05/17/2011 | Леонід Пінчук

Як не прикро, сьогодні у всіх коментарях, виступах про події 9 травня у Львові чомусь відсутня увага до слів Т.Шевченка, які є визначальними для визначення того лиха, яке і нині панує в Україні. Хоч ці слова Т.Шевченка із його “ Посланія і мертвим ,і живим, і ненародженим землякам моїм…”, себто нам, сьогоднішнім українцям за національністю ( маємо писати саме так, бо сьогодні за українців видають всіх громадян України,росіян,євреїв,поляків,татар і інших та ще й кажуть про сповідування всіма єдиних національних інтересів, єдиної національної ідеї(???!!!), а владу в Україні, представлену Януковичем, Азаровим, Клюєвим, Колєсніковим, Льовочкіним, Могильовим і іже з ними- “українською”(?!), сьогодні з огляду на чергову провокацію проти українства у Львові 9 травня як ніколи актуальні і мають покликати нас нарешті до активної роботи, перейти від слів до діла, допомагаючи одне одному позбутися ярма байдужості, звільнитися від закляття безпам’ятства.
Ця провокація, без смніву, є не що інше як продовження політики сил вчорашнього дня на збереження української титульної нації роз’єднаною ,насамперед, по мові, а українців за національністю тримати в тому стані, з яким вони вийшли із обіймів комуністичного режиму ,зросійщеними і денаціоналізованими в більшості, протиставляючи останніх українцям Західної України, у яких те лихо не встигло відібрати рідну українську мову, національну гідність. На продовження цієї лукавої політики були направлені провокації на мові, історії, обмеження в Україні прав українців за національністю на рідну мову,право спілкування нею, встановлення квот (?!)на присутність в ефірі українського слова і музики, використання в провокаційних і політичних заходах звичок минулого часу.
Сьогодні цю ганебну гру на протистояння українців за національністю зі сходу і заходу намагаються видати за протистояння Сходу і Заходу , хоча,зокрема, росіяни єдині по всій Україні, єдині навіть з Жириновським, Путіним і Мєдвєдєвим в своїх звинуваченнях національно свідомих українців в “печерному” націоналізмі, а то й фашизмі, расизмі. Сьогоднішнє продовження ганебної політики, провокації проти українства у Львові намагаються представити як протистояння лівих і правих радикальних сил, хоч на постійні провокативні дії так званих лівих радикальних сил, всіляких проросійських організацій, провідників російського агресивного націоналізму сили вчорашнього дня закривали очі, заохочуючи їх своєю політикою на антиукраїнські дії.
Так, ми всі українці за національністю разом із львівянами сьогодні маємо вибачитися перед ветеранами, перед світлою пам’ятю громадян України про жахливі жертви війни за те , що були втягнуті у цю провокацію в такий день. Але всі громадяни разом з ветеранами, яких теж використали в черговий раз для політичних провокацій, маємо зважити на те, що розгул подібних провокацій проти українства в Україні досяг такого розмаху і такої підтримки, що його не зупиняють ані слова, ані здоровий глузд, ані поради першого і останнього Проезидента, ані лицемірство радників останнього. Кажуть:” Майте витримку,вчіться тримати удари, якими ми будемо виробляти у вас імунітет проти бацил української м ови і національної свідомості,як зроблено в Криму, на сході і півдні..” І тримати удари не тільки в Україні в цілому, зокрема, в Криму,в Донецьку, Луганську, Одесі чи Миколаєві, а і в рідному Львові та ще в День міста! Кажуть:” Нема витримки?! Не тримаєте удари?!Тоді ми вам почепимо ярличок лівих радикалів, “фашистиков Львовского хутора”, “неофашистов”,”расистов”, “ трех зачумленных областей” та ославимо на всю Європу, забравши право на проведення матчів ЄВРО-12”( повний набір звинувачень з підштовхуванням Президента і порадами повернутися на автобазу у викладі співчуваючого провокаторам Євгена Короткова- “Рабочая газета”,№82,12.05.2011 ст.1,политдозор,”Витя Слабые Коленки.”,www.rg.kiev.ua) І роблять дурну славу людям, які, бачте, захотіли відстояти своє право,зафіксоване вже і рішенням суду, мирно, без політичних спекуляцій і провокацій відзначити День рідного міста, вшанувати пам’ять жертв війни без прапорів, без георгійовських стрічок, без згадок про жахливу війну, без чарки горілки і миски каші, поклавши квіти на могили і схиливши голови разом з ветеранами, як того, до речі, пропонує ООН, як це роблять люди в Європі, куди ,кажуть,ми йдемо.
І якби ініціатори використання цих атрибутів війни в політичних цілях, з метою. як всім зрозуміло, активізаціїї свого електорату, “розігріву” останнього перед черговими виборами порадилися з людьми, зокрема, і з ветеранами, то зрозуміли би, що вони і весь той політичний галас з червоними прапорами, георгійовськими стрічками, з портретами Сталіна на Хрещатику в Києві в такий день, день пам’яті багатомільонних жертв війни зайві і по суті є блюзнірством над пам’ятю жертв війни. До речі, день 9 травня 1945 року був днем підписання акту капітуляції гітлерівської Німеччини перед представниками сил антигітлерівської коаліції і пов’язаний з прапорами всіх держав, учасників коаліції, а не виключно з червоним прапором. Тим більше, цей день не пов’язаний з прапором стрілецької дивізії, встановленим під час боїв за рейстаг 30 квітня чи 1 травня 1945 року.Чи не нагадати нам про таке ініціаторам провокаційного законопроекту Симоненко, Гриневецькому і Ко, провокаторам і тим, хто їх заохочує?! Чи не прийшов час дослухатися до рішення ООН, беручи приклад з Європи, з громадян держав бувшої антигітлерівської коаліції і на законодавчому рівні встановити день 9 травня як день пам’яті жертв війни, що примирить всіх, замість свята на могилах, подавши відповідний законопроет.Було б добре, щоб останнє зробив Президент України.Кажуть, зокрема, В.Колесніченко, що у нас інші традиції і ми не повинні “ як барани” йти за Європою.Хто забороняє шанувальникам традицій минулого їхати в Москву і святкувати день пам’яті жертв війни з усіма атрибутами, з галасом і портретами Верховного головнокомандуючого?! Чому всі громадяни України мають озиратися на північного сусіда і тягнути за собою минуле в сьогодення і майбутнє, крокуючи як люди все – таки в Європу?!
