05/02/2011 | Святослав Караванський

«Все моє!» - сказало злато;
«Все моє!» - сказав булат;
«Все куплю!» - сказало злато;
«Все візьму!» - сказав булат.

«Нащо тут ця примовка?» спитають читачі. А прочитайте до кінця, тоді побачите.
* * *
Золоті мішки України дуже вередливі. Кравчук їм не до вподоби, Кучма їм не до вподоби, Тимошенко їм не до вподоби, Ющенко і поготів. Пішли до Януковича:
«Приймеш?».
«А чом би й ні? Нам золото потрібне. Програму мою знаєте?»
«Та знаємо...»
«Російська мова державна - це раз!»
«За це ми руками й ногами!»
«Голодомор ніякий не геноцид – це два!»
«І ми за це!».
«Бандера ніякий не герой!».
«Та й ми за це!».
«Московському патріярхату – зелену вулицю!».
«Нам це до лампочки! Ми ж не дуже й релігійні. Наш Бог - золото».
«Освіту – під контроль СНД!».
«Нам і це до лампочки. Наші діти вчаться по закордонах».
«Митний союз 3 + 1!»
«Якби то там пахло прибутками, а не кислими щами. Нам би до Европи...» - це мішки.
«То йдіть до Ющенка!»
«О, ні, то пустий номер. Нам не підходить. Та Ви ж ніби не проти Европи були»?».
«Я не тільки був, я й є за Европу» - це Янукович, бо він таки за Европу, тільки за яку?
«То за чим діло стало?».
«Та вже хай буде по-вашому», - це Янукович, а що він сам собі подумав, то один Бог знає. Діло ж було до виборів.
Отак золоті мішки пристали до Януковича. «Маємо – думають собі – ще не зовсім те, що хотіли, але краще від кравчуків та ющенків».
Обрали Януковича президентом. Тільки присягнув московському патріярху і до Брюселю - з візитом до Европи.
Золоті мішки радіють: “На наше вийшло! До Путіна не поїхав! То він до виборів дружив із Путіним. А після виборів – з Европою!”
Отак собі тішаться, аж раптом Янукович візьми та й ляпни десь на людях, що він за митний союз із Путіним, Лукашенком та Назарбаєвим. Золотим мішкам аж у п’яти запекло. Побігли до Грищенка:
«Що це президент верзе. Знову Митний союз. Хоче, щоб ми до Тимошенко перебігли?».
«Та будьте тихо, не кричіть, - це Грищенко. – Я все владнаю». І владнав.
Заявив, що поки Україна член СОТ ніякі митні союзи неможливі. Мало того, що сам заявив, ще й президента змусив заявити, що митний союз із Путіним не вийде, бо Україна – член СОТ.
Видать, що підпису на міжнародньому документі і президент не пересилить.
Мішки знову радіють: “На наше вийшло. Митного союзу не буде”.
Минув чи не рік після того, а Янукович знову за своє. На сесії Верховної Ради заявив що він хоче до трьох членів Митного союзу додати ще й Україну, іншими словами зробити Митний союз 3 + 1. Це для того сказано, щоб Верховна Рада була готова його підтримати, бо без Верховної Ради до Митного союзу – зась.
Після цього ще й сам Путін приїхав до Києва. Розписав Митний союз, як лялечку, і додав “До Европи - разом”. Це вже з прицілом на золоті мішки.
Золоті мішки знов у паніці. Знов до Грищенка. На цей раз і Грищенко мовчить. Ма-буть уже і його попереджено, щоб не втручавсь, бо підкинуто золотим мішкам наживку – до Европи вступимо разом із Путіним - усім Митним союзом 3 + 1.
Хитро придумано!
А чи приймуть Росію до ЕС, ніхто й не пита. Ніби усім розум відібрало.
Видно, що Митний союз убито в серце Януковича не цвяхом, а залізним штирем, і жоден золотий мішок тої залізяки із серця президента не витягне. А вбив її у серце Януковича не хто, а той таки Путін. Бо це Путін може з повним правом сказати, як ото Ющенко про Балогу, що “Янукович – це я!”. І це буде щира правда, не те що про Балогу.
Аж тепер дійшло діло до тої примовки, що на початку.
Діло з Митним союзом ще не вирішено. Золоті мішки його не підтримають. Буде тертя серед п’ятої колони.
Чия візьме?