06/16/2011 | Леонід Пінчук

Сьогодні загроза нашим душам, душам наших дітей ,душам прийдешніх поколінь, духовному відродженню народів і національних меншин України через розвиток мовної, культурної, релігійної ЕТНІЧНОЇ самобутності, якому згідно із статтею 11 Конституції України у відповідності з усіма нормами міжнародного права має сприяти держава, а відтак,і всі органи влади, йде із Одеси. Саме тут, як не прикро, в сонячному приморському місті зародилося ноу-хау з порушення конституційних і законних прав громадян різних національностей на розвиток самобутності, на духовне відродження. Виконуючи волю провідників російського націоналізму, вдосконалюючи вимоги партійних програм про захист російської мови від неіснуючої дискримінації, захисту прав «російськомовних», міська рада прийняла протиправне рішення: розпочати з нового навчального року процес переведення дошкільних закладів і ЗОШ на двомовне навчання дітей, російською чи українською мовами за вибором батьків, на підставі заяв останніх. Розрахунок відверто зрозумілий: більшість батьків, враховуючи сьогоднішній стан справ з прикрою зневагою українців за національністю до рідної української мови в так званих російськомовних регіонах, зроблять вибір на користь російськомовного навчання дітей, які підуть в дитсадки, перші класи ЗОШ уже в наступному навчальному році. У такий спосіб лукаві політики втягують в протиправні, зрадницькі дії по відношенню до своїх дітей і до своїх націй, насамперед, українців за національністю до титульної нації і батьків, користуючись їхньою байдужістю і незнанням Конституції і законів , не усвідомленням того, що , зокрема, українці за національністю,поляки чи євреї своїми заявами на користь російськомовного навчання дітей роблять перший крок до духовно каліцтва останніх, до посилення духовної кризи народів і національних меншин, суспільства. Адже розвиток мовної, культурної, релігійної, ЕТНІЧНОЇ самобутності народів неросійської національності з російською мовою на вустах, як це намагаються зробити провідники російського націоналізму,сумуючи за минулим, не можливо забезпечити. Жодній місцевій раді , без сумніву, якщо керуватися не інтересами тієї чи іншої політичної більшості депутатів і партійними програмами, а керуватися інтересами громад, держави, безпосередньо пов,язаними з духовним відродженням, з подоланням духовної кризи, не варто своїми рішеннями намагатися зупинити цей визначальний для суспільства і держави процес, який за Конституцією України і всіма законами визначається як такий , що базується на національних критеріях. Отже, не батьки, які в більшості знаходяться в полоні минулого часу, мають визначати своїми заявами розвиток самобутності своїх дітей, відтак, їхнє духовне зростання чи духовне каліцтво, духовне відродження націй в Україні,насамперед, титульної української,як визначальної для суспільства, більшості суспільства, носія тому державної мови в Україні, визначати духовне відродження суспільства. Всі ці занадто важливі речі має визначати лише національність дитини, яка робить перші кроки в життя, національність, визначена за національністю, мабуть, батька( не будемо ж мати в Україні українця за національністю з прізвищем Іванов, а росіянина- з прізвищем Кравченко), якщо у батьків різної національності немає згоди стосовно національності дітей. Дії місцевих органів влади, місцевих рад всіх рівнів по виконанню вимог Конституції України,законів ,міжнародних угод стосовно мови, розвитку самобутності і духовного відродження,очевидно,будуть продуктивними тоді, коли вони будуть базуватися на точному знанні чисельності мешканців , громад всіх національностей, щоб урахувати їхні права на чисельність дитсадків, шкіл з тією ч іншою мовою викладання,інших закладів і заходів по розвитку самобутності. Зокрема,тільки невідповідність кількості місць в одеських російськомовних школах чисельності дітей російської національності мали би викликати рішення про збільшення таких шкіл. Досвід же переконує навпаки: сьогодні в російськомовних школах навчаються не росіяни,а діти інших національностей,здебільшого,української. Чи не теж маємо і в Одесі? То чим викликане рішення міськради про двомовність дитсадків і ЗОШ ?! Тим паче, що в усіх дитсадках,тшколах незалежно від мови викладання маємо нарешті перейти від суто формального викладання мови,історії і інших предметів,від спілкування національними мовами,насамперед,української,державною лише на уроках,лекціях до залучення дітей, молодого покоління до розвитку самобутності,насамперед, мовної і етнічної відповідно до національності дітей через приклад викладачів, вчителів і відповідні заходи.
