Окрема думка: Я - сАмасшедший...
02/20/2011 | Майдан-ІНФОРМ
Раніше я довго роздумував над тим, хто я такий, чому мені незручно жити серед оточуючих людей і чому мене бентежать проблеми, які інших, здавалося б, не тривожать ані скільки. Дякувати Богові, відповідь на це питання знайшлася: я - український сАмасшедший. Принаймні мені здається, що це так.
Відповідь ця прийшла до мене не з зомбоящика, не з інтернета, а, ви не повірите, з книги. З книги, написаної українським генієм, виданої українським видавництвом і, що найдивніше - українською мовою. Ліна Костенко її автор.
"Хто це?!" - спитали в мене колеги по роботі, яких я вважаю доволі освіченими людьми. "Та так.. - сказав, - Авторка одна. Кажуть - єдиний український геній сучасності. Невже не чули?". " А це не та пані, вірші якої в школі вивчають?" - знов спитали. "Та. - кажу - "Маруся Чурай", "Берестечко"... Може чули колись?" - але вже не так впевнено. "Так вона ж, мабуть, давно вже померла!"
Вирок. Українській літературі вкотре винесено вирок, при чому обвинувальний. Геній - значить помер, українська література - предмет у школі, читати українською - не комільфо, а тому нащо взагалі про неї говорити. І я перестав говорити. З відсутнім обличчям уткнувся в монітор комп'ютера і спробував повернутися до роботи. Однак не вийшло. Хвиля емоцій настільки переповнила чашу мого внутрішнього неспокою, що рука знову потягнулася до сигарет, і я був змушений перевати робочий процес походом до курилки. Зараз думаю: добре, що хоч там нікого не було...
Згадалося дуже багато. Пригадав свій забіг із друзями Харківськими книгарнями у пошуках творів Багряного, якого, як з'ясувалося, майже ніхто не знає. Пригадав, як спілкуючись із товаришем в одній з центральних книгарень міста, кинув йому в розпачі фразу: "Та коли ж ми вже перестанемо бути емігрантами у власній державі?!" і обернулася людина - чоловік років 45-50, який розпрямивши спину сказав мені: "Старайся, синку! Можливо вам повезе більше...", а потім важко так видихнув і пішов, залишивши мене з товаришем у мовчазній тиші роздумів.
Потім ходили книгарнею, роздивлялися новинки. Десять томів "Камасутри" на самому видному місці дорого виблискували палітурками. "1000 способов похудеть", "Сонник от Ванги", "Любовная любовь" - бестселлери нашого часу, який там Багряний? Давати людям те, чого вони хочуть - ось основний закон економіки. А чого хочу я? Так я ж сАмасшедший, нащо розраховувати на таких як я. Самі не знають, чого хочуть...
Далі весь день працював погано. Думки не йшли з голови. Як сказали б психіатри: "Черговий приступ неврастенії." А я не міг нічого вдіяти, тим більше, що за темпераментом холерик.
Настав вечір. З роботи, як скажений, летів до оперного на зустріч із Ліною Василівною. Коли підійшов - не повірив своїм очам. Людей біля входу стояло стільки, що неможливо було піднятися сходами хоча б до бокового виходу. Я подумав тоді: "Це що за провокація така? Може протестують?" Ан ні! Не протестують - спілкуються. Такі ж як я - сАмасшедші. Багато нас, як з'ясувалося, а особливо тепер.
На зустріч, на превеликий жаль, не потрапив, бо не вистачило місць. Але від спілкування із колегами по нещастю бути сАмасшедшими отримав величезне задоволення. Багато питань залишилося, втім тепер я знаю, що не один у боротьбі. Поки що із вітряками, але хтозна, що буде завтра. Тим більше, що за нашими законами неосудні люди жодної юридичної відповідальності не несуть, а я - сАмасшедший, тому мені тепер можна все!
Дмитро Остапенко
----
Цей допис з ЖЖ-спільноти супутника Майдану http://community.livejournal.com/maidan_org_ua
Блогери, приєднуйтеся і пишіть там ваші думки. Найцікавіше ми оприлюднюватимемо на сайті.
Нагадуємо також, що ви можете подивитися Виступ Ліни Костенко в Харкові - повністю (2+ години відео) http://maidanua.org/static/news/2011/1297838950.html
Відповідь ця прийшла до мене не з зомбоящика, не з інтернета, а, ви не повірите, з книги. З книги, написаної українським генієм, виданої українським видавництвом і, що найдивніше - українською мовою. Ліна Костенко її автор.
