11 000 000 000 (/)
07/08/2011 | Микола Гудкович
…Під тиском колишнього прем’єр-міністра Тимошенко колишні керівники Нафтогазу, крім основних угод щодо закупівлі газу та його транзиту територією України, підписали угоду про викуп права вимоги Газпрому до «РосУкрЕнерго» за поставлені цій компанії 11 млрд. кубометрів газу.
Але саме право грошової вимоги не давало права забрати газ у «РосУкрЕнерго», який до того ж перебував у режимі транзиту й не був розмитнений на території України. Через жорсткий спротив Президента України Віктора Ющенка та керівника Держмитслужби Валерія Хорошковського щодо намагання відкрито забрати газ у комерційної структури було здійснено відверто шахрайську оборудку. Так, спочатку керівники Газпрому та Нафтогазу підписали дві дзеркальні угоди щодо купівлі-продажу 11 мільярдів кубометрів газу. Нафтогаз продав невідомо які 11 млрд. кубів газу Газпрому, а потім той продав їх за тією ж ціною Нафтогазу. З точки зору доцільності, такі угоди не мають сенсу. Вони носять удаваний характер — щоб приховати іншу, справжню, мету їх укладення. У нашому випадку — це відчуження газу в «РосУкрЕнерго» та його розмитнення на користь Нафтогазу. Очевидно, що все це має ознаки шахрайства. Слід також зазначити, що вже у 2010 році рішенням Стокгольмського суду, а потім і українських судів, Нафтогаз зобов’язали повернути «РосУкрЕнерго» 11 млрд. кубометрів газу, сплативши ще й штраф у вигляді 1,1 млрд. кубів та 200 млн. доларів. Отже, в результаті тієї оборудки державній компанії «Нафтогаз» було завдано багатомільярдних збитків.
Так ось при всьому цьому, незважаючи явне шахрайство, здійснене з метою заволодіння чужим майном, підсудних у цій справі звинувачують у різних злочинах, але тільки не в цьому. Макаренка — у халатності, Діденка — у перевищені службових обов’язків, а саму Тимошенко навіть не допитують як свідка.
(Із статті Бориса Кушнірука на УНІАНі)
Цікаво, як можна перевірити висвічене мною твердження.
Відповіді
2011.07.08 | Боббі
можливий доказ слід шукати в другій частині того ж абзаца
... Слід також зазначити, що вже у 2010 році рішенням Стокгольмського суду, а потім і українських судів, Нафтогаз зобов’язали повернути «РосУкрЕнерго» 11 млрд. кубометрів газу, сплативши ще й штраф у вигляді 1,1 млрд. кубів та 200 млн. доларів. ...http://www.unian.net/ukr/news/news-444832.html
2011.07.08 | Микола Гудкович
Тобто, Стокгольм розкусив оборудку… Дійсно, це доказ, дякую!
Втім, незрозуміло, за яким саме документом право вимоги стосувалося лише грошей, а не газу.
2011.07.08 | Боббі
але зі Стокгольмом не так просто
бо можна навести контраргумент, що це Ющенко-Фірташ на пару з Борєй Кушніруком вирішили напакостити воній, і здали інтереси України у Стокгольмі. А Боря ще і пасквіль на УНІАНі написати зміг, і не один.Але про ці нюанси стосовно права на вимогу і конфіскацію майна здається писала навіть Монтян ледь чи не одразу по укладенню цієї угоди.
2011.07.08 | Микола Гудкович
З того, що я читав, інтереси там здала якраз Тимошенко
Оскільки саме вона наполягла на зміні формулювань, після яких справа стала безнадійною для України.
2011.07.08 | Koala
Re: 11 000 000 000 (/)
Микола Гудкович пише:> Але саме право грошової вимоги не давало права забрати газ у «РосУкрЕнерго», який до того ж перебував у режимі транзиту й не був розмитнений на території України.
Елеменарна логіка. Якщо ви мені заборгували 100000 гривень, це не привід ось так просто забирати у вас автівку. Має бути хоча б рішення суду.
> Очевидно, що все це має ознаки шахрайства.
Шахрайства з боку держави - вона ж не в кишеню цей газ поклала.
> Так ось при всьому цьому, незважаючи явне шахрайство, здійснене з метою заволодіння чужим майном, підсудних у цій справі звинувачують у різних злочинах, але тільки не в цьому. Макаренка — у халатності, Діденка — у перевищені службових обов’язків, а саму Тимошенко навіть не допитують як свідка.
Бо шахрайство було не з боку Тимошенко, Макаренка чи Діденка, а з боку держави. А в нас, не зважаючи на ст.3 Конституції, держава перед людиною за свою діяльність не відповідає.