надзвичайно цікава лекція академіка Півоварова для студентів МГІМО. (л)
06/28/2011 | Хвізик
слухати треба уважно. багато цікавих думок. я 3 рази прослухав
http://ukr-nationalism.livejournal.com/1684863.html
http://ukr-nationalism.livejournal.com/1684863.html
Відповіді
2011.06.28 | Graymur
А Кацапстан - это на север, восток и юг от Хохляндии страна, да?
2011.06.28 | Graymur
Янукович: Вопрос о вступлении Украины в НАТО снят с повестки дня
http://korrespondent.net/ukraine/politics/1233662-yanukovich-vopros-o-vstuplenii-ukrainy-v-nato-snyat-s-povestki-dnyaпрокомментируйте, пожалуйста.
2011.06.29 | Tschislin
дуже просто: академік Півоваров, на відміну від Януковича не знає, що буде завтра
але чомусь "незнання" Півоварова викликає в мене більшу довіру ніж "знання" Януковича.2011.06.29 | 2
Украинский Президент стремится обмануть бдительность гебни, тсс.
2011.06.29 | Graymur
"Це тонка гра"
2011.06.28 | Tschislin
Дуже дякую!
Наявність таких людей, як академік Півоваров, є, на мою думку, само по собі обнадійливим явищем.2011.06.29 | stryjko_bojko
Grand Mercy!
Tschislin пише:> Наявність таких людей, як академік Півоваров, є, на мою думку, само по собі обнадійливим явищем.
--------
Чесно кажучи, аж не віриться, що в Росиї можна так об"єктивно описувати історію Росиї.
Із-за кордону, то було би нормально...
А на лекції в МҐІМО, для студентів...
Не вкладається в голову.
Мабуть, ак. Півоваров Ю.С. користується незаперечним міжнародним авторитетом, якщо собі таке позволяє при живих росийських "пост-совецьких імператорах".
2011.06.29 | Torr
він цікава людина, але як науковець - 0.0
Навіть формально, наука - це коли можна передбачити результат, а він каже - невідомо.До речі, функцінування любої сучасної держави пов"язано з економікою, а економічний розвиток можна прогнозувати.
2011.06.29 | Боббі
(: це вже навіть не смішно
Torr пише:> Навіть формально, наука - це коли можна передбачити результат, а він каже - невідомо.
Це за яким таким визначенням наука зводиться до можливості "передбачити"?
> До речі, функцінування любої сучасної держави пов"язано з економікою, а економічний розвиток можна прогнозувати.
Та невже? Навіть в командно-адміністративній економіці з прогнозуванням не завжди було все гаразд, а які ж прогнози можна робити зараз? І на скільки точними вони будуть?
2011.06.29 | Torr
Re: (: це вже навіть не смішно
Боббі пише:> Torr пише:
> > Навіть формально, наука - це коли можна передбачити результат, а він каже - невідомо.
> Це за яким таким визначенням наука зводиться до можливості "передбачити"?
>
не зводиться, а включає. Непогане визначення
"Нау́ка — особый вид познавательной деятельности, направленной на получение, уточнение и распространение объективных, системно-организованных и обоснованных знаний о природе, обществе и мышлении. Основой этой деятельности является сбор научных фактов, их постоянное обновление и систематизация, критический анализ и, на этой базе, синтез новых научных знаний или обобщений, которые не только описывают наблюдаемые природные или общественные явления, но и позволяют построить причинно-следственные связи и, как следствие — прогнозировать. "
http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%B0
> > До речі, функцінування любої сучасної держави пов"язано з економікою, а економічний розвиток можна прогнозувати.
> Та невже? Навіть в командно-адміністративній економіці з прогнозуванням не завжди було все гаразд, а які ж прогнози можна робити зараз? І на скільки точними вони будуть?
В СРСР економічні прогнози - це матеріали з"їздів КПРС. Відносно сучасної економіки - то погугліть, дізнаєтесь хто спрогнозував світову економічну кризу.
Взагалі, точність сценарію і прогнозів визначається якістю моделі. Відносно точності економічних моделей - це питання до фахівців.
2011.06.29 | Боббі
і не так
Torr пише:> Боббі пише:
> > Torr пише:
> > > Навіть формально, наука - це коли можна передбачити результат, а він каже - невідомо.
> > Це за яким таким визначенням наука зводиться до можливості "передбачити"?
> не зводиться, а включає. Непогане визначення
Ще краще визначення та повнішу статтю можна прочитати тут: http://uk.wikipedia.org/wiki/Наука
Нащо наводити посилання на іншомовні сайти з гіршою якістю матеріалів?
