До Дня Перемоги
05/03/2011 | Kohoutek
Якщо хочете, можете вважати це статтєю.
Мій дід, українець Іван Петрович Дзюба, був ротним розвідником. У нього були справжні фронтові медалі і ордени - навіть дуже рідкісний орден Александра Невського. Він пройшов Велику Вітчизняну війну від Ізмаїлу до Кеніґсберґу, де його останній раз тяжко поранили (осколок так і залишився десь біля його серця до смерті, я пам'ятаю той шрам на спині). Він був дуже хороброю і доброю людиною. І він обожнював Сталіна і радянську владу, так. Але найкращим його другом до смерті був однополчанин з Москви, який Сталіна за людину не вважав.
Другий мій дід, українець Андрій Іванович Кравчук, пішов в Червону армію тільки заради того, щоб не потрапити в Гулаг, вже переживши німецьку окупацію - він Сталіна зневажав, як і всю радянську владу. Але коли пішов - воював чесно і справно, дішов до Ельби. Його друг перебіг до американців і мого діда звав з собою, але той не пішов - на Україні залишилася дружина і син. Цей син - мій батько. Обидва моїх діди дуже дружили між собою і поважали один одного. Ділити їм було нічого.
Я вдячний своїм дідам - героям. Вони лишилися людьми в нелюдський час. Я їх дуже люблю. Пам'ять їх для мене - свята. Нічого не маю проти дідів інших українців, які воювали під чорно-червоним прапором. Може, мої діди зі мною і не погодилися би (принаймні, Іван так точно), але я - не маю. У них була своя правда і своє життя - і не їх провина, що це життя могло їх зіштовхнути з моїми дідами, і не їх провина, що сталася та війна - жорстока, кривава і нелюдська.
І я - не один такий. Дев'яносто відсотків українців, які воювали в тій війні, воювали в лавах Червоної армії. Це - наші діди і прадіди. Їхня перемога - це велика перемога. Вони прожили своє життя недарма. Вони і розплатилися за свої помилки, за те, що вірили не в те і не тим. І ми живемо не набагато краще і теж розплачуємося за свої помилки - просто зараз це робимо. Нехай камені кидає той, хто сам без гріха.
Не чіпайте їхню пам'ять. Не паплюжте Прапор Перемоги. Не подобається? - відійдіть убік, це лише на пару днів в року. Вивісіть поруч прапор УПА, якщо хочете. Але не воюйте з власним народом. Залиште останніх ветеранів в спокої. Будьте людьми. Не роздмухуйте ненависть між українцями - і без вас знайдеться, кому це робити.
Воюйте з місцевою владою. Пояснюйте їм і широкому загалу, наприклад, таке: http://sasha2605.livejournal.com/1368950.html
Але досі живих ветеранів і пам'ять тих, кого вже нема, залиште в спокої.
Мій дід, українець Іван Петрович Дзюба, був ротним розвідником. У нього були справжні фронтові медалі і ордени - навіть дуже рідкісний орден Александра Невського. Він пройшов Велику Вітчизняну війну від Ізмаїлу до Кеніґсберґу, де його останній раз тяжко поранили (осколок так і залишився десь біля його серця до смерті, я пам'ятаю той шрам на спині). Він був дуже хороброю і доброю людиною. І він обожнював Сталіна і радянську владу, так. Але найкращим його другом до смерті був однополчанин з Москви, який Сталіна за людину не вважав.
Другий мій дід, українець Андрій Іванович Кравчук, пішов в Червону армію тільки заради того, щоб не потрапити в Гулаг, вже переживши німецьку окупацію - він Сталіна зневажав, як і всю радянську владу. Але коли пішов - воював чесно і справно, дішов до Ельби. Його друг перебіг до американців і мого діда звав з собою, але той не пішов - на Україні залишилася дружина і син. Цей син - мій батько. Обидва моїх діди дуже дружили між собою і поважали один одного. Ділити їм було нічого.
Я вдячний своїм дідам - героям. Вони лишилися людьми в нелюдський час. Я їх дуже люблю. Пам'ять їх для мене - свята. Нічого не маю проти дідів інших українців, які воювали під чорно-червоним прапором. Може, мої діди зі мною і не погодилися би (принаймні, Іван так точно), але я - не маю. У них була своя правда і своє життя - і не їх провина, що це життя могло їх зіштовхнути з моїми дідами, і не їх провина, що сталася та війна - жорстока, кривава і нелюдська.
І я - не один такий. Дев'яносто відсотків українців, які воювали в тій війні, воювали в лавах Червоної армії. Це - наші діди і прадіди. Їхня перемога - це велика перемога. Вони прожили своє життя недарма. Вони і розплатилися за свої помилки, за те, що вірили не в те і не тим. І ми живемо не набагато краще і теж розплачуємося за свої помилки - просто зараз це робимо. Нехай камені кидає той, хто сам без гріха.
Не чіпайте їхню пам'ять. Не паплюжте Прапор Перемоги. Не подобається? - відійдіть убік, це лише на пару днів в року. Вивісіть поруч прапор УПА, якщо хочете. Але не воюйте з власним народом. Залиште останніх ветеранів в спокої. Будьте людьми. Не роздмухуйте ненависть між українцями - і без вас знайдеться, кому це робити.
Воюйте з місцевою владою. Пояснюйте їм і широкому загалу, наприклад, таке: http://sasha2605.livejournal.com/1368950.html
Але досі живих ветеранів і пам'ять тих, кого вже нема, залиште в спокої.
Відповіді
2011.05.03 | rais
Це мрія владоможної сучеліти відвести вогонь від штабів - воюйте з місцевою владою.
Повірьте, ми відділяємо бойові нагороди від вертухайських зірок.Ми з пошаною ставимося до справжніх героїв, і не важливо, захищали вони свою землю в лавах УПА, чи в складі частин які штурмували Берлін...
Спокою не гарантуємо лише тим, хто причетен до знищення людей заради ідеологічних примх системи. Ідеологам та виконавцям комуністичних злочинів... Їх прихільникам та холуям... "Успішним" нащадкам цих уламків злочиної системи. Нащадкам, чія успішність якраз і базується на створені в часи панування комуністичного режиму накопичень за рахунок співпраці з антилюдськими режимами, за рахунок ресурсу цих режимів, за рахунок життя і здоров'я мільйонів людей. Людей, яких ця сучеліта і досі називає біомасою...
І це не відноситься до мільйонів чоловіків повставших проти загарбників із зброєю в руках.
Чию це думку ви озвучуєте - прохання залишти у спокої "невинних" старців, не згадувати 17 рік ?
Ви чомусь не згадали про спокій Івана Дем'янюка ?
