Героїка України: 1919 рік, бій на річці Трубіж.
02/06/2011 | Майдан-ІНФОРМ
5 лютого в суботу, українська громадськість відзначила річницю героїчної сторінки української нації в боротьбі за незалежність України в ХХ столітті.
Цього дня, 92 років тому, козацька сотня зі славного старинного села Вороньків, що зараз у Бориспільському районі, повторили подвиг Героїв Крут. Вони невеличким загоном утримували впродовж двох діб наступ загарбницького війська московських окупантів й цим дали змогу евакуації українського уряду з Києва до Житомира.
Тоді, на заклик місцевого отамана Івана Черпака, піднялося місцеве козацтво й вийшло на річку Трубіж де мали проїхати більшовицькі війська бронепоїздами на Київ. Біля мосту через річку вони розібрали залізничну колію, замінували міст та зайняли обороні позиції.
По прибутті московських загарбників безстрашна сотня Івана Черпака, до якої долучилися мешканці навколишніх сіл, зустріла ворогів Вітчизни. Але сили були нерівні. Та героїзм й відвага українських козаків стримувала просування окупантів впродовж двох діб.
Понад 70 українських героїв загинули в цьому бою, але не відступили й пали смертю хоробрих за волю своєї Батьківщини.
Окупаційна більшовицька влада зробила все, щоб стерти пам'ять у нашого народу про цю героїчну сторінку в історії української нації. Але місцеві старожили пам’ятали ті буремні дні й зберегли пам'ять про цю подію. Славної пам’яті Андрій Свирид зберіг подробиці цього бою, які йому розповів у деталях його батько, один з небагатьох уцілілих з козацької сотні та який загинув за вашу і нашу свободу в рядах легендарної Української Повстанської Армії в 1942 році в боях проти фашистських окупантів на Галичині.
Натхненну працю зі збору матеріалу про цю героїчну битву на річці Трубежі зібрав та упорядкував бориспільчанин пан Анатолій Ковальчук – відомий громадський діяч Київщини. Завдяки його старанням подвиг Героїв Нації не канув у Лету й зараз українська громадськість має можливість достойно вшанувати славних синів українського народу.
На заклик пана Анатолія Ковальчука Вороньківський сільський голова пан Ігор Михайлович Заборний разом з місцевими депутатами та за підтримки Бориспільської районної держадміністрації віднайшли можливість встановити меморіальний пам’ятник у центрі села Вороньків поряд з пам’ятником воїнам-односельцям, які загинули в боях з нацисткою Німеччиною. На меморіалі викарбувані такі слова: Борцям з більшовизмом за волю України. Та ще: Померти за Батьківщину значить – жити!
У цей день численні делегації політичних та громадських організацій з Києва, Борисполя й місцеві мешканці з села Вороньків та прилеглих поселень зібралися біля меморіалу, щоб вшанувати світлу пам'ять українських героїв, які полягли в бою на річці Трубежі.
Делегацію Спілки офіцерів України очолив народний депутат України, капітан І рангу Євген Лупаков, який у своїй палкій промові закликав громадськість пам’ятати звитягу українського козацтва в усі буремні часи історії нашого народу.
Серед делегацій також були представники ВО «Свобода», Конгресу Українських Націоналістів, Української Народної Партії та інші.
Представництво Сумської обласної організації Української Національної Асамблеї (УНА) в особі пана Петра Перепуста в складі загальної делегації УНА з Одеси та Києва вшанувало Героїв Нації. У своєму слові пан П.Перепуст зауважив, що ми маємо зібрати по всій Україні усю героїку нашого народу для збереження пам’яті про славних синів та дочок українського народу. Це потрібно для виховання нових поколінь, які мають знати славну історію свого народу й виховуватися в дусі жертовності заради української нації.
Опісля делегації відвідали місце бою на річці Трубіж де священик УАПЦ протоієрей Михайло Леськів та священик з Київського Патріархату отець Віктор, настоятель Свято-Миколаївського храму в Борисполі, він же й отаман місцевого козацького підрозділу, під приспущеними численними національними та організаційними прапорами відслужили панахиду за загиблими. Протоієрей Михайло у своєму напутньому слові сказав, що українці мають відстоювати свою Батьківщину всіма засобами, в тому числі й мечем, бо це богоугодна справа.