А тепер можемо зробити прості умовиводи та дійти висновку, що неможливість точного передбачення майбутнього не робить дослідника не-науковцем: навпаки, він чесно зізнається про те, що соціальні науки в нинішньому стані не дають можливості точних прогнозів на майбутнє.
Власне, історія (а він історик) не покликана давати точні прогнози майбутнього; однак це не робить історію — не наукою.
> > > До речі, функцінування любої сучасної держави пов"язано з економікою, а економічний розвиток можна прогнозувати.
> > Та невже? Навіть в командно-адміністративній економіці з прогнозуванням не завжди було все гаразд, а які ж прогнози можна робити зараз? І на скільки точними вони будуть?
> В СРСР економічні прогнози - це матеріали з"їздів КПРС. Відносно сучасної економіки - то погугліть, дізнаєтесь хто спрогнозував світову економічну кризу.
І тут ми підходимо до проблеми точності прогнозів. Якщо одного твердження що "буде криза" достатньо аби вважати прогноз повним, то це одна справа.
Якщо ж йдеться про точні часові рамки початку та завершення кризи, глибини падіння економіки та зростання безробіття і структурою післякризової економіки, то мені такі прогнози не відомі. Я так гадаю, що навряд чи знайдеться економіст, який би точно міг таке передбачити.
Та навіть якщо такий економіст і знайдеться, то на одного нього знайдеться купа економістів з прямо протилежною думкою, які помилились.
Бачите, економіка не дозволяє робити на стільки ж однозначні та загальновизнані відповіді як, скажімо, математика, фізика, хімія чи будь-яка інша "точна" наука. Але це не робить економіку не-наукою, а економістів — шарлатанами.
Висновок: стверджувати, що історик — повний нуль в науці лише через його відмову передбачити майбутнє — не вірно.
2011.06.29 | Хвізик
Re: і не так
Боббі пише:> Бачите, економіка не дозволяє робити на стільки ж однозначні та загальновизнані відповіді як, скажімо, математика, фізика, хімія чи будь-яка інша "точна" наука.
З появою квантової механіки, прогнози "точних" наук також зводяться до розрахунку імовірностей того чи іншого варіанта
2011.06.29 | Torr
Re: і не так
Хвізик пише:> Боббі пише:
> > Бачите, економіка не дозволяє робити на стільки ж однозначні та загальновизнані відповіді як, скажімо, математика, фізика, хімія чи будь-яка інша "точна" наука.
> З появою квантової механіки, прогнози "точних" наук також зводяться до розрахунку імовірностей того чи іншого варіанта
Якшо погоду прогнозують, то чого не можна реалістичні економічні моделі рахувать? Напевно хтось в Ленглі і прораховує на суперкомпьютері розвиток Росії. Чи не так, Хвізик?
2011.06.29 | Хвізик
Re: і не так
Torr пише:> Хвізик пише:
> > Боббі пише:
> > > Бачите, економіка не дозволяє робити на стільки ж однозначні та загальновизнані відповіді як, скажімо, математика, фізика, хімія чи будь-яка інша "точна" наука.
> > З появою квантової механіки, прогнози "точних" наук також зводяться до розрахунку імовірностей того чи іншого варіанта
>
> Якшо погоду прогнозують, то чого не можна реалістичні економічні моделі рахувать? Напевно хтось в Ленглі і прораховує на суперкомпьютері розвиток Росії. Чи не так, Хвізик?
напевно рахують:
імовірність, що ростиме така-то
імовірність, що розпадеться така-то
імовірність, що нічого не станеться така-то
оце й усі розрахунки
якби вони мали справу із статистичним ансамблем таких країн, як Росія, то ці розрахунки були би надзвичайно корисними, бо можна було би передбачити кількості країн, котрі йдуть кожним з можливих шляхів
Але Росія одна, і саме тому смисл цих розрахунків лиш у тому, що дозволяє оцінити ступінь ризику
2011.06.29 | Torr
Re: і не так
Хвізик пише:> напевно рахують:
> імовірність, що ростиме така-то
> імовірність, що розпадеться така-то
> імовірність, що нічого не станеться така-то
> оце й усі розрахунки
а якшо рахувать на квантовому компьютері?
