Юрій Луценко. Лист із тюрми №2. «S.O.S. (врятуйте наші душі)»(\)
02/09/2011 | stryjko_bojko
Юрій Луценко. Лист із тюрми №2. «S.O.S. (врятуйте наші душі)»
08.02.11 12:22
У тюрмі все відчуваєш концентрованіше – білизну снігу і хвіст щура, смак свіжого чорного хлібу і рукостискання підтримки у коридорі.
Але особливий контраст я відчув на шостому тижні арешту, коли нарешті отримав від друзів книжку «Записки українського самашедшого» Ліни Костенко.
Весь час до цього, довгі 38 діб, прокуратура мною практично не цікавилася, ні кримінальних справ, ні книг мені читати не давали. Тож я був приречений на перегляд телебачення (репертуар, щоправда, обмежений, немає 5 каналу, ТВі, 24 каналу). Ніколи в житті я ще стільки не дивився телевізора, і ніколи ще не було так гидко на душі від побаченого!
Поки бізнес та політика ще так-сяк пручаються в кліщах «примусу до братського союзу» за наш кошт, духовно нас вже занурили в Рускій мір. Гримуча суміш торжеств криміналу, культу продажності та імперського мочилова інородців у сортирах ллється на всіх українських ТВ-кнопках.
Клянуся – невбиєнний запах баланди і немитого ганчір’я, що просякнуло за 150 років Катеринівську будівлю Лук’янівської тюрми, так не гнітить як цей духовний сморід.
Новини фактично лишилися останніми островами українського, може недосконалими через політичний тиск, але вікнами в життя нашої країни. За рідкісним винятком програми переведені в режим «для дебілів» а-ля рюс.
На каналах пропала не тільки українська мова, пропала Україна. Навіть у Новий рік – що було українського в програмах? Тільки невтомна Сердючка плюс незрівнянний «чтец-декламатор» брехні про перемогу над кризою Азаров. Все! У Новий рік в Україні Януковича вже й співати було нікому. Чому пісенна колись Україна мала давитися старим жмихом московської вічно молодої колоди артистів?
Чому на традиційних «голубих вогниках» ми слухали поздоровлення не нашим героям? Невже у нас не було перемоги «Шахтаря», Кличків, ювілею театру ім. Франка, врешті – народних зірок «Х-фактору»?
Чому карнавал ідіотизму мильних постановок йде виключно в російських декораціях?
Чому тепер навіть у сатиричних шоу, крім дивом живого «95-го кварталу», нас натужно намагаються смішити персонажами у російських погонах і під російським гербом?
Як на мене, мета ТВ-експансії гранично чітка: забудь про справжню історію – дивись маразм «Рюрікі». Покинь мораль минулого – смакуй заміну матерів і жінок. Не парся майбутнім – живи псевдоемоціями ГМО-серіалів.
Не рятує ситуації наявність окремих проявів українського. Різдвяні звізди, колядки, шопки і Меланку з «Країни мрій» Скрипки запалюють серця. Та все ж це, скоріше, дозволена резервація для дітей та туристів. У такій мізерній пропорції українське на свята дозволяється як легкий акцент упокореної колоніальної Хохляндії.
Я зовсім не русофоб – із задоволенням читаю і розмовляю російською.
Я просто не хочу, щоб їхні війни на Кавказі, расистські погроми біля Кремля задля рабського шлунко-орієнтованого життя формувало через ТБ майбутнє моєї країни.
Колись у дитинстві у бабці в чернігівському селищі Козелець мені показали фокус. Брали курку, прив’язували її мотузкою за ногу до кілочка. Потім навколо проводили коло так, щоб прив’язана птиця не могла його перетнути. За тим курці закривали очі долонею і відв’язували ногу. Фокус був у тому, що вже вільна курка після цього ніколи не перетинала окреслене коло!
Я б не писав про все це, аби просто черговий раз поплакати за Україною. Не люблю цю звичку багатьох патріотів.
Пишу, бо, здається, знаю, що робити у цій нібито безнадійній каламуті окресленого навколо нас кола. Не варто вибирати свою місію лише між Герасимом і Муму. Ми не повинні бути ні катком з примусу, ні безмовною жертвою. Будьмо людьми, які по-справжньому люблять і ненавидять, будують і борються.