Учасники цього громадського заходу пообіцяли, що наступного літа в цьому місті, біля річки, буде насипаний курган, увінчаний козацьким хрестом, як те водиться в традиції нашого народу.
Потім делегації відвідали кладовище де упокоїться славної пам’яті Андрій Свирид й протоієрей Михайло Леськів відправив панахиду на могилі цього неординарного українця, який зберіг пам'ять про бій на річці Трубіж взимку 1919-го року.
Серед учасників заходу було чимало молоді й не тільки з УНА-УНСО, але багато їх приїхало з Борисполя, що свідчить про небайдужість молодого покоління до пам’яті українського народу.
Слава Україні!, Слава Нації! – лунало цього дня на Бориспільщині.
Підготував Лука Іваницький.
Українська Національна Асамблея, місто Суми.
http://www.unso.sumy.ua E-mail: luka100luka@ukr.net
Цього дня, 92 років тому, козацька сотня зі славного старинного села Вороньків, що зараз у Бориспільському районі, повторили подвиг Героїв Крут. Вони невеличким загоном утримували впродовж двох діб наступ загарбницького війська московських окупантів й цим дали змогу евакуації українського уряду з Києва до Житомира.
Тоді, на заклик місцевого отамана Івана Черпака, піднялося місцеве козацтво й вийшло на річку Трубіж де мали проїхати більшовицькі війська бронепоїздами на Київ. Біля мосту через річку вони розібрали залізничну колію, замінували міст та зайняли обороні позиції.
По прибутті московських загарбників безстрашна сотня Івана Черпака, до якої долучилися мешканці навколишніх сіл, зустріла ворогів Вітчизни. Але сили були нерівні. Та героїзм й відвага українських козаків стримувала просування окупантів впродовж двох діб.
Понад 70 українських героїв загинули в цьому бою, але не відступили й пали смертю хоробрих за волю своєї Батьківщини.
Окупаційна більшовицька влада зробила все, щоб стерти пам'ять у нашого народу про цю героїчну сторінку в історії української нації. Але місцеві старожили пам’ятали ті буремні дні й зберегли пам'ять про цю подію. Славної пам’яті Андрій Свирид зберіг подробиці цього бою, які йому розповів у деталях його батько, один з небагатьох уцілілих з козацької сотні та який загинув за вашу і нашу свободу в рядах легендарної Української Повстанської Армії в 1942 році в боях проти фашистських окупантів на Галичині.
Натхненну працю зі збору матеріалу про цю героїчну битву на річці Трубежі зібрав та упорядкував бориспільчанин пан Анатолій Ковальчук – відомий громадський діяч Київщини. Завдяки його старанням подвиг Героїв Нації не канув у Лету й зараз українська громадськість має можливість достойно вшанувати славних синів українського народу.
На заклик пана Анатолія Ковальчука Вороньківський сільський голова пан Ігор Михайлович Заборний разом з місцевими депутатами та за підтримки Бориспільської районної держадміністрації віднайшли можливість встановити меморіальний пам’ятник у центрі села Вороньків поряд з пам’ятником воїнам-односельцям, які загинули в боях з нацисткою Німеччиною. На меморіалі викарбувані такі слова: Борцям з більшовизмом за волю України. Та ще: Померти за Батьківщину значить – жити!
У цей день численні делегації політичних та громадських організацій з Києва, Борисполя й місцеві мешканці з села Вороньків та прилеглих поселень зібралися біля меморіалу, щоб вшанувати світлу пам'ять українських героїв, які полягли в бою на річці Трубежі.
Делегацію Спілки офіцерів України очолив народний депутат України, капітан І рангу Євген Лупаков, який у своїй палкій промові закликав громадськість пам’ятати звитягу українського козацтва в усі буремні часи історії нашого народу.
Серед делегацій також були представники ВО «Свобода», Конгресу Українських Націоналістів, Української Народної Партії та інші.
