Навіщо дітям в класі твітер?
06/09/2011 | Пані
В мене напевно старческое, але... я не можу зрозуміти в чому тут фішка? Нащо дітям, що фізично перебувають в одному класі постити щось в твітер?
Вчитель там каже і про залучення відсутніх, але як... вони ж тільки твітнуть щось можуть, а урок не слухають і не можуть бути в курсі того, по що йдеться.
Може я не розумію чогось очевидного? Поясніть пліз!
Відповіді
2011.06.09 | Pest Control
А що там розуміти? Low income neighborhood public school.
Тамтешній еквівалент мєдвєда з айпедом: безглуздо, але є чим заповнити новини.2011.06.09 | Пані
Дякую
Втішає, що це не я з`їхала з глузду2011.06.09 | Pest Control
Це один з найкращих інструментів у розпорядженні американських бюрократів
щоб діти з бідних родин теж ставали бідними, і отже створювали можливість добрим дядям про них турбуватися за скромну платню.Тут можна детальніше подивитися: http://vimeo.com/11501693
2011.06.10 | Tatarchuk
Re: старческое ))
Школьне викладання буває а) радянським, в) різноманітним іншім. У випадку "в" всі засоби хороші щоб дітей залучити до навчання, хоча випадок "а" передбачає читання вчителем підручника разом з учениками, як це практикується у релігійних школах з священими текстами.На моїх уроках 2007 року діти ще не мали твіттеру, але вже всі були телефонізовані. Я їм викладав політологію - уроки вільні для відвідувань, та ходіли практично всі, разом з круглими прогульщиками. Я поділив їх за операторами мобільних мереж, в кого які були на руках, у кого було по два, ті могли обирати "партію" або вступити в обидві. У кожної групи було однакове завдання - просунути свого члена на президента класу, всіма доступними засобами, але за результатами вільного таємного голосування. Перемогла група тодішнього оператора "мобі", значно малочисельніша за "юмсі" та "київстар", бо вона найкраще засвоїла всі уроки - як зтравити суперників, як підкупати виборців (що сидять разом з ними у класі) і все це, принаймні легальну частину, за допомогою смс та входящіх-виходящіх.
Хтось може сказати, і були такі мої колеги що так й казали, що я отуплюю дітей і граюся у модні фішкі. Ще й граю на низьких почуттях )) Я ж відповідав що головне аби дітям подобалися уроки і вони отримували знання навіть не з інтересом, а зі спортивним інтересом.
Думаю що це схожий випадок і потенційно хороша ідея.
Твітером можна конспектувати, переглядати та порівнювати конспекти сусідів, змагатися, орігінальнічати що в цьому віці дуже важливо.
Якби ви придумали залучати дітей до предмету навіть за допомогою баночок із ранковим калом та сечею, це все одне краще за тупі уроки радянського штибу, з двійками за повєдєніє та поощрітельними четвьорками за прілєжаніє ))
2011.06.10 | Kohoutek
А вот интересно
Моего друга знакомая бухгалтерша терзает вопросами - как оградить чадо от тлетворного влияния Интернета? Понятное дело, пока чадо мало и сидит дома, можно включить в браузерах фильтры (хотя вряд ли мама способна на их тонкую настройку, но пока что и этого хватит). Но как подрастёт, оно станет разбираться в компьютере куда лучше родителей. И это будет очень скоро. Да ещё и друзья есть, у которых родители вообще не понимают, что можно найти в Интернете.А ведь уже нужно учиться дышать под водой. Вы не оградите своего ребёнка от общедоступной информации. Растёт поколение, формирующееся в условиях совершенно отличных от тех, при которых росли мы.
2011.06.10 | Tatarchuk
а дуже просто
Kohoutek пише:> Моего друга знакомая бухгалтерша терзает вопросами - как оградить чадо от тлетворного влияния Интернета? Понятное дело, пока чадо мало и сидит дома, можно включить в браузерах фильтры (хотя вряд ли мама способна на их тонкую настройку, но пока что и этого хватит).