То чи не прийшов час дати відсіч політичним спекуляціям на захисті прав російськомовних і на заявах батьків про російськомовне навчання,як це робить,зокрема, сумнозвісний самозваний захисник В.Колесніченко, місцева влада на сході і півдні України,в Криму,опираючись на більшість депутатів від партії регіонів. До речі,ці депутати як і В.Колесніченко чомусь забувають про належність до української національності і мали би дбати про розвиток самобутності останньої у відповідності зі статтею11 Конституції України!! Чи не прийшов час рахуватися з чисельним складом мешканців всіх національностей не тільки в Одесі,а і в Криму, Донецьку,Луганську, Миколаєві,повсюди на Україні?!
Ноу –хау в Одесі- це перша пробна куля провідників російського націоналізму в партіі регіонів,перша ластівка, за якою матимо аналогічні рішення місцевих рад на сході і півдні України, в Криму.Сценарій антиконституційних , анти законних дій з залученням в цьому випадку батьків дітей давно відомий і розгортатиметься незалежно від реакції прокурорів, рішень судів: поки оговтаються останні,суспільство рішення почнуть виконувати рік, два з огляду на судову тяганину в судах першої інстанції,в апеляційних,касаційних. Як в байці:” А Васька слушает да ест!”.Тому маємо вдарити на сполох уже зараз, зважаючи на ту загрозу, яку несе розвитку самобутності, духовному відродженню народів і національних меншин,подоланню духовної кризи оте ноу-хау із Одеси і його поширення по Україні. Протистояти, погодьтеся, цьому злочину може лише наша єдність, насамперед, єдність українців за національністю, які складають більшість так званих “російськомовних” , які, як ніхто інший, як не прикро, зневажають рідну українську мову,не користуються нею навіть в спілкуванні між собою, з дітьми, сповідуючи здебільшого сумнозвісне “Умію,та не хочу!”/
Тож розтлумачимо насамперед батькам, що стоїть за отим захистом прав російськомовних в противагу конституційним і правовим нормам по захисту прав українців, росіян, поляків,татар , всіх народів і національних меншин та в який злочин проти прийдешніх поколінь втягують лукаві політики, роблячи їх співучасниками протиправних дій в ім’я збереження себе при владі!
Погукаємо на допомогу журналістів, щоб на радіо,телебаченні,в друкованих ЗМІ вивести на чисту воду лукавих політиків, авторів одеського ноу-хау, самозваних захисників прав “російськомовних”, попередити злочин,зупинити поширення одеського ноу-хау на всю Україну!
Нагадаємо депутатам рад всіх рівнів насамперед народним депутатам України, українцям за національністю про пріоритет державних інтересів, інтересів нації перед вимогами партійних програм, про які вони мають після обрання до рад дбати лише в тому разі, якщо вони не суперечать державним ,не суперечать Конституції і законам України, якщо вони не є злочином, як одеське ноу-хау!
Погукаймо діаспору українську, бо справа духовного відродження стосується кожного українця за національністю, де б він не був. Сподіваємося ,що осторонь попередження злочину не буде стояти Президент України, прокуратура, правозахисні органи.
Згадаймо слова Т.Шевченка “Обнімітеся ,брати мої,молю Вас благаю.., його гнівний заклик “Схаменіться,недолюди,діти юродиві..”, щоб спільними зусиллями нарешті відвести біду від наших дітей, від їхнього духовно каліцтва,духовного каліцтва майбутніх поколінь, щоб лукаві політики не заштовхали нас за межу, де вже буде нікому протистояти злочину. Буде пізно, як кажуть,,прийде каяття,та не матимемо вороття»! Тож кричимо S O S ! ,рятуймо наші душі! За нас цього ніхто не зробить!