Представництво Сумської обласної організації Української Національної Асамблеї (УНА) в особі пана Петра Перепуста в складі загальної делегації УНА з Одеси та Києва вшанувало Героїв Нації. У своєму слові пан П.Перепуст зауважив, що ми маємо зібрати по всій Україні усю героїку нашого народу для збереження пам’яті про славних синів та дочок українського народу. Це потрібно для виховання нових поколінь, які мають знати славну історію свого народу й виховуватися в дусі жертовності заради української нації.
Опісля делегації відвідали місце бою на річці Трубіж де священик УАПЦ протоієрей Михайло Леськів та священик з Київського Патріархату отець Віктор, настоятель Свято-Миколаївського храму в Борисполі, він же й отаман місцевого козацького підрозділу, під приспущеними численними національними та організаційними прапорами відслужили панахиду за загиблими. Протоієрей Михайло у своєму напутньому слові сказав, що українці мають відстоювати свою Батьківщину всіма засобами, в тому числі й мечем, бо це богоугодна справа.
Учасники цього громадського заходу пообіцяли, що наступного літа в цьому місті, біля річки, буде насипаний курган, увінчаний козацьким хрестом, як те водиться в традиції нашого народу.
Потім делегації відвідали кладовище де упокоїться славної пам’яті Андрій Свирид й протоієрей Михайло Леськів відправив панахиду на могилі цього неординарного українця, який зберіг пам'ять про бій на річці Трубіж взимку 1919-го року.
Серед учасників заходу було чимало молоді й не тільки з УНА-УНСО, але багато їх приїхало з Борисполя, що свідчить про небайдужість молодого покоління до пам’яті українського народу.
Слава Україні!, Слава Нації! – лунало цього дня на Бориспільщині.
Підготував Лука Іваницький.
Українська Національна Асамблея, місто Суми.
http://www.unso.sumy.ua E-mail: luka100luka@ukr.net
Відповіді
2011.02.06 | CODA
Re: Героїка України: 1919 рік, бій на річці Трубіж.
SLAVA GEROYAM SCO BOROLYSIA PROTY MOSKALIV!Майдан-ІНФОРМ пише:
> 5 лютого в суботу, українська громадськість відзначила річницю героїчної сторінки української нації в боротьбі за незалежність України в ХХ столітті.
>
> Цього дня, 92 років тому, козацька сотня зі славного старинного села Вороньків, що зараз у Бориспільському районі, повторили подвиг Героїв Крут. Вони невеличким загоном утримували впродовж двох діб наступ загарбницького війська московських окупантів й цим дали змогу евакуації українського уряду з Києва до Житомира.
>
> Тоді, на заклик місцевого отамана Івана Черпака, піднялося місцеве козацтво й вийшло на річку Трубіж де мали проїхати більшовицькі війська бронепоїздами на Київ. Біля мосту через річку вони розібрали залізничну колію, замінували міст та зайняли обороні позиції.
>
> По прибутті московських загарбників безстрашна сотня Івана Черпака, до якої долучилися мешканці навколишніх сіл, зустріла ворогів Вітчизни. Але сили були нерівні. Та героїзм й відвага українських козаків стримувала просування окупантів впродовж двох діб.
>
> Понад 70 українських героїв загинули в цьому бою, але не відступили й пали смертю хоробрих за волю своєї Батьківщини.
>
> Окупаційна більшовицька влада зробила все, щоб стерти пам'ять у нашого народу про цю героїчну сторінку в історії української нації. Але місцеві старожили пам’ятали ті буремні дні й зберегли пам'ять про цю подію. Славної пам’яті Андрій Свирид зберіг подробиці цього бою, які йому розповів у деталях його батько, один з небагатьох уцілілих з козацької сотні та який загинув за вашу і нашу свободу в рядах легендарної Української Повстанської Армії в 1942 році в боях проти фашистських окупантів на Галичині.
>
> Натхненну працю зі збору матеріалу про цю героїчну битву на річці Трубежі зібрав та упорядкував бориспільчанин пан Анатолій Ковальчук – відомий громадський діяч Київщини. Завдяки його старанням подвиг Героїв Нації не канув у Лету й зараз українська громадськість має можливість достойно вшанувати славних синів українського народу.