2011.06.29 | Хвізик
Вам варто розібратися з експериментом Штерна-Герлаха (л)
http://en.wikipedia.org/wiki/Stern–Gerlach_experiment2011.06.29 | ziggy_freud
нынешнее поколение советских людей будет жить при комунизме. Или не будет
Torr пише:> "Нау́ка — особый вид познавательной деятельности, направленной на получение, уточнение и распространение объективных, системно-организованных и обоснованных знаний о природе, обществе и мышлении. Основой этой деятельности является сбор научных фактов, их постоянное обновление и систематизация, критический анализ и, на этой базе, синтез новых научных знаний или обобщений, которые не только описывают наблюдаемые природные или общественные явления, но и позволяют построить причинно-следственные связи и, как следствие — прогнозировать. "
ви досі вірите в детермінізм? А психологи в тому давно сумніваються. Фізики теж.
Крім науковців, прогнозують, наприклад, політики. Або астрологи. І вони теж збирають якісь дані.
> Взагалі, точність сценарію і прогнозів визначається якістю моделі. Відносно точності економічних моделей - це питання до фахівців.
а відносно точності інших моделей в кого питати - в Дельфійського оракула? Фукуяма говорив про кінець історії, Хантінґтон - про зіткнення цивілізацій, Хрущов - про близьку побудову комунізма. Вам подобається таке прогнозування? Мені - жодного разу.
2011.06.29 | Torr
Re: нынешнее поколение советских людей будет жить при комунизме. Или не будет
ziggy_freud пише:> > Взагалі, точність сценарію і прогнозів визначається якістю моделі. Відносно точності економічних моделей - це питання до фахівців.
>
> а відносно точності інших моделей в кого питати - в Дельфійського оракула? Фукуяма говорив про кінець історії, Хантінґтон - про зіткнення цивілізацій, Хрущов - про близьку побудову комунізма. Вам подобається таке прогнозування? Мені - жодного разу.
мені теж, тим більш шо названі особи взагалі не науковці.
2011.06.29 | stryjko_bojko
Не треба ля-ля. Він прогнозує зменшення розмірів Росиї до Уралу.
Torr пише:> він цікава людина, але як науковець - 0.0.Навіть формально, наука - це коли можна передбачити результат, а він каже - невідомо.
> До речі, функцінування любої сучасної держави пов"язано з економікою, а економічний розвиток можна прогнозувати.
--------
Уважно треба слухати пана Півоварова Ю.С.
НМД, академіка йому дали не "на шару".
2011.06.29 | Torr
не знаю за шо йому дали академіка,
але ніяких наукових доказів змін кордонів Росії він не навів. Взагалі, ці академіки частенько шось ляпнуть, а як спитати про обгрунтування, то відповідають "читайте мої праці".2011.07.10 | thinker
Re: він цікава людина, але як науковець - 0.0
Це як розуміти, -- що результат розпаду соц-системи Совєцького Союзу, заснованої Лєніном, був - згідно Вашої тези- давно ПРОГНОЗОВАНИЙ економічно і політично???Попрошу Вас більш конкретні посилання на ці "прогнози" з тих часів, 1920-30 років, -- хто, де, коли - добре?
Можна теж н-д, з 1970 років, ок???
Наперед вдячний!
2011.06.29 | Арій.
Судячи зі всього Кацапстан "зливають" в унітаз історії. Але не зараз, а років за 5-10,
коли газ і нафта з легкодоступних свердловин закінчаться.2011.06.29 | Tschislin
Щодо лексики
Думаю, що годі вже вправлятися в вигадуванні принизливих псевдо для сусідньої країни: це, на мою думку, аж занадто сильно нагадує симптоми "синдрому переможеного" - переможений компенсує відчуття приниження через лайку на адресу переможця.Також це можна трактувати як сиптом "психологічної залежності" від колишньої метрополії.
Думаю, що для українців давно настав час відчути себе незалежними від Москви і не реагувати на будь-яке згадування сусідньої держави в істеричній манері.
Так, сучасна Росія є справжнім паномптикумом негативу як у внутрішній, так і у зовнішній політиці, негативу, що має своїм джерелом не тільки "владу", але й суспільство, "народ". Але ж будьмо чесними: чи набагато кращу картину ми маємо в Україні (тільки не треба зписувати всі наші негаразди на, головним чином, вплив зовнішніх факторів, бо це теж позиція переможеного)?
Півоваров окреслив комплекс проблем сучасної Росії, але це не привід зловтішатися - бо то є небезпечним самообманом думати, що крах Росії автоматично є виграшем України - послухайте Півоварова: вінрозлядає 20 сторіччя як епік фейл для росії, але ж цей фейл супроводжувався голодомором, русифікацією та іншими "дарунками долі" для України...
2011.06.29 | Хвізик
повністю підтримую. безпідставна лайка на адресу росії звучить якось по-підлітковому
так, наче як діти лають вчительку, котра не дозволяє посеред уроку папіросу закурити2011.06.30 | Арій.
