Наруга над правосуддям
06/08/2011 | Майдан-ІНФОРМ
Наруга над правосуддям
Напередодні з електронної ґазети «Майдан» я довідався, що розгляд питання про зміну форми затримання звинуваченої у вчиненні наруги над могилою (ст. 297 КК України) Ганною Сіньковою має розглядатися в Печерському районному суді 8 червня о 10-й годині на Хрещатику, 42-а. Потім додано: на вул. Гайцана, 4, о 12-й годині. Попри цю плутанину, під приміщенням суду зібралося 50-60 осіб, половина з них – журналісти. Зала мала, тісна… Лише клітка для підсудних – порожня.
– Встати, суд іде.
Суддя Киреєв щось там пробубонів собі під ніс. Один одного перепитуючи, люди допетрали, що підсудної не доставили тому, що вона… не подала клопотання про це.
Такого ще не було: підсудна мала подати клопотання, щоб її привезли в суд! Скоріше всього, вона й не знала, що судове засідання призначене на сьогодні. Якщо ж запроваджено (ким? коли?) такий новий порядок, то про це її мав би сповістити сам суддя Киреєв. Чи, може, у нас уже відновилася дія «трійок», коли участь адвоката, прокурора і самого підсудного у судовому засіданні не була обов΄язковою?
Ні, суддя таки спитав прокурора і захисників (Кізін, Леус, Бондарчук), чи вважають вони можливим розпочинати судове засідання за відсутности підсудної. Усі, в тому числі прокурор, висловилися проти. Тоді суддя, порадившись на місці з двома підсудками, оголосив перерву до 13 години 17 червня, так і не постановивши продовжити термін утримання Г.Сінькової під вартою, який закінчився ще 29 травня, ані звільнити її.
Люди, теж «порадившись на місці», вирішили завтра, 9 червня, зібратися біля слідчого ізолятора («Лук΄янівка») о 10 годині і заявити протест проти беззаконня, яке вчинив суддя Киреєв. Бо він же добре знає, що Ганна Сінькова ніякого злочину не вчинила. Він же читав коментар до статті 297 Кримінального кодексу України (цитую за виданням 2002 року):
«Предмет злочину – могила, інші місця поховання, труп, урна з прахом покійного, а також предмети, що знаходяться в місці поховання або на трупі». Нема там ніякої могили, нема там трупа. Отже, нема предмета наруги.
«Наруга над могилою, іншим місцем поховання або урною з прахом покійного полягає в їх оскверненні шляхом вчинення дій, несумісних з призначенням цих предметів (наприклад, нанесенні образливих написів, малюнків, знаків, облитті їх фарбою, нечистотами), їх руйнуванні, розкритті, руйнуванні надмогильних хрестів, плит, пам'ятників, огорожі, поваленні стіни скорботи, витоптуванні квітів тощо».
Нічого цього Ганна не вчинила. Отже, немає і факту наруги.
Який же ґлузд у цій білими нитками шитій «справі»? Не бачу іншого, як оте біблійне збирання палаючого вугілля на голови влади.
Мати Ганни Сінькової, Тетяна Близнюк, в імпровізованому інтерв΄ю біля приміщення суду сказала, що навіть слідчий Д. В. Цуркан зізнається, що на нього хтось чинить шалений тиск, що як він закриє цю справу, то його звільнять з роботи. Кажуть, що й сам Генпрокурор Пшонка (той, який на інавґурації обіцяв виконати будь-який наказ Януковича) показує пальцем угору: «там» не велять закривати справу. Хто це «там»? Його Величність Закон? Чи Сам Господь Бог? Ні, то Янукович і його оточення. «Там» вважають, що коли правнучка вцілілого фронтовика засмажила яєчню на дармовому вогні – це наруга над пам΄яттю загиблих на війні червоноармійців. А по-моєму наруга – це коли син німецького прислужника покладає вінок до цього ж «вічного вогню». (За гріхи предків треба відповідати до сьомого коліна!). Що той вінок ударяє нечестивця по голові – то знак, що душі загиблих червоноармійців не приймають його. А хіба не наруга над пам΄яттю загиблих у ІІ Світовій війні, коли син поліцая, він же кримінальний злочинець, торік 9 травня приймав на Хрещатику парад ветеранів?
Якщо слідчому, судді, прокуророві (у т.ч. Ґенеральному) муляє ця справа, то чому вони за прикладом Понтія Пілата не «умиють руки»? Тобто нехай відмовляться вести цю справу і підуть у відставку. А якби вони ще й мали людську совість та дрібку громадянської мужности, то скликали б прес-конференцію і розказали б, хто і як чинить на них тиск.
Якщо ж вони поводяться не так, як личить добропорядним громадянам, то нема підстав звертатися до них «ваша честь». Бо то люди без честі. То боягузи і шкурники: нехай, бачте, чиясь невинна дитина сидить за ґратами, аби лиш би моя кар΄єра не постраждала.
Василь Овсієнко, у минулому політв΄язень.
8 червня 2011 року.
Напередодні з електронної ґазети «Майдан» я довідався, що розгляд питання про зміну форми затримання звинуваченої у вчиненні наруги над могилою (ст. 297 КК України) Ганною Сіньковою має розглядатися в Печерському районному суді 8 червня о 10-й годині на Хрещатику, 42-а. Потім додано: на вул. Гайцана, 4, о 12-й годині. Попри цю плутанину, під приміщенням суду зібралося 50-60 осіб, половина з них – журналісти. Зала мала, тісна… Лише клітка для підсудних – порожня.