>
> На заклик пана Анатолія Ковальчука Вороньківський сільський голова пан Ігор Михайлович Заборний разом з місцевими депутатами та за підтримки Бориспільської районної держадміністрації віднайшли можливість встановити меморіальний пам’ятник у центрі села Вороньків поряд з пам’ятником воїнам-односельцям, які загинули в боях з нацисткою Німеччиною. На меморіалі викарбувані такі слова: Борцям з більшовизмом за волю України. Та ще: Померти за Батьківщину значить – жити!
>
> У цей день численні делегації політичних та громадських організацій з Києва, Борисполя й місцеві мешканці з села Вороньків та прилеглих поселень зібралися біля меморіалу, щоб вшанувати світлу пам'ять українських героїв, які полягли в бою на річці Трубежі.
>
> Делегацію Спілки офіцерів України очолив народний депутат України, капітан І рангу Євген Лупаков, який у своїй палкій промові закликав громадськість пам’ятати звитягу українського козацтва в усі буремні часи історії нашого народу.
>
> Серед делегацій також були представники ВО «Свобода», Конгресу Українських Націоналістів, Української Народної Партії та інші.
>
> Представництво Сумської обласної організації Української Національної Асамблеї (УНА) в особі пана Петра Перепуста в складі загальної делегації УНА з Одеси та Києва вшанувало Героїв Нації. У своєму слові пан П.Перепуст зауважив, що ми маємо зібрати по всій Україні усю героїку нашого народу для збереження пам’яті про славних синів та дочок українського народу. Це потрібно для виховання нових поколінь, які мають знати славну історію свого народу й виховуватися в дусі жертовності заради української нації.
>
> Опісля делегації відвідали місце бою на річці Трубіж де священик УАПЦ протоієрей Михайло Леськів та священик з Київського Патріархату отець Віктор, настоятель Свято-Миколаївського храму в Борисполі, він же й отаман місцевого козацького підрозділу, під приспущеними численними національними та організаційними прапорами відслужили панахиду за загиблими. Протоієрей Михайло у своєму напутньому слові сказав, що українці мають відстоювати свою Батьківщину всіма засобами, в тому числі й мечем, бо це богоугодна справа.
>
> Учасники цього громадського заходу пообіцяли, що наступного літа в цьому місті, біля річки, буде насипаний курган, увінчаний козацьким хрестом, як те водиться в традиції нашого народу.
>
> Потім делегації відвідали кладовище де упокоїться славної пам’яті Андрій Свирид й протоієрей Михайло Леськів відправив панахиду на могилі цього неординарного українця, який зберіг пам'ять про бій на річці Трубіж взимку 1919-го року.
>
> Серед учасників заходу було чимало молоді й не тільки з УНА-УНСО, але багато їх приїхало з Борисполя, що свідчить про небайдужість молодого покоління до пам’яті українського народу.
>
> Слава Україні!, Слава Нації! – лунало цього дня на Бориспільщині.
>
> Підготував Лука Іваницький.
>
> Українська Національна Асамблея, місто Суми.
>
> http://www.unso.sumy.ua E-mail: luka100luka@ukr.net
Майдан-ІНФОРМ пише:
> 5 лютого в суботу, українська громадськість відзначила річницю героїчної сторінки української нації в боротьбі за незалежність України в ХХ столітті.
>
> Цього дня, 92 років тому, козацька сотня зі славного старинного села Вороньків, що зараз у Бориспільському районі, повторили подвиг Героїв Крут. Вони невеличким загоном утримували впродовж двох діб наступ загарбницького війська московських окупантів й цим дали змогу евакуації українського уряду з Києва до Житомира.
>
> Тоді, на заклик місцевого отамана Івана Черпака, піднялося місцеве козацтво й вийшло на річку Трубіж де мали проїхати більшовицькі війська бронепоїздами на Київ. Біля мосту через річку вони розібрали залізничну колію, замінували міст та зайняли обороні позиції.
>
> По прибутті московських загарбників безстрашна сотня Івана Черпака, до якої долучилися мешканці навколишніх сіл, зустріла ворогів Вітчизни. Але сили були нерівні. Та героїзм й відвага українських козаків стримувала просування окупантів впродовж двох діб.