Називати Кацапстан Росією - це підтримувати їх претензії на Русь.
2011.06.30 | Хвізик
не маю, чим заперечити
2011.06.29 | Volodimir_V
Re: Щодо лексики\\ Вам плюс.
2011.06.30 | Арій.
Я використовую назву "Кацапстан" не як лайливу, а як їх природню назву.
Українці називають кацапів кацапами, слова "русскій" в народній українській мові нема.Звичайно, можна було б називати "Кацапія", але оскільки Кацапстан має татаро-монгольське походження, то саме ця назва їм личить найбільше.
Аби я хотів полаятись, по писав би "Кацапердія" чи щось таке.
2011.06.30 | Хвізик
мені здається, у даному випадку мова йде не про Вас, хоча це Вас може і здивує...
2011.06.30 | jz99
Росія просить не називати її Кацапстаном (л)
ЖартГрузинська влада просить називати країну Джорджією
http://www.unian.net/ukr/news/news-443167.html
Теж схоже на жарт, але це вже не мій.
А якщо ви з Хвізиком шукаєте природної назви для Росії, то чому забракували Московію? Хоча, правильно, вона ж теж свого часу просила її так більше не називати…
2011.06.30 | Хвізик
звиняйте...
jz99 пише:> А якщо ви з Хвізиком шукаєте
2011.06.30 | jz99
та йой
2011.06.30 | 2
Говорят, что не все из торантийцев в советской жизни были осведомителями.
В результате люстрации некоторые могут быть оправданы. Фантастика, по-моему.2011.06.30 | Хвізик
до пана №2 маю питання
руки не болять від мастурбації?2011.06.30 | 2
на воре-хфизике шапка горит
2011.06.30 | ziggy_freud
Ученые нашли россиян ностальгирующими ксенофобами (/)
http://gazeta.ru/politics/2011/06/29_a_3680037.shtmlЗлобно-пассивная ностальгия
Ученые нашли россиян ностальгирующими ксенофобами
— 29.06.11 21:16 —
ТЕКСТ: Светалана Бочарова, Ольга Болотова
Настроения современных россиян схожи с настроениями в Веймарской республике: все слои общества проникнуты ксенофобией и тоскуют по мощи Советского Союза, следует из работы политологов Высшей школы экономики: фантомная ностальгия по империи обнаружилась даже у детей, родившихся после распада СССР
За двадцать лет после распада СССР российское общество стало обществом потребления, но демократического общества в России не появилось, констатируют авторы исследования «Постсоветская ностальгия в повседневном дискурсе россиян» (есть у «Газеты.Ru») Валерия Касамара и Анна Сорокина из Высшей школы экономики (НИУ ВШЭ).
Лаборатория политических исследований ВШЭ провела около 1000 получасовых интервью с представителями всех слоев общества — школьниками, студентами, военными, работающими, пенсионерами, депутатами Госдумы и бездомными (как взрослыми, так и детьми) — в рамках исследования «Политические взгляды российского общества», которое проводится с 2008 года, говорится в исследовании.
У современных россиян легко выделяются симптомы авторитарного синдрома,
пишут авторы. Авторитарный синдром наблюдается у авторитарной личности — антипода демократической. Демократическую личность авторы определяют как личность ответственную, не боящуюся проблем, не надеющуюся на помощь «сверху» и готовую принимать участие в политической жизни, осознавая причастность к вопросам образования, здравоохранения и т. д. Такая личность характеризуется «конструктивным» патриотизмом, который не мешает ей критически оценивать происходящие процессы и толерантно относиться к «другим».
Один из признаков авторитарного синдрома — потребность россиян «в сильном патриархальном лидере»,
отмечают исследователи. Такую потребность демонстрируют соцопросы: по данным декабрьского опроса Левада-центра, 63% граждан советуют президенту и правительству «жестче контролировать экономическую и политическую жизнь в стране», указывают авторы.
Россияне откровенно недружелюбны к другим странам — это еще один признак авторитарного синдрома, говорится в исследовании. В январе этого года 70% россиян говорили социологам Левада-центра, что у России есть враги — США, НАТО, чеченские боевики и «определенные политические силы Запада».
«Ключевым элементом авторитарного синдрома россиян, на наш взгляд, является постимперская ностальгия», — считают исследователи. В марте этого года Левада-центр выяснил, что 58% россиян сожалеют о распаде Советского Союза.