– Встати, суд іде.
Суддя Киреєв щось там пробубонів собі під ніс. Один одного перепитуючи, люди допетрали, що підсудної не доставили тому, що вона… не подала клопотання про це.
Такого ще не було: підсудна мала подати клопотання, щоб її привезли в суд! Скоріше всього, вона й не знала, що судове засідання призначене на сьогодні. Якщо ж запроваджено (ким? коли?) такий новий порядок, то про це її мав би сповістити сам суддя Киреєв. Чи, може, у нас уже відновилася дія «трійок», коли участь адвоката, прокурора і самого підсудного у судовому засіданні не була обов΄язковою?
Ні, суддя таки спитав прокурора і захисників (Кізін, Леус, Бондарчук), чи вважають вони можливим розпочинати судове засідання за відсутности підсудної. Усі, в тому числі прокурор, висловилися проти. Тоді суддя, порадившись на місці з двома підсудками, оголосив перерву до 13 години 17 червня, так і не постановивши продовжити термін утримання Г.Сінькової під вартою, який закінчився ще 29 травня, ані звільнити її.
Люди, теж «порадившись на місці», вирішили завтра, 9 червня, зібратися біля слідчого ізолятора («Лук΄янівка») о 10 годині і заявити протест проти беззаконня, яке вчинив суддя Киреєв. Бо він же добре знає, що Ганна Сінькова ніякого злочину не вчинила. Він же читав коментар до статті 297 Кримінального кодексу України (цитую за виданням 2002 року):
«Предмет злочину – могила, інші місця поховання, труп, урна з прахом покійного, а також предмети, що знаходяться в місці поховання або на трупі». Нема там ніякої могили, нема там трупа. Отже, нема предмета наруги.
«Наруга над могилою, іншим місцем поховання або урною з прахом покійного полягає в їх оскверненні шляхом вчинення дій, несумісних з призначенням цих предметів (наприклад, нанесенні образливих написів, малюнків, знаків, облитті їх фарбою, нечистотами), їх руйнуванні, розкритті, руйнуванні надмогильних хрестів, плит, пам'ятників, огорожі, поваленні стіни скорботи, витоптуванні квітів тощо».
Нічого цього Ганна не вчинила. Отже, немає і факту наруги.
Який же ґлузд у цій білими нитками шитій «справі»? Не бачу іншого, як оте біблійне збирання палаючого вугілля на голови влади.
Мати Ганни Сінькової, Тетяна Близнюк, в імпровізованому інтерв΄ю біля приміщення суду сказала, що навіть слідчий Д. В. Цуркан зізнається, що на нього хтось чинить шалений тиск, що як він закриє цю справу, то його звільнять з роботи. Кажуть, що й сам Генпрокурор Пшонка (той, який на інавґурації обіцяв виконати будь-який наказ Януковича) показує пальцем угору: «там» не велять закривати справу. Хто це «там»? Його Величність Закон? Чи Сам Господь Бог? Ні, то Янукович і його оточення. «Там» вважають, що коли правнучка вцілілого фронтовика засмажила яєчню на дармовому вогні – це наруга над пам΄яттю загиблих на війні червоноармійців. А по-моєму наруга – це коли син німецького прислужника покладає вінок до цього ж «вічного вогню». (За гріхи предків треба відповідати до сьомого коліна!). Що той вінок ударяє нечестивця по голові – то знак, що душі загиблих червоноармійців не приймають його. А хіба не наруга над пам΄яттю загиблих у ІІ Світовій війні, коли син поліцая, він же кримінальний злочинець, торік 9 травня приймав на Хрещатику парад ветеранів?
Якщо слідчому, судді, прокуророві (у т.ч. Ґенеральному) муляє ця справа, то чому вони за прикладом Понтія Пілата не «умиють руки»? Тобто нехай відмовляться вести цю справу і підуть у відставку. А якби вони ще й мали людську совість та дрібку громадянської мужности, то скликали б прес-конференцію і розказали б, хто і як чинить на них тиск.
Якщо ж вони поводяться не так, як личить добропорядним громадянам, то нема підстав звертатися до них «ваша честь». Бо то люди без честі. То боягузи і шкурники: нехай, бачте, чиясь невинна дитина сидить за ґратами, аби лиш би моя кар΄єра не постраждала.
Василь Овсієнко, у минулому політв΄язень.
8 червня 2011 року.
Відповіді
2011.06.08 | Bayan
Та пeрeстаньтe. Будь-дe, включно зі CША, такий вчинок закінчився б у суді.
Там згадується "осквeрнeння", оцe воно і було (хоча словeчко, шкутильгає).Дурeпа вона і є дурeпа. Трeба покарати, щоб нікому іншим такe і до голови нe стукало. Алe, я думаю, бeз ув'язнeння, умовно і з суттєвим майновим покаранням.
Майдан-ІНФОРМ пише:
> «Предмет злочину – могила, інші місця поховання, труп, урна з прахом покійного, а також предмети, що знаходяться в місці поховання або на трупі». Нема там ніякої могили, нема там трупа. Отже, нема предмета наруги.
>
> «Наруга над могилою, іншим місцем поховання або урною з прахом покійного полягає в їх оскверненні шляхом вчинення дій, несумісних з призначенням цих предметів (наприклад, нанесенні образливих написів, малюнків, знаків, облитті їх фарбою, нечистотами), їх руйнуванні, розкритті, руйнуванні надмогильних хрестів, плит, пам'ятників, огорожі, поваленні стіни скорботи, витоптуванні квітів тощо».
>