Занедбане державою українське кіно прихватизоване однією політичною силою або «Карпатські роси»
06/15/2011 | Дмитро Снєгирьов
http://lug-kray.do.am/news/2011-06-15-1
Занедбане державою українське кіно прихватизоване однією політичною силою або «Карпатські роси» таки відбудуться
http://pokluknacii.if.ua/images/stories/press.jpg
Мешканці Івано-Франківська добре пам’ятають як восени 2008 року ГО «Поклик Нації» за підтримкою Прикарпатського національного університету було започатковано перший в історії Прикарпаття фестиваль українського кіно «Карпатські роси», який проходив в рамках кінофестивалю «Відкрита ніч», а відкривав його у Івано-Франківську відомий український режисер Михайло Іллєнко (брат сьогодні покійного метра Юрія Іллєнка). Фестиваль проходив в одному з найбільших в Івано-Франківську залів – на базі Прикарпатського університету, і був відкритим для всіх, оскільки вхід на перегляди був вільний.
Його метою стало наблизити нашого прикарпатського глядача до культури кіно і довести, що український кінематограф, незважаючи на всі прагнення недругів його знищити, все-таки існує. Планувалось, що фестиваль «Карпатські роси» відбуватиметься щороку і таким чином увійде до числа найвідоміших культурно-мистецьких заходів України. Втім, свої корективи внесли вибори та нестача коштів. Тож змога провести черговий такий захід на Прикарпатті з’явилася тільки сьогодні.
Отже, з кінця квітня цього року головою «Поклику Нації» Тарасом Боднаром проводилися активні переговори з Михайлом Іллєнком стосовно продовження співпраці у донесенні національного кінематографу до українського глядача. В задумі М. Іллєнка кінофестиваль «Відкрита ніч» мав би проводитися з 21:00 по 4:00 26 червня одночасно в усіх містах України, які відгукнуться на заклик організаторів долучитися до його проведення фінансово, технікою, організацією місць для перегляду. Усе це мало б сприяти об’єднанню українців, по всій державі хоча би на одну ніч, не роблячи між ними різниці щодо їх політичних переконань, об’єднати спільними переживаннями від перегляду наших стрічок. Та сталося так, що на заклик організаторів, крім Києва, відгукнулись всього два міста України.
Натомість громадська організація «Поклик Нації» в особі Т. Боднара та БФ" Підтримки Українських ініціатив" в особі Д.Снєгирьова запропонували свою допомогу організаторам фестивалю з його проведенням ще у дев’яти обласних центрах України, включно з Івано-Франківськом та Луганськом , адже наші структури сьогодні діють в 13 областях і Автономній Республіці Крим, тому така пропозиція була з радістю прийнята М. Іллєнком.
Проблеми виникли там, де їх не чекали. Їх уособленням став продюсер фестивалю Пилип Іллєнко – племінник Михайла Іллєнка. Будучи ярим прихильником і членом ВО «Свобода», він і слухати не хотів, щоб співорганізатором проведення фестивалю виступила ГО «Поклик нації» та БФ " Підтримки Українських ініціатив". Адже на афішах фестивалю вже красується логотип партії О.Тягнибока. При цьому на позицію пана Пилипа не вплинули ні той факт, що ми запропонували суттєве розширення територіального діапазону фестивалю, ні запевнення, що мистецтво не може належати якісь одній партії, адже воно належить народу, ні навіть той факт, що покійний Юрій Іллєнко, будучи членом ВО «Свобода», тим не менш підтримував тісні дружні стосунки з Т.Боднаром , не зважаючи на його критичне ставлення до цієї партії. При цьому пан Пилип виступив різко і проти того, щоб вхід на перегляди фільмів був безкоштовним, що вже само по собі суперечить самій назві фестивалю «Відкрита ніч»: необхідно відучити бидло (?!) від халяви!..
В кінцевому підсумку Михайло Іллєнко 16 травня в телефонній розмові повідомив Т.Боднару, що змушений відмовити у прийнятті його пропозиції, оскільки не бажає псувати відносини з племінником.
Таким чином, маємо факт фактичної прихватизації українського кіно однією політичною силою, жертвами якої можуть стати десятки тисяч поціновувачів мистецтва братів Люм’єр в різних областях України та в Івано-Франківську і Луганську зокрема.
Сумно, усвідомлювати, що занедбане державою українське кіно через марнославство «патріотів» з ВО «Свобода» сьогодні так і залишиться не побаченим у стількох українських областях. Особливо сумно , що українське кіно не побачать на Сході та Підні України , де партнером та організатором фестивалю разом з " Покликом нації" виступив БФ" Підтримки Українських ініціатив" , який очолює Д. Снєгирьов.
Дивно чому на заклик організаторів відгукнулися лиш два міста, коли у основного їх «партнера» ВО «Свобода» як партії зареєстровані осередки по всій Україні? Тоді як на заклик " Поклика нації" та БФ " Підтримки Українських ініціатив" відгукнулися майже всі обласні центри Сходу, Центру та Півдня України. У чому ж тоді полягає партнерство з ВО " Свобода".