2011.05.03 | RuslanM
Прапор перемоги?Це ради прапора діди ваші воювали?Один точно ні
2011.05.03 | kotygoroshko
в цьому році прапор перемоги - це бандюковський фетіш, під яким одеські бандюки їдуть гульбанити
до Львова2011.05.04 | RuslanM
Прапор -провокація,до ветеранів ніякого відошення не має
2011.05.04 | Хвізик
прапор перемоги може бути лиш один
червоно-чорний2011.05.04 | RuslanM
червоно-чорний ніякого відношення до 9 мая не має,ви спекулюєте
2011.05.05 | Мірко
9 мая ніякого відношення до української перемоги не має
Один кат другого переміг2011.05.05 | Мірко
Re: прапор перемоги може бути лиш один - червоно-чорний
2011.05.04 | OlalaZhm
Re: в цьому році прапор перемоги - це бандюковський фетіш, під яким одеські бандюки їдуть гульба
100% Мій дід, Сотін Ілля Федорович загинув 17 серпня 1941 року під Каневом, стримуючи "натіск врага". Після війни жоден з тих, хто врятувався за його спиною, не спитав у моєї мами, яка у 2 роки лишилася сиротою, чи є у неї хлібчик, або як вона виживає без батька. Як і у мільйонів інших сиріт - не спитали. Зате тепер погиркують, що їм пенсії і пільги малі - зароблені, до речі, тими сиротами - дітьми, онуками і правнуками тих, хто загинув і життям своїм нинішніх "ветеранів" рятував.Тьфу на них. Якщо навіть їхні рідні діти плюють на ни0х і не хочуть їм допомагати хоча б матеріально - бо інакше ж чого вони все волають про те, що їм пенсій не вистачає?
І чому мені має бути важливо, який прапор їм милий?
2011.05.04 | Kohoutek
Re: в цьому році прапор перемоги - це бандюковський фетіш, під яким одеські бандюки їдуть гульба
OlalaZhm пише:> Тьфу на них.
Тьху на Вас.
> І чому мені має бути важливо, який прапор їм милий?
Не дивуйтеся, що решті неважливі будуть Ваші почуття.
2011.05.04 | OlalaZhm
Re: в цьому році прапор перемоги - це бандюковський фетіш, під яким одеські бандюки їдуть гульба
??????????? Ніфіга собі! А шо - комусь колись були важливі??????????? Або проблеми моєї мами, ще ледь живої, хоча на початку війни їй і двох років не було? Або інших, таких як вона, сиріт? А ті "ветерани", які, якщо логічно припускати, мали б бути старші і все-одно - здорові як бики і ще прапорами перебирають....2011.05.04 | Cтас
ЗАКОН УКРАЇНИ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (л)
http://uazakon.com/documents/date_3z/pg_gmwksu/index.htm6) військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, а також
колишніх бійців винищувальних батальйонів, взводів і загонів
захисту народу та інших осіб, які брали безпосередню участь у
бойових операціях по ліквідації диверсійно-терористичних груп та
інших незаконних формувань на території колишнього Союзу РСР і стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час виконання службових обов'язків у цих батальйонах, взводах і загонах у період з 22 червня 1941 року по 31 грудня 1954 року;
---------------------------------------------------------------------------------------------------
Як Ви думаєте, у яких пропорціях збереглися ті, що воювали з 1941 по 1945 роки і ті що "воювали" з 1945 по 1954 роки!?
2011.05.04 | Kohoutek
Re: в цьому році прапор перемоги - це бандюковський фетіш, під яким одеські бандюки їдуть гульба
OlalaZhm пише:> ??????????? Ніфіга собі! А шо - комусь колись були важливі???????????
Мені, принаймні, були. Я до УПА не маю жодного стосунку, як і всі мої родичі, однак мені не байдужі почуття українців, які УПА вважають своєю армією.
> Або проблеми моєї мами, ще ледь живої, хоча на початку війни їй і двох років не було? Або інших, таких як вона, сиріт? А ті "ветерани", які, якщо логічно припускати, мали б бути старші і все-одно - здорові як бики і ще прапорами перебирають....
Мої діди вже лежать у могилах. Але деякі їхні однополчани ще живі - і жива пам'ять про моїх дідів, поки живий я та мої родичі. Я не знаю, яким чином ми відповідаємо за проблеми Вашої матері.
Вам не набридло займатися демагогією?
Хоча про що я - Ви ж зі "Свободи". Хайль Тягнибок.
2011.05.04 | OlalaZhm
Re: в цьому році прапор перемоги - це бандюковський фетіш, під яким одеські бандюки їдуть гульба
Kohoutek пише:> OlalaZhm пише:
> > ??????????? Ніфіга собі! А шо - комусь колись були важливі???????????
> Мені, принаймні, були. Я до УПА не маю жодного стосунку, як і всі мої родичі, однак мені не байдужі почуття українців, які УПА вважають своєю армією.
>
Один мій дід - російский офіцер з діда прадіда. Другий - поляк. Тож кровної близкості до УПА теж не маю. Але маю відчуття боргу перед народом, завдяки якому вижили усі мої рідні.
І не треба жалобити мене тим, що Ваші діди вже померли. Якщо Ви уважно читали, мій дід не лише помер, а ЗАГИНУВ під час війни.
А проблеми моєї мами вирішуються просто - не дратуйте її своїми кривавими прапорами
2011.05.04 | Kohoutek
Re: в цьому році прапор перемоги - це бандюковський фетіш, під яким одеські бандюки їдуть гульба
OlalaZhm пише:> Один мій дід - російский офіцер з діда прадіда. Другий - поляк. Тож кровної близкості до УПА теж не маю. Але маю відчуття боргу перед народом, завдяки якому вижили усі мої рідні.
І? І що?
> І не треба жалобити мене тим, що Ваші діди вже померли. Якщо Ви уважно читали, мій дід не лише помер, а ЗАГИНУВ під час війни.
Не треба, то не треба. Незрозуміло тільки, чому Ви тоді згадуєте про свою маму. Ви таки вважаєте, що іншим повинен боліти Ваш біль? Моя мама ось з сестрою на 9 травня хочуть поїхати під Лісічанськ шукати могилу свого діда, мого прадіда. Він там загинув в 1941-му. Тільки в минулому році в російському Міноборони відшукалися дані про місце його загибелі і поховання.
> А проблеми моєї мами вирішуються просто - не дратуйте її своїми кривавими прапорами
Вони - не мої. Я без них чудово проживу. Але мене вчили поважати почуття інших людей. Я не християнин, але намагаюся поводитися з іншими так, як хочу, щоб поводилися зі мною.
2011.05.05 | Мірко
Все зводиться до пенсій і пільг
2011.05.04 | Хвізик
вічная пам‘ять!
один мій дід, дід по батьку, Петро Станіславович Світельский, українець, молодший лейтенант, загинув у friendly fire на переправі коло Новоросійська. Всупереч тому, що була купа свідків, котрі бачили, як совєцький снаряд вгатив по баржі, котра перевозила роту десантників, моя баба получила листа, буцім-то мій дід "пропав без вісти". Майже все життя страждала від такого несправделивого тавра. Лиш у 88му, здається, році нарешті получила офіційне визняння загибелі мого діда та статус солдатської вдови. За це вона дуже полюбила Горбачова і навіть повісила його портрета в хаті коло ікон.Мій дід по мамі, Єгор Петрович Семенов, карел, полковник, за першою спеціальністю, вчитель фінської мови й літератури, пройшов всю війну у військах, подібних до нинішнього спецназу. Про його війну є в книжках написане. Наприклад, "Боевой клич в тилу врага". Їх висаджували десантом глибоко за лінією фронту з конкретним завданням. Наприклад, "підірвати міст", чи "взяти в полон ґенерала". До підрозділу відбиралася високого штибу інтеліґенція. У війні мого діда вважалося надзвичайно дурним тоном, якщо у спецоперації гинули цивільні люди: "нехай ця стара баба перейде, а лиш потім підірвемо міст". Після війни мій дід працював на керівних посадах, протягом певного часу навіть наглядав республіканськке КГБ по парт лінії. Свої знання про КГБ він зумів ненав‘язливо передати мені. Багато разів повторював: "Цим людям не можна вірити. Вони добрі, коли мертві. Вір їм лиш тоді, коли побачиш, що їхню контору законом заборонено, а керівництво їхнє є РОЗСТРІЛЯНЕ.