Намагаючись звинуватити у дестабілізації правий і лівий радикалізм, залякуючи суспільство останніми, розмовами про можливу втрату стабільності, а то і державності України , продовження сумнівного економічного розвитку і зростання, сили вчорашнього дня і сьогодні роблять все, щоб і надалі законсервувати ганебний стан української справи, справи українського національного відродження, оздоровлення нації, її самовизначення через побудову української національної держави, зберегти і надалі протистояння українців за національністю зі сходу і заходу, провівши провокацію у Львові проти національно свідомих.
То ж, погодимося, прийшов час покласти край ганебній політиці сил вчорашнього дня, покласти край провокаціям, зробивши впевнені кроки на шляху консолідації української титульної нації, бо тільки консолідована українська більшість суспільства, єдність українців за національністю, де б вони не мешкали, забезпечить дійсну стабільність, спокій, злагоду в суспільстві і державі, подолання духовної кризи, обрання дійсно української влади,економічне зростання і розвиток.
Саме таким першим кроком на цьому нелегкому шляху можуть стати всеукраїнські збори депутатів-українців за національністю рад всіх рівнів з присутністю народних депутатів –українців за національністю, щоб зупинити знову ж таки провокативні рішення рад Сходу і Заходу, в яких більщість депутаів- це українці за національністю із різних партій і фракцій, щоб не давати зброю в руки сил вчорашнього дня для продовження ганебної політики.Будемо сподіватися, що ініціаторами і організаторами таких зборів в Києві стануть депутати міської і обласної рад Львова разом з народними депутатами України.Будемо сподіватися, що у роботі зборів візьмуть участь більшість депутатів-українців за національністю незалежно від партійної чи фракційної належності, які ще пам’ятають про свою національність, розуміють пріоритет національних інтересів над інтересами партій і фракцій, не бояться погроз партійних функціонерів, лідерів, більшості, бо є одна більшість, українська більшість суспільства, яка має підтримати виразників її національних інтересів.Будемо сподіватися, що депутати знайдуть порозуміння в рішеннях, направлених на консолідацію української нації, виконання вимог статті 11 Конституції України, а також в рішеннях про внесення змін в законодавство про вибори рад всіх рівнів, які б забезпечували гідне і відповідне до чисельності титульної української нації і всіх національних меншин присутність їхніх представників у Верховній раді і місцевих радах, посилення впливу на реєстрацію кандидатів в мажоритарних і пропорційних округах зборів громад за національною ознакою.Зокрема,такі пропозиції уже внесені народним депутатом України Попеску І.В, і вони відповідають вимогам європейських норм про вибори. Такі вимоги не призведуть до національного протистояння в Україні,чим безперечно станут ь залякувати провідники російського націоналізму, сили вчорашнього дня, а забезпечать наявність голосу всіх народів України і національних меншин у органах влади з відстоюваням інтересів безпосередньо їхніми представнками, зміцнить злагоду між ними. Погодимося, що на сьогодні надії і сподівання більше на депутаів, аніж на партії національно-патріотичного спрямування, які потонули в боротьбі за владу.
Та все ж будемо сподіватися, що саме в цьому напрямку будуть діяти і всі партії і громадські організації національно-патріотичного, демократичного спрямування, насамперед,ВО «Свобода», зробивши вірні висновки із поразок на протязі 20-ти років незалежності, зокрема, із провокацій у Львові 9 травня та оприлюднивши відповідні заяви-звернення до суспільства і українців за національністю,більшості суспільства,спрямувавши зусилля на конкретні справи оздоровлення і консолідаціїї української титульної нації, а не на бортьбу за прохідні бали і присутність біля владного корита..Бо,навчені провокаціями українці за національністю, більшість суспільства будуть голосувати в 2012 році, сподіваємося, тільки за тих,хто зробив вірні висновки, хто інтереси української титульної нації зумів поставити над інтересами партій,громадських організацій, над амбіціями лідерів,вождів в Києві і на місцях..
Як кажуть, іншого не дано сьогодні. А вже якщо і провокації у Львові проти українства, цей грім над головами українців за національністю вкотре не примусить схаменутися, не почути і не відреагувати на слова Т.Шевченка,то матимо і надалі те,.що,як не прикро,маємо сьогодні, про що неодноразово нагадують нам ті, хто не боїться дивитися правді в очі і казати ту правду,зокрема,як це робить Ліна Костенко: духовну кризу, зростаючі зросійщення і денаціоналізацію українців за національністю,епідемію хвороби нації з перспективою уже через декілька десятьоліть втратити українську мову і навіть український етнос в ..Малоросії чи якійсь невідомій державі з назвою вже російс ькою мовою «Украина».До цього,кажуть,впевнено йдемо, якщо не схаменутися і не взятися за справу.Провокатори не дрімають.