03/30/2011 | Майдан-ЗАХІД

Протягом 2010 року члена Конгресу українських націоналістів Ференца Петра Петровича двічі обирали головою села Богдан (на позачергових та чергових виборах). Здавалося б, маючи такий кредит довіри виборців, голова мав би доводити свою спроможність налагоджувати життя села. Однак, і тут не все так просто. Після виборів 31 жовтня 2011 року в Богданській сільській раді створилася більшість з представників Партії Регіонів і Сильної України, яка зайняла абсурдну позицію блокування роботи даного органу місцевого самоврядування. Ці депутати не беруть участі в роботі комісій, принципово не ходять на сесії. Жодного рішення сільрада не може прийняти через просто відсутність кворуму. Відповідно, вся життєдіяльність сільради заблокована, немає навіть змоги обрати секретаря. Кажуть, що вказівку депутатам зривати сесії дають згори районі керівники - регіонали.

Щоб вийти з "патової" ситуації Ференц П.П., в неділю, 27 березня, скликав загальні збори мешканців села Богдан для того, щоб порадитись з ними як бути далі. Незважаючи на те, що оголошення про час і місце їх проведення були розвішені по селу, надруковані в ЗМІ, всі депутати сільської ради, члени виконкому та районне керівництво були повідомлені особисто, не прийшов сюди жоден з депутатів "антиференцівської" більшості і жоден представник районної влади.

Розпочав збори, на які прийшло понад 200 чоловік, сільський голова Ференц Петро Петрович. Він окреслив стан справ, які заходять в "глухий кут" та наголосив, що в Богдані злі сили розігрують свій сценарій, відчувається негативна запрограмованість з боку депутатів на принцип "чим гірше, тим краще". Від цього страждають всі богданці. Адже, блокується не просто робота голови, блокується вирішення проблем села - як наболілих, так і поточних. Від злагодженості роботи сільської ради залежить благоустрій села, вивезення сміття, освітлення сільських вулиць, ремонт гірських доріг, облаштування обслуговуючих приміщень на стадіоні, організація випасу худоби на полонинах, забезпечення громадського порядку і заборона продажу алкоголю в нічний час, відновлення роботи ветеринарного пункту, недопущення закриття сільської лікарні та безліч інших важливих питань. Брати участь в роботі сесії та працювати в комісіях - це прямий обов’язок кожного депутата. Інакше чому взагалі було іти на вибори?

Після виступу сільського голови люди, що прийшли на збори активно взяли участь в обговоренні:

- Село повинно бути як одна родина, а не ділитися на партії!
- Сьогодні один голова і депутати, завтра інші, а якщо ніхто не буде працювати яка користь з них?
- Своїми діями депутати влаштували "цирк на дроті" та осоромили село Богдан.
- Якщо народ згідно конституції - джерело влади, то чому депутати ігнорують волю людей та не зустрічаються з ними?
- Протягом 2010 року Петра Петровича двічі обирали головою, то які ще можуть бути питання?
- Збирайте відкриту сесію сільради, щоб люди побачили хто є хто!
- Нехай кожен на своїй вулиці зустріне депутата, за якого голосував, і подивиться йому в очі!
- Потрібно зібрати підписи про відкликання депутатів, які принципово не ходять на сесію.

Ось лише короткий перелік думок і пропозицій, які озвучили присутні на зборах мешканці с. Богдан. На їх основі було сформульовано рішення зборів. Крім того, в залі лунали заклики у випадку подальшої бездіяльності влади перекрити дорогу і не випускати з Богданської долини жодного лісовоза, щоб і панам по кишені трохи вдарити. А знаючи Гуцулів, думаю вони це зроблять.

Мимоволі задаєшся питанням: "Невже всі депутати "антиференцівської" більшості такі запеклі регіонали?" Напевно ні. Тоді чому вони настільки принципово ігнорують засідання сільської ради, до якої так активно обиралися кілька місяців тому? Чому слухняно виконують вказівки загадкового диригента, такого собі "телефонного "чєчєтова" місцевого штибу"? Якщо ці депутати вважають Ференца П.П. поганим головою, то чому не працюють краще за нього? Чому маючи більшість не виносять на сесію і не приймають ті чи інші рішення, які будуть корисні для розвитку села і обов'язкові до виконання тим самим головою? Врешті решт, якщо вони принципово не хочуть працювати з цією людиною, то чому не складуть мандат? Відповідь проста - кожен з цих депутатів пране забезпечити лише свої приватні інтереси (бізнесові чи кар’єрний ріст), а щодо всього іншого, в них працює принцип "моя хата скраю"? Яка може бути громадська відповідальність, життєва позиція чи відчуття обов’язку перед виборцями?

Події в с. Богдан показують суть владної команди, представниками якої на всеукраїнському рівні є олігархи. На місцевому рівні влада - це сплав старих комуністів, які починали кар’єру сексотами КГБ та "мафіянів", які наживалися на людях, що їхали на заробітки для того, щоб сім’ю якось прогодувати. Всі вони тепер дуже поважні особи - чиновники, бізнесмени, одним словом "еліта". Цій владі плювати на нас, на наші сім’ї і на наші проблеми. Для них основне - не допустити, щоб керував, хоч би й в маленькому гірському селі, хтось "не свій". Хтось хто живе, прислухаючись до голосу совісті, а не "па-панятіям".

Мирослав Кабаль, голова Рахівської РО КУН