Нічого складного. Дитині можна взагалі заборонити користуватись компьютером, поки вона маленька. Мій син до 6 років навіть тетрісу в руцях не тримав і телік не дивився, і нічого, повірте, страшного не сталося - у тому віці набагато більше всього цікавого в реалі. А деякі з моїх знайомих вже з 2-3 років підсаджують дітей на компутерну грамотність - то їхній вибір, то мій. Я виходжу з того, що комп можна засвоїти в будь-якому віці до старості, тож не варто гаяти на це час ранішнього життя.
Kohoutek пише:
> А ведь уже нужно учиться дышать под водой. Вы не оградите своего ребёнка от общедоступной информации. Растёт поколение, формирующееся в условиях совершенно отличных от тех, при которых росли мы.
Для родителя нормально поспівати за новинками, які очікують на їхніх дітей. Щоб говорити з ним однією мовою і не виглядати лаймером, поради якого нічого не варті бо він не знає навіть персонажів мультиків ))
2011.06.10 | Kohoutek
Re: а дуже просто
Tatarchuk пише:> Нічого складного. Дитині можна взагалі заборонити користуватись компьютером, поки вона маленька. Мій син до 6 років навіть тетрісу в руцях не тримав і телік не дивився, і нічого, повірте, страшного не сталося - у тому віці набагато більше всього цікавого в реалі. А деякі з моїх знайомих вже з 2-3 років підсаджують дітей на компутерну грамотність - то їхній вибір, то мій. Я виходжу з того, що комп можна засвоїти в будь-якому віці до старості, тож не варто гаяти на це час ранішнього життя.
Речь идёт не о дошкольниках, а о подростках.
> Для родителя нормально поспівати за новинками, які очікують на їхніх дітей. Щоб говорити з ним однією мовою і не виглядати лаймером, поради якого нічого не варті бо він не знає навіть персонажів мультиків ))
Безусловно, разумный совет. Но я не совсем о том. Не о технической адекватности, а о психологической. Многие ли родители понимают, какой жизнью живут их дети? Вопрос риторический, впрочем. И наши родители не вполне себе это представляли.
2011.06.10 | Tatarchuk
Re: а дуже просто
Kohoutek пише:> Речь идёт не о дошкольниках, а о подростках.
Тоді у нас явно різні поняття про те, ким є "поки маленьке чадо" ))
> Безусловно, разумный совет. Но я не совсем о том. Не о технической адекватности, а о психологической. Многие ли родители понимают, какой жизнью живут их дети? Вопрос риторический, впрочем. И наши родители не вполне себе это представляли.
На обидві проблеми - технічну та риторичну - є загальний рецепт. Дитина має бути вашим кращім другом і ви їй теж. Тоді вона вам все сама розкаже, а ваша справа дати розумну відповідь чи пораду. Не можна застрахуватися що чадо не побачить в моніторі голу сіську, то й не треба страхуватися - треба знати що робити і казати після цього, у цьому випадку. Якщо дитина начитається якогось хвашизму на сайтах, ви також це почуєте прямо від неї, у разі як ви дружите.
Якщо ж батьки не готові до подібних іспитів, то в них є вибір - жити в квартирі без компьютера, а може й у селі без інтернета. Все одне років у 18 дитина швидко подолає своє лаймерство, так що інтелектуально вони її не травмують, а от психічне і фізичне здоров/я закладуть на багато років. Одним словом, вибір є завжди - була б людина що вміє робити вибір.
2011.06.11 | Bayan
На ваше "дуже просто" - моє "не дуже просто"
1. Моя донька закінчила елітну школу в Україні (випускний клас пропустила, здала потім екстерном).2. Я закінчував звичайну але добру школу 25 років перед тим.
