"Свобода" і несвобода
05/10/2011 | Hadjibei
Я не знайомий з Тягнибоком, і скажу чесно, не є його симпатиком. Він - не мій герой. Я не знайомий з Іллєноком, і мені часто не до вподоби його патетика та відсутність відчуття гумору.
ВО "Свобода" складається із різних людей, так само я і лідери у цієї організації різняться між собою.
Але "Свобода" використовує (хоч і не досить професійно та вдало - якщо дивитися на неї з позиції трошки ідеалістичної) великий протестний потенціал, який накопичився серед українських людей впродовж останніх десятиліть.
Люди вже на межі від тієї несправедливості, яка стала в Україні нормою політичного і економічного життя. Соцаліьне невдоволення або ж відчай - викликані масовим тотальним грабунком абсолютної більшості людей з боку тих, хто так і не був підданий омріяній люстрації, чи ж просо не був покараний за злодійство. На цю соціально-економічну несправедливість накладається щоденне наіональне принження, якому українців піддають ті, хто тримає гроші і владу.
Відтак, соціальна і національна несправедливість - це головні проблеми сучасного українського суспільства. Чому ж тоді дивуватися, якщо "Свобода" в умовах цілковитої соціально-економічної та національної несвободи в Україні - поступово здобуває собі все більше прихильників, особливо серед молоді?
Нинішній режим в Україні це чудово розуміє, і тому намагається завдати подвійного удару - принизити українців, а також спровокувати на силові дії.
Як відповідати на подібні речі? Наші "націонал-демократи" закликають не піддаватися на провокації. Тобто підставляти обидві щоки. Свободівці закликають давати відсіч - цілком здорова реакція. Однак адекватну та ефективну відсіч давати не завжди вдається, бо саме тут проти активно працюють спецслужби Українитта Росії. Львів - місто політично важливе. Тому тут і вдалося спровокувати те, що я б назвав більш "вуличним карнавалом" 9 травня.
Чи мали свободівці у Львові інший варіант дії, крім як вийти на вулиці і спробувати перешкодити нарузі над містом і над національними почуттями? Не мали. Вийшло як вийшло.
Чи варто кидати грязюкою у Свободу за спротив?
Вирішуйте самі.
ВО "Свобода" складається із різних людей, так само я і лідери у цієї організації різняться між собою.
Але "Свобода" використовує (хоч і не досить професійно та вдало - якщо дивитися на неї з позиції трошки ідеалістичної) великий протестний потенціал, який накопичився серед українських людей впродовж останніх десятиліть.
Люди вже на межі від тієї несправедливості, яка стала в Україні нормою політичного і економічного життя. Соцаліьне невдоволення або ж відчай - викликані масовим тотальним грабунком абсолютної більшості людей з боку тих, хто так і не був підданий омріяній люстрації, чи ж просо не був покараний за злодійство. На цю соціально-економічну несправедливість накладається щоденне наіональне принження, якому українців піддають ті, хто тримає гроші і владу.
Відтак, соціальна і національна несправедливість - це головні проблеми сучасного українського суспільства. Чому ж тоді дивуватися, якщо "Свобода" в умовах цілковитої соціально-економічної та національної несвободи в Україні - поступово здобуває собі все більше прихильників, особливо серед молоді?
Нинішній режим в Україні це чудово розуміє, і тому намагається завдати подвійного удару - принизити українців, а також спровокувати на силові дії.
Як відповідати на подібні речі? Наші "націонал-демократи" закликають не піддаватися на провокації. Тобто підставляти обидві щоки. Свободівці закликають давати відсіч - цілком здорова реакція. Однак адекватну та ефективну відсіч давати не завжди вдається, бо саме тут проти активно працюють спецслужби Українитта Росії. Львів - місто політично важливе. Тому тут і вдалося спровокувати те, що я б назвав більш "вуличним карнавалом" 9 травня.
Чи мали свободівці у Львові інший варіант дії, крім як вийти на вулиці і спробувати перешкодити нарузі над містом і над національними почуттями? Не мали. Вийшло як вийшло.
Чи варто кидати грязюкою у Свободу за спротив?
Вирішуйте самі.