"Хто це?!" - спитали в мене колеги по роботі, яких я вважаю доволі освіченими людьми. "Та так.. - сказав, - Авторка одна. Кажуть - єдиний український геній сучасності. Невже не чули?". " А це не та пані, вірші якої в школі вивчають?" - знов спитали. "Та. - кажу - "Маруся Чурай", "Берестечко"... Може чули колись?" - але вже не так впевнено. "Так вона ж, мабуть, давно вже померла!"
Вирок. Українській літературі вкотре винесено вирок, при чому обвинувальний. Геній - значить помер, українська література - предмет у школі, читати українською - не комільфо, а тому нащо взагалі про неї говорити. І я перестав говорити. З відсутнім обличчям уткнувся в монітор комп'ютера і спробував повернутися до роботи. Однак не вийшло. Хвиля емоцій настільки переповнила чашу мого внутрішнього неспокою, що рука знову потягнулася до сигарет, і я був змушений перевати робочий процес походом до курилки. Зараз думаю: добре, що хоч там нікого не було...
Згадалося дуже багато. Пригадав свій забіг із друзями Харківськими книгарнями у пошуках творів Багряного, якого, як з'ясувалося, майже ніхто не знає. Пригадав, як спілкуючись із товаришем в одній з центральних книгарень міста, кинув йому в розпачі фразу: "Та коли ж ми вже перестанемо бути емігрантами у власній державі?!" і обернулася людина - чоловік років 45-50, який розпрямивши спину сказав мені: "Старайся, синку! Можливо вам повезе більше...", а потім важко так видихнув і пішов, залишивши мене з товаришем у мовчазній тиші роздумів.
Потім ходили книгарнею, роздивлялися новинки. Десять томів "Камасутри" на самому видному місці дорого виблискували палітурками. "1000 способов похудеть", "Сонник от Ванги", "Любовная любовь" - бестселлери нашого часу, який там Багряний? Давати людям те, чого вони хочуть - ось основний закон економіки. А чого хочу я? Так я ж сАмасшедший, нащо розраховувати на таких як я. Самі не знають, чого хочуть...
Далі весь день працював погано. Думки не йшли з голови. Як сказали б психіатри: "Черговий приступ неврастенії." А я не міг нічого вдіяти, тим більше, що за темпераментом холерик.
Настав вечір. З роботи, як скажений, летів до оперного на зустріч із Ліною Василівною. Коли підійшов - не повірив своїм очам. Людей біля входу стояло стільки, що неможливо було піднятися сходами хоча б до бокового виходу. Я подумав тоді: "Це що за провокація така? Може протестують?" Ан ні! Не протестують - спілкуються. Такі ж як я - сАмасшедші. Багато нас, як з'ясувалося, а особливо тепер.
На зустріч, на превеликий жаль, не потрапив, бо не вистачило місць. Але від спілкування із колегами по нещастю бути сАмасшедшими отримав величезне задоволення. Багато питань залишилося, втім тепер я знаю, що не один у боротьбі. Поки що із вітряками, але хтозна, що буде завтра. Тим більше, що за нашими законами неосудні люди жодної юридичної відповідальності не несуть, а я - сАмасшедший, тому мені тепер можна все!
Дмитро Остапенко
----
Цей допис з ЖЖ-спільноти супутника Майдану http://community.livejournal.com/maidan_org_ua
Блогери, приєднуйтеся і пишіть там ваші думки. Найцікавіше ми оприлюднюватимемо на сайті.
Нагадуємо також, що ви можете подивитися Виступ Ліни Костенко в Харкові - повністю (2+ години відео) http://maidanua.org/static/news/2011/1297838950.html
Відповіді
2011.02.20 | Олекса
Re: Окрема думка: Я - сАмасшедший...
Друже, Ви не сАмашедший. Ви є Свідомий! А завданням Свідомого є допомога Великому Несвідомому зрозуміти, де він знаходиться, що з ним відбувається, і хто його зробив несповна розуму, що робили і роблять "балакучі тіточки".... Великий Несвідомий не хоче зрозуміти і повірити, що він є окупованим.... Працюймо далі, щоб здійснилось - "Не дочекаються!"2011.02.20 | ОЛЕСЯ
Re: Можу Вас потішити?Богу дякувати таких "самашедших" є ще трошки більше.
