"Друже Ковалю" - пісня з якої здерли "Поручика Голицьіна"
03/30/2011 | Микола Матола
Василь Лютий виконавець пісні,розповідає, що автор її музики і слів -- український повстанець Микола Матола, написана вона була у 1949 р., а вже потім, в 60-і роки, перекладена російськими виконавцями і стала "білогвардійською".
Четверту добу уриваються плови,
Сльозиться у схроні зволожений мур.
Не плачте душею, мій друже Ковалю,
...Бо дуже нелегко й мені самому.
Уже котрий тиждень чекаємо грипсу,
Коли запалає Вкраїна в огні.
Мій друже Ковалю, затягнемо пісню,
Бо дуже нелегко й самому мені.
Кудись наші коні помчали далеко
І долю понесли у зоряну ніч.
Нам сниться в розлуці згорьований батько,
Зсивіла дружина приходить у сні.
А нам би одверто агітки лукаві
Розбити об святість твердої руки.
Та іменем нашим свої чорні справи
Ізнову прикрили московські полки.
І мачуху долю, й брехливу неславу
Нам подарували звитяжні роки.
Тож будьмо незламні, мій друже Ковалю,
На славу Вкраїні, на вічні віки!
Четверту добу уриваються плови,
Сльозиться у схроні зволожений мур.
Не плачте душею, мій друже Ковалю,
...Бо дуже нелегко й мені самому.
Уже котрий тиждень чекаємо грипсу,
Коли запалає Вкраїна в огні.
Мій друже Ковалю, затягнемо пісню,
Бо дуже нелегко й самому мені.
Кудись наші коні помчали далеко
І долю понесли у зоряну ніч.
Нам сниться в розлуці згорьований батько,
Зсивіла дружина приходить у сні.
А нам би одверто агітки лукаві
Розбити об святість твердої руки.
Та іменем нашим свої чорні справи
Ізнову прикрили московські полки.
І мачуху долю, й брехливу неславу
Нам подарували звитяжні роки.
Тож будьмо незламні, мій друже Ковалю,
На славу Вкраїні, на вічні віки!
Відповіді
2011.03.30 | Сергій Вакуленко
Із погляду автентики
Треба було б писати (та співати) ҐРИПСУ, АҐІТКИ.Такий був тодішній галицький мововжиток.
ҐРИПС (хто не знає) — таємна записка.
+
ПЛОВА (теж галицьке слово) — буря з дощем.
2011.03.30 | Cтас
Гарна пісня і цікава інформація!
Дякую автору теми! Повага і пошана автору пісні!2011.03.30 | Sean
"Біла акація"
Як пам'ятаєте, у поширеній "білогвардейцефілами" версії це "Бєлой акациї гроздья душістиє"Нам цілу ніч соловейко наспівував,
Мріяв Хрещатик з Дніпром віч на віч,
Пахощі дивні акації білої
Аж до нестями п'янили в ту ніч.
Місто вмивалось весняними зливами,
Танув Узвіз в срібнім сяйві надій.
Вальсом пелюсток кружляли, щасливі ми,
Часом досвітнім були молоді.
Роки промчали. Невже ми посивіли?
Де ж свіжий чар ніжних квітів живих?
Тільки зима заметілями білими
Нам нагадає сьогодні про них.
В час, коли вітер зітхає знесилено,
В небі згасає остання зоря,
Квіти духмяні акації білої
Марять майбутнім, де юність моя.
http://webcache.googleusercontent.com/search?q=cache:ATt_g8c7fggJ:www.pisni.org.ua/songs/149505.html+%D1%81%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B9%D0%BA%D0%BE+%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%B2&cd=1&hl=uk&ct=clnk&gl=ua&client=firefox-a&source=www.google.com.ua
2011.03.30 | Мартинюк
Треба бути обережним
Я колись сам особисто перекладав цю пісню українською, оскільки вона мені дуже подобалася. Точно вже не памятаю що я там наваяв, але перекладалося легко і гарно так ніби вона дійсно мала українське походження.Але все ж таки не варто підаватися на спокусу, а спробувати точно встановити авторів і час , у всякому разі проаналізувати версії щодо авторства які висувають росіяни і українці.
Таких пісень було багато - наприклад дуже популярна на початку 90 років "Дим сигарет з ментолом" є вільним перкладом відомої мені з 60-тих років української ( вважалося народної ).
"Плаття твоє із ситцю знов по ночах мені сниться
А я люблю другую , хоч не люблю, та цілую"
А в 70-х роках в Якутії я почув дуже багато україномовних (!!!) пісень, які до того я знав в якості російськомовного "шансону"
2011.03.30 | Sean
Треба. Тому щодо Поручіка я маю сумніви в укр.автентичности
чисто на слух - при тому, що я не профі звісно.А щодо "акації" та "ми сміло в бій підем" - жодних. Українська мелодика, кращий український текст.
2011.03.30 | Sviatoslav D
Re: Треба. (/)
http://diletant.com.ua/forum/tema.php?page=1&id=290642011.03.30 | Almodovar
Ані поручик, ані акації до української пісні не мають стосунку.
