06/03/2011 | БС

Не зовіте преподобним
Лютого Нерона.
http://runa.6te.net/kobzar/kobzar.html#holodnyj_jar

"Кривавий слід імперії.

На Івано-Франківщині знайшли останки понад 200 жертв НКВС. Кожна п’ята — дитина. Поблизу села Пшеничники, на Прикарпатті, виявили останки понад 220 осіб.

«Це не викопати яму, а перелопатити, це велика праця», — сказав судмедексперт. За словами судмед-експерта Омеляна Льовіцького, «тут потрібно перекопати 4 тисячі квадратних метрів».

Найімовірніше, припускають, це — місцева інтелігенція або просто грамотні, освічені люди. У землі лежать цілі родини, разом із дітьми, які, за даними дослідників, є жертвами НКВС.
За словами місцевих жителів, тоді майже все село знало, що НКВС звозять у цей район тіла своїх закатованих жертв. Але тільки одиниці знали, де їх ховали.

Останки більш як 200 осіб вже знайдено у полі під Пшеничниками. Кожна п’ята з них — дитина. Деякі — зовсім маленькі, кажуть експерти: по щелепах видно, що молочні зуби ледве прорізалися.
За даними судмедекспертів, чоловічої статі було 70 осіб, жіночої — 40. Не встановлено — 20.

Про те, що поховання — це жертви НКВС, експерти наводять численні свідчення жителів села, які бачили «зелені вантажівки» з тілами.

У 1939–1941 роках, якими датується це поховання, у Пшеничниках саме перебував гарнізон НКВС — підозріла рідкість для простого села, вважають історики.

Саме у це село звозили убитих ув’язнених із трьох в’язниць Прикарпаття — Станіславської (Івано-Франківської), Тисменицької і Тлумацької. Місце масових поховань знайшли завдяки геосканеру. «Що особливо уразило дослідників і підтвердило свідоцтва людей, — серед тих знищених людей були навіть діти, — сказав історик, член Меморіалу Василь Тимків. — Учасники розкопок знайшли тіло матері з маленькою дитиною на руках, і вона перед смертю обіймає свою дитину».

У тілах загиблих — гаки та інші гострі металеві предмети, що свідчить про жорстокі тортури, яких зазнали ув’язнені. Багато тіл жертв було розчленовано. Ще один важливий факт — залишків одягу на більшості тіл не виявили, одяг залишали у в’язницях.

За словами Тимківа, коли були відкриті «ці в’язниці, то очевидці побачили величезну кількість, буквально скирти, одягу. Ним були забиті цілі кімнати, і навіть на вулицях він валявся. Серед цього одягу, до речі, було багато гуцульського національного вбрання».

Після ретельного аналізу залишки тіл перепоховають за християнським обрядом. Як повідомлялося 7 травня, напередодні Дня Перемоги в Києві у Биківні знайшли поховання поляків, розстріляних НКВС.

Символічно, що ці події відбулися саме тоді, коли українців намагаються знову «построїти» під червоним прапором. Однак закатовані саме під цим прапором наші діди-прадіди навіть із потойбіччя протестують. Разом із нами, нині сущими."

Підготувала Ольга Юсенко
Українське слово № 22 1 червня - 7 червня 2011 року
http://ukrslovo.com.ua/work/archive/2011/22/04_1.html