Після смерті цього діда, багато його друзів і колєг по партійній роботі, включно з Головою Комітєту Партійного Контролю Карелії, говорили мені, що НЕ ВІРЯТЬ у природні причини смерті мого діда. Так прямо і говорили, панове, що на їхню думку, моєму дідові "допомогли" вмерти...
Серед іншого, мій дід казав мені, коли я ще був зовсім дитиною, що вибухи у московському метрі 1972 року були влаштовані КГБ з метою заарештувати людей
Висновок:
Обидва мої діди були Героями
Слава героям!
Слава Україні!
2011.05.04 | RuslanM
отут я з вами зґоден-слава ветеранам!!!!!!!!!!!!!!!!!
2011.05.05 | Мірко
Re: Обидва мої діди були Героями
I жертвами2011.05.04 | Ghost
нам всем повезло, что вы не немец, и что ваши деды не воевали геройски за фюрера
вот бы вас сейчас расплющило.а если бы вас угораздило родиться, например, китайцем, ваши деды запросто могли бы воевать на стороне Чан Кай Ши... вот досталось бы тогда вашему отцу в годы культурной революции!
2011.05.04 | rais
І німці шанують своїх героїв, і кітайці, і японці... Тому, панове, серед всіх націй є герої і
є злочинці. До злочинців ми відносимо всю комунофашистську політичну поліцію з її репресивним апаратом. Вони точно до бойових нагород відношення не мають. А війна є війна... І це не новина, що на земній кулі йде безперервна боротьба за місце під Сонцем.Над Україною досі Сонце в хмарах комунобандитського смороду.
Тому нам потрібно виховувати своїх героїв і продовжувати справу дідів. І їх бойовий досвід цьому допомога.
Більшисть з них полягло не на одній війни, і не лише на українських полях... Серед наших дідів не було штабних мажорів, що гризлися за погони, зірочки, теплі посади. Вони чинили опір і фашистській навалі і комуністичній зграї. І я переконаний, вони гідні того, щоб ми згадали їх ратний подвиг, мужність та героїзм, де б вони не полягли...
За них ми і згадуємо під час роковин закінчення війни, яка доречі скінчилася зовсім не 9 травня і не в Берліні:
http://www2.maidan.org.ua/news/view.php3?bn=maidan_free&key=1304340183&first=1304493439&last=1304319323
На цю перемогу працювали мільйони дідів та прадідів по всьму Світу. Героям Слава! Слава Україні.
2011.05.04 | Kulish
Re: То й треба бути послідовними...
Наприклад, портрети упиря всюди порозвішувати. Генералісімус, Верховний Головнокомандувач, все-таки...Та й не забути відмітити Ворошилова з Жуковим.
А жовто-синій прапор так поступово... спочатку на день-два... замінити на прапор Перемоги...
2011.05.04 | Kohoutek
Треба бути послідовними.
Kulish пише:> Наприклад, портрети упиря всюди порозвішувати. Генералісімус, Верховний Головнокомандувач, все-таки...
Прапор Перемоги над Райхстагом встановлював не Сталін, а Герой України ст. лейтенат Олексій Берест.
2011.05.04 | rais
Дітям по секрету.
Щоб Берест повісив той прапор на Рейхстаг працювали мільйони людей по всьому Світу...http://www2.maidan.org.ua/news/view.php3?bn=maidan_free&key=1304340183&first=1304493439&last=1304319323
2011.05.05 | Kohoutek
Re: Дітям по секрету.
rais пише:> Щоб Берест повісив той прапор на Рейхстаг працювали мільйони людей по всьому Світу...
Щоб генерали і маршали підписали акти про безумовну капітуляцію Німеччини і Японії теж працювали мільйони людей. І що? Це якось принижує честь підписання таких актів?
Олексій Берест - це символ участі України у великій перемозі людства над нацизмом. Символ. Всі розуміють, що одна людина війну не виграє. Але ця людина представляє свій народ. І це був гідний представник нашого народу. Який встанови над Райхстагом Прапор Перемоги. І історію не переробиш - більшовики намагалися, то ж варто зробити висновки з їхніх помилок. Який був той прапор, такий був. Не жовто-синій і не червоно-чорний. Червоно-сріблястий. ЦЕ - БУЛО. ЦЕ - ІСТОРІЯ. ЦЕ - ПРАВДА.
Мені не подобається, що його зараз комусь нав'язують. Це має бути винятково особиста справа. Але ті, хто його шанує, мають такі самі права на повагу до їхніх почуттів, як і ті, хто шанує прапори інших кольорів.
2011.05.05 | Михайло Свистович
Re: Треба бути послідовними.
Kohoutek пише:>
> Прапор Перемоги над Райхстагом встановлював не Сталін, а Герой України ст. лейтенат Олексій Берест.
За наказом Сталіна
2011.05.05 | Kohoutek
Re: Треба бути послідовними.
Михайло Свистович пише:> Kohoutek пише:
> >
> > Прапор Перемоги над Райхстагом встановлював не Сталін, а Герой України ст. лейтенат Олексій Берест.
>
> За наказом Сталіна
І що? А якби Гітлера вбили за наказом Сталіна - Ви би вважали це недостойним вчинком?
2011.05.05 | Михайло Свистович
Re: Треба бути послідовними.
Kohoutek пише:>
> І що? А якби Гітлера вбили за наказом Сталіна - Ви би вважали це недостойним вчинком?
Я не вважаю водруженіє червоного прапора над Рейхстагом недостойним вчинком, я не вважаю його вчинком, який ми маємо святкувати. Так само як і не мали б святкувати вбивство одного диктатора за наказом іншого.
2011.05.06 | Kohoutek
Re: Треба бути послідовними.
Михайло Свистович пише:> Я не вважаю водруженіє червоного прапора над Рейхстагом недостойним вчинком, я не вважаю його вчинком, який ми маємо святкувати. Так само як і не мали б святкувати вбивство одного диктатора за наказом іншого.
І не треба. Не хочеться - не святкуйте. Але не треба заважати святкувати тим, кому так кортить. Давайте вже якось відрізнятися ПО СУТІ від тих, хто не подобається. Було можливо вивісити червоно-чорний прапор за СРСР? Не варто уподібнюватися до своїх ворогів.
2011.05.06 | Kulish
Re: "не святкуйте. Але не треба заважати святкувати тим, кому так кортить"
А Ви дома теж влаштовуєте галасливу гулянку, коли в сусідній квартирі - поминки?2011.05.06 | Kohoutek
Re: (л)
http://www.razumkov.org.ua/ukr/news.php?news_id=371Понад дві третини громадян України (70,0%) вважають День Перемоги великим святом, ще 23,6% опитаних вважають цей день звичайним святом. Не вважають День Перемоги святом 4,7% респондентів і 1,7% опитаних не змогли відповісти на питання. Розподіл відповідей на це питання не змінюється значною мірою протягом останніх 9 років. Про це свідчать результати опитувань, проведених соціологічною службою Центру Разумкова.
Війну проти фашизму українці переважно схильні називати Великою Вітчизняною, до такої назви схиляються більше двох третин опитаних (66,2%). Близько чверті респондентів (28,6%) називають цю війну Другою світовою. Інші відповіді дали 2,4% респондентів, решта — вагалися з відповіддю. Протягом останніх 9 років переважна більшість називають цю війну саме Великою Вітчизняною.
