05/08/2011 | Олесь Шевченко

Цю історію розповів нам, своїм синам, мій батько – ветеран Другої світової війни.

У перерві між боями його (мого батька) викликав лейтенант-енкаведист.

- Капитан Шевченко, мы знаем, что твоя семья находится на оккупированной территории.

Молодий лейтенант запалив цигарку, затягнувся, випустив дим у бік на 20 років старшого офіцера і продовжив:

- Ну вот что. Мы тебе пока доверяем. Мне вот пришла разнарядка, я должен выявить пять враждебных элементов из офицерского состава. На четверых я уже подал документы. Пятым будет твой заместитель Шевчук. Напиши мне рапорт, что он высказывался в антисоветском духе.

- Товаришу лейтенант, але я від нього нічого подібного ніколи не чув. І потім, у нього, як і в мене, п’ятеро дітей.

- Даю тебе два дня, капитан. Не принесешь рапорт – я его вызову и он на тебя напишет.

Наприкінці того дня капітан Євген Шевченко зумів зустрінутися зі своїм заступником Шевчуком і розповів йому про розмову з енкаведистом.

А назавтра лейтенанта-енкаведиста у бою настигла смертельна куля. Це була куля з пістолета Шевчука.


Оце зараз згадалося, коли бачу цих лейтенантів у Савіка Шустера і коли вони збираються до Львова з московським прапором.

Олесь Шевченко