Сталін і Гітлер не близнюки, але дуже близькі
Про цих двох найвідоміших злочинців світу появилося стільки літератури, що можна було б нею греблю будувати. Спорідненість їхня не так у зовнішньому вигляді (вуса, здоровий ріст волося на голові, чоботи, ріст - 164 см. і т. ін.), але у ідеологічному. Оба вони хотіли запанувати над світом, оба вони вдавалися до нечуваних звірств по відношенню до інакше думаючих, інакше виглядаючих – обоє вони прагнули побудови соціалізму! Гітлер прагнув національного, а Сталін - інтернаціонального, але сутність залишалася в обох одна – панувати над світом!
Доля для обох диктаторів склалася так, що одного перемогли війною в 1945 р., а іншого почали викорінювати щойно після десяти років і то дуже обережно, що триває досі.
Саме за тих десять років „нового ладу” у Східній Европі московська комуністична пропаганда зуміла „отруїти” і країни тзв. „народно-демократичного” табору (щойно пізніше стали вживати термін „соціалістичний табір”). Прославлювання московського „вождя і батька народів” Сталіна досягло в 50-х рр. м. ст. кульмінації, коли в літературі та мистецтві все оцінювалося тим, як письменник, мистець змалював образ „генія”, як науковець вміло використав цитати у будь-якій галузі науки „ґеніального” вождя. Саме на той час припадають і вірші словацьких поетів Яна Костри (Jan Kostra 1910 – 1975, Na Stalina) та Мілана Лайчіака (Milan Lajčiak, 1926 – 1987, Pozdrav) про Сталіна, в яких прославляється найґеніяльніший із усіх ґеніїв, безсмертний іт. ін...
Таким був час, коли поети й письменники навипередки прославляли „вождя”, без імені якого їхні поезії, їхні наукові праці були б не побачили світ. Але це було понад 50 років тому, то був цілковито інший час! Якщо тодішнім поетам і письменникам можна пробачити незнання дійсності, брак сміливости писати правду, страх перед Сибіром, перед втратою не тільки кар’єри, але й життя, то сьогодні в жодному разі не можна пробачити засліпленість від „переможного вождя”, який в дійсності був найкривавішим катом не тільки українського народу!
Слова Д.Табачника, який керує міністерством освіти, стосовно Сталіна не тільки не відповідають правді, але й вказують на те, що ця особа у жодному разі не повинна залишатися на посаді міністра освіти. Особа, яка перекручує факти історії, не повинна не те що займати міністерську посаду, але й появлятися в політиці, чи науці – вона небезпечна, бо бреше. „Если говорить о фактах истории, то Сталин был воджем победившей армии и вождем народа, выигравшего Великую Отечественную войну. Поэтому его место в истории значимо и непоколебимо» (Д.Табачник, взяте з газети Міст, 16.3.11, стор. 17).
Саме для таких і подібних «істориків» актуальні слова Т.Шевченка:
Отак і ви прочитайте,
Щоб не сонним снились
Всі неправди, щоб розкрились
Високі могили
Перед вашими очима,
Щоб ви розпитали
Мучеників: кого, коли,
За що розпинали?
Доречно буде історикові і авторові численних брехливих статей пригадати, що Гітлер був також вождем довгий час переможної армії і вождем народа, який роками перемагав і він також займає «значиме» і «непоколебимо» місце в історії, саме таке, яке й належить його побратимові Сталінові-Джуґашвілі. Їхнє місце в історії залежить не від Д.Табачника, але від того, як вони спотворили історію людства концентраційними таборами, ідеологічною ненавистю до сусіда, до брата й сестри, до батьків!
В цивілізованій країні особа, яка відстоює погляд на катів людства, як вождів, не могла б займати не тільки державну посаду, але й будь-яку публічну посаду. Згідно з рішенням Европейського парламенту: 23 серпня – Загальноевропейський день пам’яті жертв сталінізму та фашизму; в Україні Сталіна засуджено як одного із злочинців, які скоїли злочин проти українського народу! Невже ж Україна стала такою банановою республікою, де такий собі міністр (згідно з деякими твердженнями – з “ласки” сусідньої держави) безкарно зневажає закони, рішення парламентів, переочує й перекручує історичні факти?!
Численні прохання до президента В.Януковича звільнити Табачника з посади міністра освіти – безрезультатні, а може й сам президент не має права його міняти, бо й не він його посадив на цю посаду? В такому разі ситуацію з міністрами в Україні не можна порівняти навіть зі станом в бананових республіках – вона значно гірша.
Якщо українські студенти та викладачі бояться за свої місця, то й не протестують масово проти українофоба Табачника, то чого боїться українська діаспора? Чому вона не «засипле» президента Януковича мільйонами карток з вимогою позбавити міністерство освіти України від некомпетентної особи, яка перекручує історичні факти, яка є дуже поганим прикладом для підростаючого покоління, якому належить майбутнє!