За два дні я проковтнув «Записки…» Ліни Костенко. Скільки живих думок, щирих емоцій, вірних висновків! Як свіже повітря в годину щоденної прогулянки, що належить ув’язненим, такі книги, очевидно, необхідні тим, хто хоче лишатися людьми в Україні.
Врятуйте наші душі – вимкніть зомбоящик, візьміть книги Андруховича, Забужко, Костенко, Загребельного, Іваничука, Дзюби, Грабовського, Шкляра, Мушкетика, Горліс-Горського, Вінграновського, Стуса.
Вимкніть бидлячий шансон в авто і на роботі. Полікуйтеся Квіткою Цісик, «Пікардійською терцією», Івасюком, Чубаєм.
Звичайно, кисень справжніх емоцій чекає у Чехова, Достоєвського, Шукшина, Булгакова, Бердяєва, Хемінгуея. Ремарка, Селенджера, Муракамі, Гендінга, Маркеса, Бродського, Шекспіра, Ахматової, Блока.
Але я думаю, що в нинішній Україні дуже важливо залишитися не тільки культурною людиною, але й українцем. Стовідсотково права Ліна Костенко: «У нас тепер така свобода, наче сміттєпровід прорвало. Свобода хамства, свобода невігластва, свобода ненависті до України. Все, що є ницого й зловорожого, вигрівається під сонцем нашої демократії. Україною правлять люди, які її не люблять і яка їм чужа».
Після минулих виборів, коли розчарування і безнадія захопила суспільство, мене двічі врятували книжки. «Музей забутих секретів» пані Забужко пронизливо підтвердив – у кожному часі є місце для підлості й зрад, а є місце для вірності й пожертви. Нова книга пані Костенко вчить тому є – лінію оборони фронту національної гідності мають тримати не тільки мертві герої, але й живі українці.
SOS!
P.S. Окрема подяка моїй тещі Стефанії Антонівні, яка першою ще рік тому показала приклад вимикання агресивно-чужих ТВ-програм.
Юрій Луценко, 08.02.2011 р.
http://www.nso.org.ua/ua/analytics/8189
08.02.11 12:22
У тюрмі все відчуваєш концентрованіше – білизну снігу і хвіст щура, смак свіжого чорного хлібу і рукостискання підтримки у коридорі.
Але особливий контраст я відчув на шостому тижні арешту, коли нарешті отримав від друзів книжку «Записки українського самашедшого» Ліни Костенко.
Весь час до цього, довгі 38 діб, прокуратура мною практично не цікавилася, ні кримінальних справ, ні книг мені читати не давали. Тож я був приречений на перегляд телебачення (репертуар, щоправда, обмежений, немає 5 каналу, ТВі, 24 каналу). Ніколи в житті я ще стільки не дивився телевізора, і ніколи ще не було так гидко на душі від побаченого!
Поки бізнес та політика ще так-сяк пручаються в кліщах «примусу до братського союзу» за наш кошт, духовно нас вже занурили в Рускій мір. Гримуча суміш торжеств криміналу, культу продажності та імперського мочилова інородців у сортирах ллється на всіх українських ТВ-кнопках.
Клянуся – невбиєнний запах баланди і немитого ганчір’я, що просякнуло за 150 років Катеринівську будівлю Лук’янівської тюрми, так не гнітить як цей духовний сморід.
Новини фактично лишилися останніми островами українського, може недосконалими через політичний тиск, але вікнами в життя нашої країни. За рідкісним винятком програми переведені в режим «для дебілів» а-ля рюс.
На каналах пропала не тільки українська мова, пропала Україна. Навіть у Новий рік – що було українського в програмах? Тільки невтомна Сердючка плюс незрівнянний «чтец-декламатор» брехні про перемогу над кризою Азаров. Все! У Новий рік в Україні Януковича вже й співати було нікому. Чому пісенна колись Україна мала давитися старим жмихом московської вічно молодої колоди артистів?
Чому на традиційних «голубих вогниках» ми слухали поздоровлення не нашим героям? Невже у нас не було перемоги «Шахтаря», Кличків, ювілею театру ім. Франка, врешті – народних зірок «Х-фактору»?