Тим не менш, не дивлячись на сьогоднішню політичну заангажованість деяких українських кінорежисерів, «Поклик Нації» та БФ " Підтримки Українських ініціатив" усім українцям обіцяє: «Карпатські роси» відбудуться!» Фестиваль українського кіно відбудеться як подарунок Нації до Дня Незалежності її Держави в усіх областях, де є хоча б один активіст «Поклику»…
Прес-служба ГО «Поклик Нації» та БФ " Підтримки Українських ініціатив"
Занедбане державою українське кіно прихватизоване однією політичною силою або «Карпатські роси» таки відбудуться
http://pokluknacii.if.ua/images/stories/press.jpg
Мешканці Івано-Франківська добре пам’ятають як восени 2008 року ГО «Поклик Нації» за підтримкою Прикарпатського національного університету було започатковано перший в історії Прикарпаття фестиваль українського кіно «Карпатські роси», який проходив в рамках кінофестивалю «Відкрита ніч», а відкривав його у Івано-Франківську відомий український режисер Михайло Іллєнко (брат сьогодні покійного метра Юрія Іллєнка). Фестиваль проходив в одному з найбільших в Івано-Франківську залів – на базі Прикарпатського університету, і був відкритим для всіх, оскільки вхід на перегляди був вільний.
Його метою стало наблизити нашого прикарпатського глядача до культури кіно і довести, що український кінематограф, незважаючи на всі прагнення недругів його знищити, все-таки існує. Планувалось, що фестиваль «Карпатські роси» відбуватиметься щороку і таким чином увійде до числа найвідоміших культурно-мистецьких заходів України. Втім, свої корективи внесли вибори та нестача коштів. Тож змога провести черговий такий захід на Прикарпатті з’явилася тільки сьогодні.
Отже, з кінця квітня цього року головою «Поклику Нації» Тарасом Боднаром проводилися активні переговори з Михайлом Іллєнком стосовно продовження співпраці у донесенні національного кінематографу до українського глядача. В задумі М. Іллєнка кінофестиваль «Відкрита ніч» мав би проводитися з 21:00 по 4:00 26 червня одночасно в усіх містах України, які відгукнуться на заклик організаторів долучитися до його проведення фінансово, технікою, організацією місць для перегляду. Усе це мало б сприяти об’єднанню українців, по всій державі хоча би на одну ніч, не роблячи між ними різниці щодо їх політичних переконань, об’єднати спільними переживаннями від перегляду наших стрічок. Та сталося так, що на заклик організаторів, крім Києва, відгукнулись всього два міста України.
Натомість громадська організація «Поклик Нації» в особі Т. Боднара та БФ" Підтримки Українських ініціатив" в особі Д.Снєгирьова запропонували свою допомогу організаторам фестивалю з його проведенням ще у дев’яти обласних центрах України, включно з Івано-Франківськом та Луганськом , адже наші структури сьогодні діють в 13 областях і Автономній Республіці Крим, тому така пропозиція була з радістю прийнята М. Іллєнком.
Проблеми виникли там, де їх не чекали. Їх уособленням став продюсер фестивалю Пилип Іллєнко – племінник Михайла Іллєнка. Будучи ярим прихильником і членом ВО «Свобода», він і слухати не хотів, щоб співорганізатором проведення фестивалю виступила ГО «Поклик нації» та БФ " Підтримки Українських ініціатив". Адже на афішах фестивалю вже красується логотип партії О.Тягнибока. При цьому на позицію пана Пилипа не вплинули ні той факт, що ми запропонували суттєве розширення територіального діапазону фестивалю, ні запевнення, що мистецтво не може належати якісь одній партії, адже воно належить народу, ні навіть той факт, що покійний Юрій Іллєнко, будучи членом ВО «Свобода», тим не менш підтримував тісні дружні стосунки з Т.Боднаром , не зважаючи на його критичне ставлення до цієї партії. При цьому пан Пилип виступив різко і проти того, щоб вхід на перегляди фільмів був безкоштовним, що вже само по собі суперечить самій назві фестивалю «Відкрита ніч»: необхідно відучити бидло (?!) від халяви!..
В кінцевому підсумку Михайло Іллєнко 16 травня в телефонній розмові повідомив Т.Боднару, що змушений відмовити у прийнятті його пропозиції, оскільки не бажає псувати відносини з племінником.
Таким чином, маємо факт фактичної прихватизації українського кіно однією політичною силою, жертвами якої можуть стати десятки тисяч поціновувачів мистецтва братів Люм’єр в різних областях України та в Івано-Франківську і Луганську зокрема.
Сумно, усвідомлювати, що занедбане державою українське кіно через марнославство «патріотів» з ВО «Свобода» сьогодні так і залишиться не побаченим у стількох українських областях. Особливо сумно , що українське кіно не побачать на Сході та Підні України , де партнером та організатором фестивалю разом з " Покликом нації" виступив БФ" Підтримки Українських ініціатив" , який очолює Д. Снєгирьов.
Дивно чому на заклик організаторів відгукнулися лиш два міста, коли у основного їх «партнера» ВО «Свобода» як партії зареєстровані осередки по всій Україні? Тоді як на заклик " Поклика нації" та БФ " Підтримки Українських ініціатив" відгукнулися майже всі обласні центри Сходу, Центру та Півдня України. У чому ж тоді полягає партнерство з ВО " Свобода".
Тим не менш, не дивлячись на сьогоднішню політичну заангажованість деяких українських кінорежисерів, «Поклик Нації» та БФ " Підтримки Українських ініціатив" усім українцям обіцяє: «Карпатські роси» відбудуться!» Фестиваль українського кіно відбудеться як подарунок Нації до Дня Незалежності її Держави в усіх областях, де є хоча б один активіст «Поклику»…
Прес-служба ГО «Поклик Нації» та БФ " Підтримки Українських ініціатив"
Відповіді
2011.06.23 | ОЛЕСЯ
Re: Коли ми змудріємо і почнемо діяти РАЗОМ ДЛЯ ЗАГАЛЬНОГО ДОБРА?