03/31/2011 | nandi

Державна мова! -

Ці слова чарівні

Завжди повинні бути у серцях!

Ми з мовою єдині, гідні, рівні!

В труну імперську вбито срібний цвях!

І вірю я, не встане чудовисько

А буде в гної й смороді конать

Радіє нарід здалека та зблизька

Юрба перетворилася на рать!

Для війська цього перешкод немає -

Тарасових й Уласових синів!

Бо мова їх надійно захищає

Немов бронею прикриває їх!

Замісто списа – українським словом!

Не кулею – шевченковим віршем!

Могутня зброя - то державна мова!

Як шаблею рубаймо «Кобзарем»!

Ми переможемо! Бо мова творить диво -

Нема того, на що б не стало сил!

Самі собою колосяться жнива

Мерці на світ повстали із могил!

Замість дощів з небес летять ковбаси

Розкрила мова нам достатку ріг!

Само з печі до столу скочить м’ясо

А взимку цукор падає до ніг

Все мова робить – косить, воду носить

Пілікає на скрипці, торить шлях

Завершить діло, та й іще попросить

А в тебе – сита радість у очах!

Хто мову знає, буде паном жити

Ти тільки слово рідне збережи!

Але коли блукав я поміж жита

То вітерець приніс слова чужі!

І раптом зникло все! – на чорнім небі

Червоні зірки, мов колючий дрот

Від жахів цих мені тікати треба

Та я роздер скривлений болем рот!

У відчаї волаю – Мово! Мати!

Серед пітьми тремчу я, як маля!

Із темряви з’явився чорт рогатий

Він дуже схожий був на (нерозбірливо)

Рятуй мене!!! - На землю впало СЛОВО

Немов краплина божої роси

Завжди була і буде рідна мова

Це втілення батьківської сльози!

Василь Макарович Дрило
номінант Шевченківської премії-2011