наявність гарного/негарного українського тексту ні про що не говорить. Якщо допустити, що поручика написав галичанин, то слід і дорпустити, що у 10-20 роки він не вилазив з пітерських ресторанів - це звідти і мелодика і все. До того ж, поручик базований на класичних (!!!) так званих "блатних акордах", яких галичани не тільки не знали, та й не могли знати в принципі. І це не мова галичан - це українська мова освічених філологів-україністів Був такий поет так писав, забув, як звати, згадаю-скажу. Наявність діалектизмів ні про що не говорить. Ані пісня, ані її текст не є характерними для української культури. Я взагалі якось погано уявляю собі повстанця у схроні, який під гитару сочиняє романс з блатних акордів. А ви, панове, уявили?Це - російський "міський романс" і. якщо судити з гармонії, написаний він навряд, чи раніше 1960-х років.
Що ж до "белой акації", то загляньте сюди спожонтку: http://a-pesni.golosa.info/romans/belakacii.htm
По-друге, в романі "12 стільців" О.Бендер вимовляє фразу "А. белой акации цветы эмиграции!" - зрозуміло всім, думаю, про що це він. А роман писаний у 1927, здається, році.Тобто роман с був добре відомий.
Нарешті. панове, почитайте українських письменників 1920 років. наприклад та пресу тодішню і з*ясуйте, як тоді розмовляли і яка була лексика. Цей український текст, судячи з усього, писаний не раніше 1980-1990-х років.
Шановні! Якщо українська пісенна культура створила "поручика" - то я не хочу такої культури. Це низькопробна туфта для кабаків.
Якщо українська культура створила "белой акації" - то туди ж. Це дешеві страждання для перестракуватих кабацьких блядей напідпитку.
Вірити, що таке створив українець - це не поважати ані себе, ані Україну.
ПиСі. Хтось із вас писав пісень колись? Та почитайте уважно ж текст - це ж підстрочник класичний! Погано підігнаний під ноти, бо йдуть сполучення шиплячих літер, або "мріяв віч на віч" - це як? і таке інше... Таке зутрічається у непрофесійних перекладачів. Первісний поет нічим не обмежений, він не допускає таких помилок. А це невдалий переклад з російської.
2011.03.30 | Evgen.I
Re: Ані поручик, ані акації до української пісні не мають стосунку.
В пісні безмежний біль душі за рідну землю, за рідних, за знеславлення своєї боротьби.Вживаються тогочасні слова, які зараз вже призабуті.
Дякую за ще одну пісну-душу Наших Героїв.
2011.03.30 | Cтас
Re: Ані поручик, ані акації до української пісні не мають стосунку.
Almodovar пише:<Я взагалі якось погано уявляю собі повстанця у схроні, який під гитару сочиняє романс з блатних акордів. А ви, панове, уявили? >
А Ви думали, що вони під фортепіано писали симфонічну музику?
2011.03.30 | Пані
Нам про цю пісню ще в кінці 80х розповідали
Відомий місцевий діяч, дуже обізнаний. Наполягав що саме ця версія єавтентичною2011.03.30 | Tatarchuk
ну а хто знав цю пісню до 80-х?
2011.03.31 | Пані
Уявлення не маю
Я десь році в 1988 цю пісню почула саме з цими словами.2011.04.02 | Михайло Свистович
Re: Треба. Тому щодо Поручіка я маю сумніви в укр.автентичности
Sean пише:> чисто на слух - при тому, що я не профі звісно.
>
> А щодо "акації" та "ми сміло в бій підем" - жодних. Українська мелодика, кращий український текст.
А насправді то не українські пісні, хоча перша написана в Україні, але все ж російською. А по "ми сміло в бій підем" яскраво видно російське походження навіть по словах: "сміло", "Русь святую" (популярний москальсько-православний зворот, в інших українських піснях того часу такого не знайдеш), забагато аналлогічних російським закінчень, хоч такі й допускаються в українській поезії, але при відсутності українських видно, що просто перекладали. Ну і давно відомий російський оригінал "Слихалі дєди", який з"явився до українського і більшовицького та білогвардійського тексту..
2011.04.02 | Пані
Влізу таки. А не хотіла
Мій дід співав мені цю пісню в 1970-1972 році, мені було 5-7 років, я не можу згадати точно коли. З тими самими словами. Вивчив її в сталінських таборах, де сидів з 1943 по 1953 рік.Мойому діду я довіряю більше чим всім, хто відписався в цій гілці з вумними каментами.
Про діда тут (хто не читав роки тому)
http://maidan.org.ua/wiki/index.php/%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE_%D0%97%D1%83%D0%B1%D0%B0%D1%80
2011.04.02 | Михайло Свистович
Re: Влізу таки. А не хотіла
Пані пише:> Мій дід співав мені цю пісню в 1970-1972 році, мені було 5-7 років, я не можу згадати точно коли. З тими самими словами. Вивчив її в сталінських таборах, де сидів з 1943 по 1953 рік.
>
> Мойому діду я довіряю більше чим всім, хто відписався в цій гілці з вумними каментами.
І даремно. Бо він явно не знав, з якої пісні вона була списана. Те, що він вивчив її у сталінських таборах, аж ніяк не каже, що вона не була списана. Це вже давно з"ясовано, а для багатьох ніколи й не було секретом. Є - факти, а є бажання. Перші завжди мають рацію. І факти свідчать, що першоджерелом усіх варіантів є "Слихалі дєди".
2011.04.17 | Пані
І ще влізу. Бо я наполягаю.