Респондентам також задавалося питання «Протягом двадцятого сторіччя в історії України було багато подій, коли українці масово знищували один одного: це Перша і Друга світові війни, громадянські війни, політичні репресії. Як Ви вважаєте, який з наведених шляхів рішення взаємних образ є кращим?». Половина опитаних (53,8%) обрали відповідь «Потрібно, примиритися і вважати, що не було ні правих, ні винних». Водночас 28,7% респондентів вважають, що потрібно, щоб винні обов’язково були покарані, навіть через багато років. Решта опитаних вагалися з відповіддю. Проте у випадку конкретних ініціатив, прихильників примирення виявляється значно менше.
http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/SH000169.html
9 травня День Перемоги
ст. 73 КЗпП України
...
15 травня День пам'яті жертв політичних репресій
Указ Президента України від 21.05.2007 N 431/2007
...
22 червня День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні
Указ Президента України від 17.11.2000 N 1245/2000
...
26 листопада День пам'яті жертв голодоморів
Указ Президента України від 26.11.98 N 1310/98
2011.05.05 | Bayan
Прапор ...за наказом Сталіна. -- Так-так, особистим! Так і сказав: дуй, кажe, Льоша на дах
Михайло Свистович пише:> Kohoutek пише:
> >
> > Прапор Перемоги над Райхстагом встановлював не Сталін, а Герой України ст. лейтенат Олексій Берест.
>
> За наказом Сталіна
2011.05.04 | rais
Бути послідовними... значить вивiсити англiйськi, росiйськi, американськi, французькi...
Вивісити прапори всіх держав, які разом наближали Перемогу. Вивісити під Державним Прапором України. Це буде і логічно, і послідовно... Преференцій в цьому питанні віддавати одному комуністичному стягу, під яким коїлися ще й масові злочини проти людства вважаємо недоцільним.За згадку про Г.К. Жукова окрема подяка. Попрацюємо трохи з ремікс галереєю...
2011.05.05 | Kohoutek
Нічого не маю проти такої ідеї. Дуже слушно.
2011.05.05 | rais
Дуже слушно і головне логічно.
І я проти Береста нічого не маю. Щоб він разом з маршалами хочаб дійшов до Берліну з тим прапором - вмирали мільйони по всьому Світу. Мільйони працювали біля станків та мартен. Гинули в транспортних караванах доставляючі чоботи, тушонку, зброю...А оці дітячі питання - яке всі ці мільйони (та їх прапори) мали відношення до України, залиште обмеженим містечковою манією хуторянам, які далі свого носа не бажають бачити нічого...
Сучеліті з конченої і заспаної пу водиці цього не зрозуміти.
2011.05.05 | Kohoutek
Головне - чесно і справедливо.
Якщо мислити раціонально, то треба шукати компроміси зі співвітчизниками, навіть якщо вони мають інші погляди. Якщо емоціонально, то варто спробувати поставити себе на місце іншого, щоб зрозуміти його почуття.Досить вже воювати. Ведём войну уже семьдесят лет, нас учили, что жизнь - это бой; по новым данным разведки мы воевали сами с собой.
2011.05.05 | rais
Re: Головне - чесно і справедливо.
Уявляєте як щоб це сказав той Берест за 100 метрів до Рейхстагу? Та ну її, цю війну, вже 4 роки воюємо...Так і Україна. Тут війна нескінчена поки не буде змінена система керування державою, залишена нам у спадщину комунобандитським режимом. Це не святкове питання, це питання виживання під Сонцем. Україні належить її Сонце. І тут справа не в прапорцях та стрічках. Україна має бути реально незалежною, а не за подарунком Єльцина-Кравчука.
2011.05.06 | Kohoutek
Re: Головне - чесно і справедливо.
rais пише:> Уявляєте як щоб це сказав той Берест за 100 метрів до Рейхстагу? Та ну її, цю війну, вже 4 роки воюємо...
Може, і сказав би. Але так само уявіть, як він ставився до того прапору, під яким переміг.
> Так і Україна. Тут війна нескінчена поки не буде змінена система керування державою, залишена нам у спадщину комунобандитським режимом.
Саме так. В тому числі треба змінити і комуністичну логіку "хто не з нами, той проти нас", і нетерпиме ставлення до опонентів.
2011.05.06 | rais
Своїми дідами треба не лише пишатися, але й за їх прикладом боротися за місце під Сонцем далі!
Ми змушені це робити - природа... Та й годі бути вдячними утриманцями... Всі прапорці то омана. Боротьба за місце під Сонцем триває. І нагадайте мені, будь ласка, хто у Берліні на той час був "апонентом" Бересту ? І скажить, щоб зробив Берест з тим, хто б лише наважився запропонувати йому толерантне ставлення до цього апонента у цих світових змаганнях?Наші діди і тоді відповідно ставилися до тих, хто був апонентом безпеці, здоровью, гідному людей життю. Їх інструментом був - опір всьому ворожому, що опонує загально людським нормам життя. Наши діди і сьогодні можуть надати приклад відпору ворогу, злочинцям, "опонентам"... Толерантність саме й вигадали ті, хто намагається знизити силу опору своїй ворожій експансії. Тому в українцях так наполегливо і прищеплюють відсутність спротиву комунобандитському режиму. Ці злочинці в активній обороні. Комбанд система в Україні це наш головний"опонент" разом із всіма своїми вболювальниками.
2011.05.05 | Курумультук
Яке відношення англiйськi, американськi, французькi прапори мають до визволення України
і всього пост-радянського простору?Чому саме червоний прапор був на Рєйхстазі. а нє вищезазначені?
2011.05.05 | GreyWraith
А яке відношення має те, що тут закінчилося у 1944 році, до визволення?
Почали війну українці із колгоспного рабства - і в такому ж колгоспному рабстві закінчили.Курумультук пише:
Чому саме червоний прапор був на Рєйхстазі. а нє вищезазначені?
Хороше слово - "був".
2011.05.05 | Kohoutek
Re: Яке відношення англiйськi, американськi, французькi прапори мають до визволення України
Курумультук пише:> Чому саме червоний прапор був на Рєйхстазі. а нє вищезазначені?
Тому, що так були розподілені зони окупації.
2011.05.05 | Михайло Свистович
прямеRe: Яке відношення англiйськi, американськi, французькi прапори мають до визволення України
Саме завдяки "холодній війні" Україна нарешті визволилась й отримала незалежність2011.05.07 | rais
Завдяки ...
Саме завдяки підтримки цих прапорів в 1944 на Україні вперше з'явився американський чобот та консерви, а в 2004 Майдан і наше сьогоденне спілкування...І як не скиглять червонодупі проти НАТОвського чобота - він в Україні був раніше за Нату Вітренко...
2011.05.05 | Pest Control
Це день тоталітарного культу
> І ми живемо не набагато краще і теж розплачуємося за свої помилки - просто зараз це робимо.Більше того, Ви закликаєте й далі продовжувати робити ці помилки, зокрема дозволяти катам України мітити територію своїм кривавим прапором.
> Залиште останніх ветеранів в спокої. Будьте людьми.
До чого тут взагалі ветерани? Це вони червоні прапори розвішують? Скільки взагалі їх лишилося? Тисяча? То може краще було поділити між ними ті 30 мільйонів, які підуть лише на червоні ганчірки? Але нікого ті ветерани не цікавлять, звісно.
