної заяви невідомої особи Альошина.Є. та звернення з письмовими запитами до державного реєстратора виконавчого комітету Артемівського району м.Луганська та ДПІ у Артемівському районі м. Луганська і отримання відповіді пересвідчився ,що у Запрудського І.С є всі необхідні документи , то все це державі коштувало набагато дешевше , якщо порахувати , що простий лист коштує 1 грн.70 коп. гривні Х (2 листи запиту + 2 листи відповідей )= 6 гривень 40 коп.;
2. у випадку порушення законодавства України начальником Луганського міського управління УМВС України в Луганській області Ковальчук О.А. шкода нанесена державі у розмірі 105 600 гривень на 08.02.2011р.
У цій ,нажаль типовій для всієї України антинародній ПІСНІ , є цілком логічне запитання : Чи не за дорого державі Україна коштують недолугі , непрофесійні керівники органів внутрішніх справ такі , як начальник Луганського міського управління УМВС України в Луганській області Ковальчук О.А. ?
Отже правоохоронний орган Сам - написав анонімну заяву , Сам - написав направлення № 124 від 18.01.2011р. , Сам - порушив законодавством України та права громадянина , платника податків та підприємця і як слідство Сам- повинен відшкодувати шкоду та збитки Державі Україна та ГРОМАДЯНИНУ , Запрудському І.С.
Отака народна мудрість.
А задача громадянського суспільства України примусити таких Самостійних хлопців жити по закону та примусити компетентні державні органи звільніти з органів ,що ЗОБОВЯЗАНІ захищати права людини таких служак з позором , як злочинців.
Запрудський І.С.
Юридична підтримка- Білоцерківська Рімма ,голова ГО «Правовий простір» м.Сєвєродоенецька, Луганської області
2011.02.09 | Crazy Lawyer
Re: Подробиці від І.Запрудського
Непоганий юридичний аналіз. Юридична підтримка цілком професійна.Але ж хто там зважає на закони? Чхати всім, на жаль.
2011.02.10 | Пані
Поставила в новини