Михайло Свистович пише:> І даремно. Бо він явно не знав, з якої пісні вона була списана. Те, що він вивчив її у сталінських таборах, аж ніяк не каже, що вона не була списана. Це вже давно з"ясовано, а для багатьох ніколи й не було секретом. Є - факти, а є бажання. Перші завжди мають рацію. І факти свідчать, що першоджерелом усіх варіантів є "Слихалі дєди".
Мій дід був високоосвіченою і дуже поінформованою людиною. Я - в нього, я просто опиняюся в тих місцях, де водиться інформація, в мене це в крові.
Він жив в одному будинку і дружив з родиною інтелектуалів - репресованих російських дворян (їх донька - співзасновник ХПГ).
Він не міг не чути білогвардейський фольклор, якщо він тоді існував.
Обидві родини були дуже музикальними і самі співали.
В ймовірність того, що в Харкові до війни ніхто не чув цю пісню я не вірю. Якщо її співала б хоч одна людина - дід був би другою.
2011.04.19 | Михайло Свистович
Re: І ще влізу. Бо я наполягаю.
Пані пише:> Мій дід був високоосвіченою і дуже поінформованою людиною
В цьому випадку він виявився недоінформованим
>
> Він не міг не чути білогвардейський фольклор, якщо він тоді існував.
Це - добілогвардійський фольклор
>
> В ймовірність того, що в Харкові до війни ніхто не чув цю пісню я не вірю. Якщо її співала б хоч одна людина - дід був би другою.
Існування "Слихалі дєди" є фактом, проти якого просто неможливо заперечувати
2011.04.19 | Tatarchuk
хвоста білки загубили
Михайло Свистович пише:> Існування "Слихалі дєди"
яким боком воно до корнета в орденах?
2011.04.20 | Пані
Випередив. Я навіть гуглити збиралася :)
2011.04.20 | Tatarchuk
це історія про зовсім іншу пісню (л)
звідки растуть ноги плутанини про "грозді душистиє" в тому числіhttp://a-pesni.golosa.info/popular20/sldedy.htm
Але до поручика ніяким боком, звісно
2011.04.20 | Пані
Так він мені про поручика відповідав чомусь
Я вже була подумала, що зварьювала і взагалі втратила орієнтацію в часі і просторі2011.04.20 | Пані
Це - добілогвардійський фольклор????
Михайло Свистович пише:> Пані пише:
> > Мій дід був високоосвіченою і дуже поінформованою людиною
>
> В цьому випадку він виявився недоінформованим
>
> >
> > Він не міг не чути білогвардейський фольклор, якщо він тоді існував.
>
> Це - добілогвардійський фольклор
Як? Про що ж тоді співають там? Хто станіцьі палить? Наполеон? Хто дєвачек в кабінєт ведет??? Чингісхан?
> >
> > В ймовірність того, що в Харкові до війни ніхто не чув цю пісню я не вірю. Якщо її співала б хоч одна людина - дід був би другою.
>
> Існування "Слихалі дєди" є фактом, проти якого просто неможливо заперечувати
Дєди слухалі бузіну в огороде.
2011.04.02 | Михайло Свистович
Re: Треба бути обережним
Мартинюк пише:> Я колись сам особисто перекладав цю пісню українською, оскільки вона мені дуже подобалася. Точно вже не памятаю що я там наваяв, але перекладалося легко і гарно так ніби вона дійсно мала українське походження.
> Але все ж таки не варто підаватися на спокусу, а спробувати точно встановити авторів і час
Давно встановлені і автори, і час. Російська це пісня.
2011.03.31 | Kohoutek
Я дивуюся вам, панове (виправлений лінк) (л)
"Белой акации гроздья душистые" - дуже відома пісня видатного українського російськомовного поета Міхаїла Матусовського на музику Веніаміна Баснера. Міхаїл Матусовський, до речі, мій земляк, луганчанин. Біла акація, про яку він писав - це луганські акації, якими засаджене наше місто, вони квітуть на початку літа, їх квіти пахнуть солодко і мають солодкий смак, пам'ятаю, як ми висмоктували з них нектар на шкільному дворі в дитинстві. Це вірші про Луганськ, про юність поета. А написаний цей вірш був спеціально для романса до кінофільма "Дни Турбиных" і саме під впливом згаданого тут вірша, який приписується А. Пугачову: http://alchevskpravoslavniy.ru/video/beloj-akacii-grozdya-dushistye.htmlМатусовський - видатний поет-пісняр, подивіться лише на перелік його хитів: http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9,_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B8%D0%BB_%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87#.D0.9F.D0.BE.D0.BF.D1.83.D0.BB.D1.8F.D1.80.D0.BD.D1.8B.D0.B5_.D0.BF.D0.B5.D1.81.D0.BD.D0.B8_.D0.BD.D0.B0_.D1.81.D1.82.D0.B8.D1.85.D0.B8_.D0.9C._.D0.9C.D0.B0.D1.82.D1.83.D1.81.D0.BE.D0.B2.D1.81.D0.BA.D0.BE.D0.B3.D0.BE
Можна тільки пишатися тим, що він - наш земляк.