Чому карнавал ідіотизму мильних постановок йде виключно в російських декораціях?
Чому тепер навіть у сатиричних шоу, крім дивом живого «95-го кварталу», нас натужно намагаються смішити персонажами у російських погонах і під російським гербом?
Як на мене, мета ТВ-експансії гранично чітка: забудь про справжню історію – дивись маразм «Рюрікі». Покинь мораль минулого – смакуй заміну матерів і жінок. Не парся майбутнім – живи псевдоемоціями ГМО-серіалів.
Не рятує ситуації наявність окремих проявів українського. Різдвяні звізди, колядки, шопки і Меланку з «Країни мрій» Скрипки запалюють серця. Та все ж це, скоріше, дозволена резервація для дітей та туристів. У такій мізерній пропорції українське на свята дозволяється як легкий акцент упокореної колоніальної Хохляндії.
Я зовсім не русофоб – із задоволенням читаю і розмовляю російською.
Я просто не хочу, щоб їхні війни на Кавказі, расистські погроми біля Кремля задля рабського шлунко-орієнтованого життя формувало через ТБ майбутнє моєї країни.
Колись у дитинстві у бабці в чернігівському селищі Козелець мені показали фокус. Брали курку, прив’язували її мотузкою за ногу до кілочка. Потім навколо проводили коло так, щоб прив’язана птиця не могла його перетнути. За тим курці закривали очі долонею і відв’язували ногу. Фокус був у тому, що вже вільна курка після цього ніколи не перетинала окреслене коло!
Я б не писав про все це, аби просто черговий раз поплакати за Україною. Не люблю цю звичку багатьох патріотів.
Пишу, бо, здається, знаю, що робити у цій нібито безнадійній каламуті окресленого навколо нас кола. Не варто вибирати свою місію лише між Герасимом і Муму. Ми не повинні бути ні катком з примусу, ні безмовною жертвою. Будьмо людьми, які по-справжньому люблять і ненавидять, будують і борються.
За два дні я проковтнув «Записки…» Ліни Костенко. Скільки живих думок, щирих емоцій, вірних висновків! Як свіже повітря в годину щоденної прогулянки, що належить ув’язненим, такі книги, очевидно, необхідні тим, хто хоче лишатися людьми в Україні.
Врятуйте наші душі – вимкніть зомбоящик, візьміть книги Андруховича, Забужко, Костенко, Загребельного, Іваничука, Дзюби, Грабовського, Шкляра, Мушкетика, Горліс-Горського, Вінграновського, Стуса.
Вимкніть бидлячий шансон в авто і на роботі. Полікуйтеся Квіткою Цісик, «Пікардійською терцією», Івасюком, Чубаєм.
Звичайно, кисень справжніх емоцій чекає у Чехова, Достоєвського, Шукшина, Булгакова, Бердяєва, Хемінгуея. Ремарка, Селенджера, Муракамі, Гендінга, Маркеса, Бродського, Шекспіра, Ахматової, Блока.
Але я думаю, що в нинішній Україні дуже важливо залишитися не тільки культурною людиною, але й українцем. Стовідсотково права Ліна Костенко: «У нас тепер така свобода, наче сміттєпровід прорвало. Свобода хамства, свобода невігластва, свобода ненависті до України. Все, що є ницого й зловорожого, вигрівається під сонцем нашої демократії. Україною правлять люди, які її не люблять і яка їм чужа».
Після минулих виборів, коли розчарування і безнадія захопила суспільство, мене двічі врятували книжки. «Музей забутих секретів» пані Забужко пронизливо підтвердив – у кожному часі є місце для підлості й зрад, а є місце для вірності й пожертви. Нова книга пані Костенко вчить тому є – лінію оборони фронту національної гідності мають тримати не тільки мертві герої, але й живі українці.
SOS!
P.S. Окрема подяка моїй тещі Стефанії Антонівні, яка першою ще рік тому показала приклад вимикання агресивно-чужих ТВ-програм.
Юрій Луценко, 08.02.2011 р.
http://www.nso.org.ua/ua/analytics/8189
Відповіді
2011.02.09 | Koala
Патріотизм – останній притулок мерзотників. В цьому випадку.