2011.05.05 | Курумультук
А скільки пішло мильёнів на голодоморні нєкрополі та їх інформаційне освітлення, не рахували?
2011.05.05 | Pest Control
Крапля в морі, порівняно з витратами кремлівських фашистів на протидію визнанню Голодомору
Читайте вікілікс, тваріщ прапорщік2011.05.05 | Пан Коцький
Вже не "літінант"? :-)
Pest Control пише:> [...] тваріщ прапорщік
2011.05.05 | Pest Control
Я вирішив погодитися з Шутером - не тягне воно на літінанта
2011.05.05 | GreyWraith
Такі побєдасти з 1941 по 1945 рік фронту як чуми боялися...
2011.05.05 | GreyWraith
Ви що, ці гроші платили?
Де у задрипаного побєдаста гроші завелися?А де бралися гроші на помпезні совкові меморіали? Наприклад, моїй покійній бабці, солдатській вдові із двома дітьми, що до пенсії в колгоспі спину на буряках гнула, щедра совкова влада виділила пенсію аж 26 рублів...
2011.05.05 | Михайло Свистович
Голодомор - це українська трагедія, пабєда - це московське свято
2011.05.05 | Мірко
+100 : Голодомор - це українська трагедія, пабєда - це московське свято
2011.05.06 | Георгій
Re: Голодомор - це українська трагедія, пабєда - це московське свято
2011.05.05 | Kohoutek
Re: Це день тоталітарного культу
Pest Control пише:> Більше того, Ви закликаєте й далі продовжувати робити ці помилки, зокрема дозволяти катам України мітити територію своїм кривавим прапором.
Ні, я дозволяю ветеранам і тим, кому любі ці символи Перемоги, потішитися раз на рік.
> До чого тут взагалі ветерани? Це вони червоні прапори розвішують? Скільки взагалі їх лишилося? Тисяча?
До того, що це - День Перемоги. Скільки-то та залишилося. Скільки б не залишилося, вони заслужили право на повагу.
> То може краще було поділити між ними ті 30 мільйонів, які підуть лише на червоні ганчірки? Але нікого ті ветерани не цікавлять, звісно.
Може і краще. Ось ті, хто приймає рішення на виділення цих коштів, вирішать інакше - і буде інакше. Але наразі більшість у ВР і місцевих радах за іншими політсилами. Вони у деяких місцях - зовсім не по всій території країни, слава Богу, - таки повісять ці прапори. Так ось, зрозумійте, що вони, по-перше, таки МАЮТЬ на це право. Вони не просто представляють більшість в радах - в даному випадку, вони висловлюють почуття БІЛЬШОСТІ українців. По-друге, і хер би з ними, з тими політсилами - але ці прапори важливі ДЛЯ ВЕТЕРАНІВ. Скільки б їх не залишилося - дайте їм на старості розважитися тією дрібницею, бо нічого достойнішого батьківщина їм запропонувати не може.
2011.05.05 | Михайло Свистович
Re: Це день тоталітарного культу
Kohoutek пише:> Скільки б не залишилося, вони заслужили право на повагу.
Давайте ще вивішувати червоні прапори на відзнаку ветеранів усіх війн, де були українці. Якщо так хочеться висловити їм повагу, зберіть їх у залі, прикрашеній у все червоне, завітайте до них додому у всьому червоному, але чому всі громадяни мають спостерігати на своїх вулицях прапори, під якими нищили наш народ?
>
> По-друге, і хер би з ними, з тими політсилами - але ці прапори важливі ДЛЯ ВЕТЕРАНІВ. Скільки б їх не залишилося - дайте їм на старості розважитися тією дрібницею, бо нічого достойнішого батьківщина їм запропонувати не може.
То може краще вимагати, щоб Батьківщина запропонувала їм щось достойніше?
2011.05.06 | Kohoutek
Re: Це день тоталітарного культу
Михайло Свистович пише:> Якщо так хочеться висловити їм повагу, зберіть їх у залі, прикрашеній у все червоне, завітайте до них додому у всьому червоному, але чому всі громадяни мають спостерігати на своїх вулицях прапори, під якими нищили наш народ?
Тому, що громадяни проголосували за тих дупетатів, які приняли цей закон.
> То може краще вимагати, щоб Батьківщина запропонувала їм щось достойніше?
Вимагайте! Хіба хтось забороняє?
2011.05.05 | zmej_gorynych
Не треба розписуватися за всіх ветеранів, ага! Re: Це день тоталітарного культу
Kohoutek пише:> Pest Control пише:
> > Більше того, Ви закликаєте й далі продовжувати робити ці помилки, зокрема дозволяти катам України мітити територію своїм кривавим прапором.
> Ні, я дозволяю ветеранам і тим, кому любі ці символи Перемоги, потішитися раз на рік.
Ви дозволяєте тим, хто не воював (і лише невеликій частинці тих, хто реально воював на фронтах 2-ї Світової, але вони ж проти!), ще раз станцювати на кістках наприклад українських мирних селян, котрі своїми трупами встелили дно Дніпра.
Нахуй їм (і конкретно мені!) такі Ваші люб"язні дозволи вивісити ганчірки смерті понад всіма будинками, скажіть, будь-ласка?
Ну то як вони вам так любі, то вивісіть їх у себе на балконі, нема проблем!
> > До чого тут взагалі ветерани? Це вони червоні прапори розвішують? Скільки взагалі їх лишилося? Тисяча?
> До того, що це - День Перемоги. Скільки-то та залишилося. Скільки б не залишилося, вони заслужили право на повагу.
>
Повага до 875 ветеранів, немає нічого спільного із придуманими прапорами сталіна-джугашвілі. Але справа ж не в тому!
Справа в тому, що під тими прапорами нас хочуть тупо ввести в стійло 1939 року!
Відповідь одна - авотвамхуй!
> > То може краще було поділити між ними ті 30 мільйонів, які підуть лише на червоні ганчірки? Але нікого ті ветерани не цікавлять, звісно.
Ну та так. Не цікавлять, звісно.
> Може і краще. Ось ті, хто приймає рішення на виділення цих коштів, вирішать інакше - і буде інакше. Але наразі більшість у ВР і місцевих радах за іншими політсилами. Вони у деяких місцях - зовсім не по всій території країни, слава Богу, - таки повісять ці прапори. Так ось, зрозумійте, що вони, по-перше, таки МАЮТЬ на це право. Вони не просто представляють більшість в радах - в даному випадку, вони висловлюють почуття БІЛЬШОСТІ українців. По-друге, і хер би з ними, з тими політсилами - але ці прапори важливі ДЛЯ ВЕТЕРАНІВ. Скільки б їх не залишилося - дайте їм на старості розважитися тією дрібницею, бо нічого достойнішого батьківщина їм запропонувати не може.
Мені вельми соромно за мою Рівненську обласну раду, на чолі котрої ніби-то "виважений пан Берташ".
Щоби всі знали - він єдиний із обласних очільників окупаційної адміністрації західних областей України приклав всі зусилля, щоби
ця обласна хуйня не прийняла рішення про недопустимість
злягання в жопу з путєним-мєдвєдомвивішування краснознамьонних прапорів де б то не було.2011.05.06 | Kohoutek
Мені здається, я маю адекватніше уявлення про наших ветеранів.
zmej_gorynych пише:> Ви дозволяєте тим, хто не воював (і лише невеликій частинці тих, хто реально воював на фронтах 2-ї Світової, але вони ж проти!),
Вони не проти.