2011.03.31 | Tatarchuk
панове не винні
"Біла акація" Матусовського є прямою цитатою дореволюційного романсу тої ж назви, половина рядків є прямі звернення до тексту поч.1900-х.(Це ажніяк не плагіат, в гіршому з випадків - вдала стилізація, але НМД є типова поетична цитата, як напр. Бродскій цитує Овідія чи Мандельштам Гомера)
Але та сама "перша" Біла Акація була покадена на музику, автора її навряд чи можна встановити, яка потім фігурувала у куплетах (не приспівах) всіх варіацій "Ми сміло в бій підемо". Звідси, вірогідно, й виникла плутанина, що породила вторинну міфологію. Ефект зіпсованого телефона
2011.03.30 | Арій.
А лінка на кліп не дасте?
2011.03.30 | Пані
Клікаєте на кожному роліку на слова ютьюб
І воно вас виводить на ютьюб де і лінк видно2011.03.30 | Evgen.I
Re: "Друже Ковалю" - пісня з якої здерли "Поручика Голицьіна"
В пісні безмежний біль душі за рідну землю, за рідних, за знеславлення своєї боротьби.Вживаються тогочасні слова, які зараз вже призабуті.
Дякую за ще одну пісну-душу Наших Героїв.
2011.03.30 | ziggy_freud
"одеського" в тому більше, ніж галицько-волинського
але Утьосов однаково лишається кращим в номінації "одеська міщанська пісня". Бо з ним працювали і монстри джазу, і знавці міщанського романса з самої Жмеринкимені легко уявити цю пісню в кабаку, виконану під пластиковий самограй PSR-51 з "русской прошивкой". Улюблений прилад початкуючих виконавців блатної музики, з гітарою або без. Бо саме під цього динозавра співалась більшість пісень "імігрантов" років із 20 тому. І дещо важче в похідно-польовій версії.
пишатись тим, що це написав щирий українець, а не клятий москаль? Як на мене, це трохи занадто. Приблизно як пишатись тим, що український переклад "Малой Зємлі" кращий за оригінал. Але на якусь частину публікума аргумент, що навіть "русскій шансон" в нас кращий ніж в Москві може подіяти в цікавий спосіб.
Трєбую продолженія банкета. Не-автентичні "Шаланди повні контрабанди" в укр. версії Фоми я вже чув. Аранжація там цікавіша. І вокал теж...
2011.03.30 | Almodovar
Re: "одеського" в тому більше, ніж галицько-волинського
Нарешті мене підтримали! російський блатняк та ще й у поганому, з літературної точки зору, перекладі - це НЕ українська пісня.Пани аналізатори! Хтось із вас вчився у музичній школі і вміє вирізняти музичний оригінал і епігонство? Музика настільки невідповідна українській і настільки близька до кабацько-забуханої, що я навіть не знаю, хіба можна так ображати націю, приписуючи нам, українцям, це, у вищому ступені бездарне, творіння!
2011.03.31 | ziggy_freud
способів аналізу є декілька
1) аналіз запису на слух. Порівняти з відомими автентичними записами. Від 1940-х в пропонованій фонограмі нема нічого, як і в відомому мені записі "Поручіка Голіцина". Це стилізація і укр. переклад чужої стилізації, зроблений дуже недавно.2) аналіз партитури. Як писали тоді, і як пишуть зараз. Вузькі фахівці зможуть довести, що випускник Львівської музичної школи 1930го року такого написати не міг. А випускник Ростовської 1970го - скільки завгодно. Як їм буде пред'явлено партитуру.
3) Текст, як вже зауважив п. Вакуленко, написано не волинським і не галицьким діалектом
кому і Тая Могілик - українська музика. А як на мене - совок вульгаріс...
2011.03.31 | Cтас
Українська батярська пісня теж має право на існування. (л)
http://www.pisni.org.ua/songs/8176373.htmlБатярські пісні, Кнайпа зацофана, Андрій Панчишин, Віктор Морозов, Серце батяра
2011.03.31 | ziggy_freud
то батярська чи повстанська?
по-вашому, повстанець і батяр (міський бомж) то зовсім те саме?у Львові я був багато разів, маю там знайомих музикантів, в тому числі знавців фольклору. Диск батярських пісень від Мертвого Півня слухав. Повстанські теж трохи чув, у різних виконаннях.
пропонована вами річ в жодну з цих категорій не потрапляє. Радянський кабак - так.
2011.04.02 | Михайло Свистович
Re: то батярська чи повстанська?
ziggy_freud пише:>
> пропонована вами річ в жодну з цих категорій не потрапляє. Радянський кабак - так.
все ж таки російський, бо пісня - не радянська
2011.03.30 | Tatarchuk
НМД, розвод лохів
Зараз йде ціла злива підтверджених (старими записами, публікаціями тощо) музичних плагіатів, заімствувань, оранжировок, переспівів та цитувань радянської й нацистської епохи. Список справді великий, іноді тягне на сенсацію (наприклад та сама Белла Чао, Канхветкі Бараночкі тощо).Виникає потреба створити білий шум або сірий шум, закидуючи у цей поток "фокусов с разоблачениямі" дезінформацію. Щоб скомпроментувати весь напрям, між іншім дуже перспективний напрям, по розвідці коренів відомих пісень і мотивів.
НМД, це якраз той випадок.
Принаймні, заявлений музично-вербальний ряд є вкрай непереконливим.