Порівняння: її освіта біля моєї і близько не стояла, за винятком математики. Всі інші предмети в мій час викладались грунтовніше.
3. Після того моя донька навчалась 2 випускних класи у покращеній американській школі.
Порівняння: за винятком AP-класів (які - хочеш бери, не хочеш - не бери) нічим рівень навчання не відрізнявся від покращеної укр школи.
Підручники - супер, ілюстровані і структуровані. Але ідея усіх курсів - натаскування з метою всучити базовий набір. Вчитель від підручника ніколи не відхиляється. А вже домашеніх завдань практично немає.
Вигода від Advanced Placement в основному полягає в тому, що зароблені пойнти зараховуються у коледжі.
Але у нас значна частина таких знань давалася в базовій освіті.
Ну, в математиці у нас не всім давали похідні, але логарифми і тригонометрія була стандартом.
Мій висновок: вміння мислити така система не розвиває. Її задача прагматична: дати достатньо щоб зробити з вас кваліфікованого робітника.
І нарешті для тих, хто ще памятає Аркадія Райкіна з його "забудьте, чого вас навчали у школі".
У великих і хороших компаніях свіжі випускники коледжів проходять 2 місячне навчання практичній роботі. Інші просто не беруть без досвіду.
І чого б це, якби освіта була така добра,
2011.06.11 | Tatarchuk
можливо ви відповідали не на той допис
Хоча б тому, що у дописі було про виховання, а не про якість освіти. До речі мої тези про сімейне виховання там цілком збігаються з макаренківськими ))Bayan пише:
> І нарешті для тих, хто ще памятає Аркадія Райкіна з його "забудьте, чого вас навчали у школі".
> У великих і хороших компаніях свіжі випускники коледжів проходять 2 місячне навчання практичній роботі. Інші просто не беруть без досвіду.
> І чого б це, якби освіта була така добра,
Це нормально. На 1 курсі в першу пару предмет "вища математика" чи галузь її (наприклад лінейна алгебра, матан) цілком викладається за 1-2 аудиторських години, після чого на студентів щогодинно обвалюється нова інформація того ж обсягу. 10 років навчання - які можна викласти за 45-90 хвилин, в залежності від здібностей лектора, і вписати на кількох аркушах конспекту. Ото і є реальний рівень знань у школі, це не хорошо і не погано, таке воно є.
2011.06.11 | Bayan
Re: можливо ви відповідали не на той допис ... про виховання -- Можливо.
Tatarchuk пише:> Хоча б тому, що у дописі було про виховання, а не про якість освіти. До речі мої тези про сімейне виховання там цілком збігаються з макаренківськими ))
Може ви і праві, я зазвичай чіпляюсь за щось одне, що мені в пості не подобається, і часто це не є основною думкою поста. Але дякую за відповідь.
Виховання в американських школах не ведеться. Його там немає. Крапка.
Є примушення до слідування правилам поведінки, у стінах школи.
Для порівняння - у радянських школах дітям намагались привити норми поведінки, яким треба було слідувати зажди, в стінах чи за стінами школи.
Для прикладу: моя вчителька рос мови і літератури складала диктанти на тему - як поводитися на прийняттях і банкетах, якою виделкою і що їсти, з якого боку стояти біля дівчини і як подавати їй руку, коли вона спускається з приступців.
І що бажано притримуватися краю йдучи по тротуару, даючи йти іншим, це мене також навчили у школі.
На відміну, ані в амер школах, ані в середніх амер сім'ях цього не вчать. Маю сумнів, що ТЕПЕРІШНЯ ситуація у Европі чим-небудь краща.
(О, мабуть я не зовсім правий стосовно виховання в амер школі.
Одну річ таки наполегливо виховують. Це - стучати. Стучати на однокласника, вчителя, на всіх і вся).
2011.06.10 | Пані
Але навіщо все таки?
