Про 70-річчя трагедії Бабиного Яру і поліцаїв-націоналістів (/)
07/07/2011 | БС
В обговоренні Проекту Постанови Верховної Ради України про 70-річчя трагедії Бабиного Яру 05 липня 2011року нардеп від КПУ Євгєній Волинєц виголосив такий спіч.
"Евгений Волынец, город Шахтерск, фракция Компартии Украины.
Дорогие радиослушатели, дорогие телезрители, коллеги! Вот мы рассматриваем этот законопроект, действительно он важный. Вот со стороны националистов возникает вопрос, что мы, дескать, приватизировали это мероприятие. А кто ж вам, панове, мешал внести подобную постанову?
Вот вы говорите, дескать, и националистов там 600 с чем-то человек постреляли, но, давайте ж посмотрим, а кто ж стрелял? Стреляли ж такие же самые националисты, только с другой буковкой приписанной. Из почти 2 тысяч тех, которые участвовали в расстрелах, было порядку 1 тысячи 300 – это были полицаи и, скажем так, те же националисты. И я просто еще удивлен, почему националисты не сказали, что, дескать, это была провокация со стороны НКВД и те, кто расстреливали, были переодетые энкавэдэшники."
Шкода, що нардепи-"нацдеми" практично не реагують на безперервне перебріхування історії й зомбування обивателя "трибунами" від КПУ та ПРУ. А ось, наприклад, що пише про поліцаїв на окупованій території Олексій Воскобійник у своїх спогадах "Повість моїх літ" (http://kin.host22.com/v1.html).
Окупація
...несподівано з'явилося нове лихо – "совєтський інтернаціоналізм", цей дикунський бич для однорідної нації. Тут німцям також було важко розібратися, хто чого хоче і що тут і до чого. Під час безладної і швидкої втечі на схід, а також внаслідок раптового оточення Миргородщини німецькими частинами на наших землях залишилося, за висловом того, хто їх породив, – Леніна, чимало "різної швалі". Перш за все це були в'язні, кілька тисяч яких так і не встигли перегнати через територію України в глибинку Росії для дармової праці. По лісах розповзлися оточенці – переважно люди різних національностей з Російської Федерації: татари, чуваші, мордвини. Їх виловлювали так звані райкомівці – підпільні обкоми діяли – і записували в червону партизанку. Якщо хтось відмовлявся, тихо, без пострілів карали "нагорло" – вішали.
Наші люди побоювалися йти вислужуватись до німців. Особливо в поліцію. Молодих хлопців не пускали батьки. Люди в переважній більшості з презирством ставилися до цієї "ледачої і невдячної професії". Туди масово посунуло зеківське охвістя – оте інтернаціональне – зі своїми бандитськими звичаями, зі своєю блатною мовою. Вони з радістю служили німцям. За своїм моральним станом – дно суспільства за будь-якої влади: волоцюги, ледацюги, злодії, бандити, і всі переважно без національної приналежності. Такі ж інтернаціоналісти, як Сталін. Тільки меншого масштабу. Саме з таких і виріс сам "батько усіх народів".
"Евгений Волынец, город Шахтерск, фракция Компартии Украины.
Дорогие радиослушатели, дорогие телезрители, коллеги! Вот мы рассматриваем этот законопроект, действительно он важный. Вот со стороны националистов возникает вопрос, что мы, дескать, приватизировали это мероприятие. А кто ж вам, панове, мешал внести подобную постанову?
Вот вы говорите, дескать, и националистов там 600 с чем-то человек постреляли, но, давайте ж посмотрим, а кто ж стрелял? Стреляли ж такие же самые националисты, только с другой буковкой приписанной. Из почти 2 тысяч тех, которые участвовали в расстрелах, было порядку 1 тысячи 300 – это были полицаи и, скажем так, те же националисты. И я просто еще удивлен, почему националисты не сказали, что, дескать, это была провокация со стороны НКВД и те, кто расстреливали, были переодетые энкавэдэшники."
Шкода, що нардепи-"нацдеми" практично не реагують на безперервне перебріхування історії й зомбування обивателя "трибунами" від КПУ та ПРУ. А ось, наприклад, що пише про поліцаїв на окупованій території Олексій Воскобійник у своїх спогадах "Повість моїх літ" (http://kin.host22.com/v1.html).
Окупація
...несподівано з'явилося нове лихо – "совєтський інтернаціоналізм", цей дикунський бич для однорідної нації. Тут німцям також було важко розібратися, хто чого хоче і що тут і до чого. Під час безладної і швидкої втечі на схід, а також внаслідок раптового оточення Миргородщини німецькими частинами на наших землях залишилося, за висловом того, хто їх породив, – Леніна, чимало "різної швалі". Перш за все це були в'язні, кілька тисяч яких так і не встигли перегнати через територію України в глибинку Росії для дармової праці. По лісах розповзлися оточенці – переважно люди різних національностей з Російської Федерації: татари, чуваші, мордвини. Їх виловлювали так звані райкомівці – підпільні обкоми діяли – і записували в червону партизанку. Якщо хтось відмовлявся, тихо, без пострілів карали "нагорло" – вішали.