> ще раз станцювати на кістках наприклад українських мирних селян, котрі своїми трупами встелили дно Дніпра.
Будь ласка, не варто розмовляти зі мною мовою пропаганди. Я на неї не ведуся.
> Нахуй їм (і конкретно мені!) такі Ваші люб"язні дозволи вивісити ганчірки смерті понад всіма будинками, скажіть, будь-ласка?
Хто це "вони"? Ветерани?
> Ну то як вони вам так любі, то вивісіть їх у себе на балконі, нема проблем!
Мені цей прапор не потрібен. Але ветеранам він любий. Я не буду дев'яносторічним дідам розповідати, що вони неправі. Я приймаю їх такими, якими вони є. Вони вже не зміняться. Нехай хоч раз на рік їм буде хоч якась радість.
> Повага до 875 ветеранів, немає нічого спільного із придуманими прапорами сталіна-джугашвілі.
Спитайте у них, чи їм приємний той прапор, чи ні.
> Справа в тому, що під тими прапорами нас хочуть тупо ввести в стійло 1939 року!
Щоб нас ввести в те стійло, потрібно щось значно більше. Я апелюю до розуму, а у Вас вирують винятково емоції. Фашистом стають не тоді, коли оцінюють красу форми від Гуґо Босса, а тоді, коли вступають в лави ВО "Свобода". Хоча на тій формі є свастика, а на емблемі "Свободи" її немає. Важливі не символи, а той смисл, який ми в них вкладаємо.
2011.05.05 | Pest Control
Re: Це день тоталітарного культу
Kohoutek пише:> Pest Control пише:
> > Більше того, Ви закликаєте й далі продовжувати робити ці помилки, зокрема дозволяти катам України мітити територію своїм кривавим прапором.
> Ні, я дозволяю ветеранам і тим, кому любі ці символи Перемоги, потішитися раз на рік.
Ветеранів можна потішити інакше. А тішити прибічників голодоморів та гулагів - це власне і є помилка, яку Ви закликаєте продовжувати робити.
> > То може краще було поділити між ними ті 30 мільйонів, які підуть лише на червоні ганчірки? Але нікого ті ветерани не цікавлять, звісно.
> Може і краще. Ось ті, хто приймає рішення на виділення цих коштів, вирішать інакше - і буде інакше.
Саме так. Тобто покидьки-політики вирішили, що ветерани переб’ються, бо їм (покидькам) важливіше порозвішувати червоні ганчірки. То це по Вашому повага до ветеранів і те, що варто підтримувати?
> вони висловлюють почуття БІЛЬШОСТІ українців.
Навіть якби це було так (у чому я дуже сильно сумніваюся, бо ніщо не заважало більшості українців і раніше розвішувати червоні ганчірки, але вони цього не робили), то потурання цьому є помилкою, яку Ви закликаєте продовжувати робити.
> Скільки б їх не залишилося - дайте їм на старості розважитися тією дрібницею, бо нічого достойнішого батьківщина їм запропонувати не може.
Це - занадто дорога для нації "розвага": зневажати пам’ять убитих мільйонів щоб гіпотетично потішити тисячу. До добра такі розваги не доводять.
2011.05.05 | Мірко
Re: нічого достойнішого батьківщина їм запропонувати не може
Їхня батківщина дещо східніше...2011.05.06 | Kohoutek
А Ваша де? Не варто іноземцю вчити українців, як їм жити на своїй землі.
2011.05.05 | Kulish
То, може, нарешті піти їм назустріч?
Задрали вже ці клептократи!Однією рукою мошну підтримують, другою - червону ганчірку.
Однією - хрестяться, другою - хабарі беруть.
То треба піти їм назустріч! Пригадати справжній смисл усіляких "свят".
7-го листопада "відсвяткувати" таку річницю Жовтневої революції, щоби через Крим тікали аж у Туреччину.
8-го березня назбирати "фемен", щоби цицьками їх позадавлювали.
А 1 травня сам Бог велів такі акції протесту закатити, щоби вони в своїх межигір"ях у льохи поховались.
Нажаль, вже пройшло...
2011.05.05 | catko
ну про дідів тоді про дідів. ось.
Kohoutek пише:> Мій дід, українець Іван Петрович Дзюба, був ротним розвідником.
мій дід був просто у штрафбаті (після того як у нього не склалась війна просто рядовим).
>У нього були справжні фронтові медалі і ордени -
в мого діда було щось 6 чи 7 справжніх медалей (і до і після "іскуплєнія кровю")
>Він пройшов Велику Вітчизняну війну від Ізмаїлу до Кеніґсберґу, де його останній раз тяжко поранили (осколок так і залишився десь біля його серця до смерті, я пам'ятаю той шрам на спині).
мій дід теж дійшов до кенінгсбергу - і теж був поранений осколками - 32 штуки (з фауспатрона) я малюком регулярно мацав їх у його спині і руці.
>Він був дуже хороброю і доброю людиною. І він обожнював Сталіна і радянську владу, так.
мій дід теж був хороброю людиною бо загримів перед війною у березу картуську на пів року за вишиту сорочку. а от до сталіна він не відносився ніяк. він його просто боявся і навіть у 80-ті регулярно накривав подушкою телефон.
> Другий мій дід, українець Андрій Іванович Кравчук, пішов в Червону армію тільки заради того, щоб не потрапити в Гулаг,
мій другий дід пішов під час війни у тюрму бо "не хотів чоботи шити" а потім загримів в сибір на 10 років вже далеко після війни за те що "чоботи бандерівцям шив". швець він був.
>Я їх дуже люблю. Пам'ять їх для мене - свята. Нічого не маю проти дідів інших українців, які воювали під чорно-червоним прапором.
я своїх дідів дуже люблю - але червоний прапор для них завжди був ознакою смерті. бо вони під тим червоним прапором бачили тільки кулемети які їх гнали на погибель або в скотовозки. як приклад перший дід половину своїх медалей без вагань використав на припой для телевізійної антени (як тільки вони появились). першою пішла медаль зі сталіним.
а другий дід... промовчу...
ПС. мій дід (перший) святом перемоги гордився і про війну часто розказував. ходив на паради а потім довго перераховував "тилових сук клюшечників і шашечників" (через їхні палиці а-ля гольф навпаки і кубики замість медалей з яких ліпи що хоч). при цьому трясся бо дочки були в інститутах і їх могли посадити якщо він що не то сказав а в нього був пайок і черга на запорожець. хоч синові (мому батькові) а потім і мені таки розказував і про червоний прапор і про сталіна і про всю ту війню як їм 3 дні не давали їсти а потім наливали по 200 грамів спірту наставляли кулемети в спину і кидали на бункери німецького міста зі словами - "і це місто після взяття на цілий день ваше". (картинка де його друг боєць червоної армії гвалтує 70-річну бабусю назавжди відклала мені травми по фрейду 8-() )
2011.05.05 | Мірко
Re: боєць червоної армії гвалтує 70-річну бабусю
От і перемога. Знаймо що святкуємо під червоним знаменом!2011.05.06 | Hadjibei
Це не стаття - це патєтічєскій звіздьож!
І не більше...2011.05.06 | zmej_gorynych
Ну здравствуй, ТОВАРІЩ... (дуже кльова картинко)
2011.05.06 | один_козак
Одним абзацем усе зіпсував.
