04/21/2011 | zmej_gorynych

... під назвою під назвою „У.В.О.”
Звичайно, що історія не стоїть на місці і певні моменти слід корегувати, виходячи з позиції сучасного розвитку суспільства та технологій. Але водночас там є відповідь на вельми багато питань-викликів сьогодення. Зокрема, з невеликою поправкою (нині Польща є одним із великих друзів України. Хоча разом з Катинню №2 до неї прийшла велика біда в образі "кровавої гебні"), на питання "хто ворог України і чому?"

А ще ось двійко цитат:

1. "Усім нам відомо, що нашу мету — Незалежну Об’єднану Національну Державу – не зможемо добути без боротьби, бо ні один з окупантів не віддасть нам добровільно наших багатих земель. Тож не треба й дивуватися, коли на згадку про майбутню вирішальну боротьбу виринає питання: яким чином ми, гноблений народ, маємо боротися?"

2. "Загал суспільства повинні обов’язувати оці головні заповіді:

************* I. He роби нічого такого, що ворогові могло б принести яку-небудь користь.

************* ІІ. Роби завжди і на кожному кроці та місці все те, що наносить ворогові шкоду.

Якщо кожний мужчина, кожна жінка, кожна дитина і старик мали б ці заповіді постійно на увазі, тоді ворог мусів би натрапляти на сильний мур опору, якого не зміг би розбити. Життя від дрібничок буденного існування поодинокого українця аж до діяльності громад чи інших вищих груп включно повинно бути підпорядковане вищим заповітам, що мають на меті наїзників наших земель всіма доступними нам способами поборювати."


А тепер пацифісти (угодовці з ворогами) можуть починати шипіти