В Німеччині заборонено прославляти, поширювати не тільки твори Гітлера, його фотографії (про пам’ятники і гадки не може бути), але й символіку націонал-соціалістів – свастику, прапори і т.і. В Україні ж президент закликає до «святкування перемоги» зі символами з часів, коли за українські символи (тризуб, національний прапор) людей позбавляли не тільки волі, але й життя. Саме під цими символами тоталітарного режиму загинуло понад 20 мільйонів українців! То ж дивує порада пана Януковича львівській області виставити для «святкування» символіку, яка, крім спогадів про розкуркулювання, Голодомор, переслідування всього українського, нічого доброго для НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ не нагадує. А відзначити 9 травня слід, щоб пригадати усі жертви людиноненависних режимів, бо саме з кінцем одної тоталітарної системи, розпочався початок нищення іншої. На жаль, табачники, симоненки, вітренки та іхні численні прихильники і досі в Україні мають більший вплив на президента, ніж борці за незалежну Україну - шестидесятники , ті що пережили концентраційні табори смерті, ті, що боролися за самостійну і незалежну!
«Прохання» президента Януковича щодо червоних прапорів та висловлювання його міністра щодо Сталіна є свідченням того, що Україна ще не позбавилася тоталітарної ідеології, від якої німців звільнили союзники 1945 р.! Усвідомлення цього викликає не радість, а сум, що мільйонні жертви за краще майбутнє в Україні й досі залишаються даремними.
Хтось може сказати, що німцям допомогли позбавитися гітлерівської ідеології Нюрнберзьким процесом. Це правда, але чому досі серед українців в Україні та понад 20 мільйонної української діаспори ніхто не спромігся оскаржити тоталітарний комуністичний режим (якщо не можна в Україні, то існує міжнародний та европейський суди), жертвою якого стали десятки мільйонів невинних людей!
Ми знаємо: «кого, коли розпинали» і знаємо хто «розпинав», але дозволяємо знущатися з пам’яті мільйонних жертв, коли дозволяємо славити катів наших предків, прославляти символіку, покриту голодною смертю, кров’ю невинних дітей, жінок, чоловіків.
Українські оліґархи хочуть жити по буржуазному, а святкувати по комуністичному, а в цьому їм сучасна українська влада створює всі умови, бо ж і ЗМІ і тзв. ВР України, забули, що при пануванні старої символіки, не були б міліярдерами та мільйонерами при зубожілому народі!
Торонто, 12. 4. 2011 р.
Відповіді
2011.04.13 | rais
Готуємося до свята Всепробачення у день припинення міжнародних змагань 9 травня?
2011.04.13 | thinker
Міжнародні "змагання" припинилися 8 травня -
9 травня - це сталінський фальсифікат!2011.04.13 | Георгій
А Волга тeчe до Каспійського моря. Щe хтось цього нe знає?
Ну і скільки щe жувати банальності, рeчі, які давно всім відомі?2011.04.13 | zmej_gorynych
З позицій гідрології Волга НЕ впадає до Каспійського моря :) (л)
http://cyclowiki.org/wiki/Волга_впадает_в_Каспийское_мореЧитати розділ "Волга или Кама".
Зокрема цікаво, що "Именование реки Волгой имеет скорее не географические, а исторические причины, оно связано с порядком освоения русскими этих территорий. Идея о том, что Волга впадает в Каму, популярна в Перми и Пермском крае"
2011.04.13 | Георгій
З будь-яких позицій жувати ту саму всім відому жуванину нeцікаво і нeпродуктивно
Кращe шукати практичних шляхів організації громадського спротиву в Україні. Ті люди, в яких вави в голові нeма, історію знають і лeкцій пана Cірки навряд чи потрeбують, а ті, в кого ця вава в головах є, тeж слухати цих лeкцій нe будуть, а як і слухатимуть - нe вилікуються. Н.м.с.д., звичайно.2011.04.13 | пан Roller
До террориста Ленина им далеко будет.Живее всех живых.
2011.04.13 | thinker
Йосипе-Ти - МОЛОДЕЦЬ!
Може голос хоч з-за великої води буде почутий в Україні...2011.04.13 | rais
Йосиф, проше пана...
Весаріонича згадали?2011.04.14 | Георгій
Та хоч би й Юзьо, нe в тому річ... Пишe банальності, "preaching to the choir"
2011.04.14 | thinker
Re: Йосиф, проше пана...
не тільки...2011.04.14 | Арій.
Якщо пан Йосиф читає коменти - то цікаво, звідки він взяв зріст Гітлера. У Вікіпедії - 176
2011.04.15 | RuslanM
Сталін і Гітлер близнюки,але ,троxи ,різні