Микола Рябчук: Я не стверджую, що ми приречені на війну
04/20/2011 | Майдан-ІНФОРМ
"Гіпотетична перемога Юлії Тимошенко могла змінити певні параметри цієї поразки, глибину, сказати б, сьогоднішнього маразму, проте не його засадничо совкову сутність. Ми мали шанс вирватися зі совка – як прибалти, як східноєвропейці – і протринькали його на наступних двадцять або й п’ятдесят років.
Вивчення української версії постколоніалізму – одна з провідних тем, які розробляє Микола Рябчук у численних політологічних есеях і науково-популярних книжках. Здавалося б, після виходу таких праць, як «Від Малоросії до України: парадокси запізнілого націєтворення» (2000), «Дилеми українського Фауста: громадянське суспільство і “розбудова держави”» (2000), «Дві України: реальні межі, віртуальні війни» (2003) та «Зона відчуження: українська олігархія між Сходом і Заходом» (2004), це питання розкрито досить глибоко й вичерпно. Донедавна так уважав і сам дослідник та публіцист, однак сучасні соціально-політичні реалії спонукали Миколу Юрійовича вкотре звернутися до аналізу згаданої проблематики і присвятити їй нову збірку нарисів «Постколоніальний синдром: спостереження» (2011).
Інтерв'ю Миколи Рябчука для Zaxid.net - тут:
http://zaxid.net/article/90747/
sean
Вивчення української версії постколоніалізму – одна з провідних тем, які розробляє Микола Рябчук у численних політологічних есеях і науково-популярних книжках. Здавалося б, після виходу таких праць, як «Від Малоросії до України: парадокси запізнілого націєтворення» (2000), «Дилеми українського Фауста: громадянське суспільство і “розбудова держави”» (2000), «Дві України: реальні межі, віртуальні війни» (2003) та «Зона відчуження: українська олігархія між Сходом і Заходом» (2004), це питання розкрито досить глибоко й вичерпно. Донедавна так уважав і сам дослідник та публіцист, однак сучасні соціально-політичні реалії спонукали Миколу Юрійовича вкотре звернутися до аналізу згаданої проблематики і присвятити їй нову збірку нарисів «Постколоніальний синдром: спостереження» (2011).
Інтерв'ю Миколи Рябчука для Zaxid.net - тут:
http://zaxid.net/article/90747/
sean
Відповіді
2011.04.21 | Мірко
Re: Микола Рябчук: Я не стверджую, що ми приречені на війну
Микола пише ->поневолені під цим дискурсивним (а часом і поліцейським) тиском переймають погляд колонізаторів і бачать себе саме такими – неповноцінними, недорозвиненими та, природно, намагаються дистанціюватися від власної упослідженої групи та приєднатися до панівної. Вони імітують її мову та звичаї, а щоб стати в цій групі ще більше «своїми», демонструють особливо погорду до свого минулого – до малоосвічених колгоспних «хохлів», і особливу ненависть до «хохлів» освічених, котрі, попри освіту, не піддалися асиміляції. Ці для колаборантів – найгірші, бо ж утверджують альтернативну, достойнішу модель поведінки – активного чи, принаймні, пасивного спротиву колонізаторам, і тим загострюють у колаборантів комплекс неповноцінності, подразнюють не зовсім чисте сумління як у самих зрадників, так і в їхніх нащадків. Звідси – несамовита ненависть до «свидомитов», «бандер», «мазепинцов» та інших «щирых», котрі самою своєю присутністю підважують комфортну «нормальність» колаборантської поведінки.<
А що гірше - обожнюють своїх гнобителів. Тут на еміграції виникла дивна сутичка між "тутешними" на загал 3-тої пісьля-воєнної хвилі еміграції, котрі уважали москалів за щось нище скажених собак, а представниками четвертої (теперішної) хвилі які обожнювали москалів уважаючи їх самою вершиною культурного розвитку людства. Навіть коли мова була одною, але порозумітися було неможливо. Цілком лоґічно, ці українські емігранти радо прилучилися до московських громад...
>Сьогодні ж, на мою думку, формується й утривалюється неоколоніальна ситуація. Росія відновлює в Україні неоколоніальне домінування – військове, економічне, політичне, церковне, не кажучи вже про мовно-культурне, яке й перед тим нікуди не зникало. Причому робить вона це не лише за допомогою аґентури, яку можна з достатньою юридичною прецизійністю окреслити саме як «п’яту колону», а й за допомогою значної частини населення, яку за браком кращого терміну я називаю «креольським», хоча можна назвати, певно, й російським чи російськомовним, – усі ці терміни, однак, потребують додаткових пояснень.<
Про що я уже шестий рік тут пишу. А як відповідь чую на цім форумі про блискучі прориви українізації на усіх фронтах...
> – Я зовсім не стверджую, що ми приречені на «холодну» чи, ще гірше, «гарячу» громадянську війну. Звісно, приклад Північної Ірландії чи Країни Басків, чи навіть Південної Африки не надихає. Я не вважаю, однак, що ті дві спільноти, які є в Україні, неможливо у принципі поєднати у рамках однієї нації і виробити спільний, прийнятний для обох груп проект. Але для цього треба спершу з’ясувати усе, що їх ділить, назвати всі речі, усі проблеми власними іменами, а не вдавати суто совєтської «дружби народів» та «одвічного братерства», які лише лицемірно приховують усебічне домінування однієї групи над іншою. [...] З боку «аборигенів» (українців) серйозна поступка мала би полягати в чесному визнанні політичної, а не етнічної формули української нації, у визнанні її двомовного й, по суті, двоетнічного характеру, і в трактуванні російськомовних громадян як повноцінних членів своєї спільноти (політичних українців), а не «блудних синів», яких треба навернути у правильну віру.<
Ні. Ні. І вдесятеро НІ!