>
> Понад 70 українських героїв загинули в цьому бою, але не відступили й пали смертю хоробрих за волю своєї Батьківщини.
>
> Окупаційна більшовицька влада зробила все, щоб стерти пам'ять у нашого народу про цю героїчну сторінку в історії української нації. Але місцеві старожили пам’ятали ті буремні дні й зберегли пам'ять про цю подію. Славної пам’яті Андрій Свирид зберіг подробиці цього бою, які йому розповів у деталях його батько, один з небагатьох уцілілих з козацької сотні та який загинув за вашу і нашу свободу в рядах легендарної Української Повстанської Армії в 1942 році в боях проти фашистських окупантів на Галичині.
>
> Натхненну працю зі збору матеріалу про цю героїчну битву на річці Трубежі зібрав та упорядкував бориспільчанин пан Анатолій Ковальчук – відомий громадський діяч Київщини. Завдяки його старанням подвиг Героїв Нації не канув у Лету й зараз українська громадськість має можливість достойно вшанувати славних синів українського народу.
>
> На заклик пана Анатолія Ковальчука Вороньківський сільський голова пан Ігор Михайлович Заборний разом з місцевими депутатами та за підтримки Бориспільської районної держадміністрації віднайшли можливість встановити меморіальний пам’ятник у центрі села Вороньків поряд з пам’ятником воїнам-односельцям, які загинули в боях з нацисткою Німеччиною. На меморіалі викарбувані такі слова: Борцям з більшовизмом за волю України. Та ще: Померти за Батьківщину значить – жити!
>
> У цей день численні делегації політичних та громадських організацій з Києва, Борисполя й місцеві мешканці з села Вороньків та прилеглих поселень зібралися біля меморіалу, щоб вшанувати світлу пам'ять українських героїв, які полягли в бою на річці Трубежі.
>
> Делегацію Спілки офіцерів України очолив народний депутат України, капітан І рангу Євген Лупаков, який у своїй палкій промові закликав громадськість пам’ятати звитягу українського козацтва в усі буремні часи історії нашого народу.
>
> Серед делегацій також були представники ВО «Свобода», Конгресу Українських Націоналістів, Української Народної Партії та інші.
>
> Представництво Сумської обласної організації Української Національної Асамблеї (УНА) в особі пана Петра Перепуста в складі загальної делегації УНА з Одеси та Києва вшанувало Героїв Нації. У своєму слові пан П.Перепуст зауважив, що ми маємо зібрати по всій Україні усю героїку нашого народу для збереження пам’яті про славних синів та дочок українського народу. Це потрібно для виховання нових поколінь, які мають знати славну історію свого народу й виховуватися в дусі жертовності заради української нації.
>
> Опісля делегації відвідали місце бою на річці Трубіж де священик УАПЦ протоієрей Михайло Леськів та священик з Київського Патріархату отець Віктор, настоятель Свято-Миколаївського храму в Борисполі, він же й отаман місцевого козацького підрозділу, під приспущеними численними національними та організаційними прапорами відслужили панахиду за загиблими. Протоієрей Михайло у своєму напутньому слові сказав, що українці мають відстоювати свою Батьківщину всіма засобами, в тому числі й мечем, бо це богоугодна справа.
>
> Учасники цього громадського заходу пообіцяли, що наступного літа в цьому місті, біля річки, буде насипаний курган, увінчаний козацьким хрестом, як те водиться в традиції нашого народу.
>
> Потім делегації відвідали кладовище де упокоїться славної пам’яті Андрій Свирид й протоієрей Михайло Леськів відправив панахиду на могилі цього неординарного українця, який зберіг пам'ять про бій на річці Трубіж взимку 1919-го року.
>
> Серед учасників заходу було чимало молоді й не тільки з УНА-УНСО, але багато їх приїхало з Борисполя, що свідчить про небайдужість молодого покоління до пам’яті українського народу.
>
> Слава Україні!, Слава Нації! – лунало цього дня на Бориспільщині.
>
> Підготував Лука Іваницький.
>
> Українська Національна Асамблея, місто Суми.
>
> http://www.unso.sumy.ua E-mail: luka100luka@ukr.net