Просто щоб цікавіше було? Такий сухий залишок?2011.06.10 | Tatarchuk
надання знань, навчання вмінь та вироботка навичок
Пані пише:> Просто щоб цікавіше було? Такий сухий залишок?
можна й так сказати, але неповно. Повно у сабжі. Наприклад описана мною вище ідея з мобілками народилася в мене не просто так, а тому що серед учнів була справжня пошесть - смскатись на уроках. У мене був вибір - або воювати з дітьми, або співпрацювати з ними такими, які вони є. Якщо ти не класний керівник, а діти - не младшокласники, то результативне тільки друге.
2011.06.10 | Bayan
Я згідний, з тим що ви тут пишeтe - нові часи, нові мeтоди, алe -
Tatarchuk пише:> Пані пише:
> > Просто щоб цікавіше було? Такий сухий залишок?
> можна й так сказати, але неповно. Повно у сабжі. Наприклад описана мною вище ідея з мобілками народилася в мене не просто так, а тому що серед учнів була справжня пошесть - смскатись на уроках. У мене був вибір - або воювати з дітьми, або співпрацювати з ними такими, які вони є. Якщо ти не класний керівник, а діти - не младшокласники, то результативне тільки друге.
алe нe трeба отак охаювати радянську систeму.
По-пeршe ви пeрeбарщуєтe, ніхто підручників на уроках нe читав (можe вам зі школою нe повeзло), а по-другe, що б ви тут нe казали - вона була eфeктивна. Підтвeрджeнням тому є бeзліч людeй, що дістали якісну різносторонню освіту, якій вилупки, що "навчалися" за західними "прогрeсивними" підходами, можуть тeпeр лишe помріяти.
Відносно мeтодів навчання: вони можуть бути просунуті чи архаїчні - цe нe важливо.
Що важливо, щоб вчитeль був особистістю, яка викликає у дітeй повагу.
Якщо вчитeль - рeмісник, що прийшов до школи просто заробляти бабки, такому ані твіттeр, ані шміттeр нe допоможe. Дістанe він у дітeй знeважливу кликуху і нe матимe ані впливу ні поваги (ну і звучайно нічому нe навчить).
Нe потрібно охаювати: в нас була солідна систeма, краща зa західну.
А систeма виховання і навчання Антона Макарeнка чeрeз вплив колeктива і працю і взагалі унікальна і бeсцінна, що до рeчі визнано у світі (на жаль, так i залишилась визнана спeціалістами, алe нідe і ніколи нe була відтворeна.)
2011.06.10 | Pest Control
У нас була найкраща освітня система, тому її випускники збудували найбіднішу в Європі країну
2011.06.10 | Tatarchuk
Re: алe -
Bayan пише:> алe нe трeба отак охаювати радянську систeму.
Якби були уважні то звернули увагу, що я не виводжу радянську систему навчання як унікальну, а навпаки порівнюю із ще більш консервативними, такими що мають походження від середньовічних, але більшість існує й досі (релігійні школи наприклад). Можна навіть дещо перебільшено сказати, що за Сталіна вся школа стала нагадувати духовну семінарію, яку він закінчував.
> По-пeршe ви пeрeбарщуєтe, ніхто підручників на уроках нe читав (можe вам зі школою нe повeзло),
"Ніхто" це вже ви перебарщуєте. Це стандартна поведінка вчителя, який погано вивчив предмет, або не в стані його викладати притомно. У свою чергу, таких випадків було багато для рядових уроків. "Відкрили підручники на сторінці 245. Читаємо перший параграф". Потім запитує, хто що поняв, і щось там поправляє. Так часто робили і просто у випадках, коли "часів" на матеріал не вистачає, треба щось "наздогнати" до кінця чверті тощо. Чи "повезло мені" зі школою - питання суб"єктивне, я думаю що навчався у типовій школі. Часто трапляв на якийсь час в інші школи, як у місті так і в селі, особливої різниці не бачив. Хіба що, сільскі школи традиційно ще поганіші за селищні, а ті - за міські.