тому "бульдозер" далеко не піде!2011.02.20 | Dorian Gray
Re: Окрема думка: Я - сАмасшедший...
2011.02.20 | zmej_gorynych
Виступ Ліни Костенко в Харкові - повністю (2+ години відео)
Це не може не радувати...Дане відео "пішло по руках" ще краще за саму книгу. Бо все ж безкоштовно...
Сусіди, родичі, коли взнають, що я його переписав собі на медіаплеєр, приходять до нас додому "подивитися Ліну Костенко".
Маю купу замовлень на копії. Завтра затарюся болванками, скільки зможу наштампую і роздам бажаючим, котрі мають ДВД плеєр, на котрому можуть його переглядати.
Люди настільки виглядають спраглими за словом Правди, що ще більше заряджаєшся впевненістю, що навіть і наше покоління доживе (і навіть прийме безпосередню участь
Слава Україні!
2011.02.20 | Kulish
Увага! О 21:30 сьогодні по ТВі - запис того виступу Костенко.
А щодо думок автора - підписуюсь під кожним словом.Я теж самашедший!
2011.02.20 | 0rest
-
2011.02.20 | zаброда
Геній пише про инший діягноз - самашедший Re: Окрема думка: Я - сАмасшедший...
так шо - не про Вас2011.02.20 | Dorian_Gray
Re: Геній пише про инший діягноз - самашедший Re: Окрема думка: Я - сАмасшедший...
я ніколи не претендував на те, щоб про мене писали генії))) про себе я здатен написати сам2011.02.20 | zаброда
А Ви - Дмитро Остапенко?
2011.02.20 | Dorian_Gray
Так. Це я ))
2011.02.20 | zаброда
Вибачте, я не збагнув, що Ви самі собі великого пальця догори Re: Так. Це я ))
2011.02.21 | Dorian_Gray
А, Ви про це)))) Я просто не одразу второпав як цим форумом користуватися)))
2011.02.20 | 2
Это калька с рус. особое мнение? Re: Окрема думка: Я - сАмасшедший.
В смысле то, что член коллегии судей может напейсать для истории, если захочет. Слабо было скалькировать с английского Minority Report. Где там этот вРоДлИвИй мовознавець/ка. Было бы интересно заслушать именно оно, ея.2011.02.20 | zаброда
Калькой би била "асаблива думка" Re: Это калька с рус. особое мнение?
"A committee report written by at least two members of a committee to officially state a position counter to the committee's majority"http://en.wikipedia.org/wiki/Minority_Report
Тоісь, па апрєдєлєнію, мнєніє аднаво ліца под міноріті ріпот не катіт.
2011.02.20 | 2
Кьалькьку ви панимаэете дафвальна прьомальинейньнаъ.
zаброда пише:> Тоісь, па апрєдєлєнію, мнєніє аднаво ліца под міноріті ріпот не катіт.
Один человек - человек, два человека - меньшинство. Це родом з Глухова юриста, він має чин канцеляриста, і єсть добродій Купавон.
2011.02.20 | zаброда
Прівиклі заступ Re: Кьалькьку ви панимаэете дафвальна прьомальинейньнаъ.
оним і називать (кьалькька с аґліцкава) бесс ізашчьшчьрєнієв2011.02.20 | 2
лдваордвариловаромсимтьавипмолурпдловарьбчстмьбюы.ф
Какіє ваши доказателства?2011.02.20 | zаброда
(6aR,9R)- N,N- diethyl- 7-methyl- 4,6,6a,Re: лдваордвариловаромсимтьавипмолурпдловарьбчстмьбюы.ф
2011.02.20 | Dorian_Gray
Відповідь автора.
Шановні Добродії! Звертається до Вас автор написаної статті. Про що Ви сперечаєтеся? "Калька, чи не калька???" Тобто всі інші проблеми не важливі? Чи ми так завжди і будемо в Україні придиратися до кожного слівця, не побачивши суті?!... і, до речі, словосполучення "окрема думка" перед назвою моєї статті додали вже тут. В оригіналі цього не було.
2011.02.20 | 2
Извините.
2011.02.20 | Dorian_Gray
Буває! )))) В будь-якому разі дякую за те, що "вродливим" назвали))))
2011.02.22 | Микола
Re:Наши павшие, как часовые. (В. Высоцкий)
Смотрел выступление Костенко. Сподобались її слова:Лінію оборони тримають живі. Довженко написав "Україну у вогні", а тепер вже треба писати Україну у багні!