Аби захистити цю пляму на мапі в сьогоднішних розмірах, аби зберегти усе болото й каміння - дехто готовий пожертвувати українською нацією. Я ні. Був час це мирно досягти, а тепер лише із кровопролиттям - але треба нам розвід http://www2.maidan.org.ua/news/view.php3?bn=maidan_arch2006&trs=-1&key=1148695715
2011.04.21 | rais
Микола Рябчук, або прозріння поводирів.
Тому завжди і кажемо - не етнічні проблеми є загрозою Україні, а саме безпоКАРАність досі пануючого комбандитського режиму.Завтра знов прапори червонодупих замайоріють над Державою. І це не "москалі" - це система, озброєна злочинною комуністичною ідеологією демонструє свої імперські можливості із середини...
Пропустили загрозу, як кажуть ліцеміри, ще на дальніх підступах...
І тут же визнаємо що події 33 це наслідки 17 року... А чого так соромливо зупинилися, а події 2011- 2015 року це не наслідки 17-го?
Зрозуміло, системних холуїв дратують заклики до заСУДУ та поКАРАння комбанд режиму із всіма наслідками для її успішних нащадків... А саме вони є п'ятою колоною в Україні. Саме вони зробили все щоб економічна експансія та гуманітарна інтервенція Росії знесилила всі потуги розбудувати Незалежну Україну.
То скажить нам, нетерплячим, ви, толерантні - чи ми маємо час на поразку?
2011.04.21 | zаброда
Ані дрібки!
rais пише:> То скажить нам, нетерплячим, ви, толерантні - ще ми маємо час на поразку?
Виступаємо вдосвіта. Гей-гей-гей, розвесе-е-елимо..!
2011.04.21 | rais
Веселимо лише зверненнями, позовами та мирними повстаннями...
Саме це страшено веселить сучеліту всі 20 років.2011.04.21 | thinker
Re: Ані дрібки!
Це "ніби" весело, але не дуже, радше ЦИНІЧНО - не радив би так тут ЖАРТУВАТИ... Дехто може це неправильно зрозуміти, особливо в майбутньому...2011.04.21 | rais
Цілком вірно,
бо сьогодня це не лише шлях з минулого у майбутнє...2011.04.22 | zаброда
Гості з майбутнього?
thinker пише:> не радив би так тут ЖАРТУВАТИ... Дехто може це неправильно зрозуміти, особливо в майбутньому...
Зрозуміти
2011.04.22 | thinker
Re: Гості з майбутнього?
Дуже вже, перепрошую, вийшло у Вас "вдумливо"... Ви напевно засильно зарозумілися, забувши перед тим просто подумати, і написали якісь бздури... Буває.2011.04.22 | zаброда
Так, думати так просто не так просто
2011.04.22 | thinker
Re: Так, думати так просто не так просто
Та Ви не переживайте, - може воно у Вас це є тимчасово так і скоро пройде...2011.04.22 | Мірко
Re: Микола Рябчук, або прозріння поводирів.
rais пише:> Тому завжди і кажемо не етнічні проблеми є загрозою Україні, а саме безпоКАРАність досі пануючого комбандитського режиму.<
Багатієте думкою. Безпокараність якраз тому що до великої міри один етнос винен у поневолюванню другого. Справедлива кара мала би етнічну ознаку. А цього певний етнос боїться як чорт ладану.
> Завтра знов прапори червонодупих замайоріють над Державою. І це не "москалі" - це система, озброєна злочинною комуністичною ідеологією демонструє свої імперські можливості із середини...
>
Система служила і творила імперію для якраз москалів а не таджіків чи українців. Ідеологія зе лише знаряддя щодо цеї мети. Дивімся на сьогоднішну "ідеологію" - і ця теж пристосована до покінчення із українською "проблємою".
> Пропустили загрозу, як кажуть ліцеміри, ще на дальніх підступах...
> І тут же визнаємо що події 33 це наслідки 17 року... А чого так соромливо зупинилися, а події 2011- 2015 року це не наслідки 17-го?<
Угу. А навіть і 1654-го. Ой Богдане, Богдане, Славний наш гетьмане, Нашо віддав Україну, Москалям поганим.
> Зрозуміло, системних холуїв дратують заклики до заСУДУ та поКАРАння комбанд режиму із всіма наслідками для її успішних нащадків... А саме вони є п'ятою колоною в Україні. Саме вони зробили все щоб економічна експансія та гуманітарна інтервенція Росії знесилила всі потуги розбудувати Незалежну Україну.
>
А холуї москалі та їхні підлизи. Не дурім себе.
> То скажить нам, нетерплячим, ви, толерантні - чи ми маємо час на поразку?<
В мене давно терпець тріснув. Здається в один час з пупком.
2011.04.21 | Громенко
Предлагаю теперь рыгов иначе как "креолами" не называть:)
2011.04.21 | thinker
Re: Предлагаю теперь рыгов иначе как "креолами" не называть:)
НЕ ТРЕБА ображати КРЕОЛІВ!!!!!!!!!!!Треба називати речі СВОЇМИ ІМЕНАМИ. Крапка.