> а по-другe, що б ви тут нe казали - вона була eфeктивна. Підтвeрджeнням тому є бeзліч людeй, що дістали якісну різносторонню освіту, якій вилупки, що "навчалися" за західними "прогрeсивними" підходами, можуть тeпeр лишe помріяти.
Ніяким особливим підтвердженням не є. Я здобув "якісну різностронню освіту", але саме "здобув" від слова "здобувати". Тобто більшість тем, які цікавили, доводилося засвоювати додатково і самостійно, у деяких випадках - поодиноких, проте тим краще вони врізаються в пам"ять - навіть всупереч вчителю.
Характерним показником того є "оцінки за поведінку": тепер вже дорослий я іноді переглядаю свої щоденники, вони рясніють памятними нотатками з червоними чорнилами і нагадують випадки - як я їх тепер розумію, це були прояви нульового володіння вчителів навичками педагога. Якщо я погано вів себе на його уроках, це вина вчителя у абсолютній більшості випадків - починаючи від нудного викладання, закінчуючи особистісними конфліктами його з учнями, що є на мою думку абсолютно неприпустимо, однак було дуже поширеним.
Не буду втомлювати прикладами, наведу 1: по хімії в останьому класі в мене в 1 чверті було "5", як і попередні роки. в 2 - "4", в 3 - "5", в останю - увага - "2". Відповідно в атестат потрапила "3", оцінка якої я взагалі не мав по хімії ані в чверті, ані здається на уроках. Причина - особистий конфлікт з "хімозою", яка до того ж була завучем. Вона відітелі вважала що я "міг би й краще", і на цій підставі тупо поставила 2 в чверті. Вам самому має бути зрозуміло, що знати на 2 у випускному місяці хімію, до того маючи 5-рки, фізично неможливо.
> Нe потрібно охаювати: в нас була солідна систeма, краща зa західну.
У свою чергу, я спілкувався ще в дитинстві з деякими іноземними дітьми, в тому числі "капіталізму": бачилися мало, але листувалися дуже часто. Ми не випендрювалися чия система краща, але з їхніх описів і просто знань було очевидно, що їхні школи - кращі. Це була випадкова виборка - Югославія, ГДР, ФРГ, Італія. Хоч і розумію суб"єктивність спостережень, але я спілкувався не з відмінниками і не з учнями елітних чи столічних шкіл. Від початку 90-х вже випускником я перетинаюся з приблизно ровесниками - випускниками американських шкіл, рівень в нас "в середньому" однаковий, однак реально вони знають зі школи багато чого нам не давали і близько, і навпаки. Тобто, суб"єктивно ж, американська і радянська школи були на одному рівні і нижче європейської. Втім, якщо порівняти моїх же знайомців з СРСР в Середній Азії, якім цілі тижні доводилося замість уроків збирати монокультури на совхозах, то американська буде ще й краща. З пізніх спостережень - китайська освіта сучасного періоду на голову вища за радянську і сучасну українську, але то я знаю покоління яке закінчило років 10-15 тому, самі вони кажуть що їхні батьки мали переважно гірші умови навчання.
> Відносно мeтодів навчання: вони можуть бути просунуті чи архаїчні - цe нe важливо.
Ну якже не важливо. Архаїчні без змін були розраховані на зовсім іншій, значно менший обсяг знань зі значно більш вузьких тем. Це практично аксіома. Випускник мектебу буде досконально знати Коран, арабську, мистецтво читання й каліграфії, але до моєї "двійки" з хімії йому буде як до неба рачки.
> Що важливо, щоб вчитeль був особистістю, яка викликає у дітeй повагу.
> Якщо вчитeль - рeмісник, що прийшов до школи просто заробляти бабки, такому ані твіттeр, ані шміттeр нe допоможe. Дістанe він у дітeй знeважливу кликуху і нe матимe ані впливу ні поваги (ну і звучайно нічому нe навчить).