Доказами є, наголошую, записи текстів, нот та аудіо, або хоча б архівні згадки про них (також не взяті викючно с етіх ваших інтернетів)
2011.03.31 | Мартинюк
Схоже на те
Переводять тему "на пси".Хоча є дійсно серйозні варіанти "переробки" :
"Сотня юних бойцов из будьенновских лав ..." і "Там де вітер колише зелену траву". Український "петлюрівський" варіант я чув з раннього дитинства - з 60-х років.
Справа навіть не в тому хто у кого вкрав - тексти очевидно з одного історичного періоду , і не виключено що існували паралельно. Справа в цікавому феномені "протиборства-одинаковості" тодішніх ворогуючих таборів
2011.03.31 | Tatarchuk
вся справа у наголосах
Мартинюк пише:> Переводять тему "на пси".
>
> Хоча є дійсно серйозні варіанти "переробки"
Переробки бувають найрізнішої ступіні, настільки що їх некоректно розкладати навіть за найрозлогішою однією шкалою "тупий плагіат - несвідома ретрансляція". Бувають усвідомленні оборобки мелодії (і просто мелодіки) яку аранжировник чи композитор вважає народною музикою свого дитинства, або якогось народу, країни. Бувають талановиті і не дуже стилізації, з використанням приспівів однієї та куплетів іншої попередниці. Бувають навмисні пародії і навіть діверсії (наприклад, авторитарні режими ганяли за крамольні мелодії, тому в парках та тавернах грали крамольні тексти на лояльні мелодії). Бувають авантури, причому як з таємним протягуванням заборонених мелодій у ширпотреб, так і навмисним приховуванням власного автурства під виглядом народної творчості. Буває дійсно прямий плагіат, як злонамірний, так і з своєрідним розумінням "поновлення справедливості", або переспівом пісні ворожого табору (тут очевидно не до авторських прав).
І все це - у сплетінні мелодій, ритмів, музичних та інструментальних фраз, текстів та перекладів.
Долю кожного такого "запозичення" варто розглядати окремо, не намагаючись підбити під загальний шаблон (якого просто не існує). Якби не хотілося, але це як доля людини ще й з реінкарнаціями, вдалими і не дуже.
> Справа навіть не в тому хто у кого вкрав - тексти очевидно з одного історичного періоду , і не виключено що існували паралельно. Справа в цікавому феномені "протиборства-одинаковості" тодішніх ворогуючих таборів
Радянські та нацистські запозичення, сам пафос їхнього "викриття" базується, в нормальному розумінні, не в самому факті запозичення. Ажніяк. А в запереченні цих запозичень, в тому числі репресивним та цензуруючим апаратами. А також, часто, трагикомізмом долі запозичення (наприклад коли нацисти марширують під музику, написану сіонистами і потім арієзовану, або коли радянський парад йде під музику народів, чию музичну еліту щойно перед цим було розстріляно чи депортовано). Також комічні випадки, антисоветські діверсії - коли відому, але недоступну через "залізну завісу" мелодію композитор совєтізує і видає на широкий екран. Всі ці "викриття" применими пафосом для тоталітарних чи хоча б авторитарних режимів, але не для вільних світів і націй, де подібна історія просто губиться в архівах і спливає, авторові розвідки не погрожує репресія, зрештою, половина мотивацій запозичення просто відмінні від диктатур, аж до купівлі авторського права.
> "Сотня юних бойцов из будьенновских лав ..." і "Там де вітер колише зелену траву". Український "петлюрівський" варіант я чув з раннього дитинства - з 60-х років.
Перші згадки про мелодію й тексти - це часи Русько-Японської війни. (це наявна в мене інформація, можуть бути інші корені). Пісні того моменту були як правило антиурядові і напівпідпільні, але напрочуд популярні. Напівзаборонені, і це на першому етапі ускладнювало фіксування авторства, водночас поширені у місцях публічного відпочинку, що стимулювало народження десятків варіацій буквально за рік-два, у різних регіонах з іншім контекстом. Деякі фахівці стверджують, що у "русько-японському циклі" відчутні типові далекосхідні мотиви, тоді вкрай новаторські для європейської музики і тому хітові.
2011.03.31 | Мартинюк
У вас прямо аннотація для майбутньої дисертації
Гадаю дослідження було б цікавим. Рекомендую шукати грант на проведення дослідження. Або ж здайте в "хороші руки"Якщо звісно хтось не зробить це раніше.- Але тоді це, скоріше всього, виявиться профанацією початкового задуму
2011.04.02 | Михайло Свистович
Re: Схоже на те
Мартинюк пише:> "Сотня юних бойцов из будьенновских лав ..." і "Там де вітер колише зелену траву". Український "петлюрівський" варіант я чув з раннього дитинства - з 60-х років.
> Справа навіть не в тому хто у кого вкрав - тексти очевидно з одного історичного періоду , і не виключено що існували паралельно.
Паралельно, бо обидва списані зі старої пісні сибірських каторжан
2011.03.31 | Evgen.I
Re: ФСБ та їх заробітчани-симпатики пильно відслідковують і зразу "мочать".
Ще не було їх реакції на "Повстанське танго" Ольги Ільків. В УПА йшли люди Вищої проби.
2011.03.31 | Almodovar
Re: ФСБ та їх заробітчани-симпатики пильно відслідковують і зразу "мочать".
і писали кабацькі вірши на музику "Мурки"?2011.04.03 | Михайло Свистович
Re: ФСБ та їх заробітчани-симпатики пильно відслідковують і зразу "мочать".
