06/22/2011 | Святослав Караванський

ХХ вік запліднив світ державними мафіями. Новий термін? На папері - так, а реаль-но, на ділі, далеко не новий, бо перша чистої води держава-мафія от-от святкуватиме своє перше століття.

Отакої! – скаже скептичний читач - І ніхто за сто років не доглупався назвати ці мафії їхнім справжнім іменем?

Не доглупався, бо мафії маскувалися: Союз Совєтських Соціялістичних Республік. Звучить аж он як солідно. Та попри цей камуфляж, світ наїжачився. Світ був шокований. Десять років не визнавав цього державного покруча: це не держава, це щось нелюдське! Десять років не визнавав! А мафія маскувалася і робила все, щоб її визнали. На міністра іноземних справ поставили урядовця царських часів: хай Европа думає, що большевики перероджуються. Крутили на всі боки. І викрутили. Европа визнала Соловецький Союз, а тоді й Америка.

Ніхто й не заїкався, що визнали мафію. А тоді спалахнула війна. А тоді – Перемога. А тоді - український Рух Опору окупантам під проводом Степана Бандери. А тоді - пшик. Не стало Соловецького Союзу. Настала ера демократії. А тоді - Путін. А тоді - совєтський гімн, відродження культу Сталіна, і нарешті - червоні прапори, І аж тут світ збагнув – це мафія.

Мафія, панове, чистої води мафія! Державна мафія!

Сицилійській «Касі Нострі» умитися. «Каса Ностра» далі від свого острова не п’ялася.
А тут ішлося і йдеться про цілий світ. Зразу кинуто гасло «Пролетарі всіх країв єднайтеся!». Гасло шелесту наробило великого та й тільки. Не вигоріло з пролетарями. Пролетарі на Захо-ді розпролетарились - стали напівбуржуями. Прикро, ясна річ, було мафії, та вона на дусі не впала: забула Маркса, забула Енгельса, стала торгувати. Та про світ не забула. Як це так, що народи на світі, а надто колишні колонії, вільно живуть, мафії не коряться? І мафіозі перемі-нили пластинку, тобто тактику. Пошилася у демократи, а на ділі давай підривати молоді де-мократії. Колишні каґебісти досвід мали великий. І дивись на їхнє вийшло. Була демократич-на Україна. Була і загула. Дуже вона муляла очі мафії. І до влади в Україні прийшла мафія.

Бережись Европо!

«Чого б це я мала берегтися? – це Европа – Я – бастіон демократії! Мені мафії до лам-почки! Я тепер не Европа, я тепер Европейський Союз. Нічого не боюсь.»

«Ну й, дурненька ж, ти, панієчко дорога! Той твій ЕС наскрізь інфільтрований ма-фіозними структурами (це, щоб не сказати агентурою). Глянь, хто тягне мафіозну Україну до ЕС? Придивись гарненько до цих людей: що воно за кадра така? Президент Польщі Комаров-ський виступав недавно і так хвалив, так хвалив мафіозну Україну, що аж нікуди. Демократія – каже - там цвітом цвіте. Опоненти мафії - у тюрмах, секретна служба силу велику має, всюди носа пхає. Суди – на послугах мафії, свобода слова під тиском, цензурі – зелена вули-ця. Злочинців, умочених у низку злочинів, вибілювано, відмивано. Правду історії заперечу-вано. Натомість ширено неправду. Правду про злочини Імперії Зла з підручників повикида-но. “Треба Україну – каже президент Польщі - якнайскорше до ЕС прийняти і повчитися в неї демократії.” Це так президент Польщі говорить. А Польща ж - член ЕС. То чи буде ЕС із такими членами бастіоном справжньої демократії?»

Тільки ж чи думає Европа про це?
Президент Европарламенту Єжи Бузек - земляк президента Польщі. Йому б належало зробити від імени ЕС запит до президента Польщі, щодо його вихвалянь мафіозної України, де він побачив демократію у мафіозній державі. Чи зробив такий запит пан Бузек? Та де! На-томість, він і собі вихваляє Януковича на всі лади і тягне його до бастіону демократії. Виход-ить, що Президент Польщі та Президент Европарламенту з одного поля ягоди.

То як же Европі не берегтися, коли її обсіли промафіозні і члени і керівники?

Гляньмо пильніше на сучасну Польщу. Чи дуже вона европейська держава?

Увесь світ знає про Катинь-2, коли літак з польською елітою розбився під Смоленсь-ком. Польська опозиція збирає докази, що літак було збито московською владою Путіна-Медведева. І має чимало доказів, що це саме так. І тут діються дивні дива: польська вільна преса фіксує шість дивних випадків із збирачами доказів, які сталися за останні півтора року:

1. У таємничих обставинах загинув експерт Е. Врубель, розсліджувач аварії;

2. У автокатастрофі загинув епископ, що мав замінити загиблого в аварії духівника;

3. У авті знайдено труп єдиного польського історика, засудженого в ПНР за ширення
правди про Катинь-1; [Це Польський Ґонґадзе № 1]

4. З Вісли витягнуто труп шифрувальника, який, можливо, поміг Москві дешифрува-
ти сигнали мобільних телефонів, посиланих з літака. [Це Польський Ґонґадзе № 2]

5. Вдарився автом у мур один із слідчих, він вижив і збирається заявити, що це замах;

6. Ще до аварії знайдено повішеним директора канцелярії прем’єра Д. Туска. Дирек-
тор висловлював сумнів щодо надійности ремонту літака президента Качинського в
Росії. [Це Польський Ґонґадзе № 3]

З цих шести випадків три цілком заслуговують на титул Польських Ґонґадзе.

Виглядає, що член ЕС, Польща, переплюнула мафіозну Україну, яка має лише двох Ґонґадзе [Ґонґадзе і Климентіїв]. І виходить, що сучасна Польща і сучасна Україна – це бра-ти-близнята, один одного варті.

Коли до ЕС приймуть мафіозну Україну, то мафіозна складова ЕС зміцніє, і боронити европейські цінності в ЕС стане важче. Европейським януковичам буде легше стати на чолі ЕС. Тоді, бай-бай, бастіоне демократії. Ера мафії гряде.

Чи здає собі справу про мафіозну загрозу в ЕС, керівництво ЕС, інфільтроване й собі прихильниками мафіозних держав?

Це питання, на якому треба, як казали галичани, застановитися, тобто задуматися усім здоровим силам Европейського Союзу, і то не гаючи ні хвилини, щоб не було запізно.