02/14/2011 | Pavlo Z.

(отримав на пошту від колеги)

Луганська влада замовила ментам справу на Ірину Магрицьку

Публічне розвінчання совкового міфу про ката українського народу та донського козацтва К.Ворошилова, яке здійснила Ірина Магрицька – доцент Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, кавалер ордена Княгині Ольги ІІІ ступеня, голова Луганської обласної філії Асоціації дослідників голодоморів в Україні, багаторічний член Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка – дуже не сподобалася луганській владі, яка творить із цього сталінського холуя героя з ганебними намірами в черговий раз назвати його ім’ям Луганськ.

Нагадаємо, що нещодавно І.Магрицька видала й презентувала книжку «Справжній Ворошилов» та опублікувала в газеті «Свободный репортер» (№3,4 за 2011 р.) статтю «Луганчане должны знать своих антигероев: К.Е. Ворошилов».

А чоловік Ірини Василівни Олександр Крамаренко у своїй статті на сайті «Радіо Свобода» написав статтю «Луганськ знову стане Ворошиловградом?» (http://www.radiosvoboda.org/content/article/2305191.html), де описав усі перипетії навколо святкування 130-ї річниці від дня народження Ворошилова в Луганську.

Не довго думаючи, луганські регіонали при владі дали протизаконне завдання міліції сфабрикувати кримінальну справу на Ірину Магрицьку та її чоловіка – відомого українського публіциста, Заслуженого журналіста України Олександра Крамаренка.

Міліціянти вже опитали сусідів цього подружжя з тим, щоби знайти зачіпку для відкриття карної справи проти пані Ірини або пана Олександра.

Як, з’ясувалося, це вже не перший випадок, коли «правоохоронці» цікавляться способом життя цього подружжя в їхніх сусідів. Трохи більше двох років тому Магрицька та Крамаренко створили документально-публіцістичний фільм «Закляття безпам’ятства. Голодомор 1932-1933 років на Луганщині», який буквально розлютив луганську владу від Партії регіонів. Достатньо сказати, що під час його трансляції на телеканалі «ІРТА» до генерального директора каналу Олександра Ткаченка телефонували з високих кабінетів луганської влади з вимогами негайно припинити трансляцію фільму.

Тобто найвищі луганські владоможці не тільки боготворять сталінського посіпаку К. Ворошилова, вони й діють його ж методами відносно своїх опонентів. Тому не виключено, що, не знайшовши в черговий раз протизаконним шляхом компромату на Ірину Магрицьку та Олександра Крамаренка, ці «ворошиловські стрільці» вчинять з ними так само, як учинили їхні ж товариші по партії влади з Гонгадзе, Александровим, Климентьєвим та іншими чесними та мужніми українськими журналістами.