Evgen.I пише:>
> Ще не було їх реакції на "Повстанське танго" Ольги Ільків
А яка має бути реакція, якщо це танго не здерте з москальської пісні? В довоєнній Галичині танго було на порядок популярнішим, ніж в довоєнному СРСР, у стилі танго кожна третя-четверта пісня довоєнної львівської естради. Відлунням цієї популярності є таборові танго, складені галичанами вже після війни в ГУЛАГу.
>
> В УПА йшли люди Вищої проби.
Різні туди люди йшли.
2011.03.31 | Budweiser
розкрутили лохів
З нeтeрпінням очікую на продовжeння - український оригінал Марсeльєзи, яку собі присвоїли кляті французи2011.03.31 | Петро
А те що український державний гимн зписан з польського, це нічого?
2011.03.31 | Budweiser
Точнішe написаний за мотивами
Для гімнів цe нічого. Cкажiмо вплив Марсeльєзи на гімни різних країн був вeликий. Аджe цe слово виходить з цeрковного співу, який дужe подібним був, лишe різними мовами.2011.04.02 | Михайло Свистович
навіть мотивів там немає Re: Точнішe написаний за мотивами
Де в нашому гімні українські Домбровський, Бонапарт, Чарнецький? Де Бащя врешті решт?2011.04.02 | Михайло Свистович
нічого, бо не списаний Re: А те що український державний гимн зписан з польського, це нічого?
Ви слухали коли-небудь польський гімн? Не треба мати музичного слуху, щоб усвідомити абсолютну несхожість мелодій2011.03.31 | Tatarchuk
так і є, фейк підкинутий усвідомлено (л)
> Василь Лютий виконавець пісні,розповідає, що автор її музики і слів -- український повстанець Микола Матола, написана вона була у 1949 р., а вже потім, в 60-і роки, перекладена російськими виконавцямиhttp://www.biblioteka.uz.ua/public/calendar/calendar.php?Y=2007&month=1
8 січня - 55-річчя від дня народження Миколи Матоли (Дионизій Омелянович Матола), поета, літературознавця, перекладача. Народився у м.Мукачево (1952-1993)
Пісня, як каже багатоголосий бард, написана Матолою за 4 років перед народженням автора. Це виключає ненавмисну помилку
2011.03.31 | Хвізик
а навіщо?
2011.03.31 | 2
Чтобы глумливо цитировать. Как цитируют эскапады про древних укров.
2011.03.31 | 2
Б-ство перепечатало это со ссылкой на "Майдан" (л)
http://www.bratstvo.info/bratstvo-text-23584.htmlРусский вариант имхо просто позбавлений художнього смаку (и тоже фейковый - корнет Оболенский не мог, имея "ордена" во мн.ч., оставаться в самом первом офицерском чине, все это детально регламентировалось, и автор явно не имел об этом понятия). А украинский вариант имеет очевидный характер пародии. А ля "чи гепнусь я, дрючком пропертий".
2011.03.31 | Tatarchuk
вони "забули" вказати розділ сайту - "Записки українських самашедших"
2011.03.31 | Cтас
Re: вони "забули" вказати розділ сайту - "Записки українських самашедших"
Для когось і роман Ліни Костенко - це маразм, та чи треба на таких зважати?2011.03.31 | 2
Для когось призыв "одверто агітки лукаві Розбити об святість" - это поэзия
То чи треба. Тобто, доколє.2011.03.31 | Cтас
Re: Ви, добродію, літературний критик? (л)
http://h.ua/story/116095/Рішенням президії Національної Спілки письменників України за збірку віршів „Дозоване повітря” Миколі Матолі в 2003 році присуджено літературну премію імені Василя Симоненка.
2011.03.31 | 2
В панике отступаю.
Cтас пише:> Рішенням президії Національної Спілки письменників...
Расстрелять, как бешеніх собак.
2011.03.31 | Tatarchuk
Re: Ви, добродію, літературний критик? (л)
Cтас пише:> http://h.ua/story/116095/
>
> Рішенням президії Національної Спілки письменників України за зі збірку віршів „Дозоване повітря” Миколі Матолі в 2003 році присуджено літературну премію імені Василя Симоненка.
І скільки лавреату було років станом на 1949 рік? Альо, прийом
2011.03.31 | Cтас
Re: Ви, добродію, літературний критик? (л)
1952 р.н.2011.03.31 | Tatarchuk
ну і звідки взявся 1949? (л)
до речі я знайшов звідки2006 рік, Олена Безозірська бере інтервью в того самого Живосила, для газети "За нашу Україну".
Передруковує інтервью сайт УНТП
http://untp.org.ua/index.php?id=154
2011.03.31 | Cтас
Re: ну і звідки взявся 1949?
От і запитайте у Василя Лютого.2011.03.31 | Tatarchuk
Re: ну і звідки взявся 1949?
Cтас пише:> От і запитайте у Василя Лютого.
Ну от і ви маєте уникальну нагоду визнати, що помилялися. Чи шапка спаде?
А Лютий 2006 року видав явну дезу. Які ще до нього питання?
2011.03.31 | ziggy_freud
Миколо Матоло, вдягніть ордени
Cтас пише:> Рішенням президії Національної Спілки письменників України за збірку віршів „Дозоване повітря” Миколі Матолі в 2003 році присуджено літературну премію імені Василя Симоненка.