Наші люди побоювалися йти вислужуватись до німців. Особливо в поліцію. Молодих хлопців не пускали батьки. Люди в переважній більшості з презирством ставилися до цієї "ледачої і невдячної професії". Туди масово посунуло зеківське охвістя – оте інтернаціональне – зі своїми бандитськими звичаями, зі своєю блатною мовою. Вони з радістю служили німцям. За своїм моральним станом – дно суспільства за будь-якої влади: волоцюги, ледацюги, злодії, бандити, і всі переважно без національної приналежності. Такі ж інтернаціоналісти, як Сталін. Тільки меншого масштабу. Саме з таких і виріс сам "батько усіх народів".
Відповіді
2011.07.08 | БС
Re: Крапка над і. Сергій Грабовський про розстріли у Бабиному Яру (відповідь на опуси Табач) (/)
Улюблений експерт наших телепроектів: Табачник foreverСергій Грабовський , для «Телекритики» 26-05-2008
....
Теза щодо «прислужництва» потрібна Дмитрові Табачникові, щоб описати страшні злочини українських націоналістів під час Другої світової війни. Кров стигне у жилах від цих описань. Утім, судіть самі.
«Эти 'мерзкие дела' начались немедленно после вступления немецкой 6-й армии в Киев, командующий которой генерал-фельдмаршал фон Рейхенау долгие годы покровительствовал оуновским террористам. Еще в 1934 г. он, в преддверии их использования в будущей войне с Польшей и СССР, добился целевого финансирования ОУН из фондов РСХА и включения ее берлинской центральной организации в состав гестапо на правах отдела.
...Первые расстрелы в Бабьем Яру начались еще до 29 сентября, и их первыми жертвами стали плененные офицеры и политработники Юго-Западного фронта, которых фон Рейхенау, разьяренный неожиданно большими потерями под Киевом, приказал ликвидировать как носителей антигерманской идеологии. Расстрелы осуществлял состоявший из националистов-ОУНовцев Буковинский курень под командованием Петра Войновского...
Начавшееся спустя несколько дней уничтожение еврейского населения проводилось одетыми в униформу СС буковинцами, которым был в помощь придан сформированный из таких же 'идейно надежных' кадров Киевский курень под началом Петра Захвалынского, ставшего вскоре комендантом киевской полиции. Показательно, что участие в экзекуции над мирным населением было добровольным, от участия в ней отказался даже командир одной из прибывших в Киев немецких эйнзатц-групп».
Точно, конкретно, переконливо, з датами і прізвищами.
Правда, все це для тих, хто анічогісінько не знає про реальну історію ХХ століття. У тих же, хто з цією історію обізнаний, патетика Дмитра Табачника викликає нестримне бажання щось зробити з її автором. Наприклад, урочисто присвоїти йому звання проФФФесора (через три Ф, не менше, бо такої брехні не дозволяли собі навіть сталінські пропагандисти.
По-перше, РСХА (партійно-державна структура, яка об‘єднувала нацистські спецслужби) була створена в 1939 році, тому фон Рейхенау аж ніяк не міг домогтися включення осередку ОУН в гестапо 1934 року. По-друге, хто такий був генерал Вермахту фон Рейхенау для РСХА, яке контролювалося СС, враховуючи конкуренцію між цими відомствами? По-третє, гестапо займалося контррозвідкою та боротьбою з політичними противниками всередині Третього Рейху, то що, українські націоналісти були потрібні для того, щоб таємно стежити в Берліні за вічно чимось незадоволеними арійськими аристократами? По-четверте, і це головне, згідно з нацистськими законами, неарійців на службу в державну установу (та ще й таку!) взяти просто не могли, навіть би якби про це просив сам фон Рейхенау і навіть якби члени ОУН мріяли служити в гестапо.
Така сама нісенітниця і наступні твердження Дмитра Табачника. Першими у Бабиному Ярі були розстріляні не «офіцери і поліпрацівники», а два невеликі циганські табори, - при вступі німецьких військ до Києва, і здійснили це солдати Вермахту. «Одягненими в уніформу СС» українські націоналісти бути не могли з дуже простої причини: того, хто їх так удягнув, розстріляли б упродовж кількох годин, навіть якби це був генерал. Бо ж належати до СС і носити відповідні однострої могли не просто істинні арійці, а ті, хто документально довів чистоту своєї крові, починаючи з XVIII століття (так було 1941 року, потім «стандарти крові» дещо змінилися). Та і що це таке – «уніформа СС»? На окупованих територіях та у фронтових умовах вона дуже мало відрізнялася від форми Вермахту.
А на додачу до всього Буковинський курінь до Києва потрапив десь у кінці жовтня 1941 року...
Повний текст статті див. на http://www.telekritika.ua/media-suspilstvo/view/2008-05-26/38598