Про "Прапор Перемоги".Сьогодні це прапор перемоги україножерів з бандюками над нами з вами. А взагалі він відзначив багато перемог над тими, хто опирався більшовизму протягом 73 років або просто був не до кінця згодним з "лінією партії". Напевне наших з Вами дідів там чимало було.
2011.05.06 | Kohoutek
Re: Одним абзацем усе зіпсував.
один_козак пише:> Про "Прапор Перемоги".
> Сьогодні це прапор перемоги україножерів з бандюками над нами з вами. А взагалі він відзначив багато перемог над тими, хто опирався більшовизму протягом 73 років або просто був не до кінця згодним з "лінією партії".
Прапор перемоги - це не червоний прапор і не прапор СРСР. Це - ВИНЯТКОВО ось це полотнище, решта до Прапора Перемоги не мають жодного стосунку:
2011.05.06 | catko
ну от для чого робити з людей дурнів
люба неграмотна баба в найглухішому селі вам скаже те що кажуть більшість тут: та ти червоний прапор з серпом і молотом назви хоч прапором перемоги хоч манною небесною хоч жабою в болоті - це все одно кривавий комуняцький символ.ви ще на фашистський прапор зі свастикою напишіть пару стрічок з цифрами і доводьте що то тепер не фашистьський символ а щось зовсім інше. німці переймуться але все одно вас посадять.
2011.05.06 | Kohoutek
Не варто. Вони все роблять самі.
catko пише:> ви ще на фашистський прапор зі свастикою напишіть пару стрічок з цифрами і доводьте що то тепер не фашистьський символ а щось зовсім інше. німці переймуться але все одно вас посадять.
[Знизує плечима] Саджайте.
2011.05.06 | один_козак
А звідкіля це взято, що саме такий вигляд мав саме той прапор?
А хоч би й так, то все одно ми ж розуміємо, що це і для чого воно робиться.От сьогодні я йшов у своїх справах через двір однієї київської школи. Сходами школи піднімаються школярочка класу 4-5 з татом. Мала запитує, а що це у нас червоний прапор повісили. Тато пояснює, що коли був Радянський союз... а потім Україна...
Але можна адміністрації школи претензию пред'явити. Бо там прапор - просто червоне полотнище, без жодних символів чи написів.
2011.05.06 | Kohoutek
Re: А звідкіля це взято, що саме такий вигляд мав саме той прапор? (л)
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%80_%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8Розлогіше - на російський сторінці.
один_козак пише:
> А хоч би й так, то все одно ми ж розуміємо, що це і для чого воно робиться.
Ми розуміємо. Я особисто ПРОТИ вивішення того прапору в державному порядку. Я лише хочу, щоб усі усвідомлювали - є в Україні люди, для яких наруга над таким прапором є блюзнірством. І не всі люди, для яких це АБСОЛЮТНО неприйнятно, є російськими шовіністами. Краще б про цей прапор і не згадували. Но якщо вже десь вивісили його - не варто проти нього воювати.
> От сьогодні я йшов у своїх справах через двір однієї київської школи. Сходами школи піднімаються школярочка класу 4-5 з татом. Мала запитує, а що це у нас червоний прапор повісили. Тато пояснює, що коли був Радянський союз... а потім Україна...
Це ж правда. Треба розуміти, що дітям потрібно розповідати всю правду. І про ту країну, в якій ми живемо зараз, і про ту, в якій ми жили 20 років тому.
> Але можна адміністрації школи претензию пред'явити. Бо там прапор - просто червоне полотнище, без жодних символів чи написів.
Не можна - потрібно. Я би, їй-богу, директору претензії виказав.
2011.05.07 | Kohoutek
До речі
> > Але можна адміністрації школи претензию пред'явити. Бо там прапор - просто червоне полотнище, без жодних символів чи написів.> Не можна - потрібно. Я би, їй-богу, директору претензії виказав.
Оскільки поправки до закону досі нечинні, вивішування БУДЬ-ЯКОГО, крім державного, прапору у держзакладах, є незаконним. Варто вимагати дотримання закону.
2011.05.06 | 2
Название ордена следовало бы для вящего правдоподобия подкорректировать
Kohoutek пише:> ...був ротним розвідником. У нього були справжні фронтові медалі і ордени - навіть дуже рідкісний орден Александра Невського.
Вопрос о ротной разведке замнем для ясности. Но вроде ясно, что он не был ни командиром взвода, ни командиром роты.
Орденом Александра Невского награждались командиры дивизий, бригад, полков, батальонов, рот и взводов:
* За проявление, в соответствии с боевым заданием, инициативы по выбору удачного момента для внезапного, смелого и стремительного нападения на врага и нанесение ему крупного поражения с малыми потерями для своих войск;
* За выполнение боевого задания, настойчивую и четкую организацию взаимодействия родов войск и уничтожение полностью или большей части действующих превосходящих сил противника;
* За командование артиллерийским подразделением или частью, стремительно подавившими артиллерию врага, превосходящую по силе, или уничтожившими огневые точки противника, мешающие продвижению наших частей, или разрушившими группу ДЗОТов и ДОТ, или настойчиво отразившими атаку крупной группы танков, нанеся ей тяжёлый урон;
* За командование танковым подразделением или частью, успешно выполнившими боевую операцию, причинившими большой урон живой силе и технике противника и полностью сохранившими свою материальную часть;
* За командование авиаподразделением или частью, настойчиво и успешно совершившими ряд боевых вылетов, нанесшими жестокий урон живой силе и технике противника и без потерь вернувшимися на свою базу;
* За стремительные действия и инициативу по расстройству или уничтожению инженерных сооружений противника и обеспечение развития успеха в наступательном порыве наших частей;
* За систематическую организацию бесперебойной разнохарактерной связи и своевременное устранение ее повреждений, обеспечившие успех крупных боевых операций войск;
* За умелое и стремительное выполнение десантной операции с наименьшими потерями для наших войск, причинившей большое поражение противнику и обеспечившей успех общей боевой задачи.
2011.05.06 | Kohoutek
Вы априори полагаете собеседников лжецами и идиотами?
2 пише:> Kohoutek пише:
>
> > ...був ротним розвідником. У нього були справжні фронтові медалі і ордени - навіть дуже рідкісний орден Александра Невського.
>
> Вопрос о ротной разведке замнем для ясности. Но вроде ясно, что он не был ни командиром взвода, ни командиром роты.
Он был командиром взвода разведки своей роты. Я не знаю, была ли эта единица штатной или командир создал для удобства, но он командовал ротной разведкой. Начинал он служить рядовым во внутрених войсках Измаильского гарнизона, призвали прямо перед войной. Дослужился до старшего лейтенанта, образование было 10 классов, детдомовец.
> Орденом Александра Невского награждались командиры дивизий, бригад, полков, батальонов, рот и взводов:
Командир взвода. К сожалению, я не знаю подобностей, за что именно он получил два своих боевых ордена - ещё Боевого Красного Знамени. Не слишком интересовался в своё время. А теперь уже не расспросишь. Может, мама знает.
2011.05.06 | 2
На глазах растут люди. Был непонятным "ротным разведчиком", теперь уже командир взвода.
Kohoutek пише:> Он был командиром взвода разведки своей роты. Я не знаю, была ли эта единица штатной или командир создал для удобства, но он командовал ротной разведкой.
Не может командир роты менять штатную структуру для удобства. И не было "ротной разведки". Разведывательный взвод был в батальоне, разведывательная рота - в полку, разведывательный батальон - в дивизии.