рішення Яворівського, Мовчана і хто там ще в президії, не роблять з людини видатного поета. Премія (або її відсутність) тут навряд є коректним аргументом. Могли дати куму чи сусіду по дачі. Аби людина була хороша...
2011.04.24 | Миколин знайомий
Re: Миколо Матоло, вдягніть ордени
"Могли дати куму чи сусіду по дачі" - Через 10 років після смерті? По тому, як до 50-річчя видали збірку віршів?Оскільки Микола Матола ніде ніколи не хвалився, що написав цю пісню за 3 роки до свого народження, будь ласка, дотримуйтеся не нами вигаданого правила - aut bene, aut nihil.
2011.03.31 | Хвізик
вираз "плакати душею" я, мабуть, чую вперше. наскільки він є розповсюджений реально?
2011.03.31 | 2
Ггг. Не менее, чем вираз "розбивати об святість". Но и не более.
2011.03.31 | Almodovar
Авторство пісні про Голіцина
приписує собі виконавець М.Звєздінскій.http://www.zvezdinskiy.ru/
Цитата:
"Будучи еще совсем юным, я окончательно влез в тему Белого Движения, написал романсы, которые вошли в "Белогвардейский цикл". "Поручик Голицын" был написан именно тогда..."
Він стверджує, що написав цю пісню, коли йому було 13 років. Ахотна вєрю! Я у 8 писав краще і доволі непогано, до речі. Згадаймо також Консуелу Веласкес з її "Беса ме мучо", яку вона написала також у 13 років.
2011.04.01 | thinker
Re: Авторство пісні про Голіцина
Almodovar пише: Ахотна вєрю! Я у 8 писав краще і доволі непогано, до речі. Згадаймо також Консуелу Веласкес з її "Беса ме мучо", яку вона написала також у 13 років.Прирівняв - Консуелу Веласкес та Звєздінского... Таке ж як прирівняти хрен з пальцем...Жуть!
2011.04.02 | Михайло Свистович
Re: Авторство пісні про Голіцина
Almodovar пише:> приписує собі виконавець М.Звєздінскій
Отак познущалися над Юрієм Галичем, справжнім автором пісні
2011.04.01 | Evgen.I
Re: "Друже Ковалю" - пісня з якої здерли "Поручика Голицьіна"
Виникало питання, чому є багато пісень УСС, а УПА не дуже. Лише в останні роки познаходилися. Знайшлося "Повстанське танго". Авторка Ольга Ільків ще жива."Друже, Ковалю" створена тим, хто до глибини душі переніс ті події через себе. Дещо, мабуть, підшліфував час. Слова ніби написані під цю мелодію.
Є відома пісня "Там вдалі за рєкой". Цікава історія створення. Наказали до ранку створити гарну пісню, бо "іначє пайдьотє пад расстрєл, как врагі народа". Створили на мелодію давньої козацько-стрілецької пісні.
2011.04.02 | Evgen.I
Re: "Друже Ковалю" - пісня з якої здерли "Поручика Голицьіна"
Виникало питання, чому є багато пісень УСС, а УПА не дуже. Лише в останні роки познаходилися. Знайшлося "Повстанське танго". Авторка Ольга Ільків ще жива."Друже, Ковалю" створена тим, хто до глибини душі переніс ті події через себе. Дещо, мабуть, підшліфував час. Слова ніби написані під цю мелодію.
Є відома пісня "Там вдалі за рєкой". Цікава історія створення. Наказали до ранку створити гарну пісню, бо "іначє пайдьотє пад расстрєл, как врагі народа". Створили на мелодію давньої козацько-стрілецької пісні.
2011.04.02 | Михайло Свистович
та ні, все навпаки Re: "Друже Ковалю" - пісня з якої здерли "Поручика Голицьіна"
Це з "Поручика" здерли цю пісню2011.04.02 | Пані
Якщо Поручика написали до 40х років - то може бути
Дивися мій коментар вище "влізу"2011.04.02 | Михайло Свистович
Поручика написали у 1919-му
2011.04.02 | Михайло Свистович
Колись давно, коли баби ще були дівками, Юля - відеопрокатчицею, а янучар ще не було,
коли дракони були, як бугаї (с) Подерев"янський, а Костя Єрофєєв і Толік Сухий студентами-фізиками, а не ансамблем "Рутенія", хтось з нашої компанії (не пам"ятаю вже хто, чи то Чемерис, чи то Сашко Веремчук, чи то Вітя Самчук - внучатий племінник Уласа Самчука) також переклав "Поручика Голіцина" українською:Четверте століття палає Бердичів,
Трясеться од жаху шинкар Цукерман.
Не падайте духом, стрілець Паляниця,
Сьогодні стрілець Ви, а завтра - гетьман.
Хрещатиком пруться одні довгоносі,
На бій надихає міцний самогон.
За паспортом всі, як один, малороси.
Хорунжий Микито, лаштуйте патрон.
Спокійне життя у Холодному Ярі,
Ніхто не ганяє по ньому коняк.
За нашом стодолом лежать комісари,
А наші дівчата танцюють гопак.
2011.04.24 | Стоділ Стодолович Стодолов
За нашов стодолов
Панове, ну ніззя ж так! В українській мові НЕМАЄ слова "СТОДІЛ", натомість є слово "СТОДОЛА". "За нашов стодолов" - діалектна форма, означає "за нашою стодолою". І "в" там вимовляється як у слові "вовк" друге "в".Не тиражуйте чужу малограмотність.