Безумовно! Але радянська система якраз була ідеальним накопителем таких вчителів у школах (не показових і елітних, а переважної більшості).
> А систeма виховання і навчання Антона Макарeнка чeрeз вплив колeктива і працю і взагалі унікальна і бeсцінна, що до рeчі визнано у світі (на жаль, так i залишилась визнана спeціалістами, алe нідe і ніколи нe була відтворeна.)
Макаренко - складне питання. Сумарно він увів багато новацій, але його система цінностей також сумарно дуже сумнівна. Про сімейне виховання він мав найпритомніші, може, з сучасників погляди, але не вони, а колективізм у школі принесли йому лаври.
Я жив у школі "за Макаренком" - і не можу сказати що від того тішився. Адже він це придумав на прикладі дитячих таборів, а перенесені до простої стаціонарної школи прийоми навіть у кращому виконанні мали неоднозначний ефект.
Як приклад, скажу що в нас було три паралелі: одна з них була стукачеська до глибини мозоку, діти третіровали яскравих однокласників, якщо ті вступали у конфлікт зі вчителем. У мене була майже протилежна спеціфіка класу, але я дружив якраз з тими вічними дисидентами зі стукачеської паралелі і схвалюю саме їх, аніж "агресивно-послушное большинство" за сусідніми з ними партами.
Що ще важливо в макаренковському питанні. Саме його доведена до максимуму система навчила мене думки, з ранього дитинства, що нас виховують на убой або на рабський труд. І я був не поодинокий у ціх висновках. Всі ці суботники, примушувати до яких не мали права (як тільки це зрозумів, я на них забив), аврали наприкінці року або чверті, генеральні уборки - це привчення до нещадної експлуатації з дитинства и виховання рабської покори. Колективизм був лише підслащеною пилюлею.
Зрештою, ідея "виховувати щасливу людину" колективом для мене виглядає вкрай сумнівно. Сама мета одіозна, не кажучи про задачи.
2011.06.10 | Tatarchuk
ПС. Навіщо дітям в класі світер
Радянські часи - всі в однаковій формі, дівчинкам деякі мінімальні поступки з зачіскою. Так само у консервативних школах інтернатного типу. Фактично, душиться будь-який прояв індивідуальності. В ті часи було дивно бачити американську школу (по телеку) де діти одягалися як хотіли.2011.06.10 | Sviatoslav D
Схоже, що клас не опалюється. Не знаю, чи допоможе цьому "твіттер"
2011.06.10 | Тарас Токар
думаю, що це просто прихована реклама Твіттеру.
2011.06.11 | rais
Навіщо взагалі діти в класі?
Діти, нова генерація - фундамент державної системи, стабільність і майбутнє держави. Татарчуку зачьот...Підсвідомість дитини - чистий аркуш паперу. Радянська система цей папер зустрічала своєю виШКОЛЕною, МЕТодичною програмою. Мета - виховання покірного, на все здатного і самовідновлювального ресурсу. Радянська школа - це перша ланка у ланцюгу інформаційно-психологічного забезпечення виховання будівника комунізму. Гіпертрофіровані модифікації подібного системного виховання можна було спостерігати у Мао, Фіделя Кастро ... "Кодекс будівника комунізму", "Цитатник Мао" - відчуваєте стратегічність ресурсу? А ізоли кажуть від повторів слово втрачає силу. Дурість, або відверта хиторожопість...
Сучасне повернення Табачнегів лише доводить яке велике значення комунобандитська система надавала освіті - формуванню підсвідомості у потрібному напрямку.
Школа, кіно, театри, телебачення, сучасні мультимедійні ресурси, ЗМІ, весь інформаційний простір повинні щоденно заСУДжувати і своєю наполегливостю КАРАти злочинну комунобандитську систему. Без цього ми не підготуємо Україну до системних ЗМІн.
Карфаген має бути зруйнованим!