2011.02.09 | Bogun
Отак, дядя Юра, прозрів у вязниці. А до цього часу, на це все не було часу,
весь час займали інтриги і заговори. Блін, від цих усіх одкровень, такою нещирістю тягне...2011.02.09 | Убітий Єнот
Український народ дав йому владу
для виконання певної, вкрай важливої роботи. Він її не виконав, тепер щось про патріотизм пише. Раніше треба було про патріотизм думати.2011.02.09 | Bogun
100%
2011.02.09 | Микола Гудкович
Ні врємя тіпєрь обетом думать
Надо мозґовать, как нам Луца с кічі витасківать!
2011.02.09 | Убітий Єнот
а навіщо?
Хай посидить, про життя подумає.Вони кинули виклик дуже серйозним людям, а потім мали нахабство ''взяти грішми'' та робити гешефти з ними. Ну от і отримали. Розміняли Майдан на гроші - тепер нехай сидять.
2011.02.09 | Koala
Все ж таки неправильно, що Луценко за таку дурню сидить.
Коли буде налогоджуватися держава, треба буде за це його випустити (якщо знайдеться щось інше - то може й посадити, але вже за щось нормальне).Але активно сприяти особисто пану Луценку не маю жодного бажання. Тризубівці, нмд, значно актуальніші.
2011.02.09 | Убітий Єнот
Re: Все ж таки неправильно, що Луценко за таку дурню сидить.
це абсолютно не має значення за що саме. Треба щоб сидів - буде сидіти.Хай про Пенчука думає, якого він сдав Колеснікову та іншій братві. Думав, певно, ''прощення'' заслужити.
2011.02.09 | Koala
Для правової держави має
Але випуск Луценка ані на міліметр не зсуне нас в бік правової держави.2011.02.09 | Убітий Єнот
У нас бандитська держава
не в останню чергу завдячуючи нездарам-''реформаторам'', які провалили все за що бралися. Абсолютно все.2011.02.13 | rais
У нас не змінена комунобандитська система керування державою.
2011.02.13 | Мірко
Держапарат треба вщент повалити
2011.02.14 | Пані
Як?
2011.02.15 | Мірко
Re: Як?
Переворот. Як в Єгипті.2011.02.15 | Анатоль
І який апарат в Єгипті повалили? В Сомалі от повалили. Ви цього хочете?
2011.02.09 | Pavlo Z.
100%. На жаль:(.
Убітий Єнот пише:> Хай про Пенчука думає, якого він сдав Колеснікову та іншій братві. Думав, певно, ''прощення'' заслужити.
Чувака здали і вжарили публічно і по бєспрєдєлу...
2011.02.09 | Микола Гудкович
Ну, це я від імені його партайгеноссен
2011.02.09 | Убітий Єнот
я теж для них)
2011.02.10 | Taras-ods
Влучно! Re: а навіщо?
разом з Хіхікалкой підставляв Президента, петер хай подумає чий він приплод, комуніста чи українця2011.02.09 | observеr
саме так, не час зловтішатись
2011.02.09 | oze
Ага, а коли?...Re: саме так, не час зловтішатись
Це їм був не час зловтішатись над нами усіма, коли вони на людському пориві отримали владу. А вони надсміхались, ржали як коні над "придурками", що мерзли на майданах і чекали від них чесності і справделивості2011.02.09 | Анатоль
Лист Луценка мені подобається, а от реакція на нього - зовсім ні.
2011.02.10 | Хвізик
а яка реакція Вам була би до вподоби?
2011.02.10 | Анатоль
Підтримка Луценка.
2011.02.13 | Хвізик
на жаль, я не можу Вас задовольнити. Ця людина себе повністю здискредитувала. Підлий він
найгірше - це участю в справі Гонгадзе, особливо об"явою по ТБ про запрошення Кравченки на допит. Думаю, саме внаслідок цього наступного дня ґенерала Кравченка було знайдено застреленим двома кулями у голову. Але Луценко навіть і тута не розкаявся, а почав проштовхувати безглузду версію про самогубство2011.02.14 | Анатоль
Re: на жаль, я не можу Вас задовольнити. Ця людина себе повністю здискредитувала. Підлий він
>особливо об"явою по ТБ про запрошення Кравченки на допитНаскільки я памятаю, то Піскун запрошував, а не Луценко.