2011.04.17 | Tatarchuk
власне, "йа інститутка ... моя атмосфэра"
http://www.youtube.com/watch?v=I1sOSZw6HKc&feature=relatedНеважко помітити, звідки мелодія і акорди ))
2011.04.17 | thinker
Re: власне, "йа інститутка ... моя атмосфэра"
З тонально-звукової точки зору все-таки це РІЗНІ мелодійно скомпоновані музикальні твори...2011.04.17 | Tatarchuk
Re: власне, "йа інститутка ... моя атмосфэра"
thinker пише:> З тонально-звукової точки зору все-таки це РІЗНІ мелодійно скомпоновані музикальні твори...
Звісно різні твори, але вочевідь вони мають спільну історію. Одна з них скоріш за все є переробкою іншої в плані мелодії. Як варіант - обидві мають спільне джерело
2011.04.17 | Пані
Погоджуюся з thinker - абсолютно різна мелодика
А за пісню - дякую! Навчися тепер вставляти і код = я за тебе це зроблю зараз.2011.04.17 | Tatarchuk
там нема коду ))
щодо АБСОЛЮТНО різних - послухай програш між купетами ))2011.04.17 | Пані
Код є - ютьюб змінив кодування
Треба вибрати "надіслати" - а нижче "вставка"Про музику - не згодна
2011.04.20 | Tatarchuk
такош є версія про "май іддіше мама"
Євреї у спеціальній літературі впевнено пишуть, що пісня єврейських клезмерів (трактирних музик) "Май їддіше мама" лягла в основу "Поручика". Але перевірка показує що це сильна натяжка (схожа у всіх варіантах, а їх безліч, тільки перша строчка)2011.04.20 | Пані
Пісня чудова, але справді - зовсім мимо нот
2011.04.20 | Tatarchuk
додав це чисто для фіксації "історії хвороби"
Бо ця думка неодноразово висовлена в ізраельских та сіонистських культурницьких збірках, ніби як доконаний факт.2011.04.20 | Tatarchuk
мелодія відома з 1930-х на геть інші слова (л)
http://a-pesni.golosa.info/dvor/izbuchka.htmИЗБУШКА
Там, где избушка за лесом стояла,
В этой избушке горел огонек.
Ветер, не плачь, милый, не надо,
Прошлые грезы назад не вернешь.
Помню, когда-то поля колосились,
Помню избушку в тенистом саду,
Милого мальчика, черные очи,
Сад утонувший, уснувший в пруду.
Счастливы были дубы и березки:
Им только зиму одну зимовать,
Снова вернутся к ним листья и грезы,
А мне, одинокой, всю жизнь увядать.
Ветер упорно стучится в окошко,
Падают листья и смотрят в окно.
Ветер, не плачь, милый ветер, не надо.
Кончено все между нами давно.
В нашу гавань заходили корабли. Вып. 5. М., Стрекоза, 2001.
Романс известен, по меньшей мере, с 1930-х гг. - а вероятно, он более ранний. Мелодия совпадает с мелодией песни "Поручик Голицын" - а значит, если даже песня "Поручик Голицын" не является, как многие считают, подлинной эмигрантской песней, а лишь стилизацией 1960-70-х гг., то стилизацией являются лишь слова, а мотив взят уже существовавший.
ВАРИАНТЫ (2)
1. Где-то за лесом
Помнишь, над лесом избушка стояла,
А в этой избушке горел огонек.
Ветер, не плачь, ветер не надо,
Прошлого грезы назад не вернешь.
Помнишь, как нивы в полях колосились,
Помнишь скамейку под липой в саду,
Милого мальчика черные очи,
Взгляд опустевший в забытом саду?
Счастливы были дубы и березы,
Им только осень одну переждать,
Снова вернутся к ним листья и грезы,
А мне одиноко всю жизнь коротать.
Помнишь, над лесом избушка стояла,
А в этой избушке горел огонек.
Ветер, не плачь, ветер не надо,
Прошлого грезы назад не вернешь.
Последние две строки каждого куплета повторяются
Расшифровка фонограммы ансамбля «Магаданцы». CD «Наша гавань», Граммофон рекордс, 2000
2. Падают листья средь шумного сада…
Падают листья средь шумного сада,
Ветер стучится и плачет в окно.
Ветер, не плачь, милый ветер, не надо:
Кончено всё между нами давно.
Всё же опавшим березкам и клёнам –
Им только зиму одну переждать:
Снова вернутся к ним листья зелёные,
Ты же ко мне не вернёшься опять.
Падают листья средь шумного сада,
Ветер стучится и плачет в окно.
Ветер, не плачь, глупый ветер, не надо!
Кончено всё между нами давно.
Антология студенческих, школьных и дворовых песен / Сост. Марина Баранова. – М.: Эксмо, 2007
2011.04.24 | один_козак
То допоможіть людям. Оно, "істокі" шукають (л)
http://bit.ly/i55bZq2011.04.24 | Пані
Отож. Ніяких даних до 1977 року
Первым датированным исполнением песни «Поручик Голицын» можно считать запись Аркадия Северного в середине мая 1977 года[1] в Одессе с ансамблем «Черноморская Чайка».Дід мені співав "Друже Ковалю" в 1970-1972