2011.05.06 | Kohoutek
Слушайте, а не пошли бы Вы на три буквы???
Я что, пропагандой, по-вашему, занимаюсь? Если Вы так действительно думаете, то Вы - идиот (я Вас НЕ оскорбляю, я специально указываю - ЕСЛИ), а тратить усилия на общение с идиотом я не вижу смысла. А если Вы просто хотите меня затроллить, то тоже нет смысла Вам потакать.> Не может командир роты менять штатную структуру для удобства. И не было "ротной разведки". Разведывательный взвод был в батальоне, разведывательная рота - в полку, разведывательный батальон - в дивизии.
Да мне ПОХ#Й, что он может! Я знаю своего деда, я помню его ордена, но меня война всегда интересовала очень мало, я с детства объелся бесконечными советскими киноэпопеями про неё, знаю боевую биографию деда только в общих чертах - не расспрашивал. Но что он был ротным разведчиком, я написал с самого начала. Да, мне и самому казалось странным, что у роты есть разведка. Видимо, это был просто взвод, который командир использовал именно для разведки. Я знал однополчан деда, они его очень уважали. Орден Александра Невского со всеми прочими орденами (ещё юбилейных "Великой Отечественной войны" две штуки) и медалями хранится у тёти. Оттого и запомнил, что орден весьма редкий, больше ни разу в жизни живьём у других не видел. Ещё помню из боевых медали "За оборону Кавказа", "За взятие Кенигсберга" и "За отвагу" с танчиком, ну и "За победу над Германией", естественно. Вспомнил - второй орден не Красного Знамени, а Красной Звезды, с архаичным солдатом с винтовкой и в будённовке. У второго деда была лишь пара медалей, он их и не одевал почти никогда.
2011.05.06 | 2
Не корчьте из себя истерика. Истерик верит своей лжи, а Вы и сами не верите.
Kohoutek пише:> Я что, пропагандой, по-вашему, занимаюсь? Если Вы так действительно думаете, то Вы - идиот
2011.05.06 | Kohoutek
Ой, я Вас умоляю. Хотите - идите.
2011.05.07 | rais
До Дня Перемоги зателефонуй своєму діду!
Наші діди досі в строю. Вони ще допомужуть онукам прискорити покращення життя вже сьогодні.http://www2.maidan.org.ua/news/view.php3?site=maidan&bn=maidan_free&key=1304844840&trs=-1
Шануй свого діда, він жодного разу не промазав.
2011.05.08 | Budweiser
Яка до чорта "Вeлика Вiтчизняна"?
По-пeршe, для доброї трeтини українців совок нe був вітчизною. І нe міг бути бо вони нe були її громадянами. А для багатьох хто був громадянином то совок нe вважали за "свою дeржаву". Особливо цe стосується сeлян, які тоді складали більшість насeлeння України. Нe дивно німці в своїх звітах від 1941 розповідали про дружeлюбнe відношeння до них пeрeважної більшості українців.Cвяткування Дня Побєди показує нe-європeйську свідомість більшості українців. Цe свято зводиться до возвeличeння однієї з найкривавіших диктатур 20 століття, яка з допомогою Західних Альянтів знищила іншу щe більш людинонeнависницьку диктатуру, пeрeд тим розпочавши разом з нeю 2 світову війну. Алe Європа виявилася затісною і тому дві диктатури вчeпилися в горло один одному. Цe як в відомому голівудському блобастeрі Alien vs. Predator: Whoever Wins We lose
2011.05.08 | Kohoutek
Якби тільки люди ще замислювалися над тим, про що вони пишуть...
Budweiser пише:> По-пeршe, для доброї трeтини українців совок нe був вітчизною. І нe міг бути бо вони нe були її громадянами.
Всі любителі західноукраїнського патріотизму завжди значно перебільшують його вплив на велику Україну.
http://ua-ihistory.ru/index.php/20/politika-sovetskoy-vlasti-v-zapadnoy-ukraine-v-1939-1941-gg.html
После воссоединения в составе УССР Западной Украины, Северной Буковины и Бессарабии население республики увеличилось на 8,8 млн. чел. и к середине 1941 г. составило 41,5 млн. чел.
П'ята частина, а не третина. Включно з Північною Буковиною і Бесарабією.
> Cвяткування Дня Побєди показує нe-європeйську свідомість більшості українців.
Перечитайте ще раз. ВИ ПРАВІ. Святкування Дня Перемоги показує РЕАЛЬНУ свідомість БІЛЬШОСТІ українців. Це - наш народ. Це - він такий, яким він НАСПРАВДІ є. Іншого українського народу в Україні НЕМАЄ.
А тепер спитайте себе, чи потрібен Вам цей народ. Чи Вам справді потрібен ЦЕЙ народ - українські українці. Є чудесний цілком альтернативний ІНШИЙ український народ! Його зовуть Мірко і мешкає він в Канаді. Може, цей народ комусь підходить значно краще?
2011.05.08 | Budweiser
Cвято сталіністів, імпeрців та мазохістів
ви мeні по суті так і нe відповіли. Та і забули до вашого числа додати Закарпаття. Можe до трeтини і нe дотягнe, алe аж ніяк нe 5-а частина, як ви пишeтe.Так, мeні нe подобається що насeлeння під-совєтської України (в мeжах 1939) молeться на кривавий більшовицький рeжим який винищив їх більшe аніж кривавий гітлeризм. У тому є щось мазохіськe - поклонятися рeжиму від якого майжe в кожній родині хтось постраждав.
Чому західні українці, які в чeрвні-липні 1941 повстали і разом з німeцькими військами вигнали Чeрвону Армію зі своєї тeриторії, мають вважати Дєнь Побєди своїм святом? Львів'яни його досі назавають "Дєнь Пабєди". Я також нe розумію чому східні українці нe можуть відзначати цeй дeнь як дeнь памяті по загиблих, як цe і робить цивілізований світ. Ні, давайтe робити як росіяни і святкувати Дєнь Пабєди. Вони святкують свою імпeрію, дeнь її найбільшого успіху і могутності. А що українцям з цього?
Разом з тим мeні нe подобається культ Бандeрів, Шухeвичів і Донцовів в Галичині, які з своєю тоталітарною ідeологією бeззапeрeчно налeжать до європeйської фашиської традиції. І в практичній площині їхні дії були відповідні.
Всe цe показує що як східні так і західні українці є далeкими від гуманістичного погляду на свою історію, який ставить в цeнтр людину, а нe різні імпeрії чи кровожeрні тоталітарні організації
2011.05.08 | Shooter
З недавньої історії св'яткувань (чтоби помнілі, так би мовити)
апофеозом праздничного паноптикума стали торжества 2005 г. в Москве, когда по политическим мотивам не было президентов Белоруссии и Грузии, президент Украины был задвинут как можно дальше, зато президент России на правах организатора торжеств сидел в окружении друзей - канцлера Германии и премьера Италии, а рядом с ними восседал премьер Японии******************************
Тоді ж:
Владимир Путин : "Мы никогда не делили победу на свою и чужую" (сказано стосовно країн СНД).
Через кілька років:
Путин: Россия выиграла бы Великую Отечественную войну и без Украины
2011.05.08 | rais
Януковичу тоді теж треба привітати з 9 травня Німеччіну, Італію та Японію.
Звісно після Росії. З білорусом зрозуміло трохи посварився, але теж можна...