Россияне желают восстановления советской державы, это «компенсаторная реакция», объясняющаяся растущим чувством неуверенности в своих силах, одиночества и недоверия россиян друг к другу, полагают авторы исследования. О недоверии друг к другу говорят до 70% россиян, говорят соцопросы.
«Великодержавный дискурс» россиян исследователи иллюстрируют выдержками из интервью с представителями различных социальных групп. Так, обычные московские школьники, родившиеся после 1991 года, воспринимают Россию как «бескрайнюю, огромную страну», «которой нет в мире равных».
В одно и то же время опрошенные школьники ностальгируют по «дружной семье (советских) народов», где не было межнациональной розни, и призывают к усилению контроля над иммигрантами, отмечается в исследовании.
Главным врагом России школьники считают США, не дающие «гигантской стране подняться с колен». Для свержения США с пьедестала следует перестать пользоваться английским языком, советуют школьники.
Симптомы авторитарного синдрома, которые продемонстрировали ответы школьников, унаследованы ими от родителей, считают исследователи.
Советские штампы типа «Россия — великая держава, которая будет держать в страхе весь мир» активно воспроизводятся сознанием подростков, приходят к выводу исследователи.
Взгляды российского студенчества различаются в зависимости от качества вуза: учащиеся «топовых» вузов критически оценивают ситуацию в стране, чувствуют себя скорее космополитами и не испытывают ностальгии по СССР, отмечают исследователи. Студенты «нетоповых» вузов одновременно с критической оценкой действительности говорят об «особом пути России» и величии СССР. Врагом России такие студенты называют США.
Военнослужащие оценивают российскую действительность еще критичнее, называя Россию «фальшивой» и «погрязшей во лжи», где люди «не живут, а выживают».
Однако сомнений в обороноспособности страны у военных нет, по их мнению, Россия по прежнему «великая держава с большими ресурсами». Врагом России и эта категория граждан считает США, заинтересованные, по мнению военных, в территории и полезных ископаемых России.
Ностальгия по СССР у военных носит «профессиональный» характер, отмечают исследователи. В армии одобряют советский «железный занавес» за отсутствие «мата и разврата».
Работающие россияне среднего возраста ностальгируют по СССР по многим причинам, но особенно по атмосфере сплоченности, готовности людей прийти на помощь друг другу. Главный враг — США — по словам респондентов этой категории, «покушается на наши ресурсы».
«У людей старшего возраста ностальгия по Советскому Союзу усиливается их социальной незащищенностью и невостребованностью в современной России», говорится в исследовании. Атмосферу в СССР пенсионеры называют «радостной», «счастливой», «душевной».
Как и у школьников, у пенсионеров СССР ассоциируется с многонациональным государством. При этом многие из них нетерпимо относятся к мигрантам из бывших советских республик, которые «отнимают работу у русских».
Бездомные дети, как и взрослые, как и представители других слоев, считают Россию «великой», об СССР либо вообще ничего не знают, либо хвалят за отношение к детям. Главный враг и в этом случае США и нерусские, которых предлагается поселить в специальных кварталах или вовсе выселить из страны. Это компенсаторная реакция на неблагополучные условия жизни, полагают исследователи.
У взрослых бездомных, демонстрирующих похожие взгляды, ностальгия по СССР связана с потребностью переложить ответственность за свою жизнь на государство, считают ученые.
Взгляды депутатов Госдумы, в том числе в выборе главного врага России, ничем не отличаются от взглядов «обычных» россиян и представителей социального дна, отмечают исследователи.
«Ценности и взгляды представителей Госдумы позволяют нам говорить о том, что в ближайшее время говорить об успешной демократизации страны не приходится», — приходят к выводу исследователи.
Настроения россиян они сравнивают с настроениями в Веймарской республике — Германии между двумя мировыми войнами.
Сами по себе такие настроения «не рассосутся», считает Касамара. «Это нарыв, который вскрывается, как это было в Германии, за которым последовало осознание совершенной ошибки и всенародное покаяние», — рассказала исследователь «Газете.Ru». Чтобы не допустить страшных событий, политикам следует изменить риторику, прекратить апеллировать к легко пробуждающимся националистическим эмоциям и говорить о спасении страны.
«Лозунг должен быть «Бросай курить — вставай на лыжи!», потому что человеческий капитал уже никакой», — предложила ученый.
Замдиректора Центра политических технологий Алексей Макаркин в страшные события в будущем России не верит. «Там (в Германии. — «Газета.Ru») была проигранная война после ощущения непобедимости. Это была национальная катастрофа, поиском виновных занималось все население страны», — отмечает он. У нас такого фактора нет. «Наша ностальгия носит спокойный характер, она не агрессивна», — считает эксперт.