2011.02.14 | Хвізик
Re: на жаль, я не можу Вас задовольнити. Ця людина себе повністю здискредитувала. Підлий він
Анатоль пише:> >особливо об"явою по ТБ про запрошення Кравченки на допит
> Наскільки я памятаю, то Піскун запрошував, а не Луценко.
луценко
2011.02.15 | Анатоль
Кравченка запрошував по ТБ на допит ПІСКУН.
2011.02.14 | Боровик
Пише листи з тюрми непогано. Кожному своє. А міністр був з нього дурненький.
2011.02.10 | Taras-ods
Коли вже Луценко зробить самогубство?
двума пострілами, у голову...2011.02.10 | toluant
За що боролись - на те і напоролись
Не виконав обіцянку сам - виконали по відношенню до нього.2011.02.10 | rais
Врятуйте наші душі – вимкніть зомбоящик. Вимкніть бидлячий шансон. Сховайте голову в пісок...
Поширена і недолуга позиція страусів - голову в пісок...Колись до Луценка, який на початку помаранчей збирався очолити зв'язок та транспорт, було написано багато аналітики стосовно радіочастотного ресурсу та ЗМІ... Не дійшло. Побачив лише комерцію. І тут знову - вимкніть, умикнить, не слухайте... Що зміниться навколо, як що ти вимкнеш ту бузину у ящику? Нічого. Нічого не навчилися наші лідери помаранчей. А так взагалі лист 2 добрий за змістом... Та й сам Луценко заслуговує підтримки.
2011.02.14 | oze
це оцінка його діяльності
народ радів, коли Луценка поставили міністром МВС. Всі були впевнені, що він йде туди реформувати міліцію, робити її насправд з народом. пам"ятаю, як люди кинулися розповідати про вади міліції, як відверто розповідали про незаконні дії мліції. І що? Луценко замість того щось косметично підфарбував, а сам кинувся вростати в систему. Особливо в систему поборів.Він не виконав свою місію - тепер розплачується.
2011.02.14 | Боровик
Луценк мають допомогти ті що роблять техогляд автомобілів
Законопроект N4014 від 4.02.2009р. був відхилений парламентом 11 червня 2009 року.Результати голосування досить цікаві.
Хто проголосував "за"?
Частина фракції НУ-НС (24 голоси), комуністи (24), блок Литвина (20) і більшість регіоналів (119).
"За" скасування техогляду проголосували нинішній Президент Віктор Янукович і його теперішнє оточення на Банковій, урядовці, голови відомств, губернатори, керівники фракції...
Янукович, Льовочкін, Герман, Васильєв, Скубашевський, Клюєв, Тихонов, Сівкович, Колєсніков, Табачник, Присяжнюк, Злочевський, Толстоухов, Сафіуллін, Пшонка, Яцуба, Шуфрич, Попов, Джарти, Костусєв, Джига, Демішкан, Папієв, Ларін, Калєтнік, Шершун, Єфремов, Чечетов, Мірошниченко, Іванющенко (преса частіше називає його Юрою Єнакієвським) – тож команда Януковича віддала голоси "за" скасування техогляду.
Хто провалив законопроект?
Фракція прем'єр-міністра Юлії Тимошенко (жодного голосу за скасування техогляду) і група "Народна самооборона" міністра внутрішніх справ Юрія Луценка.
***
Тобто Луценко дав людям заробляти щонайменше півтора року. Якщо вони чемні, то могли б частину хабарів за техогляди направляти на захист Луценка. Я ще не чув випадку, щоб техогляди проводились без хабарів. Думаю, що, якби віддавати в якості подяки Луценкові бодай один з десяти заробітків, то вистачило б купити всіх від кого залежить зараз доля Луценка.
2011.02.15 | Мірко
Re: Луценк мають допомогти ті що роблять техогляд автомобілів
NB Перша спроба розігнати ДАІ була Ющенкова (здається 16-го липня 2005)Час на переворот. Українська влада